114790 (591705), страница 16

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 16)

Прикметники.

Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками середнього роду в різних відмінках: наше малятко – нашого малятка, моє прізвище; у тому числі невідмінюваних іменників: смачне пюре; далеке турне, широке шосе.

Вправляти в узгодженні форм прикметників із кличним відмінком іменників: люба бабусю, маленький братику.

Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками, які мають тільки форму множини: бабусині окуляри, великі ножиці, нові сани, круті сходи, широкі двері.

Дієслова.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися – бавлюся, бавишся, бавитимемося, бавився, бався; виготовляти – виготовляю, виготовив, виготовимо, виготов.

Закріплювати форми дієслів із чергуванням приголосних в основі: ткати – тчу – тче – тчемо; казати – кажу – кажеш – кажемо.

Вправляти у творенні дієслів у різних формах, стежити за правильним уживанням їх: гупотіти – гупочу, гупотиш, гупотів, гупотимо, гупоти; добавити – добавлю, добавиш, добавимо, добавив, добав; лагоджу, лагодиш, лагодив, полагодимо, лагодь.

Стежити за правильним уживанням різних форм дієслів наказового способу: біжи – бігай; хай (нехай) біжить, бігає; біжимо, бігаймо, біжіть, бігайте, хай (нехай) біжать, бігають.

Займенники.

Правильно відмінювати заперечні займенники з прийменниками: ні з якою, ні з яким, ні на якому, ні з ким, ні з чим; ні до кого, ні до чого, ні в чому, ні в кому.

Учити правильно вживати займенники він, вона, воно, вони з прийменниками: у нього, у неї, про неї, про них, на нього, на них.

Вправляти в узгодженні займенників з іменниками: усякі казки, їхня книжка, жодного разу, нашу виховательку, моє пальто, твоє плаття.

Вправляти у вживанні займенників інший, той та слів другий, минулий, наступний: минулого (того) року, іншим разом, наступного разу, хтось інший; за другу (ту) руку, на другу (ту) ногу, на другому (тому, іншому) боці, на другий день, іншу (ту) іграшку, про іншого (того) хлопчика.

Числівники.

Вправляти в уживанні порядкових числівників та в узгодженні кількісних і збірних числівників з іменниками: два (три, чотири) ґудзики, пороми, п’ять вагонів, кораблів, двоє дверей; треті сани, четвертий їжачок, п’яте зайченя, шоста кулька.

Учити правильно вживати власне-кількісні числівники: чотири – чотирьох – чотирьом – чотирма – (на) чотирьох – чотири (кличний відмінок).

Прийменники.

Учити будувати фрази з прийменником від- (од-) у різних значеннях: відійшов від столу (шафи, лави, дерева), плакати від щастя (горя, радощів, болю), їхали від села до села, вищий від брата, солодший від цукру, ключ від дверей (шафи, столу).

Формотворення

Іменники.

Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: воріт, дверей, ліків.

Звернути увагу на синонімічні утворення типу котя – котеня – кошеня – котик, кішка – кицька.

Прикметники.

Утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників: смачніший – якнайсмачніший.

Утворювати ступені порівняння прикметників із словами більш, менш: більш (менш) удалий; більш (менш) солодкий.

Дієслова.

Учити утворювати форми дієслів майбутнього часу за допомогою префіксів: перу – виперу; лагоджу – полагоджу; їм – з’їм, рву – зірву; гоїться – загоїться; кришу – накришу.

Учити утворювати дієслова конкретної фізичної дії, які потребують знахідного відмінка об’єкта: будувати, мурувати, споруджувати, трамбувати.

Учити утворювати форми дієслів типу лягаю – ляжу, сідаю – сяду, збираю – зберу; закручую – закручу.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: мовити – промовити; казати – проказати; лити – пролити; вести – провести.

Учити вживати суфікс -ну-: кричати – крикнути; стукати – стукнути; кивати – кивнути.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм минулого часу із суфіксом -ну-: хитати – хитнути; кашляти – кашлянути.

Вправляти в утворенні дієслівних форм із префіксом на-: одягти – надягти.

Прислівники.

Учити вживати форми прислівників: колись-но, тільки-но. Вправляти у вживанні прислівників із суфіксом -еньк(о): веселенько, далеченько, низенько.

Учити утворювати прислівники за допомогою частки що: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня.

Дієприслівники.

Учити утворювати дієприслівники минулого часу: взувши, одягнувши; пообідавши, поснідавши; відпочивши, виткавши; дієприслівники теперішнього часу: лежачи, співаючи, стоячи.

Дієприкметники.

Учити утворювати дієприкметники минулого часу: одягнений, умитий, вимитий, загорілий.

Словотворення

Іменники.

Звернути увагу дітей на те, що слова різного значення можуть утворюватись однаково: залізниця – суниця – телятниця – хлібниця; вареник – корівник – пасічник.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) й -ищ(е): ножисько і ножище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(а): голівка, ніжка, ручка.

Учити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами і жартівливі слова: помагайлик, цибайлик. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію зменшеності за допомогою суфікса -ик: коник, котик, песик.

Учити утворювати іменники із суфіксом -овик- на позначення казкових вигаданих істот: домовик, лісовик, луговик.

Утворювати іменники жіночого роду від назв тварин – іменників чоловічого роду: верблюд – верблюдиця, їжак – їжачиха; іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих із назвами дорослих: грак – граченя, лебідь – лебедя, сова – совеня, чайка – чаєня.

Вправляти у вживанні іменників-назв приміщень певного призначення: корівник, свинарник, овечник. Утворювати нові іменники-назви приміщень від іменників: вівці – вівчарня, пес – псарня; шпак – шпаківня.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) і -ище-: ножисько і ножище, хвостисько і хвостище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(о): телятко, лошатко.

Навчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами -инк-,-ц-, -ець, -ечк-: сніжинка, піщинка, дзеркальце, кавунець, віконечко, ліжечко.

Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, соломина, цибулина.

Навчити утворювати іменники-назви істот за характерною ознакою із суфіксом -иськ(о) (часто з негативним відтінком): вітрисько, вовчисько, зайчисько, хвостисько, хлопчисько, чудисько.

Учити утворювати від іменників-назв малят слова із пестливими суфіксами -атк(о), -ятк(о): звіренятко, лебедятко, левенятко, лошатко, пташенятко.

Вправляти у вживанні іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих назв малят, зовсім відмінних від назв дорослих тварин; назв малят, які передаються словосполученнями: сойка – пташеня сойки, сойчине пташеня; іменників-назв людей за фахом або характерною ознакою, утворюваних різним способом: болільник, будівельник, вихователь, глядач, кранівник, піаніст, покупець, продавець, учитель, футболіст.

Учити утворювати назви людей за фахом жіночого роду від іменників чоловічого роду: білетер – білетерка, касир – касирка, лікар – лікарка, перукар – перукарка, продавець – продавщиця, співак – співачка.

Прикметники.

Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: брудний – бруднуватий – бруднота – бруднити – брудно; білий – білуватий – біляк – біліти – біло; співучий – співати – співучо – співак.

Стимулювати вживання складних слів типу довгий-предовгий, смачний-пресмачний.

Вправляти у вживанні присвійних прикметників, утворюваних від назв людей: бабусин, батьків, дідусів, мамин, татів; Галин, Надин, Олесів, Славин.

Учити дітей утворювати нові слова – різні форми складних прикметників: червоний бік – червонобокий, білуватий і синій – білувато-синій; білe обличчя – білолиций, чорні очі – чорноокий.

Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин, птахів: білоччин, ведмедів; присвійно-відносні прикметники: вовчий, ведмедячий, лисячий.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом збільшення -ущ- (-ющ-): злющий, хитрющий; “неповний вияв ознаки” із суфіксами -уват-, -юват- для позначення невеликої міри якості: голубуватий, великуватий, низькуватий, синюватий, солодкуватий, холоднуватий.

Учити утворювати прикметники із префіксами напів-, пів-: напівдостиглий, напівм’який, напівтонкий.

Утворювати прикметники із суфіксами -аст- (-яст-), -ист-: дірчастий, крапчастий, квітчастий; зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом пре-: превеликий, прегарний, пресмачний; із суфіксом -енн- із словотвірним значенням “сильний вияв ознаки”: важенний, глибоченний, здоровенний, страшенний, товстенний.

Дієслова.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів з префіксом під- (піді-), які вказують на те, що дія відбувалася без належної інтенсивності або ж виконувалася недбало: вечеряти – підвечерювати – підвечеряти; співати – підспівати – підспівувати.

Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів за допомогою префікса над- для передачі значення часткової поширеності дії на якийсь об’єкт: гризти – надгризти – надгризати; кусати – надкусити – надкушувати.

Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, зроби-но, тікай-но.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере- для позначення подолання чогось: перебігти, перестрибнути, переступати.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недограти, недопити.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом на- для передачі значення повного задоволення при виконанні дії: наговоритися, насміятися, настрибатися; із префіксом до- для позначення завершення дії: домовитися.

Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів протилежного значення за допомогою префіксів: забігти – вибігти, зв’язати – розв’язати, приклеїти – відклеїти; ввійти – вийти, приїхати – поїхати.

Утворювати дієслова із суфіксом -оньк-: житоньки, їстоньки, питоньки, спатоньки.

Прислівники.

Вправляти у вживанні прислівників із суфіксами -есеньк(о), -ісіньк(о), що передають виразні експресивні й інтенсивні ознаки: гарнесенько – гарнісінько, рівнісінько, теплісінько, чистісінько.

Робота над синтаксичною стороною мовлення

Продовжувати вдосконалення синтаксичної сторони мовлення. Сприяти оволодінню дітьми простими і складними синтаксичними конструкціями під час діалогічного і монологічного мовлення. Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з прикметниками в роді, числі.

Продовжувати вчити правильно будувати прості поширені речення з однорідними членами. Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та (і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об’єктні прийменники про, за, зі.

Продовжувати вчити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними означальними сполучниками).

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні сполучники (ситуації “писемного мовлення”, “розмитого листа” тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними з’ясувальними сполучниками). Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, застосовувати в мовленні допустові прийменники незважаючи на, попри, всупереч, наперекір.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні й протиставні сполучники (і, а, але тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування з підрядними обставинними сполучниками: причини (бо, через те що, тому що, завдяки тому що, у зв’язку з тим що, оскільки), порівняльними (як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, начебто); застосовувати в мовленні означальні прийменники мети: для, на, за, задля, заради.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення зі складнопідрядними реченнями і сполучниками: часу (ледве, тільки, щойно як, як тільки, після того як), мети (щоб, аби, для того щоб, щоби); застосовувати в мовленні причинні прийменники через, від (од), завдяки, у зв’язку, з нагоди.

Продовжувати вчити дітей застосовувати правильний порядок слів у реченні, узгоджуючи слова. Учити використовувати складносурядні речення (зі сполучниками сурядності – єднальними, розділовими, протиставними). Учити складати складнопідрядні речення зі сполучниками: умови (якби, якщо, коли б, аби як, як тільки), допустовими (хоч, дарма що, хоч..., але, незважаючи на те, що); застосовувати в мовленні часові прийменники впродовж, з, до, після, перед.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме і непряме мовлення, застосовуючи складнопідрядні речення з протиставними сполучниками але, та, проте, зате, однак.

Характеристики

Список файлов ВКР