114766 (591695), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Чорний шарфик та кофтина.
Хоч маленька ця пташина,
та корисна трудівниця, називається... (Синиця).
Китичками вушка, любить шишки та горішки, сама чепурушка. (Білка).
Котиться клубочок
Зовсім без ниточок
Замість ниточок –
Триста голочок (Їжак).
Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький і ніс довгенький.
Хто його уб’є, свою кров проллє (Комар).
Хто на собі ліс носить? (Олень).
Не пташка, а з крилами, не бджола, а над квіткою літає (Метелик).
Вірно людям я служу, їм дерева бережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю (Дятел).
По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).
У. Домашнє завдання
Учитель: Перевірте народні прикмети.
Собака качається - на сніг.
Горобець цвірінькає під вікном - на відлигу.
Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пір’їною чи соломою у дзьобі – незабаром ударять морози.
Тема. Весна. Рослини навесні
Мета. Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.
ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.
Учитель: Відгадайте загадку
Тане сніжок, квітне лужок,
День прибуває.
Коли це буває? (Весна)
Чому ви вважаєте, що загадці говориться про весну ? Які ознаки весни?
Назвіть, які ви знаєте весняні місяці. За уявленнями наших предків, весну приносили на крилах птахи. Тому в березні, матері випікали обрядове печиво у формі "жайворонків" і "голубів" із тіста і дарували дітям. А ті, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Послухайте весняні заклички.
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Весна, весна-красна,
Прийди, весно, з радістю,
З великою милістю!
Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Сонечко в траві зійшло
Усміхнулось, розцвіло.
Потім стало біле-біле
і за вітром полетіло. (Кульбаба).
Послухайте легенду про підсніжник.
Легенда про підсніжник
Колись, дуже давно, квіти цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг, щоб і на нього люди дивились і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: "Я червона, і все навкруги буде червоним", - і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалки - і ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору. І відтоді, коли сходить сніг, з'являються підсніжники.
Послухайте приказки і прислів’я про весну.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде добрий урожай.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Травень ліси шатно вбирає, літо в гості чекає.
Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахів
Мета уроку: з’ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) "Колекціонуємо клички тварин", "Ластівка сільська".
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Відгадайте загадки:
Увесь день літає, усім набридає,
Ніч настане тоді перестане. (Муха)
На дорозі лежить квітка,
Пелюстки згортає.
Я хотів її підняти,
А вона літає. (Метелик)
У саду малий Микитка
Захотів зірвати квітку,
А вона його вкусила.
Що за квітка то була?
Це не квітка, а... (Бджола).
Поясніть відгадки. Як одним словом назвати дані тварини? (Комахи). Яких комах ви зустрічали з приходом весни?
Які птахи прилітають з теплих країв? Упізнайте їх за описом, відгадавши загадки.
Птах великий і красивий,
Чорний або сніжно-білий,
Гострий дзьоб, тоненькі ноги.
Вернувся із далекої дороги. (Лелека).
Сіла пташка на дубку, завела свої ку-ку!
Стрепинулись: їжачок, заєць і козуля.
Всіх збудив той голосок, пісенька...(Зозулі).
Довгі ноги, довгий ніс.
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток для своїх маляток (Журавель).
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
Гніздо лелеки — окраса української оселі. У народі кажуть: "Лелека селиться біля добрих людей. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад". Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини в народі: "Лелека дитину приніс". Якщо хтось зруйнує гніздо, накличе лихо: "Зруйнуєш лелечине гніздо — згорить хата". Майже кожна людина мріє, щоб біля його хати оселився лелека.
Легенда про лелеку
У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружив над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.
Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що стали мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він завжди був поряд з ними і виводив своїх малят.
Поясни прислів’я:
Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини.
Де багато пташок, там немає комашок.
У. Домашнє завдання
Учитель: Перевірте народні прикмети.
Ранній приліт жайворонків та граків – на теплу весну.
Голуби розворкувалися – на тепло.
Хрущі, літаючи гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду.
2.3 Результати експериментальної роботи
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично використовувати усну народну творчість як засіб формування пізнавальних інтересів учнів на уроках з курсу «Я і Україна«, ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-А - 21 учень та експериментальний клас 2 – Б – 21 учень. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування пізнавального інтересу молодших школярів до пізнання природи засобами усної народної творчості. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів активізації пізнавального інтересу (загадки, легенди, приказки, прислів’я, казки), ми намагались ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.
Показником інтересу учнів до пізнання природи є активність учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
| № уроку | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| Кількість учнів, що були активні на уроці | Контрольний клас | 8 (38%) | 8 (38%) | 9 (43%) | 9 (43%) | 9 (43%) | 10 (47%) | 11 (52%) | 13 (62%) |
| Експериментальний клас | 7 (33%) | 9 (43%) | 10 (47%) | 11 (52%) | 13 (62%) | 14 (67%) | 15 (71%) | 16 (76%) | |
Результати спостережень показали, що цілеспрямоване і систематичне застосовування усної народної творчості на уроках в експериментальному класі сприяло зростанню активності учнів на уроках, а отже і зростанню пізнавального інтересу.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»
Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»
1. Ластівка - це:
а) звір; б) комаха; в) птах.
2. У дерев стебло:
а) одне дерев’янисте; б) соковите; в) багато дерев’янистих.
3. Підкресли назви свійських тварин.
Рак, щука, кінь, лось, корова, сорока, бджола, зозуля, курка, заєць, коза.
4
. Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.
-
Закресли «зайву» тварину.
Павук, муха, тарган, мурашка.
6. Коли сонце стоїть низько, а дні короткі, ночі довгі, дерева і кущі без листя?
а) влітку; б) навесні; в) взимку.
Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання (правильність і повнота відповіді).
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Результати досягнення учнями рівня знань
| № зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %) | ||||||||||
| високого | достатнього | середнього | низького | ||||||||
| Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | ||||
| 1 | 7 (33, 5%) | 6 (28%) | 11 (52,3%) | 10 (48%) | 3 (14, 2%) | 5 (24%) | - | - | |||
Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики, яка полягала у цілеспрямованому й систематичному використанні на різних етапах уроку усної народної творчості під час вивчення курсу «Я і Україна» на формування пізнавального інтересу у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.
Висновки
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов’язану з його особистісним смислом. Його трактують як прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності.
Пізнавальний інтерес виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Його значення в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом.
2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.















