114765 (591694), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

У молодшому шкільному віці зароджуються елементи самооцінок та оцінок взірців, наслідування. На думку А. Запорожець [23], учні за цими ознаками поділяються на дві групи. Перші становлять групу школярів, які загалом правильно оцінюють себе і взірець для наслідування. Ці діти мають нахил до самовдосконалення, намагаються виробити у собі моральні якості, зокрема чесність, працьовитість тощо. У їхній поведінці зримо проступає прагнення самостійно або ж за допомогою дорослих знаходити і використовувати відомі їм прийоми самоосвіти. Типовим для багатьох учнів другої групи є неадекватна оцінка себе і взірців для наслідування. Такі діти мають або занижену оцінку взірця, або ж ідеалізацію людини. Неадекватність самооцінки у цих дітей частково пояснюється тим, що учні не аналізують власні дії та якості і не порівнюють їх зі взірцем.

В учнів молодшого шкільного віку починає формуватися самостійність як риса особистості, що виявляється в його незалежності (вмінні без прямого керівництва і допомоги ззовні, власними силами досягти поставленої мети), творчій ініціативі (схильності реалізувати своє починання, виявляючи винахідливість, оригінальність) і критичності (здатності аналізувати ситуації або наслідок праці, щоб дати їм оцінку, виділити достоїнства й вади)" [13].

Про характер активності кожного учня можна робити висновок на підставі того, за допомогою яких пошукових дій він просувається до мети: раціональних (вони супроводжуються міркуванням), керується доцільністю, чи використовує лише продуктивні засоби. Або навпаки, ці пошуки набувають форми одноманітних, непродуктивних маніпуляцій.

Особливої уваги вчителя заслуговує аналіз поведінки молодшого школяра під час його зіткнення з труднощами: "Як здебільшого поводиться той чи інший учень? Робить спроби продовжити самостійний пошук? Звертається до дорослого за допомогою? Залишає роботу незакінченою? Переключається на інше заняття?". Знати відповіді на ці питання важливо тому, що дитина, як правило, і вимагає допомоги або користується нею лише в разі крайньої потреби [22, 63].

Вчителю доцільно звернути увагу на наявність у дитини намагання спростити кінцеву мету діяльності, підмінити її проміжною, або ж іншою. Самостійний школяр завжди виявляє цілеспрямованість, докладає зусиль для того, щоб точно виконати завдання учителя. Учень із недостатнім рівнем розвитку цієї якості часто схильний задовольнитися тим, що в нього вийшло, відповідно спрощуючи кінцеву мету діяльності. Деколи ці діти користуються обхідними шляхами, хитрують, вдаються до недозволених прийомів. Важливим показником самостійності молодшого школяра є форми вияву його творчої ініціативи. Чим самостійнішою є дитина, тим менше вона задовольняється роллю виконавця чужого задуму.

Таким чином, у різноманітних виявах названих якостей молодшого школяра практично розкривається його вміння діяти самостійно. Щоб одержати відомості про кожну з них, вчителеві передусім треба визначити характер активності учня, його ставлення до труднощів, наявність або відсутність намагання спростити кінцеву мету діяльності, форми вияву творчої ініціативи, ставлення до своєї роботи та оцінювання її результатів.

Інтенсивно розвивається і мовлення молодших школярів, зростає їх словниковий запас. Третьокласники здатні правильно вживати слова у різних словосполученнях, розуміти їх пряме і переносне значення. Це створює широкі можливості для поглибленого засвоєння учнями знань із різних предметів.

Словниковий запас учнів 3 класу значно розширюється за рахунок поповнення їх лексики науковою термінологією на уроках природознавства, родовими назвами. Мовлення дітей стає помітно змістовнішим і виразнішим, і це створює нові можливості для розвитку мислення, поступового переходу від мислення конкретно-образного до абстрактно-понятійного. Вищою стає і культура мовлення учнів 3 класу, чому сприяє свідоме опанування граматичної будови мови.

На розвиткові мовлення дітей особливо позначається їх розумова діяльність, на що вказував і К. Д. Ушинський. "Збуджуйте думку у дітей, — говорив він, — і будьте певні, вона сама виробить собі мовну форму. Лише та мова добра, яка безпосередньо виробилась з думки. Дитина, яка не звикла доходити змісту слова, не ясно розуміє або зовсім не розуміє його справжнього значення і не набула навички розпоряджатися ним вільно в усній і письмовій мові, завжди терпітиме від цієї корінної вади при вивченні всякого іншого предмета" [49].

У процесі навчання у початковій школі відбувається формування особистості молодшого школяра, яке характеризується розвитком психологічних властивостей - відчуттів, сприймання, уявлення, мислення, пам'яті, почуттів, інтересів і прагнень, вольових рис характеру. У цьому віці в дитини формуються нові культурні потреби — у набуванні знань, читанні книжок, перегляді пізнавальних телепередач.

1.3 Стан формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства в практиці початкової школи

Для з'ясування стану формування знань про людину в учнів на уроках природознавства у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу формування знань про людину у практиці початкової школи.

Констатуючим експериментом було охоплено 5 вчителів загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Колосова Кременецького району Тернопільської області. Основним методом дослідження була бесіда з вчителями.

У процесі бесіди ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Які методи ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства?

Учителі зазначили, що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу.

2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства?

Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними.

3. Які труднощі відчуваєте у процесі формування в учнів знань про людину на уроках природознавства?

Учителі вважають, що матеріал про будову людини є складним, тому учні часто засвоюють терміни без розуміння їх сутності. Зокрема, вони вважають важкими є терміни –артерії, капіляри, травлення, молекули та інші. Досить часто діти не можуть зрозуміти, як відбуваються процеси травлення в організмі людини, як їжа розщеплюється на дрібні молекули.

Важко сприймають вони матеріал і про те, як відбувається газообмін в легенях. Вони не можуть зрозуміти, чому кисень з повітря надходить до капілярів, де в крові береться вуглекислий газ, як сигнали по нервах надходять від головного мозку до органів. Складним є для розуміння і процес руху крові по судинах.

4. Які практичні роботи ви виконуєте на уроках у процесі формування знань про людину?

Вчителі зазначили, що не всі практичні роботи, які є обов’язковими для виконання, вони виконують на уроці. Деякі вони пропонують виконати учням вдома. Переважно виконують лише ті роботи, які пов’язані із розгляданням малюнків.

5. Чи завжди дотримуєтесь етапів та умов формування природничих знань?

Учителі зазначили, що не завжди дотримуються етапів та умов формування природничих знань.

Таким чином, вивчення стану формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства в практиці початкової школи засвідчило про потребу вдосконалення даного процесу.

Розділ ІІ. Методика формування знань про людину у молодших школярів на уроках природознавства у 3 класі

2.1 Аналіз змісту знань про людину, які формуються у курсі природознавства у 3 класі

Щоб з’ясувати, які знання про людину формуються у курсі природознавства у 3 класі, ми здійснили аналіз програми.

Аналіз програми курсу показав, що "Природознавство" як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних із різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природничими курсами, що вивчатимуться в наступних класах. У процесі його вивчення в учнів формуються початкові поняття, які забезпечують розуміння молодшими школярами закономірностей навколишнього світу.

Головною метою курсу "Природознавство" в 3 класі є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей[2].

Аналіз програми з курсу природознавства [41] показав, що розділ "Жива природа" в 3 класі включає тему "Людина - живий організм".

Ми визначили освітні цілі курсу даної теми: а) формування конкретних елементів природничих знань: уявлень і понять про органи тіла людини, процеси, що відбуваються в організмі, взаємозв'язки залежності між ними; б) формування предметних умінь, тобто умінь застосовувати знання; в) формування уявлень про спеціальні методи дослідження людини (спостереження, дослід ).

Учитель повинен сформувати у третьокласників анатомічні та гігієнічні знання про людину як живий організм:

- уявлення про ознаки людини як живого організму; про відмінні ознаки людини від інших живих організмів; про орган як частину тіла людини і системи органів; організм людини як єдине ціле;

- про шкіру (будова, властивості, значення), гігієну шкіри,

- уявлення про скелет і м'язи людини; про роботу м'язів (розслаблення і скорочення), тренування м'язів, правильну поставу;

- уявлення про травлення, органи травлення, про рослинну та тваринну їжу, перетворення їжі в організмі людини;

- уявлення про органи дихання; газообмін у легенях, значення кисню в організмі людини, взаємозв'язок між органами дихання; про необхідність чистого повітря для дихання, про звички, які шкодять органам дихання, про шляхи збереження органів дихання здоровими;

- уявлення про органи кровообігу (судини, серце, їх значення в організмі); про пульс, кругообіг крові в організмі і його значення; про взаємозв'язок між органами кругообігу, між кровоносною системою і системами органів травлення та дихання;

- уявлення про нервову систему (головний і спинний мозок, нерви, їх значення в організмі), органи чуття людини (зір, слух, нюх, смак, дотик, подразники, що сприймаються кожним органом); про роботу нервової системи і органів чуття, про шляхи збереження нервової системи і правила збереження органів чуття.

У процесі вивчення змісту теми третьокласники повинні вміти:

а) розкривати зв’язки між: органами однієї системи (травлення, дихання, кровообігу); органами кожної із систем( скелета і м’язів, травлення і кровообігу і т.п.); між системами органів в організмі;

б) доводити: організм людини є єдине ціле, здоров’я – найбільша цінність людини;

в) розпізнавати органи у своєму організмі;

г) надавати першу допомогу при невеликих ушкодженнях шкіри, додержувати правил гігієни, загартовувати шкіру;

г) висловлювати оцінні судження про стан власного організму; залежність здоров’я від міри дотримання правил гігієни, загартовування та ін.;

д) досліджувати свій організм; виконувати практичні завдання, робити висновки.

Учні повинні не лише знати, а і дотримуватись правил гігієни та збереження здоров’я.

Виховні і розвиваючі цілі курсу даної теми, на нашу думку такі: виховання спостережливості, допитливості, пізнавального інтересу до власного організму, прагнення берегти власне здоров'я, розуміння його цінності для людини, залежності життя людини від стану здоров'я; розвиток мислення, уяви молодших школярів.

Аналіз програми показав, що у процесі вивчення теми "Людини як живого організму" пропонується для виконання такі практичні роботи:

1. Вивчення будови шкіри.

2. Вивчення роботи м’язів.

3. Вивчення об’єму легень.

4. Вивчення роботи серця за частотою пульсу залежно від фізичного навантаження.

5. Вивчення функцій органів чуття.

Зміст теми "Людина - живий організм" реалізована в підручнику "Я і Україна" для 3 класу (автори Байбара Т.М., Бібік Н.М.) [6].

Методичний апарат підручника для 3 класу виконує різні функції: а) актуалізації опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь в нових ситуаціях, тобто творче використання; г) спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності.

Якщо завдання і запитання розташовані перед текстом статті, їх мета — актуалізувати (репродуктивні) знання. Це завдання рубрики "Пригадай".

Запитання у тексті статті спонукають до висловлення передбачень (творчі). Після тексту статті у рубриці "Перевір себе" завдання репродуктивного характеру застосовуються для закріплення знань. Завдання у рубриках "Поміркуй" і " Практичне завдання" передбачають – це завдання конструктивного і творчого характеру, вони передбачають практичне застосування засвоєних знань і вмінь, встановлення зв'язків і залежностей. Це завдання: здійснити аналіз, встановити подібність і відмінність між об'єктами, узагальнити результати порівняння, встановити причинно-наслідкові зв'язки, довести свою думку, висловити свою думку щодо поводження у певних ситуаціях, практичні завдання тощо.

Тексти підручника з даної теми невеликі, інформаційно насичені, містять велику кількість наукових термінів.

У статтях підручника зустрічаються неточності. Зокрема, рух крові в організмі називається кровообігом, а не кругообігом. Тому для засвоєння учнями знань про людину важливим є наявність ілюстративного матеріалу: малюнків, схем. Ілюстрації в підручнику органічно поєднуються з текстовим матеріалом. Без них текст буде незрозумілим, так само будуть незрозумілими й ілюстрації без тексту.

Організація оволодіння змістом знань про людину у підручнику здійснюється шляхом використання спеціальних методів пізнання природи: спостережень, дослідів, практичних робіт. Способи їх виконання описані у відповідних статтях. Такий підхід забезпечує розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів, викликає у них пізнавальний інтерес, бажання пізнавати свій організм.

Аналіз практичних робіт підручника показав, що, більшість з них передбачає роботу учнів з малюнками підручника, що виступають джерелом нових знань. На нашу думку деякі завдання є некоректними. Зокрема, при виконанні практичної роботи "Органи травлення" учням пропонується завдання знайти на своєму тілі місця, де розміщені дані органи ( с.162 підручника). Практична робота "Як людина дихає" передбачає виконання такого завдання : "Зроби вдих і виміряй об’єм грудної клітки". Не вказано, чим саме учень і як повинен зробити виміри.

На с. 157 підручника учням пропонується завдання потренуватися надавати першу допомогу собі й іншим людям при різних ушкодженнях шкіри, а в тексті підручника немає такої інформації.

Характеристики

Список файлов ВКР