114646 (591658), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Необхідно зазначити таке: педагогічна школа для батьків «Родинні обереги здоров'я дитини» не підмінювала традиційної, найбільш визнаної форми співпраці класовода з батьківською громадою – батьківські збори. Навпаки, саме систематичний курс педагогічно доцільних знань про виховання дітей в умовах сім’ї, який забезпечується у вигляді складника нормативних батьківських зборів, виступає своєрідною базою для «вирівнювання» стартових виховних можливостей батьків. У нашому дослідженні як за змістом, так і за формою батьківські збори виступали уроками родинного виховання. Апробована система заходів у цьому плані дозволяє стверджувати, що планувати роботу потрібно так, щоб у свідомості батьків педагогічні знання і вміння були приведені в певну систему, і батьки (ніби переходячи з учнями з класу в клас) засвоювали системний курс необхідних знань про своєрідність виховання дітей в умовах сім’ї.

Якщо, наприклад, батьки першокласників на заняттях педагогічної школи теоретично ознайомились з особливостями фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, їх урахуванням в сімейно – родинному вихованні, або своєрідністю організації активного літнього відпочинку школяра, то на класних батьківських зборах шляхом обговорення ситуації із життя класу, через безпосередні практичні поради, педагогічний коментар конкретної реальної дійсності; розв’язування педагогічних задач, організацію дискусій і інше сприяв, щоб батьки набули практичних умінь і навичок організації виховання власної дитини в умовах сім’ї – родини.

Дослідження довело, що збори не проходять на належному рівні і їх ефективність знижується, якщо батьки є пасивними слухачами.

Водночас під час експерименту ми дійшли висновку, що важливо дбати про урізноманітнювання форм проведення зборів (бесіди, диспути, практикуми, семінари, усні журнали, круглі столи тощо), дотримання культури у спілкуванні з батьками. Схилятись до розмови «тоном поради», як необхідної умови співпраці, співтворчості, співдружності у попередженні помилок і усуненні вад. «Давайте порадимось…», «На мою думку, в даному випадку варто поступити ось так…», «А ви як думаєте?», «А що би ви порадили?» – подібний стиль спілкування виникає у батьків бажання бути активними учасниками процесу виховання, стимулює їх педагогічне мислення.

Дослідження засвідчило, що вчасно і вдало проведені збори активізують батьків, сприяють усвідомленню особистої відповідальності за виховання у дітей потреби у фізичному самовдосконаленні.

Надзвичайно плідним у нашій експериментальній роботі стало залучення родини до активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів через проведення родинних виховних заходів.

При цьому значна увага приділяється не тільки тактовному «перетворенню» батьків із пасивних спостерігачів у учасників піднесення валеологічної культури власної дитини, а й визначенню актуальних потреб, інтересів і вподобань кожної сім’ї щодо «завтрашньої радості» фізично вдосконаленої своєї дитини, важливості її здатності до фізичного самовдосконалення. З – поміж інших в експерименті ставилось завдання – сприяти дозвіллю батьків і дітей, забезпечувати спадкоємністю поколінь, реально впливати на розвиток українських звичаїв та традиції, формувати класну родину.

Дослідження показало, що ефективність проведення родинного виховного заходу залежить також від чітко визначеної дати і місця проведення, яким можуть бути спортивний зал або майданчик, ігрова або власна кімната. Методично доцільно яскраво і тематично оформити місце проведення, продумано розмістити учасників щоб не було під час ігор і змагань, подбати про спортивний інвентар, місце для ігор, бо загальновідомо, що успіх проведення будь – якого виховного заходу, в тому числі і фізкультурно-оздоровчого, залежить від педагогічно доцільної зміни видів діяльності.

Сценарій родинного виховного заходу [] має бути лаконічним, послідовним, емоційно – насиченим і відображати ту багатогранну роботу школи і родини, яка була проведена упродовж підготовчого періоду.

Зазначимо, що матеріалом для написання сценарію служили історичні факти з розвитку фізичної культури і спорту, етнопедагогічні надбання, які розкривають особливості фізичного виховання українського народу, рухливі і малорухливі ігри, конкурси, естафети, змагання, тематичні вірші, пісні, легенди, оповідання, бувальщини, загадки прислів’я, приказки, усмішки, магнітофонні записи, відеокасети з посиланням на першоджерела та авторів, римовані тексти (девізи, речівки, кричали, лічилки тощо), які добре сприймаються молодшими школярами і збагачують емоційне тло заходу.

Враховуючи, в якій мірі вдалося досягнути поставленої мети, зорієнтувати обговорення проведеного родинного заходу можна за поданою схемою.

Опорна схема аналізу фізкультурно – оздоровчого спрямування родинного виховного заходу

1. Актуальність, доцільність заходу.

2. Відповідність меті.

3. Своєчасність проведення заходу (чи є він елементом загальної системи).

4. Система підготовчих заходів.

5. Відповідність змісту даного заходу програмним завданням фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами і формі його проведення.

6. Насиченість заходу корисною інформацією, емоційними моментами та загально – ігровими формами.

7. Культура проведення заходу: чіткість, послідовність запланованих дій, своєчасність зміни рухових завдань, організаторські вміння ведучих.

8. Ступінь участь і роль батьків в організації і проведенні заходу.

9. Задоволеність школярів проведеним заходом

10. Оцінка якості та результатів заходу, його прогностичної спроможності.

Дослідження показало, що ефективність запропонованої і апробованої нами програми родинних виховних заходів можна досягнути за умови врахування навчально-виховних завдань початкової ланки освіти, статутних вимог щодо співпраці школи і сім’ї, вікових особливостей дітей та результатів діагностики наявних виховних можливостей родинного оточення.

2.2 Результати дослідно-експериментальної роботи

За концепцією фізичного виховання у системі освіти в Україні затвердженою колегією Міністерства освіти України (Протокол №7/6 – 18 від 23 квітня 1997 року) одним з провідних критеріїв ефективності фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку є рівень їх фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Тому результативність запропонованого змісту і провідних шляхів взаємодії родини і школи з фізичного виховання молодших школярів, ми виміряли результати річного (вересень – травень) тестування учнів на предмет визначення їх фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Проілюструємо це на прикладі експериментального 4- А і контрольного 4‑Б класів Тернопільської ЗОШ №17 (див табл. 3.9, 3.10 і рис 3.9).

Таблиця 3.9. Динаміка показників фізичного розвитку і функціонального стану учнів експериментального і контрольного класів

Зауважимо, що одержані нами результати відповідають середньо віково-статевим даним [див. додаток]. Проведений нами зріз показників фізичного розвитку і функціонального стану школярів на кінцевому етапі формуючого експерименту показав, що зріст у дітей експериментального класу збільшився в середньому у хлопчиків на 4,3%, у дівчаток на 4, 6%. В контрольному класі приріст становить відповідно 3,8% і 4, 1%. При цьому зафіксовано, що у дівчаток обох класів показники росту дещо вищі аніж у хлопчиків. Порівняння маси тіла школярів у експериментальному і контрольному класах підтверджують цей висновок. Так, в експериментальному класі маса тіла у школярів збільшилась всього на 2, 5%, а в контрольному у 1,5 рази більше, що свідчить про схильність дітей до повноти і можливості протидії їй засобами фізичного виховання.

Відчутні зміни відбулися і в функціональних можливостях організму молодших школярів. Зменшення числа частоти серцевих скорочень на 3, 45 у школярів експериментальному класу в кінці навчального року відображає позитивну реакцію функціонального стану учнів на фізичні навантаження. У той же час у школярів контрольної групи змін ЧСС не виявлено.

В експериментальному класі покращились також показники кистьової динометрії. Приріст сили кисті складає в середньому 4,3%, що забезпечило всім учням експериментальному класу (100%) виконання даного нормативу. Серед хлопчиків контрольного класу приріст сили кисті склав 2,6% і менше 64% учнів виконали цей норматив.

Аналіз результатів річного тестування в період завершення формуючого експерименту виявив значні зрушення у школярів експериментальному класу і у показниках фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості учнів експериментального і контрольного класів ми аналізували за кількістю дітей, які виконали нормативні вимоги державних тестів на 5 балів, що дорівнювали оцінці «відмінно» (див. табл. 3.10).

Таблиця 3.10. Показники фізичної підготовленості учнів експериментального і контрольного класів

Показники усіх видів тестових випробувань (див. табл. 3.10) значно вищі в учнів експериментального класу.

Аналіз результатів тестування в кінці року засвідчив суттєві зрушення швидкісно-силових якостей у школярів експериментального класу. Так на 5 балів у бігові на 30 м в кінці року виконали норматив 63% учнів експериментального класу при 28,55 на початку року. Приріст становив 35,5%. У контрольному класі цей показник дорівнював 41,6%(приріст 20,6%).

За результатами згинання і розгинання рук в упорі оцінку 5 балів отримали 78,6% учнів експериментального класу, а число учнів контрольного класу, що виконали цей норматив на оцінку «відмінно», – на половину менше. Відповідно приріст в експериментальному класі становив 40,5%, а в контрольному 33,1%.

Вихідний рівень підготовленості учнів у стрибку в довжину з місця на початку року як у експериментальному, так і в контрольному класах був низьким і дорівнював 28,3% і 27,2%. Це пояснюється тим, як виявило дослідження, що в домашніх умовах даному виду вправ приділялась недостатня увага. Після проведеної нами бесіди з членами родини про важливість таких вправ для фізичної підготовленості дитини, до кінця року число дітей експериментального класу, які справились з даним нормативом на відмінно, склало 76,9% (приріст – 48,6%), а в контрольному 43,6% (приріст – 19,9%).

Співставивши результати бігу на 100 м, ми зафіксували, що рівень фізичної підготовленості на витривалість теж значно вищий у школярів експериментального класу. На 5 балів тест виконали 94,5% (приріст -37,0%) учнів експериментального класу в той час як у контрольному класі 5 балів набрали тільки 61,55 9 приріст -18,0%).

Тест на гнучкість (нахил тулуба в перед з положення сидячи) до кінця року на «відмінно» виконали 100% дівчаток експериментального класу, а усі діти цього класу -97,2% (приріст – 50,5%), у порівнянні з контрольним – 61,5% (приріст -39,8).

Значно вищи у експериментальному класі порівняно з контрольним був початковий і кінцевий результати тестування на спритність (човниковий біг 9х4), а саме: на початку року 47,8% і 24,4%; вкінці – 76,9% і 35,5%. Приріст на кінець року в експериментальному класі становив 29,1%, в контрольному 10,9%.

Характеристики

Список файлов ВКР