114524 (591642), страница 5
Текст из файла (страница 5)
- Не віднімай у клієнта право відповідати за свої вчинки, ніколи не давай порад.
- Мінімум спеціальних термінів.
- Дотримуй принцип добровільності [56, с.87].
2.2. Виявлення підліткової схильності до тривожності.
Завданням нашого дослідження є вивчення рівня прояву тривожності в підлітків та виявлення домінуючих чинників її формування. Для розкриття даного завдання нами використані три методики дослідження тривожності.
Експериментальне дослідження проводилось з дітьми 7 класу Язловецької школи І – ІІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області. Загальна кількість досліджуваних 29, з них 19 дівчат і 10 хлопців, віком 12-13 років.
Спочатку ми використали методику діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса (Філіпса).
Метою даної методики є дослідження рівня і характеру тривожності, пов'язаної з школою у дітей середнього і старшого шкільного віку.
Тест складається з 58 питань, які можуть зачитуватися школярам, а можуть і пропонуватися письмово. На кожне питання вимагається однозначно відповісти «так» або «ні» (див. додаток А).
Мета методики (опитувальника) полягає у вивченні рівня і характеру тривожності, пов'язаної з школою у дітей середнього і старшого шкільного віку.
ІНСТРУКЦІЯ: «Учні, зараз Вам буде запропонований опитувальник, який складається з питань про те, як Ви себе відчуваєте в школі. Прагніть відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних або невірних, хороших або поганих відповідей. Над питаннями довго не замислюйтеся.
Відповідаючи на питання, записуйте його номер і відповідь «+», якщо Ви згодні з ним, або «-», якщо не згодні».
Обробка і інтерпретація результатів.
Учням було запропоновано занести всі відповіді на опитувальник в «бланк» (див. додаток В табл. 1)
При обробці результатів виділяємо питання, відповіді на які не співпадають з ключем тесту (див. додаток В табл. 3). Наприклад, на 58-е питання Віктор відповів «Так», тоді як в ключі цьому питанню відповідає «-», тобто відповідь «ні». Відповіді, які не співпадають з ключем - це прояви тривожності.
Розглянемо результати обробки на прикладі бланка відповідей Віктора (див. додаток Е мал. 1).При обробці бланків ми підрахували :
1. Загальне число неспівпадань по всьому тексту. Якщо воно більше 50 %, можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо більше 75 % від загального числа питань тесту – про високу тривожність. Для наочності неспівпадіння помічено колами. В Віктора неспівпадінь 52 %, що говорить про підвищену тривожність хлопця.
2. далі підраховуємо число збігів по кожному з 8 чинників тривожності, що виділяються в тексті (див. додаток В табл. 2). Рівень тривожності визначається так само, як в першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, що багато в чому визначається наявністю тих або інших тривожних синдромів (чинників) і їх кількістю. В Віктора страх самовираження – 83 %, суспільна тривожність в школі – 59 %, страх невідповідності очікуванням оточуючих та низька фізіологічна опірність стресу – 40 %, страх ситуації перевірки знань – 36 %, переживання суспільного стресу – 15 %, труднощі і страхи у відносинах з вчителями – 12, 5 %.
Дані бланку відповідей Віктора представимо в вигляді індивідуальної діаграми (див додаток Е мал. 2)
Підраховуємо число неспівпадінь по кожному вимірюванню для кожного з опитуваних, на основі цих даних підраховуємо результати всього класу. Після підрахунків абсолютне значення тривожності по всьому класу - > 50 %.
Підраховуємо кількість учнів, які мають неспівпадіння по певному чиннику 50 % і 75 % (для всіх чинників).
Ці дані представляємо у вигляді діаграми (див. додаток Е мал. 3).
На основі цих даних робимо висновок, що фрустрація потреби в досягненні визнання оточуючих в 53 % учнів, суспільна тривожність в школі в 47 %, страх самовираження – 43 %, страх невідповідності очікуванням оточуючих – 42 %, страх ситуації перевірки знань – 38 %, низька фізіологічна опірність стресу 36 %, переживання суспільного стресу 18 %, труднощі і страхи у відносинах з вчителями – 11 %.
Складаємо для себе повну інформацію про кожного учня (за результатами тесту).
Змістовна характеристика кожного синдрому (чинника).
1. Суспільна тривожність в школі — загальний емоційний стан підлітка, пов'язаний з різними формами його включення в життя школи.
2. Переживання суспільного стресу — емоційний стан підлітка, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти (вчителі, сім’я, однолітки).
3. Фрустрація потреби в досягненні визнання оточуючих — несприятливий психічний фон, що не дозволяє підлітку розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату і т.ін.
4. Страх самовираження — негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації власних можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань — негативне відношення і переживання хвилювання в ситуаціях перевірки (особливо — суспільної) знань, досягнень, можливостей.
6. Страх невідповідності очікуванням оточуючих — орієнтація на значущість інших в оцінці власних результатів, вчинків, і думок, тривога з приводу оцінок, що даються оточуючими, очікування негативних оцінок.
7. Низька фізіологічна опірність стресу — особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність підлітка до ситуацій стресового характеру, що підвищують можливість неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.
8. Труднощі і страхи у відносинах з вчителями — загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання підлітка.
Наступною нами було використано методику шкали реактивної та особистісної тривожності.
Дослідження тривожності (опитувальник Спілбергера-Ханіна) застосовується для визначення рівня особистісної і ситуативної тривожності. Вимірювання тривожності як характеристики особистості особливо принципове, оскільки ця властивість багато в чому обумовлює поведінку підлітка. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова риса активної, діяльної особистості. У кожної людини існує свій кращий, або бажаний, рівень тривожності - це так звана потрібна тривожність. Оцінка людиною власного стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання.
Підвищена тривога є основним механізмом неадаптивної поведінки, однак, певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість продуктивної активності людини. Кожний має свій рівень тривоги і тривожності. Самоконтроль і самооцінка цього стану є істотним компонентом-адаптивної саморегуляції, позаяк підвищений рівень тривоги є провідним «облігатним механізмом» дезадаптивних розладів.
Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна межа, що відображає, схильність суб'єкта, до тривоги і припускає наявність у нього тенденції приймати досить широкий спектр ситуацій як загрожуючі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність особистісна тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, розцінюваних підлітком як небезпечні, пов'язаних із специфічними ситуаціями небезпеки його престижу, самооцінці, самоповазі.
Ситуативна, або реактивна, тривожність як стан характеризується емоціями, які суб’єктивно переживає підліток: напругою, хвилюванням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності і динаміці в часі.
Високотривожні особистості схильні сприймати загрозу самооцінці і життєдіяльності і реагувати вираженим станом тривоги. Якщо результати тесту виявляють високий рівень особистісної тривожності, то це дає підставу прогнозувати виникнення станів тривожного ряду в різноманітних ситуаціях, пов'язаних з оцінкою компетенції і престижу.
Велика частина з способів вимірювання тривожності дозволяє оцінювати лише або особистісну тривожність, або стан тривожності, або ще більш спеціальні реакції. Єдиною методикою, яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан, є методика, запропонована Ч.Д. Спілбергером, адаптована Ю.Л. Ханіним.
Шкала ситуативної тривожності (СТ)
ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі праворуч залежно від того, як ви почуваєтеся в даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних і неправильних відповідей немає (див. додаток С табл. 1).
Шкала особистісної тривожності (ОТ)
ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі праворуч залежно від того, як ви почуваєтесь в даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних і неправильних відповідей немає (див. додаток С табл 2). Обробка та інтерпретація результатів тесту
Користуючись ключем (див. додаток С табл. 3) підраховуємо окремо кількість балів оцінці ситуативної тривожності, потім кількість балів особистісної тривожності. Потім їх підсумовуємо, щоб дізнатися загальний показник тривожності.
Під час аналізу результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник за шкалами ситуативної й особистісної тривожності може знаходитися в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вищий підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної чи особистісної).
Розглянемо цю методику на прикладі опитувальника Наталі (див. додаток F).
Підсумок балів по шкалі ситуативної тривожності в неї – 40, підсумок по шкалі особистісної тривожності – 48. підсумковий показник за двома шкалами – 88. Отже, в неї висока особистісна тривожність, тривожність ситуативна – помірна. Загальний рівень тривожності високий.
Орієнтовні оцінки рівня тривожності:
Від 0 до 30 балів — низька тривожність;
Від 31 до 44 балів – помірна тривожність
Від 45 і більше – висока тривожність.
Отже, за результатами цієї методики у 11% дітей – низька тривожність, у 58% - помірна тривожність і висока тривожність у 31% учнів.
Для виявлення рівня тривожності у підлітків нами була використана методика «Шкала тривожності», розроблена за принципом «Шкали соціально-ситуативної тривожності» Кондаша (1973). Особливість шкал такого типу полягає в тому, що в них людина оцінює не наявність або відсутність в себе яких-небудь переживань, симптомів тривожності, а ситуацію з погляду того, наскільки вона може викликати тривогу. Перевага шкал такого типу полягає, по-перше, в тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об'єкти, що є для школяра основними джерелами тривоги, і, по-друге, у меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, залежать від особливостей розвитку у учнів навичок самоспостереження.
Бланк методики містить інструкцію і завдання, що дозволяє використовувати її в групових опитуваннях. (див. додаток D табл. 1)
ІНСТРУКЦІЯ: На бланку перераховані ситуації, з якими Ви часто зустрічаєтеся в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, викликати хвилювання, тривогу, страх.
Уважно прочитайте кожну пропозицію і обведіть кружком одну з цифр справа: 0, 1, 2, 3, 4 (див. додаток D табл 1).
Якщо ситуація абсолютно не здається Вам неприємною, обведіть цифру – 0. Якщо вона трохи хвилює, турбує Вас, обведіть цифру – 1. Якщо ситуація достатньо неприємна і викликає таку турботу, що Ви вважали б за краще уникнути її, обведіть цифру – 2. Якщо вона для Вас вкрай неприємна і викликає сильну турботу, тривогу, страх, обведіть – 3. Якщо ситуація для Вас вкрай неприємна, якщо Ви не можете перенести її і вона викликає у Вас дуже сильну турботу, дуже сильний страх, обведіть цифру – 4.
Ваша задача – уявити собі якомога ясніше кожну ситуацію і обвести кружком ту цифру, яка може указувати в якому ступені ця ситуація може викликати у Вас побоювання, турботу, тривогу або страх.
Обробка та інтерпретація результатів.
Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і за шкалою в цілому. Одержані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показник по всій шкалі - загального рівня тривожності.
Методика включає ситуації трьох типів:
-
Ситуації, пов'язані зі школою, спілкуванням з вчителем;
-
Ситуації, що актуалізують уявлення про себе;
-
Ситуації спілкування.
Відповідно, види тривожності, що виявляються за допомогою даної шкали, позначені так: шкільна, самооцінна, міжособистісна.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
