114319 (591617), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

9. Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики – "Звуки весни", малювання – "Фарби ранньої весни".

10. Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.

Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, Марія Никифорівна важливого значення надає таблицям для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення.

Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д", вчителька використала велику кольорову таблицю – опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 – опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 – інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім (як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).

Такі таблиці-опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об'єднані навколо одного чи кількох близьких понять.

Уроки інтегрованого змісту вчителі проводять здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Головне місце на інтегрованих уроках передові вчителі відводять елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння. Також функцію синтезування і поглиблення знань у передовій педагогічній практиці виконують системно-узагальнюючі заняття, інтегративні дні, інтегровані курси, заняття в гуртках, екскурсії в природу тощо.

Вчителька 4 класу Іванковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Ігнатєва В.С. проводить урок у незвичайній формі, на якому інтегруються предмети читання і природознавство. Вона активізує розумову діяльність при допомозі використання елементів зацікавленості, повідомляючи цікавий факт, який ніби конкретизує відповідний програмовий матеріал [20, 21]. Щоб зацікавленість учнів не проходила швидко, щоб зростала допитливість, пізнавальний інтерес – проведення ігор, розповіді цікавих фактів Валентина Степанівна супроводжує запитаннями: «Чому?», «Для чого?», «Як це пояснити?».

Даний урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищу-ють якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання.

Мета такого уроку – збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності – бажання передати власне бачення краси. Інтегрований урок допомагає вчительці різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності, які присутні на уроці, роблять його цікавим, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Практично реалізовуючи проблему інтеграції навчання молодших школярів, передові педагоги перевіряють ефективність проведення різноманітних інтегрованих уроків. При цьому вони створюють на уроках різні ситуації, які допомагають дітям зрозуміти, що без знань, наполегливої розумової праці в житті обійтися не можна, а міцні знання і навички формуються лише за активної діяльності. Щоб довести це дітям, вчителька Луганської ЗОШ №7 І-ІІІ ступенів проводить різноманітні інтегровані уроки, зокрема: інтегрований урок з читання, української мови, природознавства, художньої праці на тем «Осінь щедра осінь золотава», урок, на якому інтегруються знання з читання і художньої праці на тему: «Виготовлення виробів з тканини. Мішечок для насіння (за готовою викройкою)», та інші [3, 48-49].

У цікавій формі вона провела інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху (з елементами читання, рідної мови, розвитку усного мовлення, малювання), досить активно діти працювали на уроці художньої праці (музика, хореографія) під час теми «Розучування пісні В. Кравчука «Свято зими», вивчення рухів до неї. Виготовлення аплікації «Сніговик».

Вчителька намагається не давати учням знань в готовому вигляді, а за допомогою запитань, постановки пізнавальних завдань спонукати їх брати активну участь у здобуванні знань. Так наприклад, вона провела урок, на якому зінтегровано види діяльності з таких предметів, які вивчаються за програмою як самостійні: рідна мова й мовлення; образотворче мистецтво; природо-знавство; читання; музика; елементи фізкультури та хореографії.

Цей урок містить різноманітні прийоми збагачення чуттєвого досвіду, управління словесною творчістю, способи організації спостережень за весняними квітами та прийоми побудови евристичної бесіди за враженнями від духовного спілкування з природою.

Щоб не перевтомлювати учнів одноманітністю, вчителька поєднувала на уроці спостереження зі словесною творчістю. Дітям пропонувалася групова діяльність – скласти діалог і виразні розповісти їх з елементами сценічного мистецтва.

Для прикладу наведемо реалізацію інтегрованого підходу до організації діяльності школярів на уроці природознавства у практиці роботи вчительки Криворізької ЗОШ №11 І-ІІІ ступенів Кудлай О.М. [39, 46-49].

Під час вивчення теми "Осінь" (2 клас) вона будувала роботу на інтегрованому підході, поєднавши три аспекти: пізнавальний, розвивальний і виховний так, щоб розвиток мислення й мовлення дітей, формування позитивних емоцій здійснювалися паралельно із засвоєнням природничих понять.

Алгоритм інтегрованої діяльності на уроці був такий:

– поміркуй і дай відповідь;

– роздивись і продовж думку;

• обґрунтуй свої твердження;

• передай свої відчуття;

• розкажи про свої дії;

• розгадай ребус;

• встанови зв'язки;

• прочитай і доведи;

• утвори нове слово;

• встав пропущені букви;

• прочитай і дай відповідь;

• продовж речення і намалюй відповідний малюнок;

• склади оповідання;

• підбий підсумок своєї роботи: чим збагатив себе і однокласників?

Для проведення бесіди за спостереженнями учням пропонувалися такі запитання:

• Поміркуй, чому в багатьох рослин восени змінюється колір листя?

• Чому чорнобривці називають оксамитовими, айстри – тремтливими, хризантеми – холодними?

• Які почуття викликає в тебе кожна квітка?

• Кому б ти подарував ці квіти?

• Уважно придивись, як опадають осінні листочки і спробуй продов-жити думку: "Осінні листочки подібні до яскравих метеликів, тому що...".

• Поміркуй, чи можна сказати, що, скидаючи листя, дерева вмирають? Чому?

• Що ти відчуваєш у період, коли дерева скидають своє вбрання?

• Чому птахи відлітають у теплі краї?

• А чому деякі птахи залишаються у нас зимувати? Якої допомоги вони потребують?

• Чи бачили ви, як дорослі допомагають птахам?

• Яким пташкам ви допомогли і як?

Активізують пізнавальну діяльність школярів, розширюють і поглиблю-ють знання дітей про природу, розвивають мислення, пам'ять, уяву, кмітливість вдало застосовані ребуси. Тому школярам пропонувалося їх розгадати. Зокрема:

– Відгадай словесно-малюнковий ребус і дай відповідь на поставлене запитання.

– Які осінні місяці ти знаєш? Який із них тобі найбільше подобається і чим? Який ребус можеш запропонувати для розгадування їх назви?

За допомогою спеціальних завдань учні оволодівали не лише дослідницьким баченням виявлення проблеми, а й опановували прийоми творчої діяльності. Для того, щоб діти зрозуміли взаємозалежність у природі, зуміли встановити причинно-наслідкові зв'язки, вчителька пропонувала таке завдання:

Прочитай і доведи.

Осінь збирає, а весна з'їдає.

Вересневий нас – сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й з гори йде!

Жовтень ходить по краю, та й виганяє птиць із гаю.

Листопад зимі ворота відчиняє.

Значний інтерес у розвитку мисленнєвих процесів учнів має методика В.Едігея [48]. Її використання при розробці завдань дає позитивний розвивальний ефект, а саме: вдосконалює техніку читання, осмислене запам'ятовування, гнучкість, самостійність мислення, здатність до передбачення, лінгвістичні здібності. Запропоновані завдання побудовані на принципі встановлення і знаходження учнями спільних ознак за допомогою вмілого складання літер у склади, а складів – у слова; читання деформованих слів, у яких пропущені літери, речень.

Наприклад. Прочитай слова. Знайди ті, які пов'язані між собою. Розташовані поряд з ними ШШИ з'єднай лінією і запиши новоутворене слово.

–Спробуй прочитати слова, у яких пропущені літери.

О . і. ь

у . о . а й

ф . у . ти

я . с . я

о . о . і

– Прочитай текст і дай відповідь на запитання.

Осінь

Прийшла похмура, холодна осінь. Небо вкрите сірими хмарами. Цілий день йшов дощ. Віє холодний вітер. Всюди під ногами калюжі. Відлетіли граки. Ворони довго кружляють над пагорбами.

• Про яку пору року розповідається в тексті?

• Якому місяцю осені притаманні ці зміни в природі?

• Які ще птахи відлітають у теплі краї?

• Доповни текст своїми спостереженнями.

• Які ти знаєш осінні квіти?

Враховуючи специфіку природознавства, вчитель має поступово привчати дітей послідовно, логічно висловлювати особисті думки. Тому запропоновані Нами завдання допомагають дитині не тільки виявити знання навчального матеріалу, а й викласти його правильно, зв'язно і доступно.

– Допиши пропущені слова в оповіданні, використовуючи додаток.

Осінь

Настала ... . Небо вкрите... хмарами. Птахи летять на ... . Часто йдуть ... . Подув різкий, осінній ... . Дерева почали змінювати ... колір на ... . Лише зрідка чулися голоси ... птахів. Вони готувалися до перельоту в... Ніч тепер ...., а день ... . Господарі збирають з полів ..., а також сіють ... .

Додаток: південь, озимину, вітер, осінь, теплі краї, короткий, урожай, дощі, сірими, зелений, довша, жовтий, співучих.

– Склади оповідання про осінь за допомогою опорних слів: жовтогарячий, червоний, вогонь, дерева, діброва, небо, палають, листочки, осінь, прийшла, різнокольорові, барвиста, пишна.

– Продовж речення.

Осінь, як щедра мати, всім готує безліч дарів: яблука рум'яні, груші медові...

Такі завдання різного виду, змісту і складності допомагають учням зв'язно будувати розповідь, спонукають до міркування, сприяють послідовному розвитку мисленнєвих операцій і реалізації світоглядного компонента виховної функції навчання; розвивають мислення, гнучкість розуму, зосередженість, створюють умови для розумового виховання.

Отже, застосовуючи різні прийоми для активізації розумової діяльності учнів, розвитку їхньої пізнавальної активності й самостійності, можна перетворювати одноманітне заняття на цікаве нетипове, обов'язково з елементами невідомого. Творчі завдання сприяють інтелектуальному розвиткові дитини, цілісності світобачення, реалізації виховних завдань. Зазначені завдання, види роботи можуть використовуватися і на уроках рідної мови, розвитку зв'язного мовлення.

Значний резерв для ефективності реалізації виховної функції навчання має включення краєзнавчого матеріалу у зміст навчання [44]. Це сприяє залученню учнів до народної і професійної культури рідного краю, традицій, обрядів, звичаїв, вивчення історико-культурних пам'яток, цінностей регіону.

Розробляючи зміст і методику роботи щодо використання здобутків рідного краю в навчально-виховному процесі в початкових класах, передові педагоги виходять з таких міркувань: ефективність виховання молодших школярів засобами краєзнавства залежить від того, наскільки вчитель може змоделювати інтегроване заняття так, щоб кожен учень з його допомогою зміг віднайти в тому чи іншому творі або виді діяльності особистісно ціннісний смисл, сприйняти і зрозуміти його не тільки на перцептивно-когнітивному, а й на емоційному та дієво-практичному рівнях.

Для обґрунтування організаційно-педагогічної моделі виховання молодших школярів засобами краєзнавства розроблено тематику курсу "Вивчай і пізнавай свій рідний край" (години варіативної складової програми). Теми краєзнавчого змісту (регіональний компонент) є точкою дотику для різних навчальних предметів початкової школи. Вони містять важливі моральні положення, які допомагають сформувати світогляд учнів, ставлення до навколишнього ситу, природи, суспільства, до самого себе. Теми конкретні, образні і мають широке загальнолюдське значення: "Моя мала батьківщина", "Мальовничий і співучий край мій буковинський", "Природа Буковини очима художників", "Архітектурна мова будівель нашого міста", "Дивосвіт чарівних казок Буковини", "Зоряний шлях Буковини", "Так сумовито прекрасні осінні дні на рідній буковинській землі", "Екскурсія до героїчного Хотина" [38].

Завдання авторського курсу "Краєзнавство" (автор І.В.Панченко) успішно виконуються вчителями-практиками. Зміст краєзнавчої тематики розробленого курсу інтегрується зі змістом навчальних предметів початкової школи, збагачується завданнями виділених структурних компонентів (світоглядним, морально-емоційним, вольовим) виховної функції навчання; завданнями, визначеними основними напрямами національного виховання.

Характеристики

Список файлов ВКР