114319 (591617), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Чимало сторінок і розворотів у підручнику побудовано за принципом суцільної інтеграції, однак «з метою відпрацювання конкретних (предметних) знань і вмінь», уникнення «змішування інформації, її предметного «розмивання», базовий зміст (терміни, поняття, визначальні навчальні дії...) виділяються окремими (предметними) темами...». Наприклад, з навчання грамоти – це: «Слово до слова – складається мова», «Звуки – букви». «Як треба читати», «Алфавіт. Азбука. Абетка»; з математики – такі: «Скільки? Один – багато», «Більше – менше», «Додавати, додати, дорівнює», «Як виникає задача», «Геометрія навколо нас», «Число і цифра нуль», «Другий десяток» та ін.; з ознайомлення з навколишнім: «Рідна земля», «Як росте рослина?», «У світі тварин», «У тебе вдома», «Ввічливість», «Ти – пішохід» та ін. Зауважимо, що ці теми також не є чисто «предметними». В основі багатьох із них лежать міжпредметні завдання, спрямовані на оволодіння основними мислительними операціями.

Таким чином, в інтегрованому підручнику «Горішок» найбільш повно і дидактично обґрунтовано представлені завдання на формування загально-мовленнєвих і загальнопізнавальних умінь; недостатньою є кількість вправ на розвиток організаційних і контрольно-оцінних умінь. Однак даний недолік суттєво компенсують завдання, вміщені у зошитах з друкованою основою.

Ще одним прикладом інтегрованого підручника першого виду може слугувати «Художня праця». (1 клас, авт. В.Тименко), який інтегрує навчальний матеріал з образотворчого мистецтва та трудового навчання і відображає окремі напрями художньо-конструктивної діяльності молодших школярів [61, 59]. Щоб розкрити основні підходи до його побудови, коротко охарактеризуємо особливості «Художньої праці» як навчального предмета. У програмі курсу зазначається, що мета і завдання художньої праці реалізуються в таких змістових лініях: «Природа», «Людина», «Техніка», «Умовні знаки», «Художнє довкілля».

В основу побудови даного навчального предмета покладено метод художніх проектів, сутність якого «можна визначити як систему принципів художнього конструювання цілісної картини світу з окремих моделей середовищ життєдіяльності засобами словесного, колірно-графічного і предметно-вираженого образотворення» [61, 60].

Такий підхід до розгортання навчального матеріалу в підручнику базується на усвідомленні автором того факту, що мислення професійного дизайнера і молодшого школяра є аналогічним за поетапністю розгортання, тобто художник-конструктор спочатку задумує, потім проектує: графічно і нарешті моделює з різних матеріалів зразки виробів. Таким чином, процес художнього конструювання включає три етапи:

• мислительне конструювання (задум конструкції, словесне образо-творення);

• графічне проектування (створення на основі задуму креслень, ескізів тощо і виконання необхідних розрахунків);

• предметно-маніпуляційне конструювання (па основі креслення, малюнка чи опису виконується робота в предметному вигляді) [2, 46].

Отже, в даному навчальному предметі можна виділити триєдину сюжетну лінію вербального, колірно-графічного і предметно вираженого образо-творення, яка знайшла свою практичну реалізацію в аналізованому підручнику. Зазначимо, що він складається з трьох окремих підручників: «Обдаровані пальчики». «Мова малюнкова» та «Математичний калейдоскоп».

Перший етап художнього конструювання представлений у даних підручниках віршованими текстами, які створюють в учнів словесні образи. Такі тексти характеризуються мелодійністю, лаконічністю. Автор доклав чимало зусиль, щоб у процесі художньої праці мовленнєва діяльність учнів була барвистою, образною, естетично привабливою.

Виходячи з того, що учні молодшого шкільного віку не можуть відображати свій задум у кресленні, оскільки в них немає ще досвіду виконання графічних зображень, у чинних навчальних посібниках з художньої праці не передбачений етап графічного проектування. Тому школярі відразу ж після ознайомлення зі зразками виробів переходять до етапу предметно-маніпуляційного конструювання, тобто виконують навчальні дії, які демонструє вчитель. У зв'язку із зазначеним у них не формується важливе загальнонавчальне уміння – планувати свою діяльність.

Щоб уникнути вказаного недоліку, В.Тименко вчить малюків помічати світ речей у дитячих долоньках, пальчиках: «Від долоньки-аналога до спрощеного зображення птаха, кленового листка, силуету людини – такий шлях ознайомлення молодших школярів з доступними для них графічними проектами». Цей процес має своє продовження: аналізуючи об'єкти навколишнього світу, діти розчленовують предмети на окремі частини, тобто виділяють їхні складові, які теж мають «предметне вираження» (містять в собі приховані ознаки відповідних речей), а також поєднують форми-аналоги у цілісні зображення природних об'єктів. Особливо цілісно данин процес (розумові дії – графічні дії – предметно-маніпуляційне конструювання) відображений у підручнику «Обдаровані пальчики». Від дитини – до мистецтва, від кінчиків «обдарованих пальчиків» – до внутрішньої гармонії особистості – така його провідна ідея [61, 65].

У підручнику «Мова малюнкова», який є складовою частиною підручника з художньої праці, зроблена спроба інтегрувати художню працю з рідною мовою. Діти вчаться порівнювати писані й друковані літери, відшукувати форми предметів навколишньої дійсності, які містять у собі (повністю або частково) контур тієї чи іншої букви. Розглядаючи каліграфію як вид мистецтва (краснопис), автор намагається розвинути в учнів образне мислення, художнє мовлення, сформувати емоційно-позитивне ставлення до рідної мови.

Підручник «Математичний калейдоскоп» інтегрує художню працю з математикою, забезпечуючи таким чином естетичне, художнє сприймання математичних символів, розвиток інтересу до математики; акцентує увагу дітей на своєрідній образності цієї точної науки [23, 48].

Інколи в підручниках подаються відомості, які учні мають запам'ятати, однак їх пред'явлення відбувається таким чином, щоб вони «не гальмували розвиток фантазії і творче ставлення до виконання завдань, які зацікавили першокласників» [51, 58].

Таким чином, аналіз комплекту підручників з художньої праці для першого класу дозволяє стверджувати, що вони націлені на розвиток творчих здібностей учнів (стимулюють бачення знайомих предметів у нових, іноді незвичних ситуаціях, ролях; гнучкість мислення; уміння встановлювати аналогії між об'єктами); формування загальнонавчальних умінь і навичок (вчать спостерігати, аналізувати предмети і явища, порівнювати, помічати подібне і відмінне; розвивають художнє мовлення, образне мислення), а в цілому забезпечують розвиток інтелектуальної, емоційної та вольової сфер особистості школяра.

Окрему групу складають підручники, що відображають інтегровані навчальні курси. Так, наприклад, «Я і Україна: Віконечко» для 1 класу та «Я і Україна» для 2 класу (авт. Н.Бібік, Н.Коваль) репрезентують зміст однойменного навчального предмета, який, у свою чергу, охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» і реалізується наскрізним інтегрованим курсом «Навколишній світ» (1-2 класи). Розкриємо особливості побудови такого підручника на прикладі книги «Я і Україна», 2 клас [24, 23].

Аналіз навчальної книги дозволяє стверджувати про наявність у зазначеному підручнику подвійної інтеграції – в межах основних тем предметного змісту освіти, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності таких складових: Я – сім'я – школа – рідний край – Україна як необхідної умови формування єдиної наукової картини світу, та всередині кожної темп шляхом пред'явлення природничих, суспільно-історичних та культурологічних знань.

Виходячи з того, що підручник «Я і Україна» репрезентує два компоненти змісту освіти, спеціального аналізу вимагає спосіб пред'явлення у ньому досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, який реалізується двома шляхами – розкриттям у змісті навчального матеріалу відповідної системи цінностей та залученням учнів до оцінної діяльності [38, 29].

Чимала група завдань передбачає формування у другокласників навичок культурної поведінки («Які квіти ти подаруєш мамі, сестрі, вчительці, подрузі на день народження?», «Яких правил додержуються в мечеті; синагозі; у музеї; читальні: на виставці?»), особистої гігієни («Що буде, якщо: під мас письма низько нахилятися над зошитом?». «Яких правил не додержувався Сашко? Що ти порадиш йому, щоб бути струнким?»).

Виокремлюється група завдань, спрямована на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції («Що запропонував би ти для допомоги дітям-сиротам?», «За що ти відповідаєш перед сім'єю?», «Коли родина живе щасливо?»); на формулювання порад у конкретних життєвих ситуаціях («Поділися своїми секретами прибирання...», «Що ти йому порадиш?», «Розкажи друзям, що ти встигаєш зробити протягом дня»); оцінювання власних вчинків («На кого ти схожий – на Андрія чи на Сашка? Чому?», «Чи замислювався ти, що про тебе думають люди?»), вчинків інших людей («Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей»); аналіз ситуацій морального вибору («Хто з дітей має рацію і чому?»); виявлення ставлення до подій, до прочитаного тощо («Чи сподобалась тобі ця розповідь?», «Розкажіть про свої улюблені заняття»).

Виходячи з того, що навчальний курс «Я і Україна» має міжпредметний характер, автори підручника доклали чимало зусиль, щоб «забезпечити самостійне значення, оригінальний зміст, який би не дублював соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів» [24, 24], і досягли поставленої мети.

Одним з напрямів інтегрування змісту предметів є проведення інтегрованих уроків. При цьому „поурочна інтеграція здійснюється на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. Це об’єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань” [38, 24].

В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості зарубіжних країн стало навчання за інтегрованими уроками. Так, читання, письмо, усне мовлення об’єднані в уроки «мистецтва мовлення», відомості з історії, географії, громадянства – в уроки громадянства, відомості з фізики, хімії, біології, астрономії – в уроки природознавства [41, 9]. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрішньопредметна інтеграція), внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково і методично правильно (міжпредметна інтеграція) або на змістовій основі інтегрованого курсу [51, 57].

Для уроків з внутрішньопредметною інтеграцією характерна спіральна структура на основі принципу концентричності. Процес пізнання за такої організації може здійснюватися від часткового до загального або від загального до часткового. Зміст поступово збагачується новими відомостями, зв'язками. Особливість інтегрованих уроків і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею знань.

Внутрішньопредметній інтеграції відповідає і концепція укрупнення дидактичних одиниць (УДО), розроблена ще в середині XX ст. вченим П.М.Ерднієвим, апробована на практиці вчителями-новаторам В.Ф.Шаталовим і С.М.Лисенковою, досвід яких широко використовується в сучасній початковій школі [31, 65]. Технологія укрупнення дидактичних одиниць розкриває і приводить у дію великі психофізіологічні резерви головного мозку учнів. Розуміння принципів внутрішньопредметної інтеграції УДО дасть змогу вчителеві конструювати уроки на базі об’єднання знань.

Переваги внутрішньопредметної інтеграції – УДО над загальною методикою навчання обґрунтовуються з психологічної точки бачення – опорою на закономірності продуктивного мислення [49, 216]. Наприклад; у математиці дію віднімання можна пояснити, спираючись на додавання, множення – на ділення; на прикладі причинно-наслідкових зв'язків осені вивчити весну.

У результаті побудови і проведення уроку на такому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Проте практика свідчить, що вчителі в основному прагнуть до подрібнення матеріалу, до так званого порційного викладання, хоча дітям, насправді, цікавіше живе і складне.

Для уроків міжпредметної інтеграції змісту, як указують наукові дослідження і практика, характерні різні підходи: міжпредметні зв'язки і по горизонталі, і по вертикалі [31, 64].

У дослідженнях відомих учених (І.Д.Звєрєв, І.М.Максимова, В.М.Коро-тов, М.М.Скаткін та ін.) міжпредметні зв'язки (по горизонталі) виступають як умова єдності навчання і виховання, засіб комплексного підходу до предметної системи навчання як по "горизонталі", так і по "вертикалі". Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для формування природничонаукових понять. Наприклад, на уроці ознайомлення з навколишнім світом літи вивчають поняття листяні, хвойні дерева. На уроках образотворчого мистецтва це поняття закріплюється в малюнку гілок листяного і хвойного дерев, на уроках праці – в ліпленні. Таким чином, поняття не просто формуються, а поглиблюються.

Характеристики

Список файлов ВКР