113985 (591543), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Обов'язковим є аналіз змістової та процесуальної сторони кожного запитання у бесіді. Порівняння їх із можливостями учнів дозволяє зробити бесіду ефективним методом не тільки оволодіння змістом, але й розвитку пізнавальної активності школярів.

Наведемо фрагмент уроку, з теми „Зміни у неживій природі з настанням осені” зокрема зміст бесіди, мета якої є формування уявлення про зміни, які відбулися у неживій природі із настанням осені. Власне предметний зміст має такі смислові частини:

1. З настанням осені сонце опустилося нижче над небосхилом.

2. Повітря стало холодним.

3. Небо стало сірого кольору, воно вкрите хмарами.

4. Часто ідуть дощі.

Спочатку аналізується мета бесіди і виявляються опорні знання й уміння, які необхідно актуалізувати. В цій ситуації опорним є уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнів на попередніх уроках. Актуалізація перед бесідою дозволяє учням зрозуміти мету і мати опору для відповідей. В кінці бесіди робиться загальний висновок [16].

1. Актуалізація опорних знань може здійснюватися за допомогою різних прийомів:

а) Пригадайте, матеріал попередніх уроків і скажіть, на які дві частини поділяють природу?

— Назвіть об’єкти живої природи.

― Назвіть об’єкти неживої природи.

б) Подивіться на малюнки, які знаходяться у правій частині дошки.

— Назвіть об'єкти, які на них зображені. До якої частини природи вони відносяться?

— Подивіться на малюнки у лівій частині дошки. До якої частини природи відносяться зображені на них об'єкти?

— Отже, на які дві частини поділяють природу?

в) Пригадайте, на які дві частини поділяють природу.

Подивіться на картину. Назвіть об’єкти неживої природи.

— Зробіть висновок, що в природі відносять до неживої природи.

2. Постановка мети бесіди її усвідомлення учнями.

— Яка пора року минула? Назвіть пору року, що настала.

— Сьогодні ви дізнаєтесь, які зміни відбулися у неживій природі з настанням осені.

— Отже, яку частину природи ви будете вивчати? Що ви повинні дізнатися про неї?

3. Організація і проведення бесіди.

— Пригадайте свої спостереження влітку. Якого кольору було небо?

— Подивіться на небо. Який колір воно має восени?

— Порівняйте колір неба влітку і восени. Зробіть висновок, як змінився колір неба восени. (Висновок закріплюється).

— Пригадайте, як ви одягалися влітку. Подивіться, як одягнуті люди восени. Назвіть причини таких змін.

— Отже, з настанням осені стало холодніше.

— Восени змінюється довжина дня і ночі.

4. Загальний висновок за наслідками бесіди.

Отже, з настанням осені відбуваються зміни висоти сонця, кольору неба, температури повітря, довжини дня і ночі. Які ж ці зміни? Назвіть їх у такій послідовності як вивчали. Щоб відповідь була правильною і повною, розпочинайте її так: "З настанням осені у неживій природі відбулися такі зміни...". Як бачимо, бесіда поєднується з іншими методами, що виступають у ній прийомами. Вони необхідні для розв'язання конкретних задач, які забезпечують досягнення основної мети [46; 49].

Запитання вчителя під час бесіди можуть актуалізувати різні пізнавальні процеси:

• мнемічні - коли запитання потребує передусім діяльності пам'яті, спрямоване на відтворення або закріплення матеріалу (Що таке добуток?);

• репродуктивно-пізнавальні запитання спонукають до відтворення знань у звичних ситуаціях без розширення чи поглиблення їх (Чому дорівнює добуток 20*15?);

• продуктивно-пізнавальні запитання спонукають до продуктивного мислення, розв'язування пізнавальних і проблемних задач, що дає учням новий пізнавальний результат (Чи можна у цьому виразі опустити дужки, не порушуючи порядку дій: 80 – (60:5)?) [58].

Бесіда, порівняно з іншими словесними методами, дає більші можливості для здійснення індивідуального підходу до учнів. Диференціюючи запитання залежно від підготовки учнів, можна залучати всіх до активної участі по роботі. Бесіда допомагає поєднати вивчення нового матеріалу із закріпленням та перевіркою раніше вивченого.

Учитель має чітко розрізняти типи бесід аби вести їх таким чином, щоб учні навчалися бачити проблеми у тому матеріалі, який вивчається, будувати докази, висловлювати передбачення, гіпотези. Щоб бесіда будила думку, вона повинна, в першу чергу, спиратись на запитання, які встановлюють причинно-наслідкові зв'язки, спонукають до самостійного пошуку. Учитель дбає про діловий, емоційний зв'язок з класом, стежить, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвиває у дітей прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення. Бесіда — ключ до душі й розуму дитини, саме вона — шлях до творчого розвитку учня. Тому варто чітко уявляти, якою має бути навчальна бесіда і, плануючи структуру уроку, треба розробляти питання, які стимулюють інтелектуальний розвиток учнів, адже вони мають самі дійти певних висновків і узагальнень. За таких умов розвивається творче мислення особистості. Саме це довели психологи.

Метод бесіди виконує і мотиваційну функцію, коли створюються ситуації пізнавальної суперечки, навчальної дискусії. Ця ж функція бесіди проявляється під час створення в навчальному процесі ситуації успіху, адже без переживання радості успіху неможливо по-справжньому розраховувати на великі досягнення у подоланні навчальних труднощів. Розвиткові творчого мислення на уроці служить і комунікативна функція бесіди. Вона виявляється в тому, що учні, завдяки діалогу виробляють практичні уміння користуватись усним мовленням у спілкуванні з людьми. Адже невміння розуміти й слухати опонентів, нездатність стати на шлях дискусії і свідчить про нерозвиненість комунікативних умінь, що є недоліком виховання людини взагалі. Вчені розрізняють кілька типів бесіди.

Бесіда відноситься до найстаріших методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував Сократ, від імені якого і виникло поняття “сократівська бесіда”. Залежно від конкретних задач, змісту учбового матеріалу, рівня творчої пізнавальної діяльності учнів, місця бесіди в дидактичному процесі виділяють різні види бесід. Широке розповсюдження має евристична бесіда (від слова “еврика” - знаходжу, відкриваю). В ході евристичної бесіди вчитель, спираючись на знання і практичний досвід, що є в учнів, підводить їх до розуміння і засвоєння нових знань, формулювання правил і висновків. Для повідомлення нових знань використовуються повідомляючі бесіди. Якщо бесіда передує вивченню нового матеріалу, її називають ввідною або вступною. Мета такої бесіди полягає в тому, щоб викликати біля учнів полягання готовності до пізнання нового. Закріплюючі бесіди застосовуються після вивчення нового матеріалу. Одним з різновидів бесіди є співбесіда.

Термін "бесіда" означає форму. Характер пізнавальної діяльності учнів і рівень їх самостійності в бесіді показують терміни "евристична" і "репродуктивна". Отже, за рівнем пізнавальної самостійності учнів у процесі навчання молодших школярів застосовуються: евристичну, репродуктивну і катехізичну (пояснювальну) бесіди.

Репродуктивна бесіда — це система репродуктивно-мнемічних і репродуктивно-пізнавальних запитань. Вони спонукають до відтворення учнями засвоєних знань і оволодіння готовими знаннями з різних джерел: підручника, засобів наочності, спостережень, дослідів і ін. Для репродуктивної бесіди характерні запитання відтворюючого характеру, тому вона може формувати не творче мислення, а навички усного зв'язного мовлення.

Репродуктивна бесіда як метод навчання, використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв'язуються різні дидактичні задачі. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, що найбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічно завершених частин предметного змісту, які є нескладними, містять прості взаємозв'язки або фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складні поняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскільки такий зміст втрачає цілісність і свою сутність. Тому рівень його засвоєння можна перевірити тільки шляхом індивідуального викладу учнів [2].

На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту шляхом репродуктивної бесіди здійснюється:

а) актуалізація опорних знань про предмети і явища природи, способи діяльності;

б) сприймання готових знань з різних джерел;

в) закріплення засвоєного змісту [31].

Репродуктивна бесіда використовується на етапі систематизації та узагальнення для актуалізації сформованих елементів знань, які є основою міжпоняттєвих узагальнень.

Крім того, ця бесіда застосовується для постановки мети, завдань уроку, підведення підсумків роботи на ньому, актуалізації знань про способи діяльності, які необхідні для виконання домашніх завдань.

За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристична бесіда, роль якої незамінна для розвитку творчих здібностей. Під час такої бесіди учні проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, — поетапний розв'язок. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристичній бесіді, і це позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями.

Одним з важливих аспектів методики бесіди є логіка її побудови та здійснення. Система запитань повинна відповідати одній з логічних форм думки: індуктивній (від одиничних і конкретних фактів до загальних висновків) або дедуктивній (від загальних положень, закономірностей до їх конкретизації в одиничних об'єктах).

Евристична бесіда — це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв'язання проблеми у співпраці з вчителем. Функція вчителя в цій бесіді полягає не тільки у постановці системи запитань, керуванні пошуком нових знань і способів діяльності, але і в показі способу отримання відповідей на ті запитання-проблеми, на які учні не можуть відшукати відповідь самостійно. Її виникнення пов’язується із іменем давньогрецького філософа Сократа. У його вченні зазначаюсь, що рух до істини йде через діалектичну боротьбу думок за допомогою запитань, використання у відповідях знань із життєвого досвіду, керуючою є роль того, хто веде бесіду. Все це збереглось у сучасній педагогіці. О. Текучов пропонує структуру такої бесіди:

1. Актуалізація опорних знань.

2. Створення проблемно-пошукової ситуації.

3. Спонукання учнів висловлювати припущення про вирішення проблеми.

4. Вимога довести свою точку зору.

5. Спрямування розумової діяльності учнів, коригування відповідей.

6. Узагальнення й систематизація знань.

Звичайно, вчитель до цієї структури має підходити творчо, з урахуванням завдань, які треба розв'язати на уроці.

У початкових класах евристична бесіда реалізується двома способами.

Другий спосіб полягає в тому, що проблема розв'язується поетапно. При цьому у співпраці з учителем учні виконують окремі етапи. Інші етапи цілісного процесу розв'язання проблеми може виконувати учитель або самі діти, якщо вони готові до такої діяльності.

Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Однак учителеві слід добре пам'ятати, що вибір евристичної бесіди здійснюється за визначеними критеріями: відповідністю змісту та загальної і локальної готовності учнів.

Катехізична (пояснювальна) бесіда має на меті організацію засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями.

Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретною факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне). Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань, спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків, понять тощо. Дедуктивний шлях застосовують, коли правило, висновок сформульовані вчителем, а учні добирають приклади до них [59].

За дидактичною метою, О. Текучов, О. Савченко, виділяють такі види бесід: підготовчу, поточну, підсумкову.

Головна мета підготовчої бесіди - актуалізувати знання дітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом. Готуючись до проведення бесіди, слід чітко виділити її мету, поняття, які треба відтворити базові поняття. Вчитель має уточнити уявлення дітей, узагальнити їх спостереження та життєвий і навчальний досвід, емоційне сприймання [58].

Підсумкова бесіда, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів.

Окремі автори (О. Савченко) виділяють як різновид контрольно-перевірну бесіду. Функції контрольно-перевірної бесіди очевидні з її назви. У процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якості та свідомості засвоєних знань, умінь і навичок у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружують пам'ять, а й збуджують інтерес, змушують встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки.

Характеристики

Список файлов ВКР