113944 (591509), страница 4
Текст из файла (страница 4)
В образотворчому мистецтві художній інтерес може виступати як засіб, що активізує навчальний процес, як фактор навчальних дій учня, як риса ознайомлення з прекрасним.
Інтерес до мистецтва, сформований в дитячому садку, необхідно поглиблювати і розширювати в школі. Цьому сприяє позитивний емоційний настрій уроків, конкретність і наочність викладу матеріалу, активізація пізнавальної та виконавчої діяльності учнів, використання їх життєвого досвіду.
Виходячи з вищевказаного, можна визначити чотири лінії наступності, що сприяють формуванню художніх інтересів:
1 - Спільність розуміння учителями поч. класів і вихователями дитячого садка теорії і практики художньої творчості, її основних понять, системи, організаційних форм.
2 - Спільність ідей і завдань навчально-виховної роботи, які визначають зміст і методи діяльності учителів і вихователів з дітьми підготовчої групи дитячого садку і 1 класу початкової школи, а також 1 і 2 , 2 і 3 , 3 і 4 класів в художній творчості.
3 - Єдність розуміння вчителями шкіл і вихователями дитячих садків шляхів формування художніх інтересів, думок, почуттів дітей.
4 - єдність розуміння вчителями і вихователями індивідуальних особливостей і потенціальних можливостей дітей дитячого садка і школи, проведення індивідуального підходу до учнів в художній діяльності.
Розділ ІІ. Образотворча діяльність дошкільнят і молодших школярів
ІІ.1 Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку і школі
Порівнюючи шкільну і дошкільну програму, можна зробити висновок, що дитячий садок і школа об'єднані єдиними методологічними позиціями сучасної шкільної та дошкільної педагогіки, їх об'єднує розуміння ролі навчання в справі всебічного розвитку особистості дитини, єдність педагогічних принципів, завдань виховання Художня діяльність дітей у дитячому садку і школі має спільну мету і завдання - правдиве відображення явищ навколишньої дійсності і вираження свого розуміння, емоційне ставлення до неї.
У програмі виховання дітей у дошкільних закладах у розділі «Образотворче мистецтво та зображувальна діяльність» велика роль відводиться національному вихованню, народній творчості, а також виправленню недоліків, що існували до цих пір, ставляться такі завдання:
- вміти малювати з натури і за уявленнями; передавати форму і величину предметів, їх розміщення і забарвлення;
- вміти вибирати кольорову гамму для передачі образу; передавати образ в дійсності з його характерними ознаками;
- самостійно розробляти композицію малюнка;
- навчитись ліпити з цілого шматка глини; ліпити фігури людей, тварин за сюжетами, вчитись ліпити посуд, прикрашати його розписом, стеком;
- ліпити народні іграшки, робити аплікації, знайомитись із технікою витинанки, звертатись до народних джерел.
Але програма дитячого садочку недостатньо звертає увагу вихователів на використання художніх творів для більш глибокого і образного розкриття взаємозалежності, причинно-наслідкових зв'язків між фактами і явищами життя, особливо у природі, недостатньо чітко орієнтує вихователів на озброєння дітей узагальненими, систематичними знаннями; на розкриття зв’язків і взаємовідношень, які існують між фактами і явищами.
В дитячому садочку як прийом навчання використовують питання, що потребують уміння узагальнювати, виділяти головне, обґрунтовувати свої висновки; (Наприклад: Дерева: Що спільного і що відмінного? Як краще виконати завдання? Чому ти так думаєш?).
Важливою умовою ефективного навчання старших дошкільнят є сенсорне виховання.
В дитячому садку існує зв'язок між заняттями музики, заняттями з ознайомленням з навколишнім світом, читанням художніх творів.
Дітей підготовчої групи привчають правильно тримати олівець, пензлик, вчать сміло проводити лінії. Діти одержують деякі поняття про геометричні фігури. Діти малюють те, що їх оточує і, що їх цікавить. Це - люди, тварини, птахи, транспорт.
«Якщо педагог зробить життя дітей цікавим, змістовним і різноманітним ,то й дитячі малюнки, що відображають це життя, будуть такими ж яскравими й різноманітними як теми» (Л.Г. Ковальська ).
Не залишаються без уваги і технічні прийоми виконання; вони різні для кожної вікової групи. Так, в середній групі малюють пензликом, повним фарби, а в підготовчій проводять пензликом тонкі лінії. В дитячому садку широко застосовується кольоровий папір. Це активізує інтерес до художньої діяльності.
Працюючи аквареллю діти вчаться відчувати прозорість фарби в зображенні фону, вчаться заливати один колір на другий, працюють по сирому.
Програма початкової школи вимагає, щоб учні на кінець навчального року знали:
- як працюють художники в різних видах образотворчого мистецтва;
- назви художніх матеріалів, інструментів, приладдя з якими учні працюють протягом року;
- послідовність роботи під час малювання, ліплення, виконання аплікацій;
- назви основних кольорів (червоний, жовтий, синій );
- назви похідних кольорів ( оранжевий, зелений, фіолетовий );
- назви відтінків кольорів (рожевий, блакитний, світло - жовтий і т. д. ) Учні на кінець навчального року повинні уміли:
- визначати складові частини будови окремих предметів; їх форму, забарвлення;
- розрізняти різноманітність кольорів у природі в різні пори року;
- посильно передавати характерні особливості форми і забарвлення предметів різноманітними художніми засобами;
- користуватись художніми матеріалами та інструментами; змішувати фарби;підбирати кольори; вибирати положення аркуша незалежно від форми і розмірів зображуваних об'єктів.
Аналіз програми, тематики занять, а також відвіданих уроків дозволяє зробити деякі висновки про стан образотворчого мистецтва в школі. Часто робота в школі зводиться до змальовування .Дуже часто діти змальовують з поганих зразків. Кожна робота повинна бути творчою. Наслідування виняткова сила розвитку, але ми повинні підкорити цю силу нашій волі. На заняттях потрібно показувати лише найкращі зразки, але на час виконання завдань їх забирати .Часто вимоги школи є нижчими від вимог дитячого садка, а це гальмує розвиток учнів, порушує принцип наступності.
В перших класах часто не дають дітям малювати аквареллю. Деякі завдання дитячого садка повторюються в шкільній практиці без подальшого розвитку. Створюється логічне враження наступності, насправді ж це обмежує світогляд дітей, веде до зникнення інтересу.
Мало часу відводиться на тематичне малювання або обмежується творча ініціатива. Малювати на теми - це значить творити на основі вражень побаченого, почутого, прочитаного. Малювання на теми сприяє розвитку художніх смаків, творчих здібностей, фантазії.
На основі аналізу програми, відвіданих занять в дитячому садку і школі можна зробити наступні висновки:
1.Художня діяльність стоїть на більш високому рівні в дитячому садку, ніж у школі.
2.Програмні завдання дитячого садка більш цікаві і творчі, ніж шкільні.
3.Програма з художньої праці для початкової школи цікавіша від попередніх ,але потребує вдосконалення.
4.Вчителям початкових класів бажано більше опиратись на знання та вміння , набуті дитиною в дитячому садку чи в сім'ї.
5.Деякі вихователі мало ознайомлені з основними принципами шкільної програми з образотворчого мистецтва а вчителі шкіл не знають змісту навчання дітей в дитячому садку і в сім'ї.
ІІ.2 Дослідження рівнів знань, умінь і художніх інтересів дошкільників та молодших школярів
Опираючись на те, що інтерес учнів до навчального предмету залежить від змісту навчального матеріалу, методів навчання і організації навчальної діяльності , ми перевірили рівень підготовки дітей до образотворчої діяльності.
Для визначивши рівня підготовки дітей до образотворчої діяльності ми керувалися кінцевими вимогами програми дитячого садка, які ставились перед учнями першого класу як початкові вимоги .
Це дало можливість виявити, якими знаннями і вміннями володіють учні .На перших заняттях вияснили рівень знань, умінь і навичок ,виявили інтерес кожної дитини. Аналіз проводився за наступними критеріями: зміст знань, їх повнота виявлення характерних ознак предметів і явищ, використання знань дітей, одержаних в дитячому садку, перенесення знань і способів дії з ними на нові завдання .
Знання можуть бути на рівні емпіричного і понятійного узагальнення.
На думку М.А. Байтової рівень емпіричного узагальнення характеризується тим, що знання доводяться тільки до початкової стадії засвоєння. Перебуваючи на цьому рівні, учень може знати термін , але сам предмет, визначений цим словом, тільки уявляти чи мати дуже вузьке поняття. Рівень понятійного узагальнення характеризується тим, що учень не обмежується рівнем емпіричного узагальнення, а виділяє суттєве.
На рівні емпіричного узагальнення першокласником в художній діяльності засвоюються такі поняття : горизонт , пряма лінія , куля , кут.
А їх визначення вивчається в наступних класах. Понятійне узагальнення - прямокутник , квадрат , колір спектру , правила змішування різних кольорів , поняття про теплі і холодні тони і т. д.
Знання бувають повні і неповні. Під повним розуміємо такі, що ясно просліджуються в малюнку , виконані всі завдання і дитина розуміє , чому вона так виконала . Неповні від повних відрізняються тим , що дитина не розуміє , чому вона виконала малюнок саме так , а не по-іншому. На основі знань виникають вміння.
На першому дослідному уроці учні виконували малюнок на вільну тему. Результати показали, що більшість учнів цікавиться тематичним малюванням, малюнки виконані в різноманітній техніці. Результати див. у таблиці №
Другим завданням був малюнок гілки верби. Це завдання виконувалось як в дитсадку так і в школі. Робота проводилась без керівництва вчителя. Для оцінювання роботи дітей були висунуті такі критерії.
1) Незначні порушення пропорцій - в малюнку є елементарна схожість з натурою, але пропорції окремих частин і відношення цілого до частин порушені .
2) Значні порушення пропорцій - в малюнку немає елементарної подібності з натурою , пропорційність окремих частин і цілого до частин порушена.
3) Правильна форма - є елементарна подібність з формою натури .
4) Незначне порушення форми - в малюнку відсутній один із компонентів або немає елементарної подібності з натурою .
5) 3начне порушення форми - в малюнку відсутні всі компоненти, нема елементарної подібності з натурою.
6) Правильні кольорові відношення - уміння розрізняти і передавати у малюнку основні і похідні кольори ; близькі між собою кольори по світлості, відповідність зображеного кольору з натурою .
7) Відносно правильне кольорове відношення-порушення одного із компонентів .
8) Відсутність технічних погрішностей - учень з умінням натискає на олівець, рівно замальовує ,відчувається легкість акварелі
9) Незначні погрішності - відсутності одного із компонентів.
10) 3начні технічні погрішності - відсутність більшості компонентів.
Аналізуючи роботу дітей можна зробити такі висновки:
"Гілка верби":
-
% допускає грубі порушення пропорційності ,
-
%- форма значно порушена;
-
% - колір не відповідає натурі.
Близькі між собою кольори по світлості не розрізнялись;
-
% - значні технічні погрішності.
Лише % правильно зобразили пропорції; реформу;
- % - колір;
- % - технічні погрішності.
На наступному занятті з декоративного малювання дітям пропонувалось придумати і намалювати візерунок стрічки . Основна увага приділялась дослідженню знань, вмінь учнів з композиції ,технічних вмінь ,підбору відповідного кольору, рівню фантазії. В дослідженні цих завдань ми користувались такими поняттями:
- правильні композиційні прийоми - вміння виділяти головне у малюнку і кольорі;
- змістовний зв'язок зображених об'єктів, вміння розміщувати на папері зображення, наявність ритму.
- деякі порушення композиційних прийомів - порушення 1-2 із 4 компонентів.
- значні порушення композиції - порушення 3-4 компонентів .
- багата фантазія - своєрідне вирішення тематичної чи декоративної композиції в малюнку і кольорі; яскраве відображення своїх уявлень, отриманих в процесі спостережень об'єктів і явищ навколишнього життя, прочитаних книг, розглянутих ілюстрацій .
- слабка фантазія - відсутність одного із компонентів.
- відсутність фантазії - відсутність всіх компонентів.
Результати даного дослідження зведені в таблицю №
При виконані учнями робіт з малювання також приділялась увага вмінню роботи олівцем і пензликом.
При дослідженнях вміння роботи олівцем основна увага приділялась тому, чи вміють діти правильно тримати олівець проводити лінії. При дослідженнях роботи учнів з пензликом, кількість піддослідних компонентів зросла, а саме досліджували сила натиску, темп, вміння тримати пензлик, проводити лінії, а також рівно замальовувати.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
