113454 (591301), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 4 клас

Назва тема	Види знань
	Природничі	Суспільно-історичні	Культурологічні
Україна - рідний край		Скажи своє слово про Україну. Звідки походить назва нашої країни? Синє озеро Синяк. Волинське диво. Назви наших міст.
Людина		Радість життя.	Людське „Я". Дбай про добре ім’я. Людські чесноти. Досягнення. Винаходи людства. Людина серед людей. Тримайся з гідністю. Чи варто бути правдивим? Про культуру зблизька. Правила гостинності. Про правопорушення. Телефонний тероризм. Соромно. Передбачай наслідки своїх вчинків.
Людина і суспільство		Символіка. Що це таке? Державні символи України. Українська мова - державна мова України. Права й обов’язки громадянина. Батьки зобов’язані - діти зобов’язані.	Знаємо і шануємо символи свого краю!
Культурна спадщина народу		Головна скарбниця давньоруської культури. Державні, релігійні та народні свята в Україні.	Світ казковий і правдивий. Що називають „Уманським дивом"?
Земля - наш космічний дім	Я і природа. Сонячна система. Земля - планета сонячної системи. Як обертається Земля. Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями. Як орієнтуватися на місцевості. Як зображають місцевість на плані. Як зображають поверхню Землі на глобусі і карті. Материки Землі. Океани Землі. Населення Землі. Збережемо природу землі разом.
Наша Батьківщина - Україна	Форми земної поверхні України. Водойми України. Природні зони України. Мішані ліси. Степи. Південний берег Криму. Гори: Карпатські, Кримські.	Україна на планеті Земля. Населення України.	Охорона природи в Україні.
Твій рідний край	Погода в рідному краї. Корисні копалини. Ґрунти. Природні угрупування: луки, прісна водойма, болото. Рослинництво і тваринництво в рідному краї.	Рідний край на території України.	Охорона природи в рідному краї.

Наприклад, у 3-му класі учні можуть цілком самостійно проводити досліди на виявлення властивостей повітря, снігу й льоду, води при нагріванні та охолодженні; умов, необхідних для життя рослин. У 4-му класі доцільно проводити досліди на виявлення властивостей (твердість, колір, блиск тощо) кам’яного вугілля та інших корисних копалин. Перед дослідом вчитель у короткій формі вступної бесіди підводить учнів до усвідомлення проблеми, яку належить розв’язати. Школярі дістають установку спочатку прочитати опис досліду в підручнику, а потім поступово, крок за кроком проробити все по черзі. Вчитель записує на дошці запитання, на які учням треба буде відповісти після завершення самостійних спостережень. Спостереження, досліди в поєднанні із самостійною практичною діяльністю поступово формують у дітей практичні вміння користуватися навчальними приладами (гномоном, флюгером, снігомірною рейкою, компасом, термометром, рулеткою тощо).

Крім знань про способи пізнавальної та практичної діяльності підручники для учнів 3-4 класів формують знання про цінності (біологічні, духовні, соціальні) (виховна функція).

Оскільки важлива роль у зазначеному процесі належить апарату організації засвоєння (зокрема навчальним завданням і вправам, виконання яких забезпечує формування відповідних умінь і навичок, що є засобами набуття нових знань) - це вимагає істотних змін методичного апарату підручників, на яких покладаються основні освітньовиховні завдання: допомогти учням у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Саме через методичний апарат створюються умови для забезпечення чіткої системи роботи з усіх питань, що становлять у сукупності процес засвоєння навчального матеріалу з предмета.

Проаналізуємо теоретичні і практичні підходи до побудови методичного апарату підручників для початкової школи. Передусім розкриємо сутність поняття „методичний апарат".

З огляду на специфіку навчальної літератури для школи першого ступеня й особливості організації навчального процесу в цій ланці освіти у сучасній дидактиці визначено таку структуру підручника:

текст (основний, додатковий, пояснювальний);

позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).

Власне позатекстові компоненти підручника і є його методичним апаратом. Отже, методичний апарат підручника - це ті його компоненти, які доповнюють основний навчальний матеріал, допомагають учневі у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Методичний апарат, вважають дослідники, охоплює позатекстові компоненти підручника і визначає форму викладу навчального матеріалу. Поняття „навчальний матеріал” містить:

навчально-предметний матеріал (тексти);

організацію діяльності учнів, спрямовану на його засвоєння (завдання, запитання, задачі, ігрові форми, поєднання завдань і запитань з текстовими компонентами).

Апарат організації засвоєння як структурний компонент підручника представлений завданнями і вправами, запитаннями і відповідями на них, зразками оформлення записів, пам’ятками, узагальнювальними таблицями, поліграфічними виділеннями тощо. Основне призначення апарату організації засвоєння - навчити дитину вчитися; сформувати у школярів інструмент, за допомогою якого здобувається знання; запропонувати вчителеві орієнтовний зразок організації навчальної діяльності учнів.

Вправи і завдання розміщуються у підручниках для 3-4 кл. так, щоб забезпечити основні етапи процесу навчання. Таким чином автори підручників у доборі системи завдань передбачають ті, що спрямовані на:

усвідомлене сприймання навального матеріалу;

застосування знань, формування вмінь;

автоматизацію умінь, формування навичок;

творче застосування знань, умінь і навичок;

формування емоційно-ціннісного ставлення до пропонованого змісту;

контроль і корекцію результатів навчання.

Методичний апарат підручника - запитання і завдання; виконує різні функції: а) актуалізація опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях та спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності, тобто творче використання (Т.М. Бібік).

Зазначені функції зумовлюють місце запитань і завдань в структурі підручника та їх спрямування. Якщо вони розміщені на початку тексту чи його логічно завершеної частини, то використовуються з метою актуалізації (репродуктивні) або спонукання до висловлення передбачення (творчі). Після логічно завершених частин змісту теми запитання і завдання застосовуються для закріплення і тому здебільшого вони репродуктивні. А після тексту всієї теми - призначені для теоретичного й практичного застосування учнями засвоєних знань і вмінь, встановлення зв’язків та залежностей, тому мають реконструктивний і творчий характер.

Організація оволодіння новим природничим змістом здійснюється шляхом використання спеціальних, методів пізнання природи: спостережень, дослідів, практичних робіт. Способи їх виконання описано у відповідних темах підручника. Такий підхід забезпечує розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів, викликає у них пізнавальний інтерес, бажання пізнавати природу.

Значне місце займають практичні роботи за малюнками підручника і географічними картами, які виступають джерелами нових знань.

Деякі складні практичні роботи зорієнтовані на фронтальне виконання під безпосереднім керівництвом учителя. Однак, залежно від методичних підходів учителя в конкретних ситуаціях практичні роботи і досліди учні можуть виконувати як індивідуально, так і в парах або групах.

Зауважимо, що виконання учнями дослідів, практичних робіт є обов’язковим, оскільки результати їх здебільшого не дублюються в текстах.

Емоційно-ціннісний компонент змісту реалізовано у підручнику шляхом добору значущого і цікавого для дітей фактичного матеріалу, конструювання різних за змістом та рівнем самостійності завдань, через актуалізацію власного досвіду дітей, спрямованість змісту особисто до кожного учня, діалогічний характер текстів.

Щодо виявлення розвивального впливу сучасних підручників на учнів 3-4 кл., то помітно, що домінуюче місце серед навчальних завдань займають вправи на розвиток загально-навчальних умінь і навичок. Їх найбільше у підручнику „Я і Україна" для 4 класу. Серед них переважають завдання на міркування, доведення, розкриття причинно-наслідкових зв’язків та змісту висловлювань (наприклад, „Як можна довести, що Земля має форму кулі? ”, „Поміркуй, чи залежить температура повітря від висоти Сонця", „Чому на земній кулі змінюються пори року?", „Доба триває 24 години. Чим це пояснюється? ”). Значна кількість завдань спрямована на формування в учнів уміння аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („Порівняй рослинність степів та Південного берега Криму. Чим вони відрізняються?", „Чим план місцевості відрізняється від малюнка? ”). Чимало вправ підручника передбачають розвиток у молодших школярів спостережливості („Що з того, що намалював художник, ти спостерігав у природі?", „Розкажи про свої спостереження, які свідчать, що Земля - куля” та ін). окрема група завдань націлена на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти у даній ситуації? ”), на формування порад у конкретних життєвих ситуаціях („Що ти порадиш хлопчикові? ”), оцінювання вчинків дійових осіб („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про вчинки дітей”).

Завдання творчого характеру найбільш повно представлені у підручнику „Я і Україна" для 3 кл. У ньому домінують вправи на складання речень та розповідей („Із поданими початками речень склади речення", „Склади розповідь за малюнком” та ін). Однак варто зауважити, що в цій книзі пріоритетне місце займають ті творчі завдання, які вимагають від учнів незначної перебудови відомого, тоді як вправи на цілковиту самостійність трапляються досить рідко. Найменше у чинних підручниках представлено завдань на розвиток психічних процесів. Серед них переважають вправи на розвиток уваги („Знайди у тексті... ”, „Зверни увагу! ”) та пам’яті (рубрики „Запам’ятай” та „Пригадай”).

Стосовно мотиваційної функції цих підручників, то зміст навчального матеріалу, а також методичне забезпечення сприяють формуванню у молодших школярів інтелектуальних почуттів; розвитку позитивних мотивів навчання; пізнавальних потреб та інтересів.

Виявлено, що аналізованих підручниках помітно збільшено кількість проблемних і пізнавальних завдань типу „Пофантазуйте", „Будьте дослідниками!", „Зробіть висновок", „Поміркуйте разом! ”, а також завдань, що формують емоційно-ціннісне ставлення до світу. Автори цих підручників вмістили наприкінці теми (розділу) узагальнювальні запитання, завдання, які мають проблемний характер, вчать порівнювати виучувані явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. В такий спосіб вони забезпечують повторення, узагальнення і систематизацію основних положень теми.

Щоб полегшити засвоєння навчального матеріалу, підручники містять частково виконані вправи: подається лише початок виконання або пропущені окремі ланки у ході виконання тощо. Наприклад, автори чинного підручника „Я і Україна" для 3 кл. пропонують такі частково виконані вправи: „Придумай кінцівку оповіданню. Обговоріть ситуацію", „На основі правил, яких дотримувались учні понад 150 років тому, складіть правила, які ви хотіли б адресувати собі", „Добери до поданих слова, протилежні за значенням", „Вправа „Розкажи про себе” (робота в парах). У бесіді використовуйте подані початки речень, доповнюючи їх по своєму: Мене цікавить...; Я люблю читати...; У мене добре виходить...; Мені хочеться бути схожим на...; „Знайди в тексті поради, як треба доглядати за руками; шкірою; зубами; нігтями; взуттям? Випиши поради, які ти вважаєш найбільш корисними", „Вправа „Добре слово" (робота в парах). Продовжте речення: Мені подобається, коли ти...; Я бажаю тобі...; Я хочу разом з тобою... ”, „Продовжте ці рядки: Ніхто не має права: ображати, карати, принижувати,...; Кожен має право: захистити, допомогти, поділитися,..."

Характеристики

Список файлов ВКР