113454 (591301), страница 10
Текст из файла (страница 10)
У наступних темах: „Як орієнтуватися на місцевості”, „Як зображують місцевість на плані", „Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті" об’єктом пізнання молодших школярів є поверхня Землі. Вона вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що в дітей необхідно сформувати поняття „глобус", „план”, „географічна карта" та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти. Наприклад, голубий і синій колір на карті - вода на Землі, зафарбований кубик - родовище вугілля і т. ін.
Формування названих знань і умінь потребує цілеспрямованої роботи, що здійснюється в такій послідовності: а) горизонт, сторони горизонту (визначення сторін горизонту за Сонцем і за компасом); б) план предмета, масштаб плану предмета (креслення плану предмета, визначення розмірів предмета за масштабом); в) план місцевості, умовні знаки плану місцевості, масштаб плану місцевості, сторони горизонту на плані місцевості (креслення найпростішого плану місцевості, читання плану місцевості, визначення відстані за планом); г) географічна карта, умовні знаки карти, масштаб карти, сторони горизонту на карті (визначення сторін горизонту на карті, визначення відстані за картою, читання карти).
Уміння користуватися картою є одним із загально-предметних умінь, яке застосовується у процесі вивчення природознавчого змісту наступних розділів, як засіб отримання нових знань.
Зміст тем „Материки Землі" та „Океани Землі" спрямований на засвоєння учнями елементарних понять „материк", „Світовий океан", „океан". У даній темі діти запам’ятовують кількість материків і океанів на Землі та їх назви, вчаться знаходити і показувати материки й океани на карті півкуль. Також відбувається ознайомлення із рослинним і тваринним світом материків та океанів. Однак, під час вивчення цього матеріалу не слід вимагати від дітей спеціального запам’ятовування всіх назв рослин і тварин, запропонованих у текстах. Головним у цій темі є конкретизація залежності між різноманітністю живих організмів і природними умовами теплових поясів Землі. Цікавий фактичний матеріал дозволяє розширювати кругозір дітей, викликати в них інтерес до пізнання природи.
У темі „Населення Землі" продовжується формування уявлення про людину як частину природи, її місце на Землі. Зокрема, про виникнення в далеку давнину рас людей, відмінності між якими є зовнішніми ознаками пристосування стародавньої людини до умов життя. Необхідно, щоб молодші школярі усвідомили, що люди всіх рас мають однакову будову організму, вони рівні між собою. І хоч у наш час люди все менше залежать від природи, але найбільш заселеними є материки або їх частини з найкращими природними умовами для життя.
Потрібно, щоб питання охорони природи, її збереження пронизували всі теми розділів з опорою на екологічні знання і вміння, засвоєні учнями в 3 класі, стосовно окремих її об’єктів: повітря, води, корисних копалин, ґрунту, рослин і тварин. Слід постійно наголошувати на можливостях і завданнях дітей з охорони природи. Залучати їх до посильної природоохоронної роботи в конкретних ситуаціях. Крім того, кожний розділ закінчується спеціальною темою про охорону природи. У першому розділі змісту - це тема „Збережемо природу Землі разом". В ній розкрито доступні для розуміння четвертокласників окремі найглобальніші проблеми, які називають екологічними катастрофами і причини їх виникнення. Головним у цій темі є формування в дітей переконання в тому, що збереження природи Землі залежить від кожної людини.
Розділ „Наша Батьківщина - Україна" складається з 12 тем.
Головна мета розділу - формувати елементарні поняття про місце України на планеті, форми її земної поверхні, природні умови, рослинний і тваринний світ та відповідні власне предметні вміння. А також розширити уявлення про населення нашої держави, охорону природи в Україні.
Особливостями змісту тем: „Україна на планеті Земля", „Форми земної поверхні України", „Водойми України" є те, що засвоєні в першому розділі знання конкретизуються в названих темах шляхом формування уявлень і понять нижчого рівня узагальнення з використанням для їх пояснення фактичного матеріалу про Україну. Це дозволяє дітям оволодівати знаннями про свою Батьківщину і загально-предметними елементами власне предметного змісту, які є пропедевтичною основою вивчення природничого змісту в наступних класах. Наприклад, одна із схем засвоєння елементарних понять така:
низовина Подільська низовина (ІІ розділ)
с
уша рівнина (І розділ)
височина Придніпровська височина
(ІІ розділ)
Опорними знаннями і вміннями, які обов’язково актуалізуються в процесі засвоєння змісту цих тем (і наступних) є відповідний зміст першого розділу та зміст, засвоєний у 3 класі. Встановлені таким чином внутрішньо-предметні зв’язки забезпечують системність знань, їх дієвість, гнучкість.
Вивчення природних зон України розпочинається із узагальненого матеріалу, в якому розкрито зміст поняття „природна зона", названо компоненти природної зони та зв’язки між ними (вступна тема „Природні зони України”). Розуміння сутності цих теоретичних положень забезпечується опорними знаннями, які засвоїли школярі в З класі. Такий підхід дозволяє спонукати дітей до висловлення-передбачень про природні умови, рослинний і тваринний світ природної зони і доводити їх правильність, використовуючи конкретний фактичний матеріал. Наприклад, перед вивченням рослин степів пропонуються запитання: „Яким може бути рослинний світ у степах? Чи можуть, у степовій зоні рости ліси? ”. Аналогічний узагальнений зміст у тексті „Гори".
Осмислення учнями на доступному рівні названих теоретичних положень через їх конкретизацію здійснюється у темах „Мішані ліси", „Степи", „Південний берег Криму", а також „Карпатські гори” і „Кримські гори". Щодо змісту цих тем, то слід зазначити, що в ньому подано багато назв рослин і тварин. Але більшість із них знайомі дітям, а новизна матеріалу полягає в пізнанні природних умов їхнього поширення, тобто усвідомленні учнями, в якій природній зоні росте рослина чи живе тварина. І також у з’ясуванні ознак пристосування до певних умов життя, встановлення взаємозв’язків між неживою і живою природою та між живими організмами природної зони. Різноманітність живих організмів необхідна під час засвоєння теми, а в процесі перевірки школярі наводять приклади назв кількох рослин і тварин, які кожен з них запам’ятав без спеціального заучування. Основою для пригадування назв конкретних об’єктів є малюнки, таблиці, фотографії та інші засоби наочності, що використовувалися під час оволодіння новими знаннями й уміннями.
У темі „Населення України" систематизуються знання про народ України, формуються елементарні уявлення про адміністративний поділ території України, поділ населення на міське і сільське. Важливим є усвідомлення учнями зв’язку між природними умовами і розташуванням міст і сіл та працею людей в містах і селах.
Розділ „Твій рідний край” складається з 12 тем.
Оволодіння змістом тем цього розділу потребує: а) цілеспрямованої актуалізації засвоєних знань і вмінь у темах попередніх розділів та в 3 класі; б) застосування засвоєних знань і вмінь у конкретних ситуаціях для оволодіння змістом про рідний край; в) надання з різних джерел інформації, яка розширює і поглиблює знання про предмети і явища природи рідного краю, взаємозв’язки мок ними та певні способи дій.
Під час вивчення даного розділу діти вчаться розпізнавати засвоєні загальні поняття і закономірності в конкретний ситуаціях, розкривати їх конкретний зміст, ілюструвати прикладами, застосовувати узагальнені способи дій для виконання теоретичних і практичних завдань стосовно рідного краю.
У темі „Рідний край на території України" головним джерелом знань є географічна карта. Матеріал теми доповнюється орієнтуванням на місцевості за ознаками в природі.
Тема „Погода в рідному краї” узагальнює знання і вміння учнів з опорою на їхні власні спостереження. Розширює досвід школярів інформація про силу вітру і основні причини зміни погоди в певній місцевості.
У темах „Корисні копалини в рідному краї” і „Ґрунти в рідному краї” об’єкти своєї місцевості вивчаються шляхом виконання дослідів.
Вивчення рослинного і тваринного світу рідного краю здійснюється шляхом ознайомлення, з природними угрупованнями (теми: „Природні угруповання рідного краю”, „Луки - природне угруповання", „Прісна водойма - природне угруповання", „Болото - природне угруповання”). Якщо в 3 класі і в попередніх розділах природознавства 4 класу живі організми розподілялися тільки за місцем у ланцюгу живлення, то в названих темах узагальнюються функції (значення) кожної з його ланок, які умовно називаються: організми - виробники, організми - споживачі, організми - перетворювачі. Це приводить до глибшого усвідомлення учнями взаємозв’язків у природі між живими організмами та їх залежності від умов, в яких вони живуть і до яких пристосувалися (ознаки пристосування).
Різноманітність конкретних рослин і тварин, як і в інших темах, зокрема, про природні зони, є конкретними прикладами для ілюстрації узагальнених понять і найпростіших закономірностей.
Метою тем „Рослинництво в рідному краї”, „Тваринництво в рідному краї”, „Промисловість у рідному краї” є ознайомлення дітей з працею людей і зумовленість її природними умовами рідного краю - області, в якій вони живуть. Ця мета визначає особливості використання підручника під час вивчення названих тем. Четвертокласники розпочинають засвоєння змісту поурочної теми шляхом роботи з картою („Сільське господарство України"; „Промисловість України”), що розміщена в підручнику. Вони дізнаються про те, які рослини вирощують люди в рідному краї, або яких тварин розводять, чи які галузі промисловості розвиваються на території області. Добуті знання поглиблюються і розширюються відповідною інформацією з тексту підручника, тобто текст використовується вибірково. Перевіряються та оцінюються уявлення дітей про сільське господарство (рослинництво, тваринництво) і галузі промисловості тільки рідного краю.
Таким чином, у процесі аналізу підручникового забезпечення курсу „Я і Україна" встановлено, що його зміст відображено у варіативних навчальних програмах і підручниках (авт. Т.М. Байбара, Н.М. Бібік, Н.С. Коваль; авт. Р.А. Арцишевський, С.П. Балашова; авт.В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко) та інших елементах навчально-методичного комплексу: зошитах з друкованою основою (І.І. Жаркова, Л.М. Мечник, Т.М. Огієнко та ін.), методичних посібниках для вчителів (Т.М. Шандрівська, М. Лясковська та ін), які реалізують змістові лінії освітньої галузі „Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти. З’ясовано, що зазначені змістові лінії у програмі 1-2 класів виділяються як природознавча і суспільствознавча в інтегрованому предметі „Я і Україна”: „Природознавство” - (авт. Т.М. Байбара), „Громадянська освіта” - (авт. Н.М. Бібік).
2.2 Аналіз чинних підручників
Окрему групу у підручниковому забезпеченні початкової школи складають підручники, що відображають інтегровані навчальні курси. Так, наприклад, „Я і Україна: Віконечко" для 1 класу та „Я і Україна" для 2 класу (авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль) [23; 24] репрезентують зміст однойменного навчального предмета, який охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти „Людина і світ” і реалізується наскрізним інтегрованим курсом „Навколишній світ” (1-2 класи). Розкриємо особливості побудови цих книг.
Специфіка вказаних підручників зумовлена особливостями даного навчального курсу, а саме:
1. „Навколишній світ” - інтегрований курс, домінуюча функція якого полягає в оволодіванні системою знань про людину, природу і суспільство та формуванні емоційно-ціннісного ставлення до дійсності.
2. Провідна ідея курсу - „сформувати в учнів уявлення про цілісність світу, природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність і до природи, і до суспільства" [16; 298].
3. Навчальний матеріал включає знання природничого, суспільно-історичного та культурологічного характеру [22]. Природознавчий матеріал подає інформацію про неживу та живу природу, про рідний край, про Батьківщину та нашу планету. Суспільствознавчий напрям охоплює такі аспекти: людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей; культура. Культурологічні відомості синтезовано в усі теми підручника. Зрозуміло, що такий поділ умовний, особливо ті його моменти, які стосуються двох останніх видів знань.
Виходячи з того, що основними методами накопичення знань з даного навчального предмета вважають безпосередні спостереження дітей, практичні роботи та дослідницьку діяльність, основна роль підручника, на думку його авторів, полягає у систематизації знань, навчанні школярів зв’язувати окремі факти в ціле, розкривати їх у взаємозв’язках і взаємозалежностях, тобто реалізувати в єдності змістовий і процесуальний компоненти навчання.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
