113454 (591301), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Змістовий компонент підручника представлений природничими, суспільно-історичними та культурологічними знаннями, які об’єднані у такі теми: „Про тебе самого”, „Твоя родина”, „Серед людей", „Що належить до природи”, „Де ти живеш", „Твоя країна - Україна" (1 кл) (див. табл. 2.1); „Про тебе самого", „Рід, родина, рідня", „Людина серед людей", „Природа навколо нас", „Твій рідний край", „Твоя країна - Україна" (див. табл. 2.1 та 2.2).

Розкриємо особливості побудови підручника на прикладі книги „Я і Україна", 2 клас (авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль).

Аналіз таблиці 2.2 дає змогу стверджувати про наявність у зазначеному підручнику основних тем предметного змісту освіти, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності таких складових: Я - сім’я - школа - рідний край - Україна як необхідної умови формування єдиної наукової картини світу, та всередині кожної теми шляхом пред’явлення природних, суспільно-історичних та культурологічних знань.

Поглиблюють інформативність підручника пізнавальні мікротексти у рубриці „Чи знаєш ти, що", мета яких - збагатити знання учнів з виучуваної теми, зацікавити змістом навчального матеріалу, прищепити інтерес до знань.

Цікавим є спосіб побудови навчальних текстів. Це не лише навчально-пізнавальні твори розповідного характеру (наприклад, тема „Чому люди хворіють”), а й тексти, спосіб побудови яких діалоговий: у формі ситуацій морального вибору (тема „Твоє улюблене заняття”); з проблемним викладом матеріалу (тема „Людина - частина живої природи”); з чітко сформульованими проблемними запитаннями, на які учні мають відповісти самостійно („Як прибрати кімнату”); тексти-спонукання (тема „Тварини навесні”); тексти-повчання (тема „Як треба вчитися”).

Суттєво збагачують інформаційні можливості підручника рубрики „Тлумачний словник", де дається пояснення слів, та „Словничок", у якому зафіксовано важливі терміни з виучуваного курсу.

Таблиця 2.2

Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 2 клас

Процесуальний компонент підручника досить різноманітний. Він, у першу чергу, представлений великою кількістю рубрик („Розробіть проект”, „Будь спостережливим! ”, „Перевір", „Поміркуй", „Позмагайтеся! ”, „Запам’ятай! ”, „Чи знаєш ти, що", „Народна мудрість", „Практична робота”, „Чи це правильно?", „Обговоріть”, „Поради", „Корисна порада”), основне призначення яких - стимулювати осмислення й повноцінне засвоєння програмового змісту. У зв’язку з цим учитель має змогу залучати учнів до різних видів навчальної діяльності: безпосередніх спостережень за об’єктами навколишнього світу; перевірки народних прикмет; проведення дослідів; організації змагань; влаштування виставок; виконання практичних робіт; малювання ілюстрацій; обговорення ситуацій морального вибору; аналіз прислів’їв; організації ігор та ігрових ситуацій; обговорення змісту казок; відгадування загадок; розучування закличок, мирилок тощо.

Особливо цікавою є рубрика „Розробіть проект” („Славетні українці", „Кожну крихту збережемо”, „Відомі люди нашого краю", „Колекціонуємо клички тварин”, „Ластівка сільська”), яка передбачає значну пошукову діяльність учнів, уміння систематизувати зібраний матеріал, відповідним чином його оформити.

Незважаючи на таку різноманітність рубрик, вважаємо за доцільне зменшити їх кількість, окремі укрупнити (наприклад, „Корисна порада”, „Поради", „Запам’ятай! ”), оскільки деякі з них трапляються у підручнику лише 1-2 рази („Позмагайтеся", „Чи це правильно? ”, „Обговоріть”); уніфікувати умовні позначення рубрик і винести їх на титульну сторінку. Думаємо, що структура книги від цього тільки виграє [28].

Методичний апарат підручника „Я і Україна" орієнтує вчителя на використання групових форм роботи на уроці: обговоріть у класі, обговоріть інші ситуації, обговоріть вправи, обговоріть правила та ін. Без сумніву, такі завдання не лише сприяють поглибленню предметних знань, а й містять великий виховний і мотиваційний потенціал.

Автори підручника пропонують дітям обговорити з батьками ряд моментів, пов’язаних з життям сім’ї, зі школою і навчанням: що зробити, щоб краще вчитися; як правильно розподілити свій робочий час; як доцільно розподілити обов’язки між батьками і дітьми та ін. Спільна діяльність, батьків і дітей сприятимуть поступовому переведенню дорослих членів у позицію активних учасників навчально-виховного процесу, а не пасивних його спостерігачів.

Потужним засобом реалізації процесуального компонента підручника є навчальні завдання та запитання. Зазначимо, що чимале місце займають завдання на відтворення знань, виявлення життєвого досвіду, тобто репродуктивного характеру („Як ти звертаєшся до своїх батьків? ”, „А що ти робиш у той день, коли до тебе мають прийти гості? ”, „Про що шипшина просила людину? ”). Однак вони не домінують у підручнику.

Пріоритетна роль належить завданням на міркування; доведення; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; розкриття змісту прислів’їв, висловлювань („Чому взимку холодно? ”,„Чому так кажуть: „У чепурній оселі й життя веселе?", „Що раніше відбудеться в природі: зацвітуть рослини чи з’являться комахи? Чому? ”).

Зважаючи на специфіку даного навчального предмета, чимало завдань передбачають розвиток у другокласників спостережливості, уваги (з цією метою у підручник уведено навіть спеціальні рубрики - „Будь спостережливим! ”, „Перевір”).

Вправи загально-навчального спрямування привчають школярів аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („На кого схожі кроленята? Чим вони схожі? ”, „Чим хвойні дерева відрізняються від листяних? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”), конкретизувати поняття („Назвіть найбільші українські міста: Київ... ”), планувати навчальну діяльність, встановлювати послідовність подій („Розкажи, як розвивається яблунька”); розвивають уяву і фантазію („Яким ти уявляєш народний календар? ”, „Якими можуть бути наслідки пожежі? ”).

Ознакою якісного підручника вважається наявність завдань на організацію пошукової діяльності учнів: збір відомостей про рідний край („Чи є скульптурні зображення тварин у тій місцевості, де ти живеш? ”, „Які пам’ятки минулого є у твоєму краї? ”), про походження назв населених пунктів, вулиць, річок („Дізнайся у дорослих, чому річка має таку назву", „Разом з дорослими дізнайся, чому твоє місто (село) має таку назву”); вивчення родовідного дерева („Роздивися давні фотографії сім’ї. Чим вони цікаві для тебе? ”).

Автори підручника органічно вплели у навчальний матеріал завдання на розвиток творчих здібностей школярів („Придумай вранішнє привітання до Сонця", Напиши Іванкові листа з побажаннями”).

Велике пізнавальне навантаження несе ілюстративний матеріал підручника, виконаний на високому дидактичному і поліграфічному рівнях. Призначення ілюстрацій багатофункціональне: основа для побудови розповіді („Розглянь малюнки. Розкажи, як відпочивають діти", „Розглянь малюнки. Розкажи про одну із зображених тварин”, „Розкажи за малюнками, як люди готуються до зими”); відтворення знань („Розглянь малюнки. Кого на них зображено?", „Розглянь малюнки. Які рослини тобі відомі?", „Які ти знаєш українські казки, героями яких є тварини? Упізнай їх на цих малюнках”); поглиблення відомого („... ми знаємо хлопчика, який на цих малюнках”); встановлення відповідності зображеного певним діям, порам року, народним традиціям тощо („Розглянь малюнки. Які свята з народного календаря на них зображено?", „Розглянь малюнки. На який із них схожий твій рідний край? ”, „Прочитай вірш. За малюнком розпізнай, хто звідки приїхав”); аналіз вчинків, рис характеру дітей, дорослих („Розглянь малюнок. Які речі належать акуратному хлопчикові? ”, „Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей", „Чи правильно йдуть діти? ”); опора для мислення („Розглянь малюнок. Розкажи про ланцюжок живлення: зерно пшениці - миша - лисиця”); засіб для узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків („На с.134 розглянь малюнок. Чому після літа настає осінь? Після осені настає зима?... ”, „Розглянь малюнки. Поясни, чому вранці та перед заходом Сонця тінь від тополі довга, а в полудень - коротка”).

Чимало запитань до ілюстрацій націлені на формування загально-навчальних умінь і навичок: порівнювати, узагальнювати („Знайди на малюнках дерева, трав’янисті рослини. Чим різняться вони між собою? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”); вилучати „зайве” („Хто на малюнку зайвий? Чому? ”); спостерігати („Що з побаченого на малюнках ти спостерігав у природі? ”, „Розглянь малюнок порівняй його з тим, що ти бачив у природі”); встановлювати певну відповідність („Розглянь малюнок. Квіти і плоди яких рослин зображено на ньому? ”).

Виходячи з того, що підручник „Я і Україна" репрезентує два компоненти змісту освіти, спеціального аналізу вимагає спосіб пред’явлення у ньому досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, який реалізується двома шляхами - розкриттям у змісті навчального матеріалу відповідної системи цінностей та залученням учнів до оцінної діяльності.

Оскільки уявлення про систему цінностей даного підручника дає табл.2.2, проаналізуємо апарат організації засвоєння даних цінностей.

Чимала група завдань передбачає формування у другокласників навичок культурної поведінки („Які квіти ти подаруєш мамі, сестрі, вчительці, подрузі на день народження? ”), особистої гігієни („Що буде, якщо: підчас письма низько нахилятися над зошитом? ”, „Яких правил не додержувався Сашко? Що ти порадиш йому, щоб бути струнким? ”).

Виокремлюється група завдань, спрямована на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти для допомоги дітям сиротам? ”, „За що ти відповідаєш перед сім’єю? ”, „Коли родина живе щасливо? ”); на формулювання порад у конкретних життєвих ситуаціях („Поділися своїми секретами прибирання... ", „Розкажи друзям, що ти встигаєш зробити протягом дня”); оцінювання власних вчинків („На кого ти схожий - на Андрія чи на Сашка? Чому? ”, „Чи замислювався ти, що про тебе думають люди...? ”), вчинків інших людей („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей”); аналіз ситуацій морального вибору („Хто з дітей має рацію і чому? ”); виявлення ставлення до подій, до прочитаного тощо („Чи сподобалась тобі ця розповідь? ”, „Розкажи про свої улюблені заняття”).

Змістовий компонент підручників „Я і Україна" для учнів 3-4 класів (авт. Т.М. Байбара та Н.М. Бібік) представлений природничими, суспільно-історичними та культурологічними знаннями, які об’єднані у окремі предмети „Я і Україна. Громадянська освіта”, 3-4 кл. та „Я і Україна. Природознавство", 3-4 кл. і розкриті у таких темах: „Людина", „Людина серед людей", „Правила життя в суспільстві", „Культура рідного краю", „Подорож картою України", „Твоя країна - Україна і ти її громадянин”, „Господарська діяльність людей в деяких містах”, „Славетні українці” - 3 клас, автор Н.М. Бібік (Громадянська освіта), а також у темах: „Природа і ми", „Нежива природа", „Жива природа" - 3 клас, автор Т.М. Байбара (Природознавство) (див. табл.2.3);

ще у темах „Україна - держава”, „Людина", „Людина і суспільство", „Культурна спадщина народу” - 4 клас, автор Н.М. Бібік (Громадянська освіта) та в темах „Планета Земля - твій космічний дім”, „Наша Батьківщина - Україна”, „Рідний край” - 4 клас, автор Т.М. Байбара (Природознавство) (див. табл.2.4).

З метою аналізу вказаних підручників також застосуємо функціонально-структурний підхід, теоретичні основи якого розкриті у підрозділі 1.4

Інформаційна функція цих підручників реалізується шляхом пред’явлення в них навчального матеріалу, який формує знання про навколишній світ, про способи діяльності, про цінності. Учні поглиблюють відомості про Україну, про суспільство, про правила життя в суспільстві, культуру поведінки і культурну спадщину рідного краю, про природу. Ці відомості представлені навчально-пізнавальними текстами, не тільки розповідного характеру (наприклад, тема „Людина - частина природи”), а й текстами, спосіб побудови яких діалоговий: у формі ситуацій морального вибору (тема „Яким бути? ”); з чітко сформульованими проблемними запитаннями, на які учні мають відповісти самостійно („Як досягнути успіху”); тексти-спонукання („Рослини навесні”); тексти-повчання („Хочеш бути щасливим, не будь лінивим”).

У доступній формі подано знання про способи діяльності. Знання про способи діяльності проілюструємо на прикладі того, як підручник формує у 3-4-класників виконувати нескладні досліди.

Таблиця 2.3

Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 3 клас

Назва теми	Види знань
	Природничі	Суспільно-історичні	Культурологічні
Людина	Людина частина природи	Маленька Україна чи велика. Здрастуй, школо! Як досягти успіху.	Вчимося вчитися. Що таке людське „Я”. Яким бути? Зовнішність. Хочеш бути щасливим, не будь лінивим!
Людина серед людей		Твоя сім’я. Родовідне дерево.	Ввічливість. Щедрість і жадібність. Доброта. Делікатність. Додержуй даного тобою слова. Намагайся не обманювати. Не можна брати чуже.
Правила життя в суспільстві		Великий дім - держава, лад у ньому - закон.	Правопорушення.
Культура рідного краю			Скарби України. Народні свята. Подорож картою України. Твоя країна - Україна, і ти її громадянин. Господарська діяльність людей у деяких містах. Славетні українці.
Природа і ми	Що таке природа. Якою має бути природа. Тіла, речовини, молекули.		Збережемо природу.
Нежива природа	Сонячне світло і тепло. Термометр. Повітря. Повітря навколо нас. Властивості повітря. Вода. Без води немає життя. Властивості води-рідини. Вода - розчинник. Перетворення води. Кругообіг води в природі. Гірські породи. Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Ґрунт. Що таке ґрунт. З чого складається ґрунт.		Збережемо повітря чистим. Вода має бути чистою. Гірські породи потребують охорони. Охорона ґрунту.
Жива природа	Зелене дерево Землі. Як розрізняють рослини. Будова рослин. Рослини - живі організми. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини. Різноманітність рослин у природі. Як виростити нову рослину без насіння. Довкілля рослин. Як рослини пристосувалися до різних умов життя. Чи можуть рослини захищатися. Тварини в природі. Як розрізнять тварини. Тварини - живі організми. Різноманітність тварин у природі. Чим живляться тварини. Ланцюги живлення. Як розмножуються тварини. Довкілля тварин. Як тварини добувають корм. Як тварини захищаються. Гриби. Гриби в природі. Дроб’янки. Бактерії в природі. Людина - живий організм. Організм людини. Шкіра - захисник організму. Скелет - опора тіла людини. Як людина рухається. Як відбувається живлення людини. Для чого людині органи кровообігу. Мозок і нерви. Як людина сприймає довкілля. У природі все взаємопов’язано.		Охорона рослин. Охорона тварин.

Таблиця 2.4

Характеристики

Список файлов ВКР