113422 (591294), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

2. Тлумачення та уточнення значень схожих та специфічних слів (II, III груп).

– «В коморі» означає у приміщенні, де зберігаються овочі та фрукти. Тому дівчини не видно. Вимовте [в комор'і].

– Слово надворі утворилося від двох слів. Назвіть їх. (На, дворі)

Правильно, надворі, тобто на вулиці, у дворі. Тому косу видно.

– Вимовте ці слова [в комор'і], [надвор'і].

3. Відгадування загадки і малювання відгадки. Перед заучуванням учитель пропонує ще раз уважно послухати загадку.

4. Заучування напам'ять загадки.

V. 1. Слухання загадки.

Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає.

2. Відгадування загадки (с. 63).

– Кого звуть Марушкою? (Дівчину).

– У чому Марушка? (В семи кожушках).

Так, кожушок – це верхній одяг, тобто Марушка одягнена у декілька кожушків.

– Подумайте, ми плачемо, якщо роздягаємо певний овоч. Назвіть цей овоч. (Цибуля).

3. Заучування загадки і малювання відгадки.

4. Активізація слів у мовленні.

Вправа 1.

Ми пропонували дітям намалювати один із овочів. Іншу городину діти за бажанням домальовували удома Наступний урок розпочинався конкурсом «У кого краща городина», де школярі описували власні овочі, активізуючи мовленнєві знання попереднього уроку.

Вчитель. Уявіть собі, що наш клас – велика сім'я. Оберемо дідуся та бабусю, які будуть загадувати загадки почергово з допомогою вчителя. (Бабуся – в хустині, дідусь – у капелюсі). Решта – онуки. їхнє завдання: відгадати загадку, показати свій малюнок, якщо він є відгадкою. Бабуся чи дідусь прохатимуть одного учня: «Сашко, опиши, будь ласка, відгадку».

Онук або онука покажуть малюнок та опишуть його, використовуючи власні слова та порівняння за таблицею.

– НЕМОВ клубок

– НЕНАЧЕ дівчина

– НІБИ з чубом зеленим

Наприклад:

«Це – редиска. Вона червона, маленька, з хвостиком, кругла, немов клубок».

Вправа 2.

Вчитель пропонував серію малюнків, де зображено роботу на городі сімей різного складу. Під малюнками – питання: Кому? З ким?

– Розкажіть, кому ви допомагаєте садити овочі?

• Які вони виростуть? Користуйтесь таблицею.

Наприклад: «Я допомагаю матусі і дідусеві сіяти редиску. Вона виросте червона, маленька, з хвостиком, кругла», немов клубок».

Вправа 3.

Вчитель давав завдання скласти розмову – діалог, який супроводжувався імітуванням дій садіння городу: обираються пари; матуся та син, батько та донька, дідусь та онук тощо. Застосовувалися елементи костюмів (капелюх) та інвентар (лійка, лопата, сапа).

Мовленнєві завдання: дорослі прохали допомогти садити, а діти погоджувалися та описували овоч, який він виросте. Обов'язковим було правильне вживання звертань та слів ввічливості, відповідних інтонацій: прохання, ствердження, подяки.

Зразок:

– Доню, допоможи мені, будь ласка, сіяти моркву.

– Добре, тату, я допоможу тобі сіяти моркву. Вона виросте жовтогаряча, довга, красива, неначе дівчина.

– Дякую тобі, моя доню.

– Будь ласка, тату.

Наступним прийомом роботи було складання діалогу, у якому брали участь 4 особи: тато спілкувався з донею, матуся – з сином тощо. Мовлення супроводжувалося інсценізацією.

Формування мисленнєвої активності у молодших школярів забезпечувало і використання тематичних добірок загадок, а також ілюстрування їх з допомогою малюнків і подача у цікавій, часто ігровій формі. Проаналізуємо це на прикладах.

Грамоти вчиться – завжди знадобиться

Спершу пропонуємо розгадати по порядку наведені загадки і записати їх у відповідні горизонтальні клітинки кросворду.

1. Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

всіх дітей довкола наша люба… (Школа)

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли – час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає,

дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини.

Якщо діти дадуть правильні відповіді на запропоновані тут загадки й запитання, запишуть їх у відповідні рядки кросвордів, то у виділених вертикальних стовпчиках зможуть прочитати добре відомі кожному слова.

Пропонувалися і словникові диктанти з використанням загадок:

– Записати слова-відгадки у два стовпчики: І – перевіряються наголосом, II – потрібно запам'ятати.

1. Махнула пташка крилом і покрила весь світ білим килимом. (Зима).

2. Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кошлатий,

Одягнувся в кожушок,

Мед шукає та ожину.

Літом любить полювати,

А зимою в лігві спати. (Ведмідь).

При вивченні антонімів пропонувалося школярам виписати слова, протилежні за значенням, із вірша, доповнивши їх антонімами:

Я антонім слова сміх,

Не від радості, потіх

Я буваю мимоволі

Від нещастя, горя, болю,

Від образи і невдач.

Відгадали слово… (Плач).

Учні записували у зошиті: сміх – плач, аналізували лексичне та стилістичне значення їх.

Таким чином, робота над розумовим розвитком учнів під час вивчення загадок проводилася через слухання загадки; тлумачення і уточнення значення слова; осмислене відгадування; формування мисленнєвих вмінь; введення в контекст.

2.3 Результативність експериментального дослідження

Подальша робота над дипломним дослідженням спрямовувалася на виявлення ефективності розробленої нами системи розумового виховання через використання загадок у практиці навчання молодших школярів експериментального класу порівняно з контрольним. Якість учнівських знань, умінь, навичок у контексті сформованості мисленнєвих процесів школярів перевірялися за певними ознаками розумового розвитку. Було визначено такі типи (групи) умінь, сформовані у процесі експерименту:

1. Уміння сприймати загадку:

   • уміння виділяти найбільш значущі слова з тексту загадки;

   • уміння помічати образність і символізм загадки;

   • уміння визначати змістову основу загадки;

   • уміння визначати метафоричність загадки;

   • уміння визначати заперечний паралелізм у загадці.

2. Уміння аналізувати загадку:

   • уміння аналізувати загадки з явним або прихованим запитанням;

   • уміння аналізувати загадки з переліком істотних ознак об’єкта;

   • уміння проаналізувати предмет з виділенням його основних (істотних) ознак;

   • уміння порівняти істотні ознаки предмета з ознаками інших предметів;

   • уміння знаходити слова, які непрямо (відносно) називають предмет відгадки;

   • уміння знаходити найбільш точні слова для опису предмета-відгадки.

3. Уміння осмислено відгадувати загадку:

   • уміння виділяти найбільш суттєві ознаки предмета-відгадки;

   • уміння замінювати загадуваний предмет іншим з певними ознаками чи діями;

   • уміння пояснити, чому відгадуваний предмет має таку назву;

   • уміння пояснити, чим відгадуваний предмет подібний до задуманого предмета;

   • уміння висувати і обґрунтовувати логічне припущення про зміст відгадки.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні розумової вихованості молодших школярів на основі використання матеріалу загадок.

1. Високий – учень вміє проаналізувати структуру, особливості змісту й принцип відгадування загадки, правильно відгадує загадки, обираючи найоптимальніший варіант слова-відгадки, використовує матеріали загадок в усному і писемному мовленні, уміє співставити і порівняти зміст загадки і відгадки, уміє слухати і сприймати загадку; уміє тлумачити та уточнювати значення слів у загадці, може осмислено відгадувати загадку.

2. Середній – учень інколи припускається помилок у тлумаченні та уточненні значення слів у загадці, неточно відгадує деякі загадки, проте знає альтернативні варіанти, які й вживає після зауваження вчителя.

3. Низький – учень робить значну кількість помилок у тлумаченні та уточненні відгадок, не вміє використовувати набутих знань на практиці, не вміє здійснювати елементарний аналіз загадок і відгадок, а помилки не може виправити навіть за допомогою вчителя.

Як показали результати експерименту, якості розумової вихованості, сформовані на основі використання матеріалу загадок, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 2.1–2.3.

Таблиця 2.1 Сформованість умінь сприймати загадку в учнів контрольного та експериментального класів

Таблиця 2.2. Сформованість умінь тлумачити загадку в учнів контрольного та експериментального класів

Таблиця 2.3. Сформованість умінь осмислено відгадувати загадку в учнів контрольного та експериментального класів

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі використання матеріалу народних та літературних загадок позитивно вплинули на формування якостей розумової вихованості школярів. Одержані результати розумової вихованості учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмах 1, 2.

Характеристики

Список файлов ВКР