113422 (591294), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Дерев'яний та довгенький, маю носик я гостренький. На білому слід лишаю, і всіх діток потішаю. (Г. Бойко)

2. Подивись, пригадай, відгадай. (Учні уважно розглядають ілюстрацію (схематичний малюнок на дошці), читають слова, пригадують, прочитують загадку. Тоді роблять припущення, що це може бути і чому. Відгадують загадку: хлопчик, пеньок, голова, брильок; Марушка, кожушки, сльози.

Стоїть хлопчик під пеньком,

Накрив голову брильком.

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її розглядає, той сльози проливає.

3. Як відгадувати загадки або скільки може бути відгадок (Цим прийомом користуються тільки тоді, коли діти вже мають певний досвід відгадування загадок) [52, 10].

Учитель пропонує послухати і відгадати кілька нових. Після цього в ході бесіди з'ясовується, що не кожна загадка може мати однозначну відповідь. Слід звернути увагу учнів на ті особливості змісту загадки, які свідчать про існування лише одного варіанту відгадки.

Робота над загадками сприяє формуванню навичок самостійно виконувати різноманітні пізнавальні завдання і вміння порівнювати предмети, виділяти їх істотні ознаки, встановлювати взаємозв'язки між ними, а також розкриває красу навколишнього світу, образність рідної мови та сприяє формуванню зв’язного мовлення молодших школярів.

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

Наше дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.

На теоретичному етапі (2005/06 навчальний рік) визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота передових вчителів початкових класів у сфері використання загадок як засобу розумового розвитку молодших школярів; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження.

Експериментальний етап (2006/07 навчальний рік) був пов’язаний із тим, що на основі напрацьованої теоретичної інформації проводилося експериментальне дослідження, пов’язане з розвитком мислення молодших школярів на основі використання загадок, вивчалася його ефективність і практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1. констатуючий – виявлявся вплив методичного матеріалу загадок на формування у першокласників різних видів мисленнєвої діяльності;

2. власне формуючий експеримент, в процесі якого здійснювалося формування у першокласників мисленнєвих операцій на основі використання матеріалу загадок;

3. узагальнюючий – основна увага спрямовувалася на теоретичний аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилося у другому класі Кутківецької ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільської області. Ним було охоплено 54 учні – 28 в експериментальному та 26 учнів в контрольному. У процесі організації експериментального дослідження ми враховували, що загадки – надійний і чутливий засіб перевірки мудрості, кмітливості і розумових здібностей та мислення людини, її уважності при вивченні певних явищ природи, навколишнього світу, речей і предметів щоденного побуту і спілкування. Водночас загадка, як ніщо інше, чудово розвиває і зміцнює вправність, поглиблює мислення, розвиває мовлення дітей.

Переважна більшість інтелектуальних ігор і вправ, використаних у процесі формуючого експерименту, передбачала, відповідно до вікових особливостей учнів, застосування ігрової форми. Розгортаючи роботу зі школярами над розв'язанням поставлених в умовах конкретної дидактичної гри завдань, вправ і запитань, педагог допомагав дітям не лише збагатити та доповнити наявні знання про ті або інші сфери життя, а й активізувати пізнавальні дії, ознайомлював й залучав молодших школярів до джерел і витоків народної мудрості, скарбниць національних традицій і культури, розвивав пізнавальні й пошукові інтереси [7].

Дуже часто пропоновані учням матеріали подавалися у вигляді загадок, запитань і вправ різного рівня складності. Робилося це цілком свідомо, щоб кожен учень обов'язково мав можливість розв'язати всі або хоча б переважну більшість завдань.

Робота над розвитком мисленнєвих операцій учнів під час вивчення народних та авторських загадок проводилася у такій послідовності:

– слухання загадки;

– тлумачення та уточнення значення слова;

– осмислене відгадування;

– вироблення вимови та її корекція;

– введення в контекст.

Кожен вид роботи мав власні прийоми. Так, робота над вимовою містила: слухання, приговорювання. Робота над засвоєнням значення слова охоплювала використання унаочнення, перефразування, пояснення у контексті, елементарний словотворчий аналіз. Формування граматичних умінь відбувалося шляхом зіставлення граматичних форм, повторення за вчителем, використання за зразком, і, як кінцевий результат, самостійного вживання у мовленні засвоєних норм. Активізація мовлення передбачала процес використання слів у словосполученні, реченні на основі мовленнєвих ситуацій, ігрових дій, запропонованих ілюстрацій. Текстові матеріали дитячого фольклору сприяли не лише розвиткові мовленнєвих умінь, а й емоційності школярів.

У процесі проведення експерименту ми враховували, що загадки для початкової школи мають певні структурні і змістові особливості. Зокрема, для дітей виявилося доцільним використовувати тематичні добірки загадок, а також ілюструвати їх з допомогою малюнків і подавати у цікавій, часто ігровій формі. Проаналізуємо це на прикладах [2].

Грамоти вчиться – завжди знадобиться

Спершу пропонуємо розгадати по порядку наведені загадки і записати їх у відповідні горизонтальні клітинки кросворду №1.

1. Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

всіх дітей довкола наша люба… (Школа)

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли – час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає,

дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали усі загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини на землі.

Всі рослини і тварини потрібні для людини

Наш славетний земляк В.О. Сухомлинський писав: «Як важливо не допустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ! Я прагнув, щоб у всі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями і уявленнями, щоб закони мислення діти усвідомлювали як струнку будову, архітектура якої підказана ще більш струнким витвором – природою». І зовсім не випадково переважна більшість загадок для початкових класів, які використовувалися у процесі нашого дослідження, були про природу, зокрема про пори року:

Теплий дощичок пройшов,

В полі дозріває жито,

Скільки квітів в лісі я знайшов –

Це прийшло до всіх нас… (Літо)

Ці загадки прямо з грядки

Всі діти добре знають, що таке грядка, а тому зможуть без особливих зусиль пригадати – які саме овочі там ростуть. Допоможуть їм у цьому наведені загадки.

1. А що то за коні в полі на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять? (Огірки)

2. Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

3. Червоний Макар по полю скакав, та в борщ попав. (Буряк)

4. Хто ховає під кущі каші, суми та борщі? (Картопля)

5. Дівка в коморі, коса надворі. (Морква)

6. Що без болю, без печалі доведе до сліз? (Цибуля)

1. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста)

Ми враховували, що, можливо, учням відомі інші загадки про овочі. Що ще може і поза нашим бажанням проростає на грядках? (Трава, бур'яни). Як з ними боротися? Якщо на грядці посадити плодове дерево – сливу або яблуню – як за таких обставин ростимуть городні рослини?

Після відгадування загадок вчитель проводив з дітьми таку бесіду: «Давайте пофантазуємо, якщо б комусь з вас виділили невеличку за розмірами ділянку – які б культури (овочі, фрукти, ягоди) ви посадили у першу чергу? Поясніть і обґрунтуйте свою відповідь». (Можливі варіанти на допомогу: люблю саме ці рослини і продукти, вони найчастіше бувають на нашому обідньому столі; мені це радили вживати лікарі; родичі із села завжди привозять саме ці овочі і фрукти, інші причини).

У процесі експериментального дослідження ми використовували також цікаві, нестандартні форми подачі загадок, які активізували мовлення дітей. Це, зокрема. Загадки-кросворди, загадки-ребуси і т. ін.

Загадки – кросворди

Якщо діти давали правильні відповіді на запропоновані загадки й запитання, записували їх у відповідні рядки кросвордів, то у виділених вертикальних стовпчиках могли прочитати добре відомі кожному слова.

Кросворд

1. Невидимий дух скинув з мене капелюх. (Вітер)

2. Привітанням журавля Я пробуджую поля, Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї. Відгадали, хто вона, Ця красуня чарівна? (Весна)

3. У зеленій оболонці, а всередині – як сонце. (Кавун)

4. В дні погожі сонцем грає, а в морозні розцвітає. (Вікно)

5. Стоїть, колихається, Червоною голівкою величається.

А як торкнеш, то кусається. (Будяк)

Якщо загадки були відгадані і записані правильно у відповідні клітинки кросворду, то у виділеному вертикальному стовпчику учні могли прочитати слово, яке означає пору доби, коли прокидаються люди й інші живі істоти (ранок). Які ще існують пори доби? Які ви знаєте пори року? Чим вони різняться між собою? Якої пори року найдовший день, ніч?

Відгадування і складання загадок мало в своїй основі розвиток мовленнєвих умінь та навичок учнів. У цей період доцільним виявилося проведення мовленнєво-ситуативних вправ на використання дітьми слів, словосполучень з відомих народних і авторських загадок.

Робота над загадками супроводжувалася уточненням значення слова або його поясненням, корекцією вимови тощо, залежно від того, до якої з груп належить слово. Покажемо це на прикладах.

Тема. Весняні роботи. Овочі.

І. 1. Слухання загадки.

– Весняні роботи на селі пов'язані з садінням овочів. А яких саме – дізнаєтесь із загадок. Вони не звичайні, тому що овочі описуються образно, ніби живі. Послухайте першу.

Під дубком звилась клубком

Та ще й з хвостиком.

2. Уточнення значення образності загадки.

– Що означає вислів звилась клубком? (Що овоч круглий, схожий на клубок).

3. Відгадування загадки.

– Спробуйте намалювати цей овоч. Який він? Що нагадує? Чи є на ваших малюнках хвостик? Що це? (Редиска).

4. Корекція вимови та уточнення значення слів тих, що розрізняються словотворчими елементами.

– Який звук у середині слів «клубком, дубком» вимовляється дзвінко? ([б]). Вимовте кілька разів.

– Вимовте звилась. Який перший звук у цьому слові? ([з]).

Повторіть: звилась клубком.

5. Заучування загадки напам'ять.

II. 1. Слухання загадки.

Сам червоний, а чуб зелений.

2. Відгадування загадки.

– Знайдіть малюнок, що є відгадкою до цієї загадки (с. 63 підручника).

– Про який овоч ця загадка?

3. З'ясування переносного значення слова чуб.

– Подивіться на малюнок у підручнику і поясніть, яку частину буряка названо словом чубі. Що це? (Верхню, це – листя).

4. Заучування загадки напам'ять.

III. 1. Слухання загадки, тлумачення значення нового слова.

– Послухайте загадку та назвіть нове для вас слово.

Без очей, без рук, лізе на дрюк.

– Слово дрюк вжито у значенні опори. По-іншому можна сказати «на палицю».

2. Відгадування загадки за малюнками (с. 63).

3. Робота над вимовою слів загадки.

– Послухайте, вимовте разом: [др'ук].

– Зверніть увагу на вимову слова лізе. Який другий звук? А останній? Вимовте чітко: [л'і зе на др'ук].

4. Малювання відгадки і заучування напам'ять. Перед заучуванням учитель дає завдання – уважно послухати вимову слів загадки.

IV. 1. Слухання загадки.

Характеристики

Список файлов ВКР