112344 (591092), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

У разі змістовної розбіжності теоретичного матеріалу з рухливими задачами, відомості даються компактно на початку уроку і закріплюються виконанням домашнього завдання з вивченої теми. Наступне заняття починається з обговорення домашнього завдання і вивчення нової теми. Наприклад: при проходженні в 2-у класі розділу гімнастики інтелектуальний блок включає такі теми як «Профілактика простудних захворювань», «Профілактика інфекційних захворювань».

Методичною особливістю реалізації методики гармонізації особового розвитку молодших школярів, є облік специфіки викладання учбового матеріалу відповідно до етапів початкового навчання. В 1-у класі вирішення освітніх задач досягається за рахунок освоєння часто змінної інформації, її відтворення і використовування в руховій сфері. Засоби інтелектуального блоку, як і оздоровчого, поєднуються з руховим блоком. Окрім цього, теоретичний матеріал доповнюється засобами інтелектуального і оздоровчого блоків, вимагаючи від учнів осмисленого сприйняття і рухової реалізації. До 2-го класу в розвитку школярів відбувається поступовий перехід до переважання розумового компоненту над фізичним, який передбачає вдосконалення логічної пам'яті, осмислення матеріалу, що викладається. У зв'язку з цим, в 2-у класі учбові засоби інтелектуального блоку, засвоюються, в основному, окремо від завдань рухового характеру. Наприклад, розглядаються питання про історію розвитку видів спорту, про етику і естетику у фізкультурі і спорті, про роль різних органів в життєдіяльності людини і т.д.

Доповнення вноситься в таку функцію діяльності педагога як контроль навчального процесу школярів. Традиційно вчитель з фізичної культури здійснює контроль фізичної підготовленості учнів, використовуючи контрольне педагогічне тестування. Для реалізації методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку, спрямованої на досягнення оздоровчого ефекту, в учбовому процесі з фізичної культури, вчителю, крім контролю фізичної підготовленості необхідно здійснити контроль успішності і захворюваності школярів, застосовуючи аналіз педагогічної документації (класного журналу).

Таким чином, особливістю нашої методики є:

1.Облік початкового стану фізичного, розумового компонентів розвитку і здоров'я учнів.

2.Специфічність змісту фізкультурної освіти.

3.Диференційований підхід до планування фізкультурних навантажень на уроці залежно від початкового рівня фізичної підготовленості, шкільної успішності і захворюваності учнів.

4.Спрямованість на досягнення оптимального співвідношення засобів рухового, інтелектуального, оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури.

5.Контроль показників захворюваності, фізичної підготовленості і успішності молодших школярів.

Вивчення особливостей залежності фізичної підготовленості, шкільної успішності і показників захворюваності молодших школярів послужило основою розробленої методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, яка спрямована на досягнення оздоровчого ефекту. Методика характеризується:

а) Змістовною диференціацією програмного матеріалу з фізичної культури з виділенням інтелектуального, рухового і оздоровчого блоків. Руховий блок представлений засобами формування рухових умінь і навиків, розвитку фізичних якостей. Інтелектуальний блок включає теоретичні відомості зі сфери фізичної культури, а також знання використання засобів рухового блоку. Оздоровчий блок складають рухові дії із збереження і зміцнення здоров'я, теоретичні відомості оздоровчого характеру, що спрямовані на формування звичок здорового способу життя;

б) Оптимізаційною моделлю, представленою у вигляді процентного розподілу об'ємів навчальних засобів (від 20% до 60%) рухового, інтелектуального, оздоровчого блоків залежно від початкового рівня фізичної підготовленості, шкільної успішності, здоров'я;

в) Послідовністю дій в організації річного учбового процесу з фізичної культури. Перша дія – оцінка початкового стану фізичного, розумового компонентів розвитку і показників здоров'я молодших школярів; друга – вибір певного варіанту динаміки навантаження засобів інтелектуальної, рухової і оздоровчої спрямованості; третя – формуванням змісту навчального процесу.

Результати педагогічного експерименту підтвердили, що використання сукупності прийомів управління навчальним процесом фізкультурної освіти, яка включає визначення оптимального співвідношення фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, розробку оптимізаційної моделі навчального процесу з фізичної культури, уточнення спрямованості і зміст рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків навчального процесу виявилося достатньо ефективним. Ефективність проведених заходів щодо реалізації методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів 1-2 класів, що спрямована на досягнення оздоровчого ефекту, в навчальному процесі з фізичної культури виразилася:

-в розширенні об'єму теоретичних знань у сфері фізичної культури: про здоров'я і здоровий спосіб життя, про фізкультурно-оздоровчі засоби зміцнення здоров'я;

-в поліпшенні рухової підготовленості;

-в зміцненні здоров'я і підвищенні опірності організму до несприятливих чинників зовнішнього середовища.

Про наявність даної ефективності говорять позитивні зміни які відбулись у фізкультурно-валеологічній освіченості учнів молодшого шкільного віку, що виражається в появі статистично достовірних відмінностей загальних показників контрольної і експериментальної групи (збільшилися в 1-у класі експериментальної групи на 45,5%, в 2-у класі – на 30,9%).

Також, під впливом експерименту в учнів 1 і 2-х класів істотно збільшився рівень фізичної підготовленості в порівнянні з початковими результатами взагалі і даними контрольної групи зокрема. В даній віковій категорії в експериментальній групі зросло число дітей з високим рівнем розвитку окремих фізичних якостей. Також в експериментальній групі збільшилося число дітей з середнім рівнем розвитку фізичних якостей, що може говорити про досягнення запланованого результату, високого рівня фізичної підготовленості в учнів.

Окрім цього, на основі аналізу показників здоров'я можна сказати про оздоровчу ефективність апробованої методики, що виразилася в більш низьких показниках захворюваності в учнів експериментальної групи. Разом з цим, під впливом експерименту значно збільшилося число дітей, які жодного разу не хворіли і зменшилося число дітей, що хворіли в навчальному році більше 2 разів.

ВИСНОВКИ

1.Особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку характеризуються:

-збільшенням ступеня прояву властивостей особистості, пов'язаних з руховою діяльністю (фізична підготовленість, рухова техніка, тактична гнучкість) – від 1-о до 2-о класу, пізнавальною діяльністю (глибина знань, допитливість, спостережливість) – від 1-о до 2-о класу, мотиваційно-потребнісною сферою (працьовитість, самокритичність) – в 2-у класі. Проте, щодо соціально-ціннісних (справедливість, товариство, товариськість) і емоційно-вольових властивостей особистості (сміливість, самостійність) спостерігається збільшення в 1-у і зменшення ступеня їх прояву в 2-у класі при Р < 0,05);

-зниженням показників загальної шкільної успішності до закінчення періоду навчання в початкових класах від 4,2 бали в 1-у класі до 3,95 балів у 2-у класі;

-зниженням темпів приросту фізкультурно-валеологічної освіти від 55,5% між 1 і до 15,9% між 2-м роком навчання в початковій школі;

-підвищенням фізичної підготовленості учнів від 1-о до 2-о класу;

-зниженням показників захворюваності у молодших школярів від 1-го до 2-о класу (з 93,1 до 83,4 захворювань на 100 дітей).

3.Співвідношення фізичної підготовленості молодших школярів і прояв ними особових властивостей в процесі фізкультурно-спортивної діяльності показало, що до закінчення навчання в 2 класі, в учнів з високим рівнем фізичної підготовленості, більшою мірою виявляються такі властивостей особистості, як працьовитість, глибина знань, акуратність, фізична підготовленість, самостійність, наполегливість, самокритичність, лідерство, спостережливість, допитливість, а також емоційність, сміливість, товариськість і товариство.

4.Оптимізаційна модель є основою для побудови здоров’язберігаючого навчального процесу з фізичної культури, базується на виявлених закономірностях розвитку молодших школярів і є процентною диференціацією учбового матеріалу залежно від середньогрупових значень захворюваності, шкільної успішності та фізичної підготовленості.

5.Методика гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, спрямована на досягнення оздоровчого ефекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптація організму учнів до учбового та фізичного навантаження / Під ред.. А.Г. Хрипкової, М.В. Антропової. – К.: Педагогіка, 1982. – 456 с.

2. Барбашов С.В. Закономерности формирования личности как основа организации физкультурного образования школьников // Научные труды: Ежегодник. – Омск: СибГАФК, 1996. – С. 21-30.

3. Бендель В.П., Ковальчук К.М. Завацький В.І. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумову працездатність людини. Навчальний посібник. Луцьк: „Надстир’я”, 1996. – 104 с.

4. Берулава М.Н. Состояние и перспективы гуманизации образования // Педагогика, 1996. – № 1. – С. 9-11.

5. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. / Под ред. Д.И. Фельдштейна. 1995. – 212 с.

6. Брехман И.И. Валеология – наука о здоровье. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Физкультура и здоровье, 1999. – 208 с.

7. Быховская И.М. Человеческая телесность в социокультурном измерении: традиции и современность. Об-во социологов РАН. – М.: РИО ГЦОЛИФКА, 1993. – 217 с.

8. Васильков Г.А. Гімнастика в режимі дня школяра. – К.: Здоров’я, 1972. – 26 с.

9. Вайнер Э.Н. Социальные аспекты здоровья и здорового образа жизни // Валеология, 1998. – № 3 – С. 17-23.

10. Гарлтон Э. Основные принципы обучения здоровому образу жизни // Вопросы психологии, 1997. – № 2. – С. 3-14.

11. Гнітецький Л. Шляхи формування потреби у заняттях фізичними вправами у дітей молодшого шкільного віку // „Молода спортивна наука України”. – Львів: ЛДІФК, 2000. – Випуск 4. – С. 141-142

12. Додонов Б.И. Эмоциональные типы, типичность и гармоническое развитие личности // Вопросы психологии, 1978. – №3. – С. 21-32.

13. Зациорский В.М. Спортивная метрология. Педагогический контроль в тренировочном процессе: Учеб. пособие для студентов ин-в физ. культуры. – М.: Основы теории тестов и оценок, 1978. – 50 с.

14. Игнатова Л.Ф. Мониторинг состояния здоровья и факторов

15. риска детского населения // Школа здоровья. – 1997. – № 3. – С. 74-78.

16. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж. Песталоцци И.Г. : Пед. наследие./ Сост. В.М. Кларин, А.Н. Джуринский. – М.: Педагогика, 1988. – 416 с.

17. Качеров О., Козетов І. Здорова родина – здорове суспільство // Фізичне виховання в школі. – 1998. – 2, 4. – С. 26-29.

18. Kостов К., Манчев Х. Социално-педагогические проблемы на физического воспитание в I - III класс на еспу. // Вопросы на физкультурною тему. – 1989. – №8. – С. 49-53.

19. Концепция физического воспитания и спортивной подготовки в детском и юношеском возрасте // Физическая культура: Воспитание. Образование. Тренировка. – 1997. – № 2. – С. 62-63.

20. Кочан Ю.Б. Єдність фізичної та духовної культури як умова формування здорового способу життя // „Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. – Львів, 1997. – С. 39-41

21. Лесгафт П.Ф. Избранные педагогические сочинения. / Сост. И.Н. Решетень. – М.: Педагогика, 1988. – 400 с.

22. Лоза В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник, 2-е вид., випр. і доп. – Харків: „ОВС”, 2002. – 400 с.

23. Лубышева Л.И. Концепция формирования физической культуры

24. человека. – М.: ГЦОЛИФК, 1992. – С. 3

25. Лысаковский И.Т. Алгоритмизация процесса скоростно-силовой подготовки спортсменов. – Монография. – Омск: СибГАФК, 1997. – 240 с.

26. Матвеев А.П. Физическая культура личности как проблема педагогики // Физическая культура: Воспитание. Образование. Тренировка. – 1998. – № 2. – С. 10-12.

27. Матвеев А.П., Мельников СБ. Методика физического воспитания с основами теории: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов и учащихся пед. уч-щ. – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.

28. Немов Р. С. Психология. Учеб. для студентов высш. учеб. заведений. Кн.2. Психология образования. – М. : Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 496 с.

29. Николаев Ю.М. О культуре физической, ее теории и системе физкультурной деятельности // ТиПФК, 1997. – № 6. – С. 2-10.

30. Непомнящая Н.И. Становление личности ребенка 6-7 лет. – М.: Педагогика, 1992. – 161 с.

31. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: ТЦ "Сфера", 1996. – 240 с.

32. Основные положения концепции очередного этапа реформирования в системе образования // Народное образование, 1997. – № 8. – С. 4-16

33. Погадаев Г.И. Проблемы физического воспитания школьников в свете конференции в Коломне // Физкультура в школе. – 1998. – № 5. – С. 2-6.

34. Приступа Є.Н. Народна фізична культура українців. – Львів: УСА, 1995. – 254 с.

35. Русова Т.В., Жданова Л.А., Шиляева P.P. Состояние здоровья младших школьников с различным умственным и физическим развитием // Школа здоровья, 1996. – № 2. – С. 5-12.

36. Рощенко В., Столітенко В. Самостійні заняття учнів фізичними вправами. Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1998. – №3. С. 15-18.

37. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей // Початкова школа. – 1998. №9. –С. 38-39.

38. Столяров В.И. Ценности спорта и пути его гуманизации. – М.: РГАФК, 1995. – 26 с.

39. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков // Школа здоровья. – 1997. – № 1. – С. 7-9.

40. Управление физической культурой и спортом: Учебник для ин-тов физ. культуры. / Переверзин И.И., Бугров Н.Н., Вилькин Я.Р. и др. – М.: ФиС, 1987. – 288 с.

41. Физическая культура: Образовательная программа для учащихся средней общеобразовательной школы. / Н.И. Алексеев,В.З. Афанасьев, А.И. Бессуднов и др.; под ред. А.П. Матвеева. – М.: Радио и связь, 1995. – 216 с.

42. Чермит К.Д., Кобелев Я.К., Чвань И. И. Гармония форм и функций человека // Антропологическая психология и гипнология в профессиональной подготовке и оздоровлении человека: Матер, конф. Майкоп, 1992. – С. 72-75

43. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

44. Эндрюс Д.К. Роль образования в пропаганде здорового образа жизни в двадцать первом столетии // ТиПФК, 1993. – № 1. – С. 46-48

Додаток 1

Характеристики

Список файлов ВКР