112344 (591092), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Після проведених контрольних випробувань були одержані показники абсолютних значень розвитку рухових якостей і середньорічні темпи приросту показників учнів 2-их класів (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Абсолютні значення і показники приросту фізичної підготовленості учнів 2-го класу ЗОШ №2 за навчальний рік

Зіставляючи одержані результати з нормативами, представленими в програмі фізичного виховання, можна відзначити, що початковий рівень розвитку рухових якостей у хлопчиків і дівчаток в прояві швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості, в більшості випадків відповідає середньому нормативному рівню фізичної підготовленості для учнів 7-8-річного віку, а витривалість і координаційні здібності – високому рівню підготовленості.

При порівнянні показників приросту в розвитку швидкісних якостей і витривалості, були одержані наступні результати. Середньорічний приріст показників швидкості у хлопчиків 2-го класу середньої школи №2 складає 3,3%. У дівчаток спостерігається ідентична тенденція змін темпів приросту (4,81%).

На фоні не високого рівня розвитку координаційних здібностей у третьокласників наголошується приріст показників до закінчення навчального року у хлопчиків лише на 1,1%, у дівчаток – не змінюється.

Абсолютний приріст показника розвитку гнучкості у хлопчиків 2-го класу склав 8,9%. Аналізуючи темпи приросту гнучкості у дівчаток, спостерігається зростання показників від 11,5 см на початку навчального року до 13,2 см – вкінці. Середній абсолютний показник приросту склав відповідно – 13,8 %

Вивчивши рівні розвитку фізичних якостей учнів 2-х класів були підтверджені дані, одержані в результаті порівняння середніх показників розвитку рухових здібностей з нормативами. Так, у більшості молодших школярів 2-го класу – середній рівень розвитку швидкості, швидкісно-силових здібностей та гнучкості, високий рівень розвитку координаційних здібностей і витривалості.

Таким чином, можна зробити висновок, що у школярів молодших класів, яких ми досліджували, спостерігаються початкові середні показники розвитку швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості. Високі показники розвитку координаційних здібностей і витривалості.

3.4 Дослідження показників здоров'я молодших школярів

Аналізу піддалися учні, які мали захворювання грипу і ГРЗ, кількісна характеристика захворюваності і їх зміни на різних етапах початкового навчання.

Одним з показників, що характеризують прояв опірності організму школярів до несприятливих чинників зовнішнього середовища, є захворюваність органів дихання, яка займає перше місце в числі загальної захворюваності [14].

Таблиця 3.2

Захворюваність учнів молодших класів ЗСШ №2 м. Борщова за 2007-2008 навчальний рік

Досліджуючи захворюваність у молодших школярів ЗСШ №2 (табл. 3.2) було виявлено збільшення даного показника від 1-го до 2-го класу, що може бути, на думку А.Г. Сухарьова [37], одним з чинників прояву адаптації учнів до умов шкільного навчання. Так, якщо в 1-му класі захворюваність на 100 дітей складала 93,1%, в 2-му – 94,0% випадків хвороб на 100 дітей.

Аналіз кількісної характеристики захворюваності показав, що до закінчення навчання в початковій школі в учнів 2-х класів спостерігається більш високий „індекс здоров'я” (число дітей, що не зверталися в поліклініку з приводу захворювання), ніж у учнів 1-х класів (в 1-му класі склав 42,3%, в 2-му – 51,5%). Разом з цим зменшувалося число дітей, що хворіли в 2 рази (від 15,4% в 1-му класі до 10,4% – в 2-му класі).

Таким чином, результати аналізу зміни захворюваності молодших школярів ЗСШ №2 м. Борщова відповідають думці фахівців про її зниження до закінчення навчання в початкових класах, внаслідок адаптації дітей до учбового процесу і виражається в підвищенні опірності організму до несприятливих чинників зовнішнього середовища.

При спробі порівняти одержані показники захворюваності з результатами досліджень інших авторів ми зіткнулися з тим, що опубліковані в науково-методичній літературі дані носять дещо суперечливий характер. В учнів 1-2-х класів ЗСШ №2 захворюваність грипом і ГРЗ в середньому за навчальний рік склала 93,5% випадків захворювання на 100 дітей.

На рівень захворюваності, загалом, і органів дихання, зокрема, впливає безліч чинників: наявність або відсутність спалаху епідемії грипу; регіон, де проводиться дослідження (кліматичні, екологічні, соціально-економічні особливості); рік проведення дослідження, особливості організації навчального процесу як загальноосвітнього, так і фізкультурного та інші. У зв'язку з цим, на наш погляд, дослідження динаміки показників здоров'я на учнях однієї і тієї ж вибірки буде більш об'єктивним.

3.5 Дослідження залежності фізичного і розумового компонентів розвитку і показників здоров'я молодших школярів

3.5.1 Дослідження залежності фізичної підготовленості, успішності і захворюваності молодших школярів

Для побудови оптимального навчального процесу з фізичної культури, який сприятиме досягненню оздоровчого ефекту і гармонійного розвитку школярів, необхідно, перш за все, виявити – яким чином співвідносяться компоненти фізичного і розумового розвитку з показниками здоров'я в учнів у традиційній системі фізичного виховання. Існування взаємозв'язку між даними характеристиками підтверджено результатами досліджень багатьох авторів [19, та ін.].

На першому етапі дослідження здійснювалося вивчення співвідношення показників здоров'я з показниками фізичної і розумової підготовленості всіх молодших школярів не залежно від етапу початкового навчання. Рівень фізичної підготовленості визначався і диференціювався за шкільними програмними тестами [31], розумова підготовленість визначалася середніми показниками шкільної успішності (поточні оцінки по предметах), рівень здоров'я – за індексом здоров'я і показником захворюваності (кількість випадків захворювання на 100 дітей).

Таблиця 3.3

Показники шкільної успішності молодших школярів залежно від рівня фізичної підготовленості

Аналіз співвідношення фізичної підготовленості і успішності молодших школярів представлений в таблиці 3.3. Як видно з таблиці, у дітей з більш високими показниками фізичної підготовленості спостерігаються більші показники шкільної успішності. В учнів з високим рівнем фізичної підготовленості середнє значення успішності дорівнює 8,1 бали (кращі результати навчання з граматики і природознавства), в учнів з середнім рівнем фізичної підготовленості середнє значення успішності – 7,4 бали, з низьким – 6,6 бали.

Аналогічна динаміка простежується і в співвідношенні показників здоров'я з фізичною підготовленістю молодших школярів (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Показники здоров'я молодших школярів залежно від рівня фізичної підготовленості

Відсоток дітей, що не хворіли протягом року, відповідає 72,7% – з високою фізичною підготовленістю, 59,7% – з середньою, і 55,2% – з низкою. Разом з тим показники захворюваності обернено пропорційні рівню фізичної підготовленості дітей.

Аналіз співвідношення успішності і показників здоров'я школярів (табл.3.5) виявив, що діти з високою успішністю хворіють рідше і менше ніж їх однолітки з середньою і низькою успішністю. Індекс здоров'я в групі дітей, які добре вчаться, склав 65,3% і показник захворюваності 68,1%; в групі дітей з середньою успішністю ці цифри дорівнювали 54,7% і 94,3%; з низькою успішністю – 55,3% і 95,0% відповідно.

Таблиця 3.5

Показники здоров'я молодших школярів залежно від рівня успішності

Таким чином, проведене дослідження підтвердило традиційну схему співвідношення компонентів розвитку і показників здоров'я: діти з високим рівнем фізичної підготовленості володіють більшою стійкістю організму до несприятливих чинників зовнішнього середовища, яке виражається в низькій захворюваності. У цих же дітей спостерігається і більш високий рівень шкільної успішності.

Далі були досліджені аналогічні співвідношення, залежно від етапів навчання досліджуваного контингенту для систематизації даних, побудови емпіричного розподілу і формування припущення про залежність ознак, було проведено угрупування початкових показників фізичного і розумового компонентів розвитку. З цією метою використовувалася шкала інтервалів. Абсолютні показники шкільної успішності молодших школярів продиференціювали за наступними інтервалами: [4,51-6,0], [6,01-6,5], [6,51-7,9], [8,01-8,5], [8,51-12,0] і позначені як дуже низька успішність, низька, середня, висока і дуже висока успішність (табл. 3.6) .

Характеристики

Список файлов ВКР