112344 (591092), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Педагогічне тестування проводилося для визначення рівня фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку. За основу бралися контрольні нормативи (тести), рекомендовані типовою навчальною програмою з фізичного виховання з направленим розвитком рухових здібностей [39]. Шляхом тестування визначався рівень розвитку:
•швидкісних здібностей: біг на 30 метрів з високого старту (хлопчики, дівчатка). В забігу брали участь не менше двох чоловік, час визначався з точністю до 0,1 секунди;
•швидкісно-силових здібностей: стрибок в довжину з місця (хлопчики, дівчатка). З трьох спроб кращий результат йшов в залік, довжина визначалася в сантиметрах.
•координаційних здібностей: човниковий біг 3x10 метрів (хлопчики, дівчатка), Результат фіксувався з точністю до 0,1 секунди;
•силових здібностей: підтягування на високій (хлопчики) і низькій (дівчатка) перекладині. Результат визначався кількістю правильних виконань цієї вправи;
•гнучкості тулуба: нахил вперед з положення сидячи на підлозі (хлопчики, дівчатка). Відстань між п'ятами піддослідного дорівнювала 20-30 см.
•витривалості: шестихвилинний біг (хлопчики, дівчатка). Біг виконувався в спортивному залі по розміченій доріжці, в забігу одночасно брало участь по 6-8 чоловік. Результат визначався в метрах.
Перед початком кожного тестування в класах проводилася розминка, що складається з бігу і загальнорозвиваючих вправ на всі групи м'язів. Тестування проводилося в стандартних умовах спортивного залу.
2.2.3 Анкетування
Для визначення властивостей особистості, що проявляються молодшими школярами в процесі фізкультурно-спортивної діяльності, використовувалася анкета (додаток 1), запропонована Л.С. Солнцевою та В.В. Медвєдєвим і модифікована С.В.Барбашовим.
При заповненні анкети вчителю потрібно було дати кількісний вираз ступеню розвитку кожної особистісної якості у вигляді бальної оцінки від 1 до 10 кожному учню класу, враховуючи, що 10 балів – найвищий ступінь вираженості особової якості, 8-9 – висока, 5-7 – середня, 2-4 – низька, 1 – відсутність даної якості. Для оцінювання було запропоновано 21 особову якість.
В заповненні анкети брали участь вчителі, які проводили уроки в початкових класах.
Для оцінки рівня освіченості молодших школярів використовувався тест фізкультурно-валеологічної освіченості (ТФВО), розроблений Н.В. Матюніною, С.В. Барбашовим (додаток 2-3), що відноситься до тестів шкільних досягнень і розрахований на визначення навчальних успіхів учнів в області знань і уявлень про фізичну культуру і спорт.
2.2.4 Методи математичної статистики
Математична статистика застосовувалася для обробки матеріалу, одержаного в результаті досліджень. При цьому визначалися наступні параметри:
х - середнє арифметичне;
а - середнє квадратичне відхилення;
t - критерій Стьюдента;
Р - рівень значущості.
2.3 Організація і контингент дослідження
Дослідження проводилися в період з 2007 по 2008 навчальний рік на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та №2 м. Борщева. В дослідженні взяли участь 100 дітей, які навчались в 1-2-х класах. У склад експериментальної групи увійшло 50 учнів – 24 учня першого класу і 26 учнів 2 класу – (школа №2), і контрольної – 50 учнів. З них 27 учнів першого класу і 23 учня другого класу(школа №1).
РОЗДІЛ ІІІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФІЗИЧНОГО І РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ І ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ'Я УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ
3.1 Дослідження особливостей прояву особистих властивостей молодших школярів в процесі фізкультурно-спортивної діяльності
В результаті аналізу науково-методичної літератури була досліджена проблема розвитку окремих особистих властивостей в процесі занять фізичною культурою і спортом.
Особисті властивості – це індивідуально-психічні особливості особистості, що відрізняють людей один від одного і визначають їх психологічні та індивідуальні відмінності (здібності, потреби, мотиви, темперамент).
За визначенням властивостей особистості була використана анкета, запропонована Л.С. Солнцевою, В.В. Медвєдєвим і модифікована С.В.Барбашовим (додаток 1). Вчителям пропонувалося оцінити кожного школяра за 21-ю особовою властивістю. В результаті анкетування були одержані кількісні характеристики сформованості особових властивостей молодших школярів.
За час навчання в молодших класах у дітей відбуваються зміни в розвитку особистих властивостей, це відноситься і до прояву їх в процесі занять фізичною культурою.
При комплексному аналізі прояву особистих властивостей у фізкультурно-спортивній діяльності молодшими школярами за роками навчання, спостерігається тенденція (на статистично достовірному рівні при Р < 0,05) до збільшення ступеня прояву властивостей особистості пов'язаних з руховою діяльністю (фізична підготовленість, рухова техніка, тактична гнучкість) – від 1-о до 2-о класу, які характеризують пізнавальну діяльність (глибина знань, допитливість, спостережливість). Проте, щодо соціально-ціннісних (справедливість, товариство, товариськість) і емоційно-вольових властивостей особистості (сміливість, самостійність) спостерігається збільшення в 1-у класі і зменшення в 2-у класі.
Фізична підготовленість, як особистісна властивість, збільшується від 6,0 в 1-у класі до 7,98 в 2-у класі. Дану тенденцію можна пояснити специфічністю особистої властивості, що формується в процесі фізкультурно-спортивної діяльності. Окрім цього, збільшення показників спостерігалося в прояві техніки, правильності виконання дій (від 6,4 – в 1-у, до 7,2 – в 2-у класі).
Збільшення глибини знань школярів, що проявляються в процесі занять фізичною культурою (4,87 – в 1-у класі, і 6,3 – в 2-у) підтверджує думку фахівців [5] про те, що молодший шкільний вік – вік інтенсивного інтелектуального розвитку. Спостережливість і допитливість, на думку авторів, повинні інтенсивно розвиватися в молодшому шкільному віці, оскільки це вік, коли відбувається перехід від мимовільного сприйняття до цілеспрямованого спостереження. У досліджуваних нами школярів простежується збільшення ступеня прояву цих властивостей від 1-го до 2-го класу.
Від 1-го до 2-го класу в учнів збільшується ступінь прояву працьовитості (від 6,5 до 7,19), що вказує на те, що до 2-го класу дитина досягає результатів у фізкультурній діяльності не стихійно, а проявляючи цілеспрямовані зусилля і працю.
Молодший шкільний вік – час активного формування механізмів самооцінки. У досліджуваних школярів спостерігалося збільшення ступеня прояву самокритичності від 1-го до 2-го класу (5,5 – в 1-у і 6,08– в 2-у класі).
Розвиток сміливості і наполегливості в молодшому шкільному віці, залежить від зовнішньої стимуляції, що проявляється з боку дорослих, оскільки в цьому віковому періоді вольові прояви ще недостатньо стійкі. При правильній організації учбового процесу до кінця молодшого шкільного віку учні можуть проявляти наполегливість, рішучість, стають більш дисциплінованими, витривалими. При дослідженні прояву сміливості, наполегливості, дисциплінованості, виявилося, що в процесі фізкультурно-спортивної діяльності така властивість особистості як наполегливість залишалася практично на однаковому рівні в 1-у (6,43), в 2-у класах (6,66); прояв сміливості мав тенденцію до розвитку тільки до 2-го класу (від 6,57 до 7,56); дисциплінованість погіршилася від 7,13 в 1-у класі до 6,42 в 2-у класі. Подібне явище свідчить про те, що на уроках фізкультури вчителі недостатньо надавали увагу розвитку вольових властивостей молодших школярів.
Прояв акуратності у школярів підвищується (від 6,27 в 1-у класі до 7,81 в 2-у). Проте емоційність має тенденцію до зниження (від 6,73 в 1-у до 6,28 в 2-у класі).
Аналіз розвитку властивостей особистості молодших школярів, що проявляються у фізкультурно-спортивній діяльності, показав, що традиційний учбовий процес з фізичної культури не здійснює цілеспрямованої дії на формування особових властивостей дитини. Позитивну динаміку проявили лише ті властивості особистості, формування яких відповідає віковому періоду (глибина знань, самокритичність) і ті, які безпосередньо пов'язані з фізкультурно-спортивною діяльністю (фізична підготовленість, тактична гнучкість, рухова техніка). Таким чином, для того, щоб процес з фізичної культури дійсно був засобом всебічного і гармонійного розвитку учнів, він повинен бути організований так, щоб в ньому цілеспрямовано розв'язувалися задачі, як фізичного, так і психічного розвитку учнів: формування емоційно-вольової, пізнавальної, мотиваційно-потребнісної, соціально-ціннісної (етичної, естетичної) сфер особистості.
3.2 Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів
3.2.1 Дослідження шкільної успішності учнів молодших класів
Розумовий компонент розвитку є відповідальним за результати інтелектуальної діяльності людини. Діагностика розумового компоненту розвитку здійснювалася шляхом визначення середнього бала шкільної успішності, що дало змогу охарактеризувати здібності молодших школярів, уміння і навички, які сформувалися в процесі навчання. В результаті аналізу документальних джерел (класні журнали), був виявлений середній бал шкільної успішності кожного школяра, що включає успішність по чотирьох предметах: читанню, рідній мові, математиці і Я і Україна. Найвищий показник шкільної успішності спостерігається в 1-у класі, до 2-го класу він знижується до 3,9 %. Даний факт знаходить підтвердження в роботах Л.І.Божович [5].
У першокласників показники успішності в II півріччі на 4,2 % гірші, ніж в I півріччі, в 2-му класі відбуваються незначні зміни в результаті навчання між I і II півріччями.
Даний факт відповідає твердженням Р.С. Немова [26], в яких вказується на те, що причинами зниження успішності першокласників є, по-перше, процесом їх адаптації до учбової діяльності, де поглиблена і продуктивна робота вимагає від них посидючості, заборона емоцій, зосередженості, підтримки уваги на уроках, а також саморегуляції поведінки. Багатьом першокласникам, на думку автора, явно не вистачає сили волі для того, щоб постійно підтримувати себе в певному стані, управляти собою протягом довгого часу. Другою, не менше важливою причиною є те, що багато дітей приходять в школу не тільки не підготовленими до нової соціально-психологічної ролі, але і із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що робить навчання для одних дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важким (і внаслідок цього також нецікавим) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, – таким, що відповідають їх здібностям.
Таким чином, проведений нами аналіз успішності молодших школярів підтверджує встановлені факти зниження успішності учнів від 1-го до 2-го класу.
3.2.2 Дослідження фізкультурно-валеологічної освіченості молодших школярів
Для визначення навчальних досягнень в області знань і уявлень про фізичну культуру, спорт, оздоровчу діяльність і загальну освіченість молодших школярів використовувався тест фізкультурно-валеологічної освіченості (ТФВО), розроблений Н.В. Матюніною, та С.В. Барбашовим (додаток 2-3).
В результаті проведеного тестування були одержані абсолютні показники фізкультурно-валеологічної освіченості учнів 1-2-х класів. Середнє значення рівня ФВО в 1-у класі складає 17,3 бали, в 2-у – 30,6 бали. Порівнюючи одержані результати з нормованими показниками ТФВО молодших школярів, виявилося, що абсолютні показники ФВО в учнів 2-их класів ЗОШ № 1 м.Борщова відповідають середньому нормативному рівню, а в учнів 1-х класів – нижче середнього. Одержані дані свідчать про те, що, ймовірно, в дошкільних установах, після закінчення яких діти приходять в школу, фізкультурно-валеологічній освіті не приділяється належної уваги. Проте традиційний загальноосвітній процес сприяє формуванню в учнів 2-х класів середнього рівня фізкультурно-валеологічної освіченості.
Досліджуючи динаміку абсолютних показників ФВО за період навчання в початковій школі, слід зазначити про їх значний приріст (55,5%) від першого до другого року навчання. Це свідчить про високий ступінь навчання школярів, характерної для дітей на початку навчання.
При порівнянні абсолютних показників ТФВО учнів 1-2-их класів ЗОШ №1 м. Борщова з результатами учнів молодших класів ЗОШ №2 видно, що рівень ФВО першокласників ЗОШ №2 достовірно вищий (р0,05) .
Результати проведеного тестування фізкультурно-валеологічної освіченості говорять про наявність середнього рівня ФВО в учнів 2-х класів і нижче середнього – в учнів 1-х класів.
3.3 Дослідження змін фізичної підготовленості молодших школярів
Для оцінки фізичного компоненту розвитку школярів необхідною дією є визначення рівня фізичної підготовленості [13].
Аналіз науково-методичної літератури показав, що в контроль фізичної підготовленості школярів необхідно включати контрольні вправи, що характеризують рівень базових якостей (швидкісних, силових, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, витривалості).
Контрольні випробування проводилися для визначення стану фізичного компоненту розвитку школярів третіх класів. За основу оцінювання бралися контрольні нормативи (тести), рекомендовані типовою учбовою програмою з фізичного виховання із спрямованим розвитком рухових здібностей [39]. Оцінювався рівень розвитку:
•швидкісних здібностей: біг на 30 метрів;
•координаційних здібностей: човниковий біг 3x10 метрів;
•швидкісно-силових здібностей: стрибок в довжину з місця;
•витривалості: шестихвилинний біг;
•гнучкості: нахил вперед з положення, сидячи на підлозі.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
