112323 (591087), страница 7
Текст из файла (страница 7)
«Лови парами»
Підготовка. Гру проводять на майданчику розміром з волейбольний або баскетбольний. Двоє гравців (ведучі) виходять за її межі, а інші розбігаються в різні боки.
Опис гри. За командою вчителя ведучі, узявши один одного за руки, вибігають на майданчик і починають ловити гравців. Наздогнавши кого-небудь, вони сполучають вільні руки так, щоб спійманий виявився між ними. Спійманий гравець виходить за межі майданчика, а пара ловців прагне оточити ще одного гравця. Коли спійманих стане двоє, вони утворюють другу пару ловців. Після того, як будуть спіймані ще двоє, складається третя пара і т.д. Коли утворюється нова пара ловців, всі пари виконують вправи (5 поворотів управо, 5 вліво), або виконують 5 нахилів вперед або 6 поворотів, або 2 стрибки з поворотом на 360є – 1 направо, 1 вліво.
Закінчується гра, коли будуть переловлено всі, окрім двох гравців, які в наступні грі стають ведучими.
Правила. 1. Пари можуть ловити гравців, тільки оточивши їх руками. Пі час ловіння забороняється хапати гравців руками, тягнути силою. 2. Гравці, що вибігли за межу майданчика, вважаються спійманими.
«Маскування в колонах».
Підготовка. Всі гравці шикуються в колону по чотири. Кожна колона –окрема команда. За сигналом вчителя команди починають рухатися колонами за направляючими гравцями у різних напрямах. Гравці в кожній колоні повторюють рухи ведучого (різкі нахили вперед, повороти на 360°, 180°, повороти направо, вліво в швидкому темпі, стрибки з поворотами на 90°, 180°, 360°, різкі нахили вправо – вліво і т.д.)
Опис гри. За сигналом вчителя «Сіно» гравці кожної команди утворюють коло і піднімають руки вгору, злегка нахилившись вперед. Команда, що зуміла швидше за інші «замаскуватися», тобто прийняти відповідне положення, вважається переможницею. Потім рух в колонах поновлюється. По сигналу вчителя «Стежка!» гравці в кожній колоні зупиняються, витягають руки вперед і кладуть їх на плечі партнерам попереду утворюючи ланцюжок.
Наголошуються кращі команди, і знов починається рух колон. По команді керівника «Купини!» гравці в кожній колоні сідають. Назви вчитель чергує довільно.
Перемагає команда, котра швидше інших приймає вказане вчителем положення.
Правила. 1. Кожна команда рухається самостійно в будь-якому напрямі. 2. Команда вважається замаскованою, коли всі її гравці приймуть відповідне сигналу положення.
«Ногою по м'ячу».
Підготовка. Клас ділиться на декілька команд. На підлозі кресляться кола. Кожній команді по колу. В коло, намальоване на підлозі, кладеться м'яч. В 6 кроках від кола проводиться початкова лінія. Один з гравців стає за лінію. Йому закривають очі.
Опис гри. За сигналом гравець із закритими очима робить поворот на 360° за лінією, а потім повинен підійти до м'яча і ударити його ногою. Якщо йому це вдасться, він виграв.
Правила. 1. Перемагає та команда, в якій найбільша кількість гравців потрапить по м'ячу. 2. Після сигналу розплющувати очі не можна, з команди, в якій гравець порушив це правило, знімаються штрафні бали.
«Поворот»
Підготовка. Гравці, шикуються в одну шеренгу, так, щоб не заважати один одному.
Опис гри. Всі граючі по команді вчителя виконують поворот на 90° або 180°, або 360° (за командою вчителя вчителя). Спочатку з розплющеними очима, а потім із закритими очима.
Правила. 1. При виконанні команд із закритими очима розплющувати очі не можна. Гравець, що порушив це правило робить крок вперед.
-
Тактильний аналізатор – рухи пальцями однієї і двох рук одночасно; вправи з використанням принципу зіставлення «великого» пальця іншим пальцям; з використанням принципу зіставлення пальців однієї руки, пальцям іншої; вправи з використанням зіткнення долонь однієї або обох рук; визначення форм і розмірів різних спортивних предметів, а також розрізнення їх по характеру поверхні (гума, дерево, пластик, залізо, шкіра і т.д.) без зорового контролю.
Дозування вправ залежить від складності і віку учнів і варіюється від 6 – 8 до 10 – 12 повторень.
Вправи, для підвищення функціонального стану тактильного аналізатора:
1). В.П. – руки всторони, пальці сильно розімкнені.
1 – 5 – почерговий рух пальцями правої руки.
6 – 10 – те ж лівою рукою.
2). В.П. – о.с.
1 – руки в сторони
2 – руки вперед, пальці розвести
3 – 7 – почерговий рух пальцями рук
8 – и.п.
3). В.П. – руки вперед.
1 – 8 – швидке потирання долонь одна об іншу.
4). В.П. – руки перед грудьми, пальці розімкнені.
1 – вказівний палець правої руки стикається з великим пальцем.
2 – середній палець стикається з великим пальцем.
3 – 4 – теж безіменний і мізинець
5 – 8 – те ж, але в зворотній послідовності (мізинець з великим пальцем безіменний з великим пальцем і т.д.)
9 – 16 – те ж лівою рукою.
5). В.П. – Те ж, але пальці не тільки стикаються, але і виконують легке потирання один до одного.
6). Те ж, але виконується двома руками одночасно.
7). В.П. – руки перед грудьми, долоні одна напроти іншої.
Почерговий дотик правої руки, лівої долоні, в одній і іншій послідовності (великий, вказівний, середній, безіменний і мізинець – одна послідовність; мізинець, безіменний, середній, вказівний і великий пальці – інша послідовність).
Потім – те ж лівою рукою.
8). В.П. – руки перед грудьми, долоні напроти одна одної.
1 – 5 – почергове зіткнення пальців однієї і іншої руки (великий палець правої руки з великим пальцем лівої руки, вказівний правою з вказівним лівій і т.д.) Після зіткнення пальці не розводити.
Можна супроводжувати речитативом: « пальчик до пальчика тук, тук, тук».
6 – 10 – те ж в зворотній послідовності (мізинець з мізинцем, безіменний з безіменним пальцем і т.д.)
9). В.П. – руки перед грудьми, долоні зімкнуті.
Почергове потирання пальця однієї руки до палець інший (великий палець правої руки до великого пальця лівої руки і т.д.).
10). В.П. – руки перед грудьми, долоні одна напроти одної.
1. – з'єднання вказівного пальця правої руки з великим пальцем лівої руки (пальці не роз'єднувати.)
2. – з'єднання великого пальця правої руки з вказівним пальцем лівої руки.
11). В.П. – Те ж, але з великими пальцями з'єднуються середні, потім безіменні, мізинці.
12). Коли діти оволоділи вправами 10 і 11 виконувати почергове з'єднання всіх пальців з великими пальцями обох рук.
13). В.П. – руки перед грудьми, долоні одна напроти одної.
1 – 5 вказівним пальцем правої руки, «малювати» кола на долоні лівої руки в одному напрямі.
6 – 10 – те ж в іншому напрямі.
Потім – те ж, але поміняти місцями руки.
5. Спеціальні вправи, спрямований на підвищення функцій сенсорних систем, включаються в підготовчу частину уроку під час ходьби, бігу, виконанні комплексу і т.д., в основну частину – при виконанні програмного навчального матеріалу і рухливих ігор, і в заключну частину уроку при виконанні вправ на увагу, координацію і розслаблення. Крім того ці вправи доцільно включати у фізкультхвилинки на уроках з різних предметів; в систему організованих перерв і давати у вигляді домашніх завдань. Вони проводяться як ігровим, так і строго регламентованим методом.
Запропоновані нами спеціально спрямований вправи можуть бути використані у всіх розділах шкільної програми «Основи здоров’я і фізична культура 1– 11 класи”.
3.2 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів до і після проведення експерименту
Фізична підготовленість школярів 9 років визначалася за показниками розвитку швидкості, координаційних здібностей, гнучкості, сили і витривалості. Використовувалися тести, пропоновані в «Державніх тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України”; шкільною програмою «Основи здоров’я і фізична культура 1– 11 класи”, а також застосовувалися додаткові тести, запропоновані Л.П. Сергієнко.
Рівень розвитку швидкості школярів молодших класів
Рівень розвитку швидкості ми визначали за результатами бігу на 30 м, які представлені в табл. 3.1.
Аналізуючи показники тестування бігу на 30 м у віковому аспекті, відмічено, що як у хлопчиків показники дещо кращі ніж у дівчаток.
Порівняння результатів досліджень з державними тестами, показало, що у школярів, як експериментальної, так і контрольної груп, вони нижче за оцінку 2 бали.
Таблиця 3.1
Показники рівня розвитку швидкості школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (біг 30 м/с)
| Групи | Показники | ||
| Хл. | Дівч. | ||
| Експериментальна | 7,09±0,09 | 7,41±0,1 | |
| Контрольна | 6,99±0,18 | 7,53±0,17 | |
| t | 0,45 | 0,57 | |
| р | >0,05 | >0,05 | |
Аналізуючи дані, одержані після використання в процесі фізичного виховання школярів молодших класів спеціальних вправ, спрямованих на покращення функціонального стану сенсорних систем, наведених в табл. 3.2., виявлено, що у школярів експериментальної груп рівень розвитку швидкості, за показниками бігу на 30 м, значно покращилися і ці відмінності у експериментальній групі достовірні (р < 0,001).
Таблиця 3.2
Показники рівня розвитку швидкості школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту(30м/с)
| Групи | Показники | ||
| Хл. | Дівч. | ||
| Експериментальна | 6,12±0,09 | 6,46±0,1 | |
| Контрольна | 6,68±0,16 | 7,17±0,12 | |
| t | 3,03 | 4,42 | |
| р | <0,01 | <0,001 | |
Приріст результатів в бігу на 30 м у хлопчиків склав 13,6%, у дівчаток – 12,8%. Слід зазначити, що за даними бігу на 30 м в у хлопчиків спостерігається більш суттєвий приріст в показниках, ніж у дівчаток.
Аналізуючи результати дослідження школярів контрольної групи, одержані після закінчення експерименту, визначено, що вони дещо змінилися, проте ці зміни не істотні і не достовірні (р >0,05). Так, приріст результатів в бігу на 30 м у хлопчиків склав 4,4%, у дівчаток – 4,7%. Аналіз показників школярів контрольної групи не виявив істотних змін в порівнянні з початковими даними.
Порівняння результатів бігу на 30 м, одержаних після експерименту, з державними тестами, показало, що в експериментальній групі, як у хлопчиків, так і у дівчаток, вони стали наближатися до 3-ох балів. Аналіз результатів в контрольній групі свідчить про те, що змін в оцінці показників не відбулося, вони так само, як і в первинному дослідженні, відповідають оцінці нижче за 2 бали.
Таким чином, використання комплексу спеціальних вправ, позитивно вплинуло на функціональний стан досліджуваних сенсорних систем, та підвищення рівня розвитку швидкості в експериментальній групі.
Рівень розвитку координаційних здібностей школярів молодших класів
При вивченні цих показників залежно від статі слід відмітити, що і в експериментальній і в контрольній групах хлопчики показали результати кращі, ніж дівчатка.
Порівняння результатів досліджень з вимогами державних тестів, свідчить про те, що у досліджуваних результати наближаються до оцінки 4 бали.
Таблиця 3.3
Показники рівня розвитку координаційних здібностей школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (човниковий біг) (с)
| Групи | Показники | |
| Хл. | Дівч. | |
| Експериментальна | 12,1±0,1 | 12,68±0,09 |
| Контрольна | 12,06±0,16 | 12,59±0,12 |
| t | 0,23 | 0,62 |
| р | >0,05 | >0,05 |
Досліджуючи дані, одержані після використання спеціально спрямованих вправ, що позитивно впливають на показники функціонального стану сенсорних систем (табл. 3.4), виявлено, що у школярів експериментальної групи, як у хлопчиків, так і у дівчаток, показники рівня розвитку координаційних здібностей значно покращали і ці відмінності носять достовірний характер (р < 0,001).
Таблиця 3.4
Показники рівня розвитку координаційних здібностей школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту (човниковий біг) (с)
| Групи | Показники | ||
| Хл. | Дівч. | ||
| Експериментальна | 11,09±0,11 | 11,79±0,13 | |
| Контрольна | 11,63±0,15 | 12,36±0,18 | |
| t | 2,89 | 2,55 | |
| р | <0,01 | <0,01 | |
Так, приріст результатів в човниковому бігу у хлопчиків 8,3%, у дівчаток – 7%.
Порівняння результатів човникового бігу у школярів експериментальної групи з державними тестами показало, що у досліджуваних школярів зафіксовано підвищення результатів з 4-х балів до 5 балів.
0>0>0>0>














