112318 (591086), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Ще по ярах біліє сніг

І спить озимина,

Та вже з гори струмок побіг –

До нас прийшла весна.

Ніби з кришталю намисто,

На квітки, гриби, на хвощ

З хмари сіється краплисто

Теплий, чистий, літній дощ.

Ходить котик тишком-нишком,

Упіймав сіреньку мишку

Сміло вгору хвіст підняв

І промовив гордо: „Няв”.

В маленького песика татко

Вартує вартує подвір’я і хатку.

Всю ніч йому син помагав

Як тато, вигукував: „Гав”.

Білий кіт

Стрибнув котик за ворота

А на вулиці-зима!

Білий сніг, і білий котик

І немов кота нема.

Лиш на кінчику хвоста

Видно пляму у кота.

Сонечко червоне,

Сонечко-жучок,

Полети з долоні

В небо до хмарок.

Відчини віконечко -

Хай всміхнеться сонечко

До усіх діток.

Переплутанка

От так диво-дивина –

Виріс ріг у кабана.

Льохи вбралися у пір’я,

Пси порили все подвір’я.

А лаписько в курнику

Заспівав: „Кукуріку!”

Лізуть горобці під квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

кіт у кошику несеться.

А індики на воді

плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Анатолій Григору

Картина

В мене є така, картина –

Краща від усіх!

Не картина - дивина.

Над горою – низина.

Спіють яблука, малина

Зверху вали сніг.

На гілках сидять зайчата.

По ставку пливуть курчата.

Їжаки летять.

Світить сонце, сяють зорі.

Жолуді на осокорі

Гронами висять.

- От картина так

так картина!

Що малюнок,

той новина.

Хто ж її подарував?

- Це я сам намалював!

Платон Воронько.

„Мультфільм”

Використовуючи прийом зв’язування, можна запам’ятати слова, логічно не поєднані між собою. Завдання дитини – створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожний наступний образ, пов’язаний зі словом, мов би зв’язок з попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.

Дітям зачитують 10-12 слів і просять їх уявити собі образ, пов’язаний із кожним словом, поєднати їх в яскравий, фантастичний мультфільм.

Набори слів: олівець, окуляри, стіл, глечик, зірка, папуга, кран, верблюд, квітка, гора.

Потім дітей просять записати слова, які вони запам’ятали, на аркуші. Пропонують переказати свої „мультфільми”, порівняти результати відтворення, нехай діти поділяться досвідом одне з одним.

„Розфарбуй і розкажи”

Для проведення цієї гри необхідні яка-небудь розповідь про тварину чи птаха та їх контурне зображення.

Для прикладу наведемо розповідь про сверестіль.

„В густому лісі живе невеличка пташка сверестіль. У неї пір’ячко червонувато-коричневе, на голівці – рижуватий чубчик. Кінці крилець і хвостика жовтенькі, а під клювиком у сверитілі чорна плямка, наче краватка на шиї.

Коли з’являються пташата – малюки, мама годує їх комарами: зліпить комах в грудочку суне малюкам в дзьобики, щоб не пищали від голоду і сиділи тихо. Але пташенята проковтнуть їжу і знову просять їсти. Але ось прийде зима, зникнуть комарі, ягоди і сверестілі зберуться в зграйки, відлетять на південь в теплі краї. Але чому пташку назвали сверестіль? Справа в тому, що коли вона співає, здається, наче хтось грає на старовинній сопілці: сверестілі. Ось тому і назвали так пташку- «сверестіль».

Поясніть дитині, що спочатку вона повинна уважно послухати і запам’ятати розповідь. Коли розповідь буде прочитана, запропонуйте їй зафарбувати пташку так само, як вона була описана в тексті. Після того, як дитина впорається з цим завданням, попросіть її розповісти те, що вона запам’ятала із почутої розповіді. Розфарбований малюнок порівняйте з описом, якщо будуть помилки, обговоріть їх разом з дитиною.

2.3. Порівняльне дослідження розвитку пам’яті до та після формувальної програми

Констатуючий експеримент. Після проведення розвиваючих занять ми проводили повторну діагностику по описаним вище методикам, та проводили порівняння з допомогою G-критерія знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушення ознаки, яка досліджується.

Він дозволяє встановити, в який бік в виборці в цілому змінюються значення ознаки при переході від першої зміни до другої: показники змінюються в бік покращення, підвищення або підсилення чи, навпаки, в бік зниження, зменшення чи ослаблення.

Критерії знаків використовують і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад, зміцнення негативного відношення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно (наприклад, зменшення часу роботи над завданням після експериментальної дії).

Гіпотези.

Н₀: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим.

Н₁: Переважання типового напрямку зрушення не являється випадковим.

Сформулюємо гіпотези для нашого дослідження.

Н₀: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється випадковим.

Н₁: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється невипадковим.

1. Слухова пам’ять

n= 14

Типове зрушення – позитивне

Негативних зрушень немає

G_кр

G_емп=0

G_емп G_кр

Н₀ відхиляється. Приймається Н₁(р 0,01)

1. Образна пам’ять

n=14

Типове зрушення – позитивне

Негативних зрушень немає

G_кр=

G_емп=0

G_емп G_кр

Н₀ відхиляється. Приймається Н₁(p 0,01)

1. Смислова пам’ять

n=13

Типове зрушення – позитивне.

Негативних зрушень немає.

G_кр

G_емп=0

G_емп G_кр

Н₀ відхиляється. Приймається Н₁(p 0,01).

4) Опосередкована пам’ять

n=13

Типове зрушення – позитивне.

Негативних зрушень немає.

G_кр =

G_емп=0

G_емп G_кр

Но відхиляється . Приймається Н1 (p 0,01 ).

Підрахуємо кількість позитивних , негативних та нульових зрушень по кожному виду пам’яті в кожній із виборок.

Таблиця 2

Розрахунок кількість позитивних, негативних та нульових зрушень в двох групах школярів.

Кількість зрушень в групі	Слухова пам’ять	Образна пам’ять	Смислова пам’ять	Опосередкована пам’ять	Суми
1. Експериментальна група
Позитивних	14	14	13	13	54
Негативних	0	0	0	0	0
Нульових	1	1	2	2	6
Суми	15	15	15	15	60
2. Контрольна група
Позитивних	1	2	0	2	5
Негативних	0	0	1	1	2
Нульових	14	13	14	13	54
Суми	15	15	15	15	60

З таблиці ми бачимо, що в контрольній групі типовими являються „нульові зрушення”, тобто є відсутність зрушення в показниках пам’яті з плином часу. Тоді як в експериментальній групі типовими є позитивні зрушення, тобто показники пам’яті збільшились після проведення розвиваючих занять. Таким чином, підтверджується гіпотеза Н₁ – зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являються невипадковими , а спричиненими саме розвиваючою роботою з дітьми.

Порівняємо, наскільки збільшились результати відтворення у дітей після розвиваючої роботи по усередненим показникам.

Таблиця 3

	Слухова пам’ять	Образна пам’ять	Смислова пам’ять	Кор..зорова пам’ять	Опосередкована пам’ять
До розвиваючої роботи	5,3	7,3	5,1	8,4	9,5
Після розвиваючої роботи	7	9,6	7,7	8,6	12
В скільки разів збільшились показники	1,3	1,3	1,5	1,1	1,3

Як ми бачимо з таблиці, найбільше розвинулась смислова пам’ять – результати покращились у півтора рази. Показники по слуховій, образній та опосередкованій пам’яті зросли у 1,3 рази. Також розвиваючі ігри вплинули на збільшення результатів по короткочасній зоровій пам’яті в 1,1 рази.

Таким чином, підвищення продуктивності запам’ятовування у дітей молодшого віку отримане в результаті цілеспрямованого навчання дітей раціональним способом запам’ятовування, тобто метамнемічної обізнаності. Отже, дану програму можна рекомендувати для використання при роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Висновки до другого розділу

Молодшому шкільному вікові належить важлива роль в загальному розвитку пам'яті людини.

Характеристики

Список файлов ВКР