112318 (591086), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Пятий етап - кінцевий. На ньому ви продовжуєте навчати дитину використовувати "додаткові" картинки як опору для запам'ятовування і відтворення слів.
Проте тут з'являється ще одне ускладнення. Після того як ви зачитали усі слова (а їх кількість на цьому етапі можна довести до 15) і дитина підібрала до них картинки, ви ці картинки зі столу забираєте і просите відтворити слова. Таким чином, на цьому етапі дитина вчиться відтворювати слова з допомогою вже не реальної, а лише мисленнєвої опори на картинки.
Цілком можливо, що досягти абсолютного успіху на п'ятому етапі навчання дитині 6-7 років буде непросто. В такому разі навчання і тренування слід продовжувати і у старшому віці, оскільки без оволодіння цим способом важко буде засвоїти інші, складніші способи запам'ятовування, навчити яким передбачається у 8—10 років.
Як краще вчити вірші?
Поезія - це не лише оригінальна форма опису навколишньої дійсності, але й хороший інструмент для впливу на духовний світ дитини, який формується. Саме тому вірші вчать і у дитячому садку, і в школі. Проте крім естетичної, пізнавальної і виховної функцій заучування віршів виконує також і розвиваючу функцію - з їх допомогою можна розвивати пам'ять. Особливо, якщо робити це регулярно і з використанням спеціальних методів. Оскільки оволодіння цими методами не лише покращує ефективність запам'ятовування, але й значно полегшує його, зупинимося на них докладніше.
Отже, перший метод - це поступове збільшення обсягу заучуваного матеріалу. З допомогою цього методу процес заучування вірша стає легким і невимушеним. Він передбачає заучування такого обсягу інформації, який можна запам'ятати мало не з першого разу. Наприклад, ви вибрали вірш і прочитали його дитині від початку і до кінця (це слід зробити обов'язково, оскільки розуміння змісту заучуваного також сприяє ефективнішому запам'ятовуванню - докладніше про це дивіться нижче). Після цього запропонуйте їй вивчити перший рядок вірша. Ви читаєте цей рядок - дитина його повторює. Рядок із 4-5 слів нескладно повторити навіть 5-річному малюкові. Бажано повторити його декілька разів поспіль. Під час виконання повторень попросіть малюка робити їх кожного разу по-новому: з іншими силою звуку та інтонацією, з іншим ритмом, з наголосом на іншому слові, з іншим емоційним тлом (похмуро, весело, спокійно, бадьоро, сумно і т.д.). Якщо потрібно, покажіть дитині, як це можна робити. Потім прочитайте другий рядок і попросіть зробити те саме. Але після паузи запропонуйте малюкові повторити вже обидва рядки - перший і другий. Ці рядки також слід повторити декілька разів. Після того прочитайте наступний рядок і т.д. Найкраще оволодівати цим способом, використовуючи короткі вірші, які складаються з 4-5 рядків. Тоді дитині сподобається застосовувати такий спосіб і для заучування складніших віршів.
Другий метод можна застосовувати як одночасно з першим, так і самостійно. Це - метод "перекладу" словесної інформації на образну форму. Оскільки вірші зіткані з образів і метафор, робити це не так вже й важко. Запропонуйте дитині під час прочитування і повторення кожної строфи закривати очі і уявляти собі її зміст у вигляді образів, так ніби вона дивиться мультфільм або роздивляється картинку. Ці образи повинні бути максимально яскравими і конкретними. Для прикладу доберіть декілька картинок до якогось вірша і покажіть, як це можна робити. Із збільшенням кількості заучуваних рядків образи повинні з'являтися за відповідною до сюжету послідовністю. Запропонуйте малюкові трохи поекспериментувати з цими образами - хай спробує погратися з римою, змінити якісь деталі в сюжеті, змінити зовнішній вигляд персонажа, перевернути його з ніг на голову і т.п. Незмінними повинні залишатися лише послідовність образів і їх основний зміст. Таке експериментування є захоплюючою, емоційно насиченою і дуже корисною вправою. Воно сприяє розвиткові уяви, образного мислення і пам'яті.
Ще один метод - метод "переказування" вірша своїми словами. Після того як ви прочитали вірш один чи два рази, попросіть дитину переказати його. Хай спробує описати своїми словами, про що в ньому йде мова, що роблять персонажі чи які є особливості пейзажу і т.д. Можете допомогти малюкові навідними запитаннями. Мета такого "переказування" - якнайглибше проникнути у зміст того, про що йде мова у вірші, встановити різноманітні змістові зв'язки між елементами тексту. Така змістова обробка матеріалу значно полегшить його запам'ятовування.
Навчіть дитину усіх трьох методів. І потренуйтеся застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його "переказати" і лише після цього заучувати по рядку з паралельним "перекладом" текстової інформації на образну форму. Щоб визначити, наскільки успішним у вашого малюка стане процес заучування віршів внаслідок оволодіння цими методами, проведіть такий експеримент. Виберіть два однакові за обсягом і приблизно подібні за змістом вірші на 4-5 рядків. Перший запропонуйте дитині вивчити до оволодіння описаними методами, а другий - після. Спосіб заучування запропонуйте такий: ви читаєте вірш повністю стільки разів, скільки потрібно буде малюкові, щоб відтворити його без жодної помилки. Зафіксуйте, скільки разів вам доведеться читати вірш у першому випадку і скільки - в другому. У нас немає сумніву, що ця цифра у другому випадку стане значно меншою.
Ігри для розвитку слухової діяльності
„Добав слово”
Гра проводиться з групою дітей. Одна дитина називає який-небудь предмет. Друга повторює назване слово і добавляє яке-небудь своє. Третя дитина повторює два слова і називає третє і т. д. Цю гру необхідно проводити частіше. Од разу до разу буде збільшуватися кількість слів, які запам'ятовують діти, тобто буде збільшуватися об'єм пам'яті.
„Повтори за мною”
Діти стоять біля столу ведучого. Останній пропонує проплескати все, що їй простукає олівцем ведучий. Інші діти уважно слухають і оцінюють виконані рухи: піднімають вгору великий палець, якщо удари правильні, і опускають його вниз, якщо неправильні.
Ритмічні фрази повинні бути короткими і ясними по своїй структурі.
„Буріме”
Дитині загадують скласти віршика. А для цього спочатку треба дібрати пари слів, що римуються. Дорослий каже слово (наприклад олівець), дитина складає для нього риму (скажімо малювець). Потім називає своє слово (сонце), дорослий добирає риму (віконце). Дібрані пари слів лягають у коротенький віршик. Щоб його скласти, треба запам'ятати вигадані слова. Поступово кількість пар слів збільшується.
„Повтори речення”
Запропонувати дітям послухати, запам'ятати речення і повторити його без помилок.
-
В кімнаті задзвонив телефон, Коля відклав книжку, яку читав, і взяв трубку.
-
Ми збираємося обідати, тому помили руки і почали накривати на стіл. Діма допоміг мамі прибирати в кімнаті, а потім пішов гуляти.
„Придумуємо казку”
З дітьми домовляються про те, що буде складатися казка на певну тему за планом. Через 2-3 хвилини кожен розповідає свою коротеньку казку. Варіанти обговорюються й оцінюються. Найвищу оцінку отримує оповідач, який склав казку найбільше до плану.
„Повтори цифри”
Варіант А. Дітей просять повторити ряди цифр у тому порядку, у якому їх називатиме ведучий, і повільно називає ряд із трьох цифр. Перший учень повторює його. Ведучий називає інші три цифри. Другий учень повторює їх тощо. Потім ведучий пропонує повторити точно так само ряди з чотирьох, п’яти, шести цифр.
Варіант Б. Учнів просять повторювати ряди цифр у зворотному порядку, тобто починати з кінця. Учитель називає ряд із двох цифр, потім із трьох, чотирьох цифр.
„Слова, що починаються з однієї букви”
Кожному учневі доручається стежити під час читання невеликої розповіді за словами, що починаються з однієї визначеної букви. Він має запам’ятати 5-7 таких слів у тому порядку, в якому він їх почув, і по закінченні читання в такому самому порядку їх записати.
Під час вторинного читання розповіді перевіряється правильність виконання завдання.
„Виконай доручення”
Гра на розвиток вміння приймати мнемічне завдання і застосовувати спосіб „повторення”.
Для гри знадобиться 10-15 предметів, які дитина добре знає. Бажано, щоб вони були невеликого розміру. Розкладіть попередньо усі предмети на „прилавку магазину” (прилавком можуть бути стіл, стільці), але так, щоб їх не було видно, коли ви будете давати дитині завдання. Придумайте ігрову ситуацію, під час якої у вас виникла потреба придбати нові предмети. Наприклад, вам потрібно поновити деякі господарські речі. Запропонуйте дитині „піти в господарський магазин” і дещо купити. Назвіть 6-8 предметів з тих, що ви приготували в „магазині” і які вона повинна принести. Це можуть бути: маленька каструлька, тарілка, ложка, сірники, щітка для взуття, крем для взуття, рушник та інші предмети.
Під час виконання завдання зверніть увагу на те, що чи повторює дитина назви предметів, які їй доручили купити; чи здійснює вона самоперевірку того, що запам’ятала; чи перевіряє себе повторно. Ці спостереження допоможуть зрозуміти, наскільки добре дитина засвоїла спосіб „ повторення”, а також зрозуміти, чому в неї виникають ускладнення. Коли дитина повернеться з купленим, спитайте її, чи виконала своє завдання. Нехай розповість, що вона купила, а що забула купити. Бажано, щоб помилки вона виявила самостійно. Щоб зробити гру складнішою, слід збільшити перелік доручень. Чим він довший, тим важче завдання. Окрім того, складність завдання визначається тим, які додаткові дії дитина повинна виконувати. Наприклад, чи потрібно їй, крім придбання конкретних предметів, дотримуватися якихось правил або виконувати якісь розрахунки з грошима. Введення таких правил чи розрахунків робить гру значно важчою.
Ігри з розвитку образної, зорової пам’яті
„Запам’ятай картинки”
Добираються 10-15 предметних картинок. Діти розглядають картинки 1-2 хвилини, а потім по черзі називають, що запам’ятали. Виграє той, хто останнім назве предмет.
„Море хвилюється”
Ведучий пропонує дітям стати у певну позу відповідно до теми, діти відтворюють її протягом 1-2 хвилин. Ведучий уважно розглядає ці „живі скульптури”, далі діти повертаються у вихідне положення. Ведучий повторює їхні пози з максимальною точністю.
„Запам’ятай порядок”
Грають 5-6 дітей. Стають у шеренгу одне за одним. Один з гравців оглядає їх протягом 30-40 сек., потім відвертається і називає імена дітей – хто за ким стоїть.
„Склади килимок”
Потрібні два картонних прямокутники, на одному з них наклеєний візерунок-„килимок” із 7-10 геометричних фігур, а також комплект геометричних фігур, щоб можна було викласти такий самий візерунок. Дитині показують зразок, вона розглядає його 30-40 сек. Потім дорослий перекладає килимок зворотним боком і пропонує викласти такий самий. Ускладнення: кількість елементів візерунка поступово збільшується.
„Склади башточку”
Готують башточку із 7-8 кілець різного розміру та кольору. 5-7 картонних карток зі схематичним зображенням різних варіантів її побудови. Дорослий показує дитині картку-схеми, вона розглядає її 30-40 сек., потім по пам’яті складає башточку.
„Опиши іграшку”
Запропонувати дитині на протязі 1-2 хвилин подивитись на незнайому іграшку, а потім описати її. Після цього іграшку прибрати. Через 30 хвилин запропонувати дитині по пам’яті описати іграшку, її особливості.
Цю гру можна проводити неодноразово, пропонуючи не одну, а дві іграшки.
„Де схована іграшка?”
Для організації і проведення гри необхідно склеїти між собою три сірникові коробки. В один із ящиків на очах дитини слід покласти яку-небудь маленьку іграшку або предмет (ґудзик, солдатик, кільце). Потім ящики на деякий час приберіть. Попросіть дитину достати сховану іграшку.
Гру можна дещо ускладнити:
а) прибрати ящики на більш довгий час,
б) сховати 2, а потім 3 іграшки,
в)замінити іграшки.
„Знайди картинку”
Ведучий на короткий час (рахуючи до п’яти) показує дітям картинку, а потім з набору схожих картинок пропонує вибрати ту, яку щойно показав.
„Запам’ятай картинку”
Картка з намальованими на ній у різних місцях буквами (5-7букв) чи цифрами (від 0-9) демонструється.
Дітям стільки часу, скільки вони вважають за потрібне. Після цього вони по пам’яті, кожний на своєму аркуші, відтворюють картинку.
„Буси”
Необхідні картонні картки, на які наклеєні різні геометричні фігури в формі бус. Попросіть дитину уважно подивитися, із яких геометричних фігур зроблені буси, в якій послідовності вони розміщені, а потім намалювати такі ж буси на листочкі паперу.
„Запам’ятай і намалюй”
Показати дітям аркуш, на якому зображені 9 різних фігур та їх комбінацій: трикутник в колі, крестик і т.д. Запропонувати роздивитись їх і запам’ятати. Потім прибрати цей аркуш і показати інший з зображенням 15 фігур. Запропонувати впізнати серед них знайомі, замалювати їх на аркуші. Перемагає той, хто замалює більше фігур із 9 бачених раніше.
„Що змінилося?”
Ця гра дає можливість розвивати мнемічний спосіб „повторення”. У неї можна грати з картками або з реальними предметами.
Розкладіть на столі 10 предметів, які не пов’язані між собою зі змістом і які неможливо згрупувати: гребінець, книгу, кубик від конструктора, значок, ложку. Запропонуйте дитині уважно роздивитися їх протягом 2-3 хвилин, і запам’ятати, що де лежить. Коли вона відвернеться, поміняйте місцями дві- три пари предметів, а потім запитайте: „Що змінилося?”
У цю гру діти можуть грати між собою самостійно. Виграє той, хто допускає менше помилок. Помилкою вважається якщо: 1) не вказаний предмет, який змінив своє місце; 2) вказаний предмет, який свого місця не змінював. Так, якщо змінили свої місця дві пари предметів, то слід було вказати 4 предмета.
Підвищити складність гри можна, якщо збільшити загальну кількість предметів, які змінюють своє місце, і скоротити час, відведений для запам’ятовування.
Цю гру можна проводити і використовуючи рисунки. На першому рисунку зображена, наприклад, дитяча кімната. Дитині пропонується уважно роздивитись цей рисунок і запам’ятати, де знаходяться в дитячій кімнаті предмети. Потім показують другий рисунок із зміненим речей і запитують що змінилося. Нехай дитина спробує назвати усі предмети, які змінили своє місцезнаходження.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
