112134 (591037), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

б) сприймання готових знань з різних джерел;

в) закріплення засвоєного змісту.

Репродуктивна бесіда використовується на етапі систематизації та узагальнення для актуалізації сформованих елементів знань, які є основою поняттєвих узагальнень.

Крім того, ця бесіда застосовується для постановки мети, завдань уроку, підведення підсумків роботи на ньому, актуалізації знань про способи діяльності, які необхідні для виконання домашніх завдань.

За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристична бесіда (від грецького слова еврика - знаходжу, відкриваю), роль якої незамінна для розвитку творчих здібностей. У ході евристичної бесіди учитель уміло поставленими запитаннями спрямовує учнів на основі наявних у них знань, спостережень, їхнього життєвого досвіду на формування нових понять, висновків, правил. Під час такої бесіди молодші школярі проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, - поетапний розв’язок. Така робота приносить їм велике задоволення і стимулює пізнавальну активність.

Цей метод цінний у тому разі, якщо вчитель за допомогою правильно дібраних запитань і правильного ведення всієї бесіди вміє залучити всіх учнів класу до активної роботи. Для цього необхідне знання психологічних особливостей кожного учня й відповідний добір різних шляхів запитально-відповідальної форми навчання. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристичній бесіді, і це позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями [45, 206].

Таким чином, нами з’ясована значення, сутність бесіди, виявлені основні її види.

1.2 Стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"

Щоб з’ясувати стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителі початкових класів Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом.

Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями.

Ми провели бесіди з вчителями. Пропонували дати відповіді на такі запитання:

1. Що ви розумієте під терміном "методи навчання"?

2. Які фактори впливають на вибір методів навчання?

3. Яке значення бесіди у навчанні учнів курсу "Я і Україна"?

4. Які види бесід ви використовуєте на уроці і на яких етапах уроку?

5. З якими методами найчастіше поєднуєте бесіду?

Аналіз відповідей на перше запитання показав, що усі вчителі розуміють, що метод навчання — це система послідовних дій вчителя, спрямованих на організацію пізнавальної і практичної діяльності учнів, які забезпечують найбільшу оптимізацію навчального процесу. Він поєднує дві взаємозв’язані сторони: діючу — вчителя і сприймаючу - учнів. Характер такої взаємодії залежить від джерела знань.

Відповідаючи на друге запитання, вчителі зазначили, що на вибір методу навчання впливає добре знання якогось певного методу; володіння мовою, схильність до бесід, дискусій - усе це найчастіше позначається на виборі словесних методів; уміння користуватися різними технічними засобами навчання - спричиняється до вибору наочних методів; педагог просто "любить" певний метод (не пояснюючи чому) і віддає йому постійну перевагу. З’ясовано також, що вчителі з великим досвідом більш схильні до застосування методів самостійної роботи учнів на уроках, методів роботи з книгою. Початкуючі вчителі частіше обирають пояснення.

На думку всіх вчителів, визначальним фактором вибору методів навчання є мета і зміст програмного матеріалу. Вчителі вважають, що методи навчання крім освітнього значення мають і виховне - ось чому під час вивчення предмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.

Відповідаючи на запитання: "Яке значення бесіди у навчанні учнів курсу "Я і Україна"?" учителі зазначили, що методи навчання тісно пов’язані з іншими компонентами навчального курсу і є важливою умовою організації взаємодії учителя й учнів.

У процесі бесіди з вчителями з’ясовано, що найчастіше вчителі використовують репродуктивну бесіду. Жоден не вказав, що використовує евристичну бесіду. Учителі зазначили, що проводять бесіду на етапах актуалізації опорних знань, перевірки знань, вивчення нового матеріалу і закріплення знань.

Аналіз відповідей вчителів на запитання: "З якими методами найчастіше поєднуєте бесіду?" показав, що вчителі на уроках поєднують бесіду найчастіше з розповіддю, демонстрацією, практичною роботою.

Спостереження за навчально-виховним процесом показало, що вчителі недостатню увагу приділяють методиці проведення бесіди. Не завжди дотримуються педагогічних умов організації бесіди на уроках. Як правило бесіди носять репродуктивний характер. На уроках навіть досвідчених вчителів можна почути запитання такого типу: "Розкажіть, що ви знаєте про лисицю?" Невизначеність запитання передбачає різні варіанти відповіді. У цій ситуації виникає запитання і до вчителя: "А що відповідно до теми уроку повинна знати й розказати дитина про цю тварину?"

Ми спостерігати, як на початку бесіди діти починають активно працювати. Вони прагнуть відповідати. Здається, всі захоплені роботою, але швидко частина дітей втрачає інтерес до неї. Вони губляться у процесі бесіди. Це відбувається з різних причин: не зрозуміли зміст наступного запитання, швидко не змогли дати відповідь на попереднє або усвідомити відповідь товариша. Такі діти втратили взаємозв’язок між частинами бесіди. Основна причина такого стану полягає в тому, що вчитель не стежив за роботою всього класу, а задовольнився лише відповіддю одного учня.

Таким чином, вивчення стану використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" засвідчило про необхідність удосконалення навчально-виховного процесу.

Розділ II. Методика використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"

2.1 Реалізація педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі

У процесі експериментального дослідження на уроках курсу "Я і Україна", конструюючи урок, ми :

- ознайомлювалися з змістом навчального матеріалу;

- продумували, на яких етапах уроку можна використати бесіду;

- чітко визначали з якою метою проводитимемо бесіду;

- передбачали вид бесіди залежно від рівня підготовленості учнів і складності матеріалу;

- продумували, на які опорні знання учнів спиратимемося під час бесіди;

- планували, які засоби навчання використовуватимемо під час бесіди, з якими іншими методами поєднуватимемо бесіду;

- визначали, до яких висновків, узагальнень підводитимемо учнів.

Особливу увагу ми приділяли конструюванню запитань. У формулюванні запитань дотримувалися вимог, а саме: виразності, чіткості і визначеності, уникали запитань складних, що містять у собі два чи більше питань, підказуючих і альтернативних запитань, які не стимулюють учнів до активного мислення, а лише спонукають до відгадування відповіді або стверджування її за вчителем. Продумували також порядок запитань.

Ми намагалися здійснювати індивідуальний підхід, розподіляючи запитання залежно від індивідуальних особливостей учнів і їх загальної підготовки. Аналізуючи навчальний матеріал, по можливості передбачали, які запитання можуть виникнути в учнів і як ми відповідатимемо на них.

Під час проведення бесіди, щоб збудити думку учнів ми пропонували їм завдання на порівняння, аналіз, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, доведення, запитання, які спонукають до самостійного пошуку. Ми намагались підтримувати емоційний зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення.

Особливу увагу ми приділяли евристичній бесіді. Трудність полягала в тому, щоб розробити питання, які стимулюють інтелектуальний розвиток учнів, адже вони мають самі дійти певних висновків і узагальнень. За таких умов розвивається творче мислення особистості. При цьому щоб бесіда будила думку, вона повинна в першу чергу спиратися на запитання, які узагальнюють, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, спонукають до самостійного пошуку.

Під час бесіди ми прагнули до того, щоб відповіді учнів були точними, становили закінчену самостійну думку, розкривали сутність поставленого запитання, щоб у відповідях наводився конкретний, фактичний матеріал. Стежили за правильністю мовлення школярів, логічною послідовністю суджень, висновків.

Наведемо фрагменти уроків, на яких реалізовували педагогічні умови організації бесіди.

Тема уроку: Види тварин. Тварини — живі організми

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку

Бесіда з метою актуалізації опорних знань

—Відгадайте загадки:

На подвір’ї ходить птах

І співає по складах. (Півень)

Хоч мала сама на зріст,

Та великий маю хвіст.

Пухова руденька шуба,

Із сосни стрибну на дуба. (Білка)

По квітучих садах літаю,

Солодкі дарунки збираю. (Бджола)

—За якими ознаками ви впізнали відгадки?

—Як одним словом назвати півня, білку й бджолу?

• До якої природи належать тварини?

Вивчення нового матеріалу

Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність

тварин у природі, середовище їхнього існування та будову

—Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини. (Тварини відрізняються розмірами і формою тіла).

—Від чого залежить форма тіла у тварин? Щоб дати відповідь на це запитання порівняйте за формою тіла кита, акулу, дельфіна. Де живуть дані тварини? (У воді. Отже, форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищі вони живуть).

—Де живуть тварини? (Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, під землею і в повітрі)

—Які тварини живуть серед вічних снігів? (В умовах вічного снігу і льоду живуть білі ведмеді, моржі, пінгвіни).

—Які тварини живуть у жарких пустелях? (У жарких пустелях живуть змії, ящірки, верблюди, джейрани, тушканчики).

—Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу? (Усе життя проводять у воді, не виходячи на сушу, риби, раки, дельфіни, кити).

—Які тварини живуть у ґрунті? (У ґрунті живуть кроти, землерийки, дощові черв’яки, деякі комахи.)

• Які тварини заволоділи повітряним простором? (У повітрі літають птахи, комахи, летючі миші).

• Чим схожі між собою тварини? (Тварини схожі будовою тіла, яке у більшості складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил) та хвоста).

Бесіда з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.

—Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам. (Тварини, як і всі живі організми, дихають, розмножуються, ростуть і розвиваються, живляться, народжуються і вмирають).

—Що потрібно тваринам для дихання? (Для дихання всім живим організмам, у тому числі й тваринам, потрібний кисень, а видихають вони вуглекислий газ).

—Доведіть, що тварини розмножуються. (Кішка народжує 4-5 кошенят, кролиця народжує 5-10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тварини розмножуються).

—Як і чим живляться тварини? (Тварини живляться рослинами й тваринами, яких вони знаходять, ловлять, добувають).

Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.

—Проблемне запитання: То чому в живій природі виділили царства рослин і тварин?

Щоб дати відповідь на це запитання порівняйте будову тіла рослин і тварин.

—Які органи є у рослин? (Корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння)

—Які частини тіла є у більшості тварин? (Голова, тулуб, кінцівки).

—Пригадайте, як живляться рослини. Де вони знаходять їжу?

(Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюються необхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води, мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря та ґрунту).

—А як живляться тварини? (Тварини не можуть самі собі виробляти поживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин).

—Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами і тваринами, як вони зреагують на пожежу? (Якщо в лісі виникає пожежа, то всі рослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи з лісу).

—Зробіть висновок зі сказаного і скажіть, чим ще відрізняються тварини від рослин. (Тварини, на відміну від рослин, можуть швидко рухатися, переміщуватися з одного місця на інше).

—Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини. (Дельфіни, окуні, акули, кити — плавають; граки, горобці, метелики, бджоли, комарі — літають; жаби, зайці, білки, коники — стрибають; лисиці, вовки, тигри,, леви — бігають; вужі, гадюки — повзають).

—Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами? (Тварини можуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітні кінцівки. У тих, хто плаває, є плавці; у тих, хто літає — крила; у тих, хто бігає і стрибає — міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, -=- повзають).

—Поміркуйте, чому рослини можуть усе життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце. (Рослинам не потрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі. Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також рятуючись від ворогів).

Отже, вчені виділили два царства рослини і тварини, тому що тварини відрізняються від рослин будовою, способом живлення та здатністю переміщуватися з одного місця на інше.

Характеристики

Список файлов ВКР