112134 (591037), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

При застосуванні методів навчання першої групи учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомленням учителя або з книг. У разі потреби використовують відповідні види наочних засобів навчання. До даної групи відносять розповідь, бесіду, пояснення, читання підручника, науково-популярної літератури тощо. Діяльність учнів полягає переважно в слуханні, осмисленні знань і наступних усних або письмових відповідях. Отже, слово в даній групі методів має вирішальне значення.

При використанні методів другої групи головним джерелом знань є показ, демонстрація предметів, речовин, явищ або їхніх різноманітних зображень. Слово вчителя лише спрямовує спостереження, логіку мислення, уточнює правильність висновків, усвідомлення знань. Учні на основі спостережень осмислюють факти, роблять відповідні висновки, набувають нових знань, а іноді й уміння. Звідси видно, що основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі.

При використанні третьої групи методів навчання учні переважно набувають знань у процесі практичної діяльності - під час лабораторних занять, практичних робіт на пришкільній ділянці, виконанні самостійних завдань під час екскурсії тощо. Слово вчителя відіграє інструктивне значення, а також розкриває цілі і завдання роботи, вказує, які теоретичні знання необхідні для правильного використання роботи. Вчитель перевіряє хід роботи, керує пізнавальним процесом, допомагає зробити висновки. При цьому можуть бути використані підручники або інструктивні картки, заздалегідь підготовлені вчителем. Діяльність учнів переважно полягає у виконанні практичної роботи, але має місце слухання і спостереження. У своїх відповідях учні пояснюють хід роботи, демонструють її результати, роблять висновки, записи в зошити. Як бачимо, головним джерелом знань є практична робота, виконана учнями, яка стимулює розумову діяльність учнів, забезпечує вирішення поставлених завдань.

Одним із словесних методів навчання є бесіда.

К. Джуровська [17] розглядає бесіду як метод навчання, який передбачає розмову учителя з учнями, що організовується за допомогою детально продуманої системи запитань. Т. Жижко [19] відзначає, що бесіда - один із методів, який полягає у тому, що вона дає можливість залучити до роботи всіх або більшість класу, виявити рівень підготовленості учнів, регулювати й направляти їх відповіді, допомагати їм при цьому з’ясувати, що залишилось для них незрозумілим.

Бесіда – діалогічний метод навчання, що передбачає запитання і відповіді. Це метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою вдало поставлених питань:

- спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання,

- підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого;

- спонукає школярів робити самостійні висновки - узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.

Бесіда дає учителеві змогу не лише з’ясувати якість підготовки та глибину засвоєння навчального матеріалу, а й глибоко вивчити його особливості, зазначає Л. Нарочна [32].

У педагогічній літературі визначено функції бесіди як методу навчання: мотиваційна, освітня, розвиваюча, виховна, організаційна [29; 47].

Освітня функція методу бесіди проявляється в забезпеченні засвоєння учнями системи знань. Розвиваюча полягає в тому, що у процесі бесіди розвиваються увага, пам’ять, уява, творче мислення молодших школярів. За допомогою цього методу вчитель залучає весь клас до оцінки висловлених думок і їх викладу, всіляко заохочує учнів до влучного слова, вчить мислити, обмінюватися думками. Застосовуючи бесіду в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання, сприяє розвитку самостійності.

Бесіда виконує також мотиваційну функцію, сприяє вихованню позитивних мотивів у учнів початкової школи. Для того щоб сформувати такі мотиви навчання, створюються за допомогою методу бесіди ситуації новизни, актуальності, учителі добирають спеціальні приклади, факти, ілюстрації, які в даний момент викликають особливий інтерес у школярів.

Для методу бесіди характерною є комунікативна функція. Вона проявляється в тому, що учні, завдяки діалогу, який застосовується вчителем на уроці, виробляють практичні уміння користуватися усним мовленням в спілкуванні з людьми.

Як зазначає О. Савченко, бесіда має великі можливості для керування пізнавальною діяльністю школярів, активної участі кожного в аналізі явищ, фактів, порівнянні й зіставленні їх, у формуванні висновків, узагальнень [45, 202].

Учитель, здійснюючи освітню функцію бесіди, виступає як керівник розумової діяльності школярів, розкриває логіку навчального предмета, забезпечує засвоєння знань у певній системі. Тоді сприймання матеріалу, що вивчається, не зводиться до якогось одного акту, а є процесом, у якому учні розглядають кожне нове явище чи наукове поняття з різних точок зору, встановлюючи багатогранність зв’язків даного об’єкта з іншими як подібними до нього, так і не зовсім схожими. Використовуючи різноманітні прийоми активізації пізнавальної діяльності і мислення школярів, учитель реалізує поставлені завдання. Наприклад, постановка запитання перед учнями заставляє їх задуматися, осмислити матеріал, поміркувати і підготувати відповідь; якщо при цьому демонструються наочні посібники. то їх необхідно розглянути, проаналізувати і знайти відповідь на поставлене запитання.

Порівняно з іншими словесними методами, бесіда має більші можливості для здійснення індивідуального підходу до учнів. Диференціюючи запитання залежно від підготовки учнів, можна залучити всіх до активної участі в роботі [45, 203].

Велика її виховна роль: бесіда вчить колективного пошуку істини, допомагає формувати переконання, дає змогу яскравіше виявитись індивідуальності учня, розвиває критичність, самостійність, уміння доводити, переконувати. Метод бесіди цінується за його рухливість, гнучкість [45, 202].

Бесіда допомагає поєднати вивчення нового матеріалу із закріпленням та перевіркою раніше вивченого. Її використовують для встановлення зв’язку попереднього матеріалу з новим, повідомлення нових знань, а також закріплення і перевірки їх [10].

Особливістю бесіди як методу навчання є те, що інформація, що вивчається подається по частинам і увага школярів періодично переключається. У процесі такого живого активного спілкування вчителя з учнями він може зразу отримати зворотну інформацію [36, 97].

Отже, якщо інші словесні методи навчання - пояснення й розповіді використовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою в процесі закріплення, то бесіду використовують на різних етапах уроку. Пояснення і розповідь не дають змоги визначити активність учнів, їх участь у роботі, вчителеві важко виявити, як в учнів з його слів формуються уявлення про об’єкти, що є предметом вивчення. Тому більш ефективнішим методом у навчанні є бесіда.

Бесіда є одним із активних методів навчання. Її значення полягає в тому, що вона має великі можливості для керування пізнавальною діяльністю школярів, активної участі кожного в аналізі явищ, фактів, порівнянні й зіставленні їх у формуванні висновків, узагальнень. Перевага бесіди порівняно з іншими методами навчання в тому, що вчитель може працювати з усім класом і з окремими учнями.

Проте є й недоліки у процесі використання бесіди: під час пояснення і розповіді учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань, а бесіда як правило, тривала в часі. Як зазначає В.Пакулова недоліком бесіди є те, що вона дає порційні знання [36, 97]. Розрізняють різні види бесід (див. схема 1.1.)

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Її головна мета -актуалізувати знання дітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом. Готуючись до проведення бесіди, слід чітко виділити її мету, поняття, які треба відтворити. Наприклад, учитель планує підготовчу бесіду до теми "Весна". Він має на меті уточнити уявлення дітей про весняні зміни в рослинному й тваринному світі, узагальнити їхні спостереження про явища природи в цю пору. У зв’язку з цими завданнями вчитель намічає питання бесіди: Які зміни відбуваються в природі напровесні? Як світить удень сонце? Як змінились земля, повітря? З чого видно що день стає довшим? Як виглядають гілки дерев?

Схема 1.1. Види бесіди

ВИДИ БЕСІДИ

За дидактичною метою

За рівнем пізнавальної самостійності учнів

Підготовча або вступна

Пояснювальна

Підсумкова

Контрольно-перевірна

Репродуктивна

Евристична

Для повідомлення нових знань можна застосувати пояснювальну бесіду. Вона також будується у формі запитань учителя та відповідей учнів. Неодмінною умовою її успіху є наявність в учнів хоча б мінімуму знань, які б були відправними, опорними. Якщо запитання мають тільки інформаційний характер ("що?", "де?", "коли?"), бесіда є пояснювальною. Вона базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, ігрової ситуації. Дана бесіда має на меті організацію засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями.

Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретного факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне).

Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань, спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків, понять тощо.

Дедуктивні бесіди найчастіше проводяться на узагальнюючих уроках, на предметних уроках.

Бесіду-повторення (підсумкову, узагальнюючу) використовують для закріплення навчального матеріалу. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів. Вона, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку.

В. Пакулова і В. Кузнєцова вказують на особливості проведення узагальнюючої бесіди. Вони вважають, що при проведенні узагальнюючої бесіди важливо виділити основні природничі поняття, визначити їх зміст і з’ясувати як вони засвоєні школярами. разом з тим необхідно показати взаємозв’язок між предметами і явищами і на цій основі підвести учнів до самостійних висновків і узагальнень [36, 99].

Прикладами узагальнюючих бесід можуть бути, підсумки спостережень за місяць, наприклад у вересні.

У ході бесіди вчитель задає учням запитання: Чим характеризується погода в вересні? Коли почало опадати і жовтіти листя? Які тварини зустрічалися у вересні? Які птахи відлетіли у теплі країни? Які роботи проводилися у вересні у полі? на городі? у саду? Який самий теплий був день у вересні? який самий холодний?

У зміст узагальнюючої бесіди можна включати питання, які потребують порівняльних характеристик, а також питання, які показують взаємозв’язок живої і неживої природи. Це дозволить не лише узагальнити одержані знання із спостережень, але й встановити причинно-наслідкові зв’язки і на їх основі показати взаємозв’язки процесів в природі.

Контрольно-перевірну бесіду проводять для перевірки засвоєних знань. У процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружують пам’ять, а й збуджують інтерес, змушують установлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки.

Поєднання різних типів запитань покажемо на прикладі контрольної бесіди за темою "Річка" (3-й клас). 1). Як утворюються річки? 2). Подивіться на записані на дошці слова: болото, гирло, береги, струмок, озеро, виток, лука, русло. Які з них означають частини річки? 3). Назвіть найістотніші ознаки річки. 4). Чому в рівнинних річок течія повільна, а в гірських швидка? 5). Як тече вода у вашій річці? Чому? 6). Чому треба дбати про чистоту річкової води?

В. Пакулова і В. Кузнєцова за джерелом знань виділяють бесіди:

- на основі спостережень, лабораторного або демонстраційного досліду, виконаної практичної роботи;

- на основі прочитаної статті;

- на основі переглянутого фільму, за ілюстраціями підручника, за картиною тощо [36, 98].

Усі види бесід пов’язані з практичним і наочними методами навчання. Наприклад, після проведення спостереження і дослідів у ході бесіди з’ясовується, наскільки глибоко школярі осмислили і правильно зрозуміли те, що спостерігали; чи можуть розповісти про хід досліду, пояснити, чому отри мали такі результати. Перед демонстрацією фільму учні отримують завдання, на що звернути увагу при його перегляді. Потім у процесі бесіди з’ясовується, чи засвоєні усі питання змісту.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі їх основні види: репродуктивна і евристична [5].

Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу, її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою.

Репродуктивна бесіда, як метод навчання, використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв’язуються різні дидактичні завдання. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, що найбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічно завершених частин предметного змісту, які нескладні, містять прості взаємозв’язки або фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складні поняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскільки такий зміст втрачає цілісність і свою сутність.

На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту шляхом репродуктивної бесіди здійснюється:

а) актуалізація опорних знань про предмети і явища природи, способи діяльності;

Характеристики

Список файлов ВКР