Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

4.2 Перевірка гіпотези про нормальність по критерію І

Для перевірки гіпотези про нормальність розподілу початкової серії результатів спостережень по критерію I обчислюють параметр d, який визначається співвідношенням:

, (4.1)

де - середнє арифметичне результатів спостережень I_і, ;

- зміщена оцінка середньоквадратичного відхилення (СКВ) результатів спостережень I_і.

Середнє арифметичне результатів спостережень розрахуємо по співвідношенню:

. (4.2)

Отримуємо =0,34331 мА.

Значення зміщеної оцінки СКВ результатів спостережень знаходиться по формулі:

. (4.3)

Для полегшення подальших розрахунків зведемо і в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 – Розрахунки по складеному критерію

=0.

=0,0076 мА.

=0,0000045380 мА².

Розрахуємо зміщену оцінку СКВ відповідно до співвідношення (4.3):

0,00047634 мА.

Розрахуємо параметр d відповідно до співвідношення (4.1):

0,797749.

Результати спостережень I_i вважаються за результати, розподілені по нормальному закону, якщо виконується умова

, (4.4)

де , - квантилі розподілу параметра d значень α - процентних точок розподілу параметра d, за заданим обсягом вибірки n і прийнятому для критерію I рівню значущості α₁.

Приймемо α₁ і α₂ так, щоб виконалася умова α≤α₁+α₂, де α=1-Р=

=1-0,95=0,05. Візьмемо α₁=0,02 і α₂=0,05.

При n=20 і α₁=0,02 виконаємо квадратичну інтерполяцію (необхідні для цього значення параметра наведені в таблиці 4.3), знайдемо за допомогою наступної формули:

Y=Y₁+ , (4.5)

де Y - шукане значення параметра для X=n=20;

Y₁ - значення параметра відповідне X₁=n₁=16;

Y₂ - значення параметра відповідне X₂=n₂=21.

Таблиця 4.3 Значення параметру

Y= =0,9028.

Отже, =0,9028.

Для знаходження виконаємо таку ж інтерполяцію, використовуючи співвідношення (4.5) й таблицю 4.4:

Y= =0,6956.

Таблиця 4.4 Значення

Отже, =0,6956.

Перевіримо виконання умови (4.4):

0,6956<0,797749<0,9028.

Оскільки воно виконується, перевірка проводиться згідно з критерієм II.

4.3 Перевірка гіпотези про нормальність по критерію ІІ

Відповідно до критерію II результати спостережень I_i належать нормальному закону розподілу, якщо не більш за m різниць перевершили значення ,

де - незміщена оцінка СКВ результатів спостережень I_i, а - верхня квантиль розподілу інтегральної функції нормованого нормального розподілу, відповідна довірчій вірогідності Р₂.

Незміщену оцінку СКВ результатів спостережень С_i розрахуємо по формулі:

; (4.6)

.

Значення m і Р₂ знаходимо по числу спостережень n і рівню значущості α₂ для критерію II. Потім обчислимо:

= . (4.7)

Для n=20 і α₂=0,05, маємо m=1 і Р₂=0,98, отже:

= = .

Знаходимо , відповідне обчисленому значенню функції:

.

Для = =0,99 виконаємо квадратичну інтерполяцію. Використовуючи таблицю 4.5, знайдемо за допомогою наступної формули:

Z=Z₁+ , (4.8)

де Z - шукане значення для функції = =0,99;

Z₁ - значення відповідне функції = =0,9895;

Z₂ - значення відповідне функції = =0,9901.

Z=2,57+ =2,578.

Отже, =2,578.

Таблиця 4.5 Значення функції

= ·2,578=1,26∙10^-3 мА.

Значення жодного разу не перевершили значення =1,26∙10^{- 3} мА, отже, розподіл результатів спостережень задовольняє і критерію II.

В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок, що експериментальний закон розподілу відповідає нормальному закону.

4.4 Оцінка анормальності окремих результатів спостережень

Проведемо перевірку грубих похибок результатів спостережень або, по-іншому, оцінку анормальності окремих результатів спостережень. Для цього:

а) складемо впорядкований ряд результатів спостережень (таблиця 4.6), розташуємо початкові елементи в порядку зростання і виконаємо їх перенумерацію;

б) для крайніх членів (результатів спостережень) впорядкованого ряду I₁ і I₂₀, які найбільш віддалені від центру розподілу (визначуваного як середнє арифметичне цього ряду) і тому з найбільшою вірогідністю можуть містити грубі похибки, знайдемо модулі різниць , , і для більшого обчислимо параметр t, який визначається співвідношенням:

t= , (4.9)

де - найбільше значення при :

= мА;

Таблиця 4.6 Початкові елементи в порядку їх зростання

= мА;

t= ;

в) за допомогою значень параметра t_Т, входом якої є число елементів вибірки n і задана довірча ймовірність Р (або рівень значущості α), знайдемо теоретичне або граничне значення параметра t_Т і порівняємо його з обчисленим фактичним значенням параметра t.

Отже, для n=20, Р=0,95 (α=1-Р=1-0,95=0,05) маємо t_Т=2,623.

Критерієм анормальності результату спостережень I_i є умова t t_Т. Оскільки 1,003<2,623, то елемент вибірки не виключається з розгляду.

4.5 Визначення незміщеної оцінки СКВ

Обчислимо незміщену оцінку СКВ результату вимірювання відповідно до виразу:

, (4.10)

=0,00011мА.

Визначимо довірчі межі випадкової складової похибки вимірювань з багатократними спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці.

Межі довірчого інтервалу обчислюють за наступною формулою:

=±t_s , (4.11)

де t_s - коефіцієнт Стьюдента, який визначається на підставі розподілу Стьюдента по заданій довірчій ймовірності Р або рівню значущості α і числу ступенів свободи k_s=n-1.

Отже, для k_s=20-1=19 і Р=0,95 маємо t_s=2,093.

=±2,093·0,00011=0,00023 мА.

Систематичні похибки, які виключити з результатів спостережень не вдається, через неможливість їхнього виявлення, відносяться до невиключених систематичних похибок або до невиключених залишків систематичних похибок. В цьому випадку проводиться оцінка меж кожної j-ї (або сумарної) невиключеної систематичної похибки або їх залишків.

Визначають довірчі межі сумарної складової невиключеної систематичної похибки результату вимірювань з багатократними спостереженнями. Початковими даними на цьому етапі обробки є межі невиключених залишків систематичних похибок, отримані в процесі попереднього аналізу умов проведення експерименту. Тобто значення, які істотно менше інших (на порядок і більш), слід відкинути, а що залишилися - підсумувати по формулі:

, (4.12)

де N - число залишків не виключених систематичних похибок, що враховуються;

- числовий коефіцієнт, залежний від довірчої ймовірності Р, числа складових N і співвідношення між ними.

4.6 Визначення довірчих меж

Розрахуємо довірчі межі сумарної не виключеної систематичної складової похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями за допомогою співвідношення:

, (4.13)

= =±1,42·0,00011=±0,00016 мА.

Визначимо довірчі межі сумарної (повної) похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення основане на співвідношенні між СКВ випадкової складової і довірчими межами не виключеної систематичної складової похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

=1,45.

Оскільки 0,8≤ ≤8, довірчі межі сумарної похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями визначаються по формулі:

, (4.14)

Результат вимірювання електричного струму витоку з багаторазовими спостереженнями під час підключення до контактних затискачів світильників дротів з найбільш допустимим січенням[2]:

С= (0,11231±0,00028) мА, при Р=0,95.

5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

5.1 мета й призначення досліджень

Метою даної роботи є розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції.

В результаті проведення НДР була проведена статистична обробка результатів сертифікаційних випробувань світлотехнічної продукції. Для цього застосовувалися засоби вимірювальної техніки випробувальної лабораторії.

Результати НДР можуть бути застосовані у випробувальних лабораторіях, а також на підприємствах України й зарубіжжя, що проводять сертифікаційні випробування продукції.

На протязі останніх років вітчизняна промисловість розвивається дуже динамічно. Ця тенденція, звичайно, є позитивною, тому що визначає формування зрілого внутрішнього ринку технічної продукції, посилення конкуренції та зростання якості. Дійсно, при можливості більшого вибору претендувати на споживчий попит може лише той товар, який відповідає високим вимогам якості. Ось чому в останні роки виробники світлотехнічної продукції приділяють все більше і більше уваги саме питанням контролю за якістю сировини і кінцевого продукту, причому не тільки давно відомі, але й молоді підприємства, з перших ступенів розвитку бережно відносяться до своєї репутації.

5.2 Розрахунок собівартості і ціни розробки

Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку, незалежно від того, де буде використовуватися показник виробничої собівартості. В якості такої методики є «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затвердженій наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 2.02.2002р.

Мета планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних в планованому періоді для виробництва кожного виду і всієї промислової продукції підприємства, відповідної вимогам по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, визначення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються по наступним економічним елементам:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються по їх видах (елементам), інші – по комплексних статтях (включаючи декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім в декількох статтях калькуляції.

5.2.1 Матеріальні витрати

До складу елемента «Матеріальні витрати» включають витрати на сировину й матеріали у виробничій діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунок ведеться по формулі:

, (5.1)

Де

– норма витрати -го матеріалу на одиницю продукції;

– ціна одиниці -го матеріалу;

- кількість видів матеріалу.

Матеріальні витрати наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1- Витрати на матеріали й покупні вироби

Перелік матеріалів і покупних виробів	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Диски	1шт.	2,00	2,00
2. Картридж для принтера	1шт.	63,00	63,00
3. Папір А-4	500 аркушів.		25,00
Разом: 90,00

5.2.2 Витрати на оплату праці

До складу цього елемента входить: заробітна плата по окладах і тарифам, надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії й заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники).

Таблиця 5.2 - Розрахунок заробітної плати

5.2.3 Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати й надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії та заохочення робітникам, керівникам, фахівцям та іншим службовцям за виробничі результати та інші витрати на оплату праці. Додаткову заробітну плату приймаємо в розмірі 10 % від .

З_дод = З_осн∙0,1; (5.2)

З_дод = 4320∙0,1 = 432 грн.

5.2.4 Відрахування на соціальні заходи

До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:

• відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування – 32 % від (З_осн + З_дод):

З_пенс = (З_осн + З_дод) ∙0,32; (5.3)

З_пенс = (4320 + 432)∙0,32 = 1520,64 грн.

• відрахування на обов'язкове соціальне страхування – 2,5 % від (З_осн + З_дод):

З_{соц.стр} = (З_осн + З_дод) ∙0,025; (5.4)

З_{соц.стр} = (4320 + 432) ∙0,025 = 118,8 грн.

• відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості – 2,5 % від (З_осн + З_дод):

З_фз = (З_осн + З_дод) ∙0,025; (5.5)

З_фз = (4320 + 432)∙0,025= 118,8 грн.

• відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства – 1 % від (З_осн+ З_дод):

З_{інд.стр} = (З_осн + З_дод) ∙0,01; (5.6)

З_{інд.стр} = (4320 + 432) ∙0,01 = 47,52 грн.

5.2.5 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування розраховуються по формулі:

, (5.7)

де – вартість спеціального обладнання;

– кількість місяців роботи.

Вартість спеціального обладнання наведена в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 – Вартість спеціального обладнання

Відповідно таблиці 4.3 розрахуємо значення амортизаційних відрахувань за формулою (4.7) при =2

грн.

5.2.6 Витрати на машинний час

Ці витрати розраховуються по формулі:

З_маш=К_міс∙ ∙ ∙ , (5.8)

де – кількість днів у місяці;

– години роботи на ПК;

– вартість машино-години, грн.

З_маш = 2∙22∙2∙3= 264,00 грн.

5.2.7 Накладні витрати

Допоміжні витрати по управлінню підприємством, амортизаційні відрахування по діючих нормах, витрати на охорону праці, опалення, освітлення, послуги сторонніх організацій. Накладні витрати розраховуються як 25 % .

З_накл = З_осн∙0,25; (5.9)

З_накл = 4320∙0,25 = 1080,00 грн.

5.3 Калькуляція на проведення НДР

Калькуляція на проведення НДР роботи «розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції».

Калькуляція на проведення даної НДР наведена у таблиці 5.4.

Проведені розрахунки показують, що ціна продажу, яка складає 3828,85 грн., прийнятна як для представників малого бізнесу, так і для більш платіжеспроможних покупців, а собівартість розробки склала 2945,25 грн., що говорить про те, що проведену роботу можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

Таблиця 5.4 – Калькуляція на проведення НДР

5.4 Економічна ефективність НДР

Специфічною особливістю проведення розрахунків економічної ефективності НДР є їхній прогнозний характер, а також наявність невизначеності в галузі застосування й об'ємах використання результатів НДР, у рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу приладів на характеристики більш складних систем.

Визначення економічної ефективності НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки, представлених в методичних вказівках по техніко-економічному обґрунтуванню дипломних проектів.

Кількісне визначення економічної НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використання результатів НДР. Проте, специфіка розрахунку економічної ефективності НДР полягає в тому, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний ефект в народному господарстві, тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому економічна ефективність НДР оцінюється по пайовій участі від економічної ефективності нової техніки в цілому згідно ГОСТ 20779-81 по формулі:

Э∆I=Эk∆I , (5.10)

де Эdi - частина річного ефекту, що доводиться на i-у організацію або етап;

Э - загальний річний економічний ефект від створення і впровадження нової техніки або нового методу робіт;

k∆i - коефіцієнт пайової участі i-й організації або i-го етапу робіт.

, (5.11)

де С_зі - витрати на заробітну плату i-й організації або i-гo етапу робіт;

k_зі - коефіцієнт значущості i-гo етапу;

m - число організацій або етапів.

У методичних положеннях про порядок освіти, розподілу і використання фондів економічного стимулювання технічного прогресу рекомендується відносити на організації, що виконують науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, від 30 до 50 % економічного ефекту, на технологічні роботи - від 20 до 30 %; на освоєння організації виробництва нової техніки - від 25 до 40 % економічного ефекту. Економічну ефективність даної НДР розрахувати неможливо через наявність великої кількості невизначеностей. Тому приведемо якісний опис соціально-економічної ефективності НДР.

Визначимо коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР по формулі

, (5.12)

де r_i – ваговий коефіцієнт i-ої ознаки науково-технічного ефекту;

k_i – кількісна оцінка i-ої ознаки науково-технічного ефекту.

Значення коефіцієнтів вагомості ознак представлені у таблиці 4.5.

Таблиця 5.5 - Коефіцієнти вагомості ознак

Згідно методики, рівень новизни будемо оцінювати в 7 балiв, що відповідає характеристиці “нова”, тому що результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні відомості, визначають шляхи подальших досліджень, знайдений зв'язок між відомими факторами, відомими об'єктами, у результаті чого знайдене ефективне рішення; розроблені більш прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна модифікація із ознаками новизни. Теоретичний рівень оцінимо в 6 балів, що відповідає рівню отриманих результатів у вигляді “розробка способу”. Кількість балів по ознаці можливість реалізації приймемо виходячи з того, що час реалізації становить у продовж перших чотирьох років 10 балів, масштаби реалізації – “народне господарство” 10 балів.

Кількісна оцінка рівня новизни визначається по таблиці 5.6; теоретичний рівень отриманих результатів – на основі експертних оцінок по таблиці 5.7; можливість реалізації наукових результатів – на основі значень даних у таблиці 5.8.

Таблиця 5.6 – Класифікатор ознак наукової новизни

Таблиця 5.7 – Класифікатор ознак теоретичного рівня

Таблиця 5.8 – Класифікатор ознак часу реалізації

Коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР дорівнює:

Н_т=0,4∙7+0,6∙6+0,2∙(10+10)=10,4 бали

Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів.

Розрахуємо економічний ефект НДР по формулі:

Э %; (5.13)

.

Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно.

Таким чином, проведену НДР можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і економічний рівень.

Висновок: у ході проведення техніко-економічного обґрунтування бакалаврської роботи було досліджено, що дана робота є економічно ефективною, оскільки НДР має високий економічний та науковий рівень [10].

Кошторисна вартість складає 8179,26 грн.

Прибуток складає 2453,78 грн.

Економічна ефективність складає 86,67 %.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛиШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища

При значній інтенсивності праці, яка спостерігається під час переходу до ринкових відносин, неможна нехтувати питаннями збереження здоров’я та забезпечення безпеки людей, залучених у виробництво. Впровадження нових технологій і нових видів техніки потребує постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високовиробничих умов праці, ліквідації виробничого травматизму та професійних захворювань.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на охорону здоров’я і працездатності людини в процесі праці (Закон України “Про охорону праці ” від 21.11.02) [11].

Охорона праці повинна здійснюватися на науковій основі, яку складають наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, застосування захисних засобів та пристроїв, які забезпечують зниження травматизму.

Сучасна дійсність диктує повсюдне використання комп’ютерної техніки, в тому числі в автоматиці та інших галузях промисловості. У зв’язку з цим виникла необхідність розробки санітарно – гігієнічних норм й захисних заходів при роботі з комп’ютерами.

Тема даної роботи: “ Розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної продукції”.

При написанні даної роботи використовувався комп’ютер фірми Intel серії Celeron 800.

Важливою складовою трудового процесу використання ПЕОМ є значне інформаційне навантаження і як наслідок – нервова перевтома. Причиною ії появлення може бути невідповідність реального результату і очікуваного, надмірна інтенсивність інформаційних потоків, яка не відповідає індивідуальним можливостям людини, несприятлива дія виробничого середовища та інші фактори, які викликають стресовий стан у людини. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової праці, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинно здійснюватися комплексно із застосуванням знань по промисловій гігієні та ергономіці.

При виконанні даної роботи використовувалась така техніка: персональний комп’ютер, принтер, сканер, ксерокс.

Наведене вище обладнання використовує напругу промислової електромережі до 1000В, тому необхідно виконувати правила по безпечному виконанню роботи з електрообладнанням – ПУЭ-87 [12].

Під час роботи на ПЕОМ на людину впливає низка небезпечних і шкідливих факторів, які класифікуються згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [13]. Небезпечним фактором називається фактор, який викликає травму або пошкодження организму. Шкідливий фактор ‑ фактор, тривала дія якого призводить до патології в организмі – професійним захворюванням. Ці фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні, основні з них наведені в таблиці 6.1.

6.2 Виробнича санітарія

Продуктивність праці залежить від умов на виробництві, таких як: освітленість, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання . Кожен з цих параметрів окремо й в сукупності з іншими впливає на стан організму людини, визначаючи його самопочуття.

6.2.1 Метеорологічні умови приміщення

Категорія роботи, що виконується, відноситься до легкої фізичної Iа: робота, яка виконується сидячи, не потребує систематичного фізичного навантаження; енерговитрати до 120 ккал/год., але розумово напруженої (ГОСТ 12.1.005-88 [18]).

Таблиця 6.1 – Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [18] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитись у межах, які вказані в таблиці 5.2. Параметри є оптимальними, оскільки категорія роботи III напружена.

Таблиця 6.2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) й кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05 -92 [19].

Розрахунок необхідної кількості кондиціонерів, повинен проводитись по тепло надлишкам від машин, людей, сонячної радіації.

Режим роботи кондиціонера повинен забезпечувати максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш, ніж 50% від продуктивності кондиціонеру.

При проектуванні дисплейних класів вищих навчальних закладів необхідно передбачувати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями із розрахунку створення рухомості повітря на робочому місці студента менш, ніж 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка – природна з верхньої зони стіни, протилежній віконним отворам.

Якісний склад повітря: вміст кисню в дисплейному класі повинен бути в межах 21-22 об. %. Двоокис вуглецю не повинен перевищувати 0,1 об. %, озон – 0,1 мг/м³, аміак - 0,2 мг/м³, фенол - 0,01 мг/м³, хлористий вініл - 0,005 мг/м³, формальдегід – 0,003 мг/м³ [18].

6.2.2 Характеристика виробничого приміщення

Виконання даної роботи проводилося у триповерховій будівлі Електрокорпусу на кафедрі “інформаційно-вимірювальні технології та системи ”. По категорії пожежонебезпечності будівля відноситься до категорії В - НАПБ Б 07.005 - 86 [20]. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Діє з 01.01.87. Клас по пожежній небезпеці обладнання закритого типу -П-IIа ПУЭ-87 [12], вогнестійкість конструкції будівлі - II степені, згідно з ДБН В1.1-7-2002 [21]. В приміщенні мається система пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22]. Для забезпечення в приміщенні нормального температурного режиму згідно з вимогами СНиП 2.04.05-92 [19] мається централізоване опалювання, вентиляція, кондиціонер.

6.2.3 Види вентиляції

Повітря, яке надходить в приміщення, повинно бути очищено від забруднювання , в тому числі від мікроорганізмів й пилу.

Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює атмосферу.

Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається та зволожується , після чого подається в приміщення. Кількість подаваємого повітря регулюється клапанами або заслінками. Витяжна система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через мережу вповітреводів за допомогою вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні очищується.

Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим пилом, який потрапляє туди одночасно з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно провітрювати його.

6.2.4 Природне та штучне освітлення

Працездатність оператора залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не лише зір, а й викликає втому організм в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне та змішане освітлення, яке нормується СНиП II-4-79 [16].

Лабораторія забезпечує боковим природним освітленням в світлий час доби, в темний – системою загального освітлення .

Нормовані значення КПО, згідно з СНиП II-4-79 [16], для будівель, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються по формулі:

(6.1)

де – значення КЕО для III поясу світлового клімату, дорівнює 1,5 [16];

m ‑ коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m=0,9 % - СНиП 4-II-79 [16]);

c ‑ коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,75, оскільки вікна розташовані на південному боці будівлі - СНиП 4-II-79 [16].

Значення КПО для природного освітлення:

е = 1,5·0,9·0,75=1,0125%.

В лабораторії застосовується загальне штучне рівномірне освітлення. Дані по нормам освітлення для створення комфортних умов зорової праці наведені в таблиці 6.3.

Всі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей згідно з санітарними нормами і правилами, мають природне освітлення.

Таблица 6.3 – Характеристики виробничого освітлення

6.2.5 Статична електрика

Захист від статичної електрики виробляється згідно з санітарно-гігієнічними нормативами допустимої надійності електричного поля. Допустимі напруженості електричних полів не повинні перевищувати 20 кВ/м за 1 годину, ГОСТ 12.1.045-84 [23].

6.3 Пожежна безпека

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому зі встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі. Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

• контроль та профілактика ізоляції;

• наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;

• для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

• блискавкозахист будівель і обладнання згідно з РД 34.21.122-87 [24].

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 и більше грозових годин на рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена III категорія блискавкозахисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути наступними:

- ширина дверей не менш, ніж 1,5 м.,

- висота дверей не менш, ніж 2,0 м.,

- ширина коридору 1,8 м.;

- робоче приміщення повинно мати два виходи;

- відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

• навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

• видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

6.4 Охорона навколишнього середовища

Задачею законодавства про охорону навколишнього середовища є регулювання відносин у сфері охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідація негативного впливу різноманітної діяльності на навколишнє середовище.

У даному випадку при виконанні роботи не використовуються матеріали і технології, які наносять шкоду навколишньому середовищу. Виконавець роботи використовує санітарно-гігієнічні місця загального користування з розробленою безпечною для навколишнього середовища системою очистки.

В даній роботі використовується ПЕОМ, тому доцільно відмітити, що при масовому виробництві моніторів і комп’ютерів неможна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього “життя” – при виготовленні, експлуатації та після скінчення строку служби.

При виготовленні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва і матеріалів, які використовуються в конструкціях приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромидів и полівінілхлорида [ТСО’95, BS 7750]. ТСО’95 включають вимоги зниженого енергоспоживання і обмежують допустимі рівні потужності, які споживаються в неактивному стані.

Робота на використаному ПК не виявляє шкідливої дії на навколишнє середовище. Після витікання строку служби він повністю підлягає вторинній обробці, а також всі використані в даній роботі матеріали допускають нетоксичну переробку після використання .

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі розв’язані основні питання розробки системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, розглянуті вимоги, що пред’являються до системи управління якістю згідно ДСТУ ISO 9001:2001. Розроблена документована система управління якістю виробництва світлотехнічної продукції, розглянуті вимоги до світлотехнічної продукції та методів її випробувань. Проведена попередня обробка результатів вимірювання електричного струму витоку.

У дипломній роботі розглянута історія виникнення системи управління якістю та загальні вимоги до неї для світлотехнічного підприємства ТОВ «Люкс». Відповідно до системи управління якістю, були створені схеми впровадження системи управління якістю.

У дипломній роботі розв’язані питання щодо методів контролю під час виготовлення світлотехнічної продукції та вимог до світлотехнічної продукції.

Розроблення сучасної системи управління якістю на світлотехнічних підприємствах у відповідності до міжнародного досвіду являється актуальним та вкрай необхідним для національної економіки. Результати дипломної роботи можуть використовувати всі світлотехнічні підприємства, зацікавлені в підвищенні своєї конкурентоспроможності і ефективності роботи, завдяки наданню більш якісних послуг замовникам.

Також в даній роботі розглянуті питання охорони праці і навколишнього середовища, здійснене техніко-економічне обґрунтування проведення даної роботи, в ході якого було виявлено, що її можна вважати економічно ефективною, що має високий науковий і економічний рівень.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІ

1. Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник / Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р.

2. Гамула. – Львів: Видавн. нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. – 506 с.

3. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки: Навч.посібн.–2-ге вид., перероб. і доп. – Харків: НТУ «ХПІ», 2005.

4. 9001:2000. Системы управления качеством. Основные положения. Введен с 01.10.00.

5. Віт кін Л., СУЯ: нові підходи до проведення аудитів // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2008. – № 1. – С.33-37.

6. Сертификация и подтверждение соответствия в Украине:

Учеб. пособие/ Кондрашов С.И., Константинова Л.В. и др. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2006. – 368 с.

7. Момот О.І. Навчальний посібник. - К.:Центр учбової літератури,2007-368 с.

8. Шаповал М.І.Менеджмент якості. - К.:Центр учбової літератури,2005-256 с.

9. ГОСТ 17677-82. ССБТ. Светильники.Общие технические условия. –Введён 02.03.89.

10. Методические указания экономической эффективности НИР бакалаврской работы (научно-исследовательская работа) для АП факультета; Статейко Т.Г. - Харьков 2007 г.

11. Закон України «Про охорону пращ», листопад 2002 р.

12. ПУЭ. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат

13. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен 01.01.76.

14. ГОСТ 12.1.038-82. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов. – Введен 01.01.88.

15. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введён 01.07.89.

16. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980.

17. НПАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин. Діє з 01.01.00.

18. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89.

19. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. –М.: Стройиздат, 1992 г.

20. НАПБ Б 07.005 - 86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Действует с 01.01.87.

21. ДБН В 1.1–7–2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Діє з 01.01.03.

22. ГОСТ 12.1.004–91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введен 01.01.92.

23. ГОСТ 12.1.45-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

24. РД 34.21.122–87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений

Характеристики

Список файлов ВКР