102888 (590680), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Також завдання підприємства полягає у налагодженні тісних комунікаційних зв’язків, зокрема такого елементу комунікацій, як зворотній зв’язок. Одним із основних зовнішніх джерел інформації є бази даних, які формують різні державні органи влади.
Зокрема, у розвинених економіках обширна база даних за різними показниками діяльності галузей та підприємств формується центральними банками. Як зазначають науковці, запровадження моніторингу в Україні може стати важливим мобілізуючим чинником, який стимулюватиме підприємства до проведення ефективного самоаналізу, виявлення факторів, що впливають на їхню господарську діяльність, порівняння параметрів фінансового стану підприємства з відповідними показниками інших підприємств та з загальними тенденціями розвитку галузі та економіки загалом.
Інформаційна база на рівні держави обов’язково повинна включати інформацію про підприємства, яким надається державна допомога, оскільки надання будь-якої державної підтримки змінює рівень конкуренції у галузі. Отримавши фінансову допомогу, підприємство має можливості активніше запроваджувати власну стратегію. Тому в Україні необхідно скористатись принципом політики субсидування підприємств - трасперентністю. Так в ЄС щорічно складаються та публікуються в засобах масової інформації звіти про субсидії, які містять вичерпну інформацію про пряме та опосередковане субсидування підприємств. Крім того, існує реєстр державної допомоги підприємством, який запроваджено у 2001 році, в якому розміщують вичерпну інформацію про випадки державної фінансової підтримки окремих підприємств чи галузей країн ЄС. Він функціонує в режимі “оn-line”, що означає щоденну актуалізацію інформації, яку містить цей реєстр.
У вітчизняній економіці на сьогодні практично відсутні організації, діяльність яких полягала б у формуванні банку даних і проведенні моніторингу макроекономічних тенденцій та діяльності окремих підприємств.
Механізм інформаційного забезпечення системи поділу підприємства доцільно формувати з двох етапів: етап обліку інформації та обміну нею та етапу аналізу інформації для прийняття управлінських рішень і вироблення заходів поділу підприємства. Поділ механізму на етапи дає змогу забезпечити систему паоділу актуальною інформацією за рахунок послідовності виконуваних дій різними підрозділами підприємства.
Для зниження рівня невизначеності інформаційна система повинна надавати максимально повну інформацію. Водночас для збільшення оперативності аналізу та швидкості прийняття на основі неї адекватних управлінських рішень ця інформація має бути структурована, оскільки перевантаженість керівництва інформацією є однією з причин виникнення поділу підприємства, зокрема інформаційних ризиків. Керівник повинен отримувати чітку інформацію про фінансовий стан підприємства.
Важливим напрямком удосконалення інформаційного забезпечення системи поділу підприємств є диверсифікація джерел інформації на підприємстві з метою підвищення її рівня ефективності й об’єктивності та розподіл функцій отримання інформації. Підприємство повинно розділити функції збору інформації та прогнозування розвитку подій і функції підготовки даних для прийняття управлінських рішень щодо заходів поділу підприємства. Тобто, відділ прогнозування та планово-економічного аналізу формує інформацію про розвиток середовища та внутрішній стан підприємства, аналітичний відділ збирає інформацію від контрагентів, асоціацій та державних статистичних органів тощо. Розподіл функцій між підрозділами дасть змогу уникнути їх дублювання та пришвидшить процес збирання та оброблення інформації.
При побудові системи інформаційного забезпечення системи поділу обов’язковою є участь компетентних осіб - фахівців із побудови інформаційних систем, які розробляють якісні та кількісні критерії формування системи, інструкції з використання певних методів збирання та оброблення інформації. Доцільно зазначити, що одразу неможливо сформувати ідеальну модель інформаційного забезпечення, тому розроблену модель в процесі використання необхідно буде удосконалювати.
Важливим елементом механізму використання інформаційного забезпечення системи поділу підприємства є визначення кола осіб, які матимуть доступ до зібраної інформації. Багато з практиків та науковців вважають, що управління та поділ підприємства є виключною компетенцією вищих рівнів управління, і саме тому найвищий рівень управління має виключне право використовувати зібрану інформацію. Однак доцільно зазначити, що для формування системи поділу підприємства необхідно активно залучати працівників найнижчих рівнів управління підприємства. Саме ці працівники безпосередньо працюють зі споживачами, постачальниками, кредиторами та іншими контрагентами і, знають вимоги, уподобання та тенденції основних груп впливу та адекватно оцінюють зміни зовнішнього середовища. Крім того, більшість елементів системи поділу підприємства реалізується за безпосередньої участі менеджерів найнижчого рівня управління. Тому залучення до збирання інформації та прийняття управлінських рішень цих менеджерів, дасть можливість мінімізувати кількість прийнятих неправильних рішень та знизить опір змінам під час реалізації програми ліквідації кризових явищ.
Однак виникає проблема збереження комерційної таємниці. Чим більше людей залучаються до формування інформації, що є комерційною таємницею, тим більша ймовірність попадання цієї інформації до конкурентів. Тому при залучені працівників необхідно мінімізувати ризик витоку інформації. Один із способів мінімізації ризиків є вивчення особистих даних претендентів на посаду, яка вимагає їх залучення до прийняття рішень, а також на основі внесення в трудові угоди пунктів, які стосуються нерозголошення комерційної таємниці та санкцій у випадках витоку інформації.
Побудова інформаційної системи залежить також від таких двох основних елементів системи поділу підприємства: прогнозування і моніторинг показників поділу підприємства та управління економічними ризиками. Відповідно інформаційне забезпечення залежатиме від функцій, стилю керівництва та інформаційних потреб менеджерів, що приймають рішення для поділу. Необхідно також врахувати, для кого призначена інформація: для працівника, покупця, представника однієї з груп впливу тощо.
Для того, щоб інформаційне забезпечення було своєчасним та ефективним, необхідно розробити комп’ютерну інформаційну систему. При цьому вчені зазначають, що ефективну інформаційну систему доцільно формувати з можливістю використання прогнозних моделей та підходів моделювання ситуацій. Такі інформаційні системи дають можливість прогнозувати розвиток негативних тенденцій як всередині організації, так і ззовні. Для зручності введемо поняття системи управління базами даних (СУБД).
Для успішної реалізації механізму інформаційного забезпечення системи поділу підприємства необхідно використати комп’ютерну техніку та сучасні інформаційні технології обробки даних. Представлена у цій роботі система поділу підприємства вимагатиме від підприємства не тільки зберігання і виводу даних, але й формування трендів та прогнозів на майбутнє. Для цього за оцінками фахівців найкраще підходить технологія OLAP (On-Line Analytical Processing – аналітичні розрахунки в он-лайновому режимі). Використання цієї технології робить дані доступними в багатовимірному форматі подібно до типової електронної таблиці, яка має більше двох вимірів. Технологія OLAP також дає змогу отримувати трендові показники і прогнози за допомогою статистичних розрахунків.
За умов функціонування локальної інформаційні мережі підприємства використання таких інформаційних технологій відкриває більше можливостей, оскільки немає необхідності зберігати всю інформацію на комп’ютері користувача, бо у разі необхідності її можна просто завантажувати із серверу або відкривати через Web-браузери з допомогою технологій Java. Основна перевага використання Internet полягає в тому, що він надає область та мову спілкування, які легко сприймаються користувачами. В інформаційній системі необхідно поєднувати формальні та неформальні канали, використовувати переваги Internet, застосовувати OLAP технології та забезпечувати різними формами інформації представників груп впливу.
Використання сучасних комп’ютерних технологій побудови механізму інформаційної системи дає змогу випередити виникнення тих видів ризиків, які зумовлені розбудовою системи, а саме інформаційних ризиків. Основним із них є збереження комерційної таємниці. Як зазначають науковці, втрата комерційної таємниці може нанести значні збитки підприємству і привести до його банкрутства.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Поділ (розподіл) - спосіб реорганізації, при якому одне підприємство розподіляється на кілька інших (нових) підприємств.
Унаслідок реорганізації шляхом поділу після передачі всього свого майна, прав та обов’язків іншим (новоствореним) юридичним особам - правонаступникам підприємство, що розділяється, припиняє своє існування.
Виділення - спосіб реорганізації, при якому з одного підприємства виділяється одне або кілька інших підприємств.
Порядок і терміни проведення поділу чи відокремлення встановлюється органом, уповноваженим управляти майном. Зазначений термін не повинен перевищувати 6 місяців від дня прийняття відповідного рішення.
При здійсненні поділу чи відокремлення до новостворених підприємств згідно з чинним законодавством переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки.
Вихід підприємства з добровільного об'єднання здійснюється за ініціативою керівника або трудового колективу підприємства відповідно до статутів об'єднання та підприємства із збереженням взаємних обов'язків і договорів з іншими підприємствами та організаціями. В цьому випадку рішення про вихід з об'єднання приймається підприємством самостійно без погодження з органом, уповноваженим управляти майном.
Також, підприємство може бути створене в результаті виділення зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об’єднань за рішенням їх трудових колективів, за згоди власників або уповноваженого ними органу. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства.
Під час реорганізації шляхом виділення частина активів і пасивів підприємства, що реорганізується, передається правонаступникові або кільком правонаступникам, які створюються внаслідок реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством.
Основним завданням суб'єкта антикризового управління є постійний контроль за виконанням окремих етапів роботи, своєчасністю підготовки та подання необхідних документів, їх юридично виважене оформлення, виконання усіх вимог, передбачених законодавчо (виключення з Державною реєстру підприємства, що реорганізується), Державна реєстрація новостворених підприємств, реєстрація інформації про випуск акцій новостворених підприємств, отримання згоди галузевих органів управління, Антимонопольного комітету тощо).
Після вирішення правових питань, пов'язаних з оформленням реорганізації, головна увага має приділятися питанням підбору управлінського персоналу новостворених підприємств, наданню допомоги у вирішенні організаційних та управлінських питань, пов'язаних з організацією їхньої роботи, впровадження контролю за виконанням розроблених бізнес-планів діяльності та досягненням запланованих обсягів показників господарсько-фінансової діяльності.
Відповідно до рішення Загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Лідер» від 5 жовтня 2005 року №4 перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Банк Ренесанс Капітал».
Банк є публічним акціонерним товариством, що здійснює банківську діяльність і створене шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал».
Банк має статус банку з іноземним капіталом відповідно до чинного законодавства.
Повне офіційне найменування Банку: Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал».
Місцезнаходження Банку: Україна, 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-Б.
Банк є юридичною особою, має у своїй власності відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, у тому числі укладати договори (угоди, контракти), бути позивачем та відповідачем у суді, господарському або третейському суді.
Банк, його філії мають печатки, штампи, бланки із своїм офіційним найменуванням.
Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.
Органами управління Банку є наглядова рада та правління.
Вищим органом управління банку є наглядова рада банку, яка здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів акціонерів банку та виконує інші функції, передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Порядок формування, кількісний та персональний склад наглядової ради, припинення повноважень членів наглядової ради визначається згідно із законодавством.
Постійно діючим виконавчим органом банку є правління у кількості не менш як одинадцять осіб, яке здійснює керівництво оперативною (поточною) діяльністю банку і несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з положенням про правління.
Банк з усіма своїми філіями, представництвами та відділеннями є єдиною системою.
Структура банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.
Банк з кожним роком використовує усе менше кошти клієнтів як власні кредитні ресурси, а використовує власний капітал, який з кожним роком зростає.
Рівень трансформації сумарних зобов’язань перед вкладниками, кредиторами та інвесторами у кредити, інвестиції та посередницькі послуги з кожним роком зростає. На протязі 2006-2008 рр. даний коефіцієнт збільшився на 2,24%.
Забезпеченість коштів, що довірені банку клієнтами, ліквідними активами, нерухомістю, цінностями, тобто характеризує здатність банку в разі неповернення виданих позик задовольнити вимоги кредиторів у мінімальний термін за останні два роки роки знизився на 1,75%. Даний показник сигналізує про можливість банкрутства для банку, а для його вкладників не повернення їх вкладених коштів.
ТОВ «Банк Ренесанс Капітал» враховує інфляційні процеси і розміщує частку активів у нерухомість, цінності та обладнання. Даний показник на протязі 2006-2008 рр. зріс на 24%.
Ефективність діяльності і незалежність від окремих засновників з кожним роком зростає, 2006-2008 рр. – 7,24%.
ТОВ «Банк Ренесанс Капітал» має досить ризиковану стратегію економічно-фінансового розвитку. Оскільки показники діяльності товариства свідчать, що в разі кризи воно може стати банкрутом, а вкладники втратити свої заощадження.
Новостворені підприємства, до яких у результаті реорганізації перейшли майнові зобов’язання, несуть за ними матеріальну відповідальність навіть у тому випадку, коли прийняте ними майно не покриває вимог кредиторів у межах, визначених засновницькими документами про реорганізацію правопопередника.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
