95711 (590179), страница 12
Текст из файла (страница 12)
де Мр — реальна місткість зарубіжного ринку;
Вн — національне виробництво даного товару на території країни;
І — імпорт даного товару;
Е — експорт товару [65, с. 156].
За необхідності більш точної оцінки реальної місткості зарубіжного ринку, та у випадках, коли товар може експортуватися чи імпортуватися у складі іншого товару (наприклад, акумуляторні батареї в складі транспортних засобів), доцільно використовувати розширений варіант формули:
Mp = Bн + I – E + З + Iк – Ек (1.18)
де Мр — реальна місткість зарубіжного ринку;
Вн –– національне виробництво даного товару на території країни;
І — імпорт даного товару;
Е –– експорт товару;
З –– залишки товару, нереалізованого в минулому році;
Iк — імпорт даного товару в складі комплексного виробу;
Ек — експорт даного товару в складі комплексного виробу [65, с. 156].
Потенційна місткість зарубіжного ринку — це обсяг (кількість чи вартість) товару, який зможе придбати ринок за певних умов. Залежно від умов, які прогнозуються, потенційна місткість може бути як більшою, так і меншою за реальну місткість.
Для оцінки потенційної місткості зарубіжного ринку доречно використати формулу:
МP = Ч · kc · ke – (H – З – З) – A + I – E (1.19)
де МP — потенційна місткість зарубіжного ринку;
Ч — чисельність групи споживачів товару;
kc — рівень (коефіцієнт) споживання в базисному періоді, або норматив споживання товару (нормативи: фізіологічні — для продуктів харчування; раціональні –– для непродовольчих товарів та послуг; техніко-технологічні — для засобів виробництва, сировини та матеріалів);
ke –– коефіцієнт еластичності попиту від цін та доходів;
Н –– насиченість ринку (обсяг товарів, які є в користуванні населення, або засобів виробництва на підприємствах);
ЗF –– фізичне зношування товарів у користуванні;
ЗM –– моральне зношування товарів у користуванні;
А –– альтернативні ринку форми задоволення потреб (тіньовий ринок, натуральні джерела споживання) та товари — субститути;
І –– імпорт даного товару;
Е –– експорт даного товару [65, с. 157].
У наступному розділі даного дипломного проекту буде розглянуто та проаналізовано господарську та зовнішньоекономічну діяльність ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11.
Розділ 2. Загальна характеристика виробничо – господарської та зовнішньоекономічної діяльності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11
2.1 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства
Історія співпраці Київських хлібопекарських підприємств почалася більше 70 років тому, коли у 1930 р. був створений Київський трест "Головхліб". Спочатку до його складу входили в основному малопотужні пекарні й лише два новозбудовані на той час хлібозаводи - №2 і №3.
Піднесення промислового хлібопечення почалося після створення у 1931 році об'єднання "Союзпромхлібопечення" та проектної організації "Хлібпроект", згодом - "Діпрохарчопром". Після цього у 1932 р. був збудований хлібозавод №1, у 1934 р. -хлібозаводи №4 та №5.
У повоєнні роки, У зв'язку із зростанням населення Києва, виникла потреба у спорудженні нових хлібозаводів. У 1944 р. в складі тресту було організовано контору матеріально-технічного постачання "Київхлібпостач" з метою забезпечення хлібозаводів необхідною сировиною, паливом, будівельними та іншими матеріалами.
У 1948 р. на базі реконструйованої пекарні №8, а також пекарень №1 і №7 було створено хлібокомбінат №8.
У 1955 р. на базі ремонтних майстерень та деревообробного заводу трест почав працювати ремонтний комбінат, з 1966 р. — ремонтно-монтажний комбінат.
У 1961 р. Київському тресту хлібопекарської промисловості передані Білоцерківський, Васильківський та Фастівський хлібокомбінати. У 1965 р. став до ладу хлібозавод №9 (нині дослідний хлібозавод), у 1972-му - хлібозаводи №11 та Броварський, у 1975-му - хлібозавод №12.
У 1976 р на базі Київського тресту хлібопекарської промис-ловості було створене Київське виробниче об'єднання хлібо-пекарської промисловості, згодом - Державне підприємство "Київхліб". У 1976 — 1977 рр. до його складу ввійшли Богуславськпй, Макарівський, Переяслав-Хмельницький і Сквирськнй хлібозаводи, а в 1988 р. - недобудований Славутицький хлібозавод, який став до ладу наприкінці цього ж року. І, нарешті, у 1995 р. було введено в експлуатацію новий хлібокомбінат №10.
Відкрите акціонерне товариство "Київхліб" створене на базі державного підприємства "Київхліб" у 1996 р. Нині це одне з найбільших хлібопекарських підприємств України, до складу якого входять 17 хлібопекарських підприємств (дев'ять у м.Києві та вісім - у Київській області), ремонтно-монтажний комбінат, інформаційно-обчислювальний і навчальний центри та контора матеріально-технічного постачання "Київхлібпостач".
Усі хлібопекарські підприємства акціонерного товариства -це сучасні високомеханізовані заводи, де постійно триває реконструкція, монтується нове устаткування, нарощуються потужності, підвищується технічний рівень, вживаються заходи щодо поліпшення якості продукції та розширення асортименту.
Впроваджується техніка нового покоління - персональні комп'ютери, розробляються та впроваджуються передові технології електронної обробки інформації, що дозволяє оперативно отримувати достовірну інформацію про роботу будь-якого підприємства зокрема і всіх підприємств у цілому.
На сьогодні потужність ВАТ "Київхліб" становить понад 1700 т на добу хлібобулочних і 12,6 тис. т на рік кондитерських виробів, а асортимент налічує 470 найменувань хлібобулочних і 460 найменувань кондитерських виробів, більшість з яких розроблені спеціалістами акціонерного товариства. Тільки протягом 2002 р. розроблено та затверджено документацію на 248 найменувань нових видів продукції, з яких 172 вже впроваджено у виробництво.
На хлібозаводах виготовляють дієтичні та діабетичні вироби. Майже всі вони розроблені спеціалістами акціонерного товариства і схвалені Міністерством здоров'я України.
Продукцію хлібозаводів презентують на виставках, споживчих конференціях, конкурсах, де вона посідає провідні місця, широко рекламують у фірмовій торгівлі, що налічує 90 одиниць, у тому числі 39 магазинів, які є на всіх заводах.
Кожне підприємство має автомобільний парк. Це дає можливість своєчасно доставляти продукцію замовникам та організовувати виїзну торгівлю.
Стабільну роботу підприємств забезпечують висококваліфі-ковані кадрові працівники. На заводах немає плинності кадрів, створюються нові робочі місця, які заповнюють молоді кваліфіковані робітники по закінченні навчального центру акціонерного товариства.
Віддана праця багатьох робітників АТ "Київхліб" відзначена державними нагородами і подяками.
Значна увага приділяється соціально-побутовим питанням: усі підприємства мають медпункти, їдальні, на заводах зі значною кількістю працюючих діють стоматологічні кабінети, кімнати відпочинку, сауни, басейни. З молодих працівників створені команди з семи видів спорту. Закінчується будівництво бази відпочинку на березі Чорного моря для працівників Білоцерківського хлібокомбінату [55, с. 1].
Введення в експлуатацію Київського хлібозаводу №11 наприкінці 1972 р. було новорічним подарунком для жителів лівобережного району м.Києва. Підприємство збудоване за типовим проектом, його потужність - 65 т пшеничних сортів хліба та хлібобулочних виробів на добу. Біля витоків виробництва були директор П.Гітельман, головний інженер А.Косован, головний механік М.Богдан.
З відстані в 30 років можна зробити висновок, що головним фактором становлення підприємства були його люди. Ще під час будівництва на завод прийшли чимало учнів профтехучилища, зокрема Г. Масловська, Т. Демінська, Н. Рокотянська, Р.Кравець, Галина і Зоя Семенюки, Л. Дорошенко та інші. З часом вони стали провідними спеціалістами заводу, очолили бригади.
Колектив, де в 1973 р. було 350 працівників, разом з керівниками доклав неабияких зусиль, щоб за короткий термін увести в експлуатацію шість технологічних ліній та забезпечити насе-лення лівобережного району столиці продукцією високої якості.
З 1985 р., коли підприємство очолили директор Л.Русавський і головний інженер В.Мась, на заводі почалося нарощування потужності та технічне переоснащення виробництва: на п'яти лініях печі було замінено на більш потужні, побудовано новий сухарно-бубличний цех, який спеціалізується на виробництві соломки, сушки та здобних сухарів. У результаті потужність зросла майже вдвічі й завод отримав статус хлібокомбінату.
З метою поліпшення якості продукції та розширення асортименту у 1995 р. почалася реконструкція технологічних ліній із заміною устаткування. Введено в експлуатацію лінію виробництва житніх сортів хліба, встановлені малопотужні печі для виготовлення здобних і кондитерських виробів. Нині в асортименті близько 90 найменувань найрізноманітнішої продукції.
Вагомий внесок у реконструкцію і технічне переоснащення під-приємства зробили заводські новатори О.Пашин, М.Бабка, А.Демінський, М.Колонтаєв, М.Петрановський, В.Гонтажевський та інші [56, с. 1].
Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" хлібокомбінат №11 створене згідно з Законом України "Про господарські товариства" та здійснює свою діяльність на підставі Статуту відкритого акціонерного товариства "Київхліб".
Хлібокомбінат №11 є юридичною особою. Юридична та фактична адреса хлібокомбінату- Київ-93, вул. Бориспільська,24, що знаходиться а Дарницькому районі м. Києва.
Відповідно до Статуту основними видами діяльності є : виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів .
До складу підприємства станом на 1.01.2006 р. входять наступні структурні підрозділи :
Цех № 1 Хлібобулочний цех ;
Цех № 2 Cухарнобубличний цех ;
Цех № 3 в м. Славутич ;
Дві торгові точки : магазин та кіоск [33, с. 2].
Визначимо спочатку сильні та слабкі сторони досліджуваного підприємства у формі таблиці (дивіться додаток В).
Наступним кроком даного аналізу стратегічного менеджменту підприємства буде дослідження його зовнішніх можливостей та загроз (представимо їх у вигляді таблиці).
Таблиця 2.1.
Загальні зовнішні можливості та загрози ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 для SWOT аналізу
Потенційні зовнішні можливості , О | Потенційні зовнішні загрози , Т |
|
|
Джерело: таблицю складено автором
Виходячи із оцінки внутрішнього стану ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 та досліджень зовнішнього оточення, проведемо SWOT-аналіз для цього підприємства.
Таблиця 2.2.
Матриця SWOT для ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11
Сильні сторони (S) | Слабкі сторони (W) | |
Можливості , О | СіМ Використовуючи сильні ринкові позиції, аналіз ринкової ситуації, конкурентні переваги підприємства може ввійти в нові сегменти ринку, обслуговувати додаткові групи споживачів; маючи значні виробничі потужності ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 може розширити виробництво, використовуючи свій багатий досвід роботи за умов належного фінансування. | СлЗ На основі можливості ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 проникнення на нові сегменти ринку, обслуговування нових додаткових груп споживачів, розширення виробництва у довгостроковій перспективі компанія може розробити ресурсозберігаючу стратегію, розширити ринки збуту своєї продукції за умов належного фінансування виробництва. |
Загрози , Т | СіЗ ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 виробляє продукцію без вмісту консервантів (емульгаторів, стабілізаторів, ароматизаторів), хоча вона не має великих термінів зберігання, проте завжди користуватиметься попитом серед споживачів завдяки своїй безпеці для здоровя. Використовуючи таку чесну стратегію щодо населення підприємство може подолати загрози та тимчасові труднощі завдяки високим стандартам якості продукції. | СлЗ Компанія має спрямувати свою діяльність на мінімізацію неефективної системи стимулювання праці, слідкувати за доцільністю розмірів виробництва та розробити ефективну ресурсозберігаючу стратегію . Також ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 має звести до мінімуму вплив інфляції, зменшення доходів населення, зміни смаків та потреб споживачів, уповільнення темпів зростання ринку. |
Джерело: таблицю складено автором