Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Таблиця 3. 2. Вплив ЛФК на гнучкість хребта.

№ п/п	Гнучкість хребта(див)
	1-й день	10-й день	20-й день
1	+20	+10	+6
2	+16	+8	+2
3	+15	+7	0
4	+12	+6	0
5	+18	+8	+2
6	+22	+11	+4
7	+14	+7	0
8	+16	+8	0
9	+10	+5	0
10	+10	+5	0
	+15,3 ±1,3	+7,5 ±0,65	+1,4 ±0,65
		<0,05	<0,05

Таким чином, аналіз представлених результатів відбиває позитивну динаміку функціональних показників хребта.

Відомо, що гнучкість - це здатність виконувати руху в суглобах з максимальною амплітудою. Підтримка достатнього рівня гнучкості необхідно для забезпечення ефективного руху тіла. Рух сегментів тіла відбувається при достатнім подовженні м'язів (антагоністів), протилежних м'язам, що виконують рух. Ригідність мускулатури обмежує подовження м'язів- антагоністів і, отже, знижує амплітуду руху сегментів тіла. Більше того, при здійсненні ригідною мускулатурою значної м'язової роботи може відбутися травма (Курпан Ю.И.,1990).

Отримані результати ми зв'язуємо з тим, що були використані два методи поліпшення гнучкості: зниження опору тугоподвижної мускулатури й збільшення сили м'язів- антагоністів. Зниження опору мускулатури можливо за рахунок збільшення довжини сполучної тканини або більше значної релаксації тугоподвижних м'язів. Для цього використалися вправи на гнучкість: пасивні, пасивно- активні й активні. Пасивні вправи виконувалися за допомогою інструктора або партнера, що своєю силою збільшує амплітуду рухів відповідного суглоба. Іноді використалася власна маса тіла, наприклад, при виконанні шпагату, для збільшення гнучкості в тазостегнових суглобах. Для розвитку гнучкості в поперековому відділі хребта використалися нахили тулуба вперед з торканням руками гомілок, стіп, підлоги по черзі, якщо ця вправа виконувати з гантелями воно носить активно- пасивний характер (Аулік І.В. 1990). При цих вправах відбувається тривале статичне розтягування м'язів. Статичне розтягування, як правило, припускає повільне збільшення довжини м'яза до виникнення відчуття легкого дискомфорту; при досягненні цього моменту м'яз утримуємо в такім положенні протягом 15-20 секунд, потім вправу повторюємо спочатку (Буків Ю.А., 2004).

Для збереження рівня гнучкості ми використали вправи на гнучкість один раз у день, наприклад, під час УГГ. Варто враховувати, що в ранкові годинники гнучкість зменшена. Тому щоб уникнути травм вправи на гнучкість виконуються тільки після достатньої розминки. Для збільшення гнучкості гімнастика проводилася 2 рази в день, під час занять УГГ і ЛФК (Попов С.Н.,1999). На заняттях ЛФК був використаний ще один метод по збільшенню гнучкості - це вправи для збільшення сили м'язів- антагоністів тугоподвижной групі м'язів. Метод спрямований на збільшення активної гнучкості.

Таким чином, у результаті проведених досліджень нами встановлено, що в результаті курсу ЛФК у дітей з порушенням постави спостерігалося поліпшення стану хребта, підвищилася силова витривалість м'язів тулуба, покращився стан кардио - респіраторної системи. Позитивний вплив фізичних тренувань на організм людини має багато підтверджень у літературі.

Фізичні вправи благотворно впливають у першу чергу на нервову систему. Нервові клітини одержують більше живильних речовин, кисню, краще розвиваються й энергичнее працюють. Кожне вироблене людиною рух викликається командою нервових центрів, які передають імпульси м'язам через рухові нерви. Нервова система не відразу виявляється здатної правильно управляти рухами людини. Для цього необхідні більш-менш тривалі вправи. Поступово, шляхом вправи, нервова система здобуває навичку точного керування рухами. Команди надходять саме тим м'язам, які найбільше точно й спритно роблять даний рух, а всі інші м'язи залишаються розслабленими. Завдяки цьому руху дитини стають вільними, граціозними й ощадливими. Організм витрачає рівно стільки енергії, скільки необхідно для того або іншого руху. Ця здатність нервової системи точно управляти роботою м'язів, називана координацією рухів, дозволяє швидше засвоювати нову фізичну роботу, робити неї точніше. Шляхом фіз. вправ розвивається також швидкість реакції. Це здатність нервової системи в найкоротший строк передавати імпульси м'язу й тим самим змусити її блискавично скоротитися. Якщо швидкість реакції достатня, то заняття ЛФК іде без напруги; якщо реакція недостатньо швидка, те нервова система, квапливо відсилаючи наказу м'язам, перенапружується. У результаті наступає нервове стомлення (Штеренгерц А.Е.,1989).

Заняття фізичними вправами й іграми виробляють почуття ритму, тобто вміння робити ряд рухів в однакові проміжки часу. Почуття ритму, уміння розміряти свої рухи в часі мають величезне значення. Наше серце працює строго ритмічно, також ритмічно подих, рух крові в судинах і т.д. Нерівномірні рухи змушують організм увесь час міняти ритм роботи внутрішніх органів, які повинні пристосовувати свою діяльність до умов, що змінюються. Тому неритмічні рухи швидше стомлюють і тим самим зменшують продуктивність праці. Нарешті, систематичні заняття фізичними вправами, рухливими іграми, регулярні прогулянки розвивають витривалість і, отже, підвищують рівень фізичного розвитку, зміцнюють здоров'я, виправляють дефекти постави й викликають ріст фізичної працездатності дітей і підлітків, сприяють поліпшенню розумової працездатності. Обсяг рухової діяльності повинен відповідати потребам дитячого організму; це допомагає зберегти працездатність протягом усього навчального року.

Крім того, у дитини під впливом фізичних вправ змінюється обсяг грудної клітини. Груди стають ширше, а ребра здобувають більшу рухливість, зміцнюють м'язи, що беруть участь в акті подихи. Це веде до збільшення життєвої ємності легенів. Поліпшується також склад крові. Завдяки рясному припливу кисню й живильних речовин збільшується кількість червоних кров'яних тілець, що попереджає розвиток недокрів'я. Кисень доставляється до клітин організму кров'ю, що одержує його в легенях. Чим більше організм вимагає кисню, тим швидше й у більшій кількості повинна приносити його кров до тканин. Тому під час фізичних вправ прискорюється кровообіг, серце працює энергичнее й швидше, подих стає більше глибоким і частим.

Фізичні вправи ефективно впливають і на травний апарат. Зі шлунка й кишечнику всмоктується тільки та кількість живильних речовин, який необхідно організму (для життєдіяльності й росту). Завдяки фіз. вправам розвиваються м'язи живота. Напруга м'язів живота сприяє спорожнюванню кишечнику. Вони беруть участь в акті подиху, сприяючи більше глибокому вдиху й видиху.

Таким чином, регулярні заняття, підкріплені сильними мотиваціями й постійний самоконтроль за поставою, створюють вогнище збудження в зоні рухового аналізатора, що за законом негативної індукції здатний придушити вогнище застійного, патологічного збудження в корі головного мозку, що й приводить до формування правильної постави й нового рухового стереотипу, а отже до зменшення патологічних вигинів, підвищенню працездатності, поліпшенню фізичного стану.

Заняття фізичними вправами, спортом повинні проходити через все життя як засіб профілактики й корекції порушень постави, як засіб зміцнення здоров'я. Короткострокові тренування малоефективні. Адже, як говорив Ромен Ролан, не можна перемогти раз і назавжди, перемагати треба щодня. І особливо важливо вчитися цьому з дитинства.

Висновки та рекомендації

На підставі поставлених завдань можна зробити висновки. Для реабілітації дітей була розроблена програма, яка включає додатковий догляд за дитиною, масажні вправи, комплексні гімнастичні заходи, а також додаткові заняття на розвиток уваги та рухливості.

Діти, що народилися шляхом операції кесарева розтину, мають потребу в додатковій увазі й ще більш уважному догляді. А подбати про дитину можна ще до його народження. У дітей, які відразу після пологів не відчули материнське тепло й захист, у більшості випадків складаються напружені відносини з батьками, заставляється установка на «завоювання любові». Треба допомагати маляті розвивати в собі відсутні якості. Масаж впливає на дитячий організм. У дитини, особливо грудного віку й у перші роки життя, поверхня шкіри стосовно маси тіла значно більше, ніж у дорослих. Тому під час масажу в центральну нервову систему направляється великий потік імпульсів. Психологи, педагоги звернули увагу на те, що перші мовні реакції в дитини виникають при поглажуванні ніг, живота. Масаж сприятливо впливає на фізичний і нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, сприяє своєчасному виникненню рухових навичок і їхньому послідовному вдосконалюванню. Зміцнюючи організм і сприяючи загальному розвитку, масаж і фізичні вправи допомагають попередити захворювання.

Найважливішим результатом систематичних занять гімнастикою є нормалізація нервових процесів. Основні властивості цих процесів: сила, урівноваженість, рухливість - удосконалюються, що дуже важливо для правильного й гармонічного розвитку особистості.

У вихованні дітей не можна недооцінювати того, що рухи є для них основним джерелом радості, а гарний бадьорий настрій - основа міцного здоров'я. Кожної емоції відповідає особливий стан і особливий характер роботи серця й посудин: негативні емоції (сум, страх, гнів) викликають звуження посудин, що створює несприятливі умови для харчування тканин, радість розширює посудини, і при цьому створюються сприятливі умови для харчування й роботи органів.

Саме головне: масаж і гімнастика для дитини - не тільки лікувально-оздоровча процедура, але й задоволення. Помнете, що ваш настрій миттєво передається маляті; нехай щоденні заняття будуть радістю для вас обох.

Для об'єктивізації результатів дослідження нами було проведено контрольоване дослідження, у яке було включено 13 дітей народжених шляхом кесарева розтину (9 хлопчиків, 4 дівчинки). Показаннями до проведення клітинної терапії були тяжкі захворювання й наблагоприятний прогноз їх течії, а також відсутність ефекту від стандартного лікування. Протипоказаннями до проведення такого лікування вважалися хронічні й гострі інфекційні процеси, а також важкі супутні захворювання. Контрольна група була сформована з 13 дітей, що одержували протягом усього періоду спостереження комплексне стандартне лікування, у тому числі й медикаментозне. Вона формувалася по парному принципі - кожному пацієнтові групи дослідження був випадковим образом підібраний контрольний пацієнт із подібними клінічними характеристиками. У результаті такого підбора група дослідження й контрольна група були ретельно збалансовані по клінічних, прогностичних параметрах і за часом спостереження.

Проведений аналіз дозволяє за матеріалами дослідження визначити напрямки подальших перспективних наукових досліджень, пов’язаних із місцем та значенням фізичної реабілітації для дітей, народжених шляхом кесарева розтину; вдосконаленням довготермінових програм фізичної реабілітації з перспективою займатися фізичною культурою і спортом, вдосконаленням організаційної структури занять з фізичної реабілітації і вихованням основ здорового способу життя у цих дітей; стратегією співпраці лікувальних, освітніх, спортивних організацій.

У ході реабілітаційних заходів виявили позитивний вплив застосування курсу ЛФК на санаторно-курортному етапі реабілітації дітей середнього шкільного віку при порушенні постави.

1. Застосування курсу ЛФК у реабілітації дітей з порушенням постави вплинуло на зміну функціонального стану хребта.

• Гнучкість хребта збільшилася на 90, 85% (р<0,05).

• Глибина патологічно збільшеного шийного вигину зменшилася на 7,4% (р<0,05).

• Глибина патологічно збільшеного поперекового вигину зменшилася на 7,1% (р<0,05).

1. До кінця курсу реабілітації покращилися силові показники реабілітуємих.

• Силова витривалість м'язів спини зросла на 28,6% (р<0,001).

• Силова витривалість м'язів живота зросла на 37% (p<0,001).

• Показник динамометрії кисті збільшився на 29% (p<0,05).

• Силовий індекс відповідно збільшився на 20,6% (p<0,01.

1. За час реабілітації дітей з порушенням постави, під впливом фізичного навантаження покращилися функціональні показники дихальної системи.

• Величина проби Штанзі збільшилася на 20,7%(p<0,05).

• Величина проби Генчі збільшилася на 23,6% (p<0,05).

• Життєва ємність легенів збільшилася на 17,5% (p<0,01).

• Відповідно збільшився й життєвий індекс, тобто відношення ЖЕЛ/масі тіла, на 15,8% (p<0,01).

4. Результати досліджень, проведені протягом курсу реабілітації, показали позитивну динаміку досліджуваних показників опорно-рухового апарата й кардіореспираторної систем на тлі фізичного навантаження. Відповідно на тлі поліпшення функціонального стану й резервних можливостей організму відбулося підвищення фізичної працездатності (проба Руфье) на 20,3% (р<0,05).

Список використаної літератури

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов. - Санкт-Петербург.: Специальная литература, 1996. -С. 456-470.

2. Айламазян 3.К. Акушерство. - СПб.: Специальная литература, 1997. - С. 54-72.

3. Акушерство / За ред.В.І. Грищенка. - Хар-ків:Основа,1996. - С.579-589.

4. Беккер С.М. Патология беременности. - Л.: МеН длитература, 1970. - С. 117.

5. Боднар М.В. Гемолитическая болезнь новорож-денного. - Київ: Здоров"я, 1968. - С. 296-305.

6. Бодяжина В.И., Жмакин К.А. Акушерство - М. :Медицина , 1979. - С.9-13.

7. Брази Б., Пеперел Р. Безплідний шлюб. - М.:Медицина, 1983. -С.14-61.

8. Васильева О.А., Лукушкина Е.Ф. Практика вскармливания детей первого года жизни после внедрения образовательной программы по питанию грудных детей в Нижнем Новгороде // Педиатрия. — 2002. — № 5. — С. 51-55.

9. Голота В.Я., Радзинский В.Е. Женская консуль-тация. - Киев: Здоров`я, 1983. - 206 с.

10. Григоренко А.П., Шатківська Н.С., Жилко О.Л. Сучасна технологія кесаревого розтину // Методичні рекомендації. - Хмельницький ЦНТЕІ.-2000.-7с.

11. Григоренко П.П., Приймак І.А., Григоренко А.П. Проблеми і перспективи кесарева розтину в сучасному акушерстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№1.-С.68-69. В праці здобувач опублікував розроблений спосіб кесаревого розтину, який склав основу дисертаційної роботи, зібрав клінічний матеріал. Співавтори приймали участь в впровадженні способу операції та технічному оформленні публікації.

12. Григоренко А.П., Прокопчук В.В., Жилко О.Л. Особливості оперативного розродження жінок з ожирінням // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.-2000.-№2.-С.460-461. В опублікованій праці здобувач представив розроблений спосіб ушивання підшкірної клітковини під час кесаревого розтину у жінок з ожирінням, оформив роботу. Співавтори приймали участь в статистичному аналізі клінічного матеріалу.

13. Григоренко А.П. Особливості репарації післяопераційного рубця на матці після кесаревого розтину // Вісник морфології.-2000.-№2.-С.272-274.

14. Григоренко А.П. Показники імунітету у породіль після кесаревого розтину з інтраопераційною антибіотикопрофілактикою та відновленням крововтрати аутогемотрансфузією // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.-2001.-№1.-С.212-214.

15. Григоренко А.П. Ступінь крововтрати та способи її відновлення в залежності від різних методів кесаревого розтину // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.-2001.-№2.-С.400-401.

16. Жарких А.В., Гребенников Е.П., Залізняк В.О. Акушерство і гінекологія.- К.: Здоров`я, 1994.- С.87-101.

17. Жорданиа И.Ф. Учебник акушерства.-М.:Медицина, 1964.- С.61-71.

18. Жученко П.Г., Тарасюк В.І. Акушерство. - Київ:Здоров`я, 1995. - С. 32-50.

19. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. -Акушерствоі гінекологія. - К.: Здоров`я, 1996.-С.4-9,17-24.

20. Запорожан В.М. Акушерство і гінекологія: В 2 т.- К.: Здоров`я, 2000.- Кн.1.- 431 с.

21. Иванов А.А., Ланковиц А.В. Акушерский фантом.- М: Медицина, 1952. - С. 10-48, 69-76.

22. Иванова О.Г., Шалина Р.И., Курцер М.А, Клименко П.А., Карганова Е.Я. Кесарево сечение в анамнезе. Выбор метода родоразрешения // Российский вестник акушера-гинеколога.- 2003.- №2.- С.229-232.

23. Конь И.Я., Сорвачева Т.Н., Куркова В.И. Современная схема вскармливания детей первого года жизни // Педиатрия. — 1997. — № 3. — С. 61-65.

24. Конь И.Я., Фатеева Е.М., Сорвачева Т.Н. К дискуссии по проблемам вскармливания детей первого года жизни // Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 69-74.

25. Малиновский А.С. Оперативное акушерство.-М.: Медицина, 1974. - С. 268-274.

26. Майданник В.Г., Смиян И.С. Некоторые проблемные вопросы естественного вскармливания детей первого года жизни с позиций доказательной медицины // Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 56-63.

27. Марушко Ю.В., Московенко О.Д., Таринська О.Л. та співавт. Особливості харчування дітей першого року житя, жителів м. Києва та сільської місцевості в сучасних умовах // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України. — Київ, 2004. — С. 90-91.

28. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Патологи-ческое акушерство. -К.: Вища школа, 1976. - С. 19-23.

29. Наказ №4 "Про надання медичної допомоги новонародженим в Україні" від 1996 року.

30. Особливості рододопомоги у жінок з пізніми гестозами / Григоренко П.П., Якубовський А.Ф., Григоренко А.П., Жилко О.Л., Галайко О.П. // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ.- 2000.-С.73-74.

31. Отт В.Д., Тутченко И. Пути повышения частоты и продолжительности грудного вскармливания // ПАГ. — 1995. — № 4.— С. 22-24.

32. Петченко А.И. Акушерство. - К.: Госмедиздат,1956. - С. 185-189, С. 319-323.

33. Полякова Г.П. Гемолитическая болезнь новорож-денного. / В кн.: Многотомное руководство по акушерству и ГИНЄКОЛОГИИ.-Т.З. - М.: Медгиз, 1969. - С. 809-827.

34. Практическое акушерство / Подред.А.П.Николаева.- К: Здоров`я, 1968. - С.37-46.

35. Профілактика гемотрансфузійних ускладнень при абдомінальному родорозрішенні / Григоренко П.П., Приймак І.А., Якубовський А.Ф., Григоренко А.П., Закревський Ю.В. // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ.- 1999.-С.38-39.

36. Роль та місце кесаревого розтину при передчасному розродженні/Григоренко А.П., ЖилкоО.Л., Якубовський А.Ф., Шинкарчук В.В. // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ.- 2001.-С. 168-171.

37. Савельева Г.М., Сичинава Л.Г. Акушерство игинекология. - М.: Медицина, 1997. - С. 240-244.

38. Серов В.Н., Маркин С.А. Критические состояния в акушерстве: Руководство для врачей.- М.: Медиздат, 2003. - 704 с.

39. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин СА. Практи-ческое акушерство.- М.: Медицина, 1989. - С. 311-316.

40. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. Т.ІІ. -М.: Медицина, 1979. - С. 205-230, 342-348.

41. Сироджа И.Б. Структурно-аналитический метод машинного распознавания объектов с разнотипными признаками / В кн.: Теория R функций и актуальные проблемы прикладной математики, Киев.- Наукова думка.- 2002.- 210 с.

42. Сироджа И.Б. Диагностические модели динамических систем / В кн.: АСУ и приборы автоматики, 2003. -112 с.

43. Сольский Я.П., Степанковская Г.К. Организация акушерско-гинекологической помощи. - Киев: Здоров`я, 1980. - 142 с.

44. Спосіб операції кесаревого розтину: Патент на винахід 36075 А Україна МКВ 6 А61В17/00/ Григоренко П.П., Григоренко А.П. (Україна).- №99905935, заявлено 29.10.1999, опубл. 16.04.2001.-Бюл. №3 (друга частина).-С.1.30. В оформленні патенту здобувач провів пошук на глибину 10 років по способам кесаревого розтину. Приймав участь в розробці способу операції та оформленні заявки. Співавтор організував впровадження винаходу в 4-х областях України.

45. Справочник по акушерству и гинекологии. / Подред. Г.К.Степанковской. - К: Здоров`я, 1997.- С.48-58.

46. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М., Тимошенко Л.В. и др. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии. - К.: Здоров`я, 2000.- 672 с.

47. Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування. Навчальний посібник / Р.О. Моісеєнко, Л.І. Тутченко, О.О. Костюк, Т.Л. Марушко. — К.: АКВІ-К, 2002. — 152 с.

48. Хірургічні аспекти акушерського перитоніту після кесарського розтину /Григоренко П.П., Онишко В.Ю., Якубовський А.Ф., Корандо Н.В., Польова С.П., Боцюра Д.І., Григоренко А.П. // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Сімферополь.- 1998.-С.75-77.

49. Хміль С.В. Акушерство. - Терно-піль:Укрмедкнига,1998. - С.12-33.

50. Чайка В.К. Основы репродуктивной медицины.- Донецк: ООО Альматео, 2001.- 608 с.

51. Чайка В.К., Дёмина Т.Н. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения.- Севастополь: Верба, 2003.-261 с.

52. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Вигодовування та харчування здорових дітей раннього віку // Пропедевтична педіатрія. — Київ, 1999. — С. 448-537.

53. Шунько Е.Е., Шлемкевич О.Л., Лехновська Т.А. Результати моніторингу грудного вигодовування немовлят // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.П. Шупика. — Київ, 2005. — Вип. 11, кн. 2. — С. 387-398.

Додатки

Комплекс щоденних занять із дитиною для дітей у віці від 1,5 до 3 місяців

У цьому віці підвищений тонус м'язів рук і ніг і виявляються деякі вроджені рефлекси. Тому проводять тільки легеня поглажування, розтирання й деякі рефлекторні рухи, що виникають у відповідь на спеціально вироблені роздратування, що викликають прояви вроджених рефлексів (підошовний, спинний, ножний і інші).

1. Масаж рук (мал.3.1).

Вихідне положення дитини: на боці, ногами до краю стола. Поглажування. Лівою рукою піднімають нагору руку дитини, долонею правої руки роблять поглажування від кисті до плеча. 6-8 разів.

2. Масаж живота (мал. 3.2).

Вихідне положення: на спині. Поглажування. Долонею однієї руки або долонями обох рук по ходу годинної стрілки роблять кругове поглажування живота. 5-6 разів.

Рис .1. Масаж рук Рис. 2. Масаж живота. Поглажування.

3. Масаж ніг (мал. 3.3).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола. Поглажування. Злегка притримуючи однією рукою ногу дитини за стопу, роблять долонею іншої руки поглажування по зовнішній і задній сторонах гомілки й стегна. 4-6 разів. Внутрішню поверхню стегна не масажують

4. Рефлекторна вправа - розгинання хребта (Рис. 3.4).

Вихідне положення: на боці, ногами до краю стола. Розгинання викликають, проводячи двома пальцями по обидва боки хребта в напрямку від сідниць до плечового пояса. Виконують по 2-3 рази в положенні на правому боці й на левом.

Рис. 3.3. Масаж ніг. Поглажування Рис.3.4. Рефлекторна вправа —

розгинання хребта(спинний рефлекс)

5. Масаж спини (мал. 3.5а, 5.5б).

Застосовують дитині з 2-місячного віку. Вихідне положення: на животі, ногами до краю стола. Поглажування. Роблять поглажування спини по напрямку від сідниць до шиї двома пальцями рук (мал. 5а) або тильними поверхнями кистей обох рук (мал. 3.5б). 4-6 разів.

Рис. 3.5а, 3.5b. Масаж спини. Поглажування.

6. Рефлекторна вправа — піднімання голови (рефлекс положення) (Рис. 3.6).

Вихідне положення: на животі, ногами до краю стола. Дитини піднімають над столом на правій долоні, витягнуті ноги його підтримують лівою рукою знизу за стопи й нижні частини обох гомілок. При цьому відбувається рефлекторне відхилення голови назад і розгинання спини. 1-2 рази.

7. Масаж стіп (мал. 3.7).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола.

а) Поглажування й розтирання пальців стопи. Долонями обох рук обхоплюють кожний палець стопи окремо й роблять поглажування - 4-5 разів, а потім розтирання - 2-3 рази.

б) Поглажування стопи. Підтримуючи вказівними пальцями обох рук злегка підняті стопи дитини, більшими пальцями роблять поглажування стопи по тильній її стороні в напрямку від пальців до гомілковостопного суглоба й навколо цього суглоба. 4-6 разів.

Рис. 3.6 Рефлекторна вправа Рис. 3.7 Масаж стіп

– піднімання голови (рефлекс положення)

8. Рефлекторна вправа - згинання й розгинання пальців стопи (підошовний рефлекс) (Рис. 3.8).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола. Однією рукою злегка піднімають ноги дитини, захопивши їх вище гомілковостопного суглоба, і вказівним пальцем друг ой руки злегка надавлюють у кореня пальців на підошву дитини, чим викликають рефлекторне згинання пальців; потім проводять пальцем по зовнішньому краї стопи до п'яти, викликаючи рефлекторне розгинання пальців ноги. 3-4 рази.

9. Рефлекторна вправа - потанцовывание (ножний рефлекс) (Рис. 3.9).

Вихідне положення; дитини підтримують під мишки й ставлять на стіл спиною до себе. Від дотику. до щільної поверхні ноги дитини рефлекторно випрямляються в колінних і тазостегнових суглобах. 4-6 разів.

Загальна тривалість заняття - 5-6 хвилин.

Рис. 3.8. Рефлекторна вправа — Рис. 3.9. Рефлекторна вправа — згинання й розгинання пальців стопи потанцовування (підошовний рефлекс) (ножний рефлекс)

Комплекс щоденних занять для дітей у віці від 3 до 4 місяців

У цьому віці вже встановлюється рівновага тонусу м'язів згиначів і розгибателів верхніх кінцівок, що дає можливість увести в комплекс пасивні рухи для рук. Дитині старше 3 місяців при масажі крім поглажування й розтирання вводять розмінку.

1. Масаж рук (мал.3.1).

Вихідне положення: на боці, ногами до краю стола. Поглажування. Лівою рукою піднімають нагору руку дитини, долонею правої руки роблять поглажування від кисті до плеча 6-8 разів.

2. Схрещування рук на груди - вправа пасивне (мал.3.10, 3.11).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола. Дитині дають обхопити більші пальці рук дорослого й роблять згинання його рук у ліктьових суглобах, схрещуючи їх на груди (мал. 3.10).

Слідом за цим розгинають руки дитини й відводять їх у сторони (мал. 3.11). 4-6 разів.

Рис. 3.10. Схрещування рук на груди Рис. 3.11. Розведення рук у сторони — пасивна вправа — пасивна вправа

3. Масаж живота (мал. 3.2, 3.12).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола.

а) Поглажування. Долонею однієї руки або долонями обох рук по ходу годинної стрілки роблять кругове поглажування живота. 5-6 разів. (Рис. 3.2).

б) Розтирання. Роблять підставою долоні однієї рук і. 2-3 рази. (Рис. 3.12).

Не можна масажувати область печінки (праве підребер'я).

4. Масаж ніг (мал. 3.3, 3.13, 3.14).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола.

а) Поглажування. Злегка притримуючи однією рукою ногу дитини за стопу, роблять долонею іншої руки поглажування по зовнішній і задній сторонах гомілки й стегна в напрямку від стопи до тазостегнового суглоба. 6-8 разів. (Рис.3.3).

б) Розтирання. Долонею роблять дрібні розтирання по зовнішній стороні гомілки й стегна в напрямку від стопи до тазостегнового суглоба. 5-6 разів (Рис.3.13).

Внутрішню поверхню стегна не можна масажувати.

в) Розтирання гомілки. Вказівним і більшим пальцями обох рук щільно обхоплюють гомілка дитини й одночасно роблять енергійне кільцеве розтирання в напрямку від стопи до коліна. 4-6 разів. (Рис. 3.14).

Рис. 3.12. Масаж живота. Рис.3.13. Масаж ніг.

Розтирання. Розтирання.

5. Рефлекторна вправа - поворот зі спини на живіт вправо й уліво (рис, 3.15).

Вихідне положення: на спині, ноги прямі. При втриманні дитини правою рукою за стопи, а лівою рукою за зігнуту в лікті праву руку маляти, шляхом повороту таза стимулюють поворот зі спини на живіт уліво. Для повороту дитини вправо треба лівою рукою обхопити його стопи, а правої — зігнуту в лікті ліву руку маляти. 1-2 рази в кожну сторону.

Рис. 3.14. Масаж гомілки. Рис. 3.15. Рефлекторна вправа

Розтирання. — поворот зі спини на живіт

6. Масаж спини (мал. 3.5а, 3.5б; 3.16, 3.17).

Вихідне положення: на животі, ногами до краю стола.

а) Поглажування. Роблять пальцями рук (мал. 3.5а) або тильними поверхнями кистей обох рук (мал. 3.5б).

б) Розтирання. Роблять середніми фалангами кистей рук, стислих у кулака. 4-6 разів. (Рис. 3.16).

в) Розмінка. Роблять кінцями 2-5-го пальців (вказівного, середнього, безіменного, мізинця) обох рук у вигляді напівкружних рухів з помірним натиском. 4-6 разів. (Рис. 3.17).

Рис. 3.16. Масаж спини. Рис. 3.17. Масаж спини.

Розтирання. Розмінка напівкружна.

7. Рефлекторна вправа — розгинання хребта й ніг (мал. 6).

Вихідне положення: на животі, ногами до краю стола. Дорослий, підводячи одну руку під живіт, а інший, утримуючи за ноги, піднімає дитини над столом. При цьому відбувається розгинання хребта й ніг, 2-3 рази.

8. Масаж стіп (мал. 3.7).

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола.

а) Поглажування стіп. Підтримуючи вказівними пальцями обох рук злегка підняті стопи дитини, більшими пальцями роблять поглажування тильної поверхні стопи в напрямку від пальців до гомілковостопного суглоба й навколо цього суглоба. 4-6 раз.

б) Розтирання пальців стопи. Долонями обох рук обхоплюють кожний палець стопи окремо й роблять рухи, що розтирають. 2-3 рази.

в) Вібрація. Напівзігнутими пальцями руки поплескують по стопі дитини. 4-6 разів.

9. Рефлекторна вправа - відведення й приведення стіп.

Вихідне положення: на спині, ногами до краю стола. Пальцем правої руки проводять із легким натиском по краї й навколо стопи дитини, починаючи від великого пальця (відведення) і навколо всієї стопи, потім починаючи від мізинця й навколо всієї стопи (приведення). 2-4 рази.

10. Рефлекторна вправа - потанцовування (ножний рефлекс) (Рис. 3.9).

Вихідне положення: дитини підтримують під мишки й ставлять на стіл спиною до себе. Від дотику до щільної поверхні ноги дитини рефлекторно випрямляються в колінних і тазостегнових суглобах. 4-6 разів.

Загальна тривалість заняття - 6-8 хвилин.

Характеристики

Список файлов ВКР