94162 (590137), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Зберігання:
Таблетки - в звичайних умовах; розчин - в прохолодному, захищеному від світла місці.
Синоніми: Adipalit, Adiprazina, Entacyl, Entazin, Helmirazin, Heltolan, Nematocton, Nometan, Oxurasin, Piperascat, Piperazine adipate, Piperazinum adipinicum, Vermicompren, Vermitox
Діетилкарбамазин (Diethylcarbamazine)
Фармакологічна дія:
Протигельмінтний засіб для лікування різних видів філяріатозів, в т.ч. з ураженням лімфатичної системи, підшкірної клітковини і тканин ока. Механізм дії повністю не з'ясований. Відомо, що препарат володіє активною антигельмінтною дією в цілому організмі, але позбавлений активності in vitro. Можливо, він порушує перетворення арахідонової кислоти як в тілі гельмінта, так і в організмі господаря (людини), внаслідок чого наступає загибель гельмінтів.
Покази до застосування:
Філяріатози різної локалізації, викликані W.Bancrofti, B.malayi, Loa Loa, O.volvulus.
Протипоказання:
Гіперчутливість; онхоцеркоз з ураженням очей.
Побічні дії:
Шкірне свербіння, шкірний висип, кашель, еозинофільні інфільтрати, лімфоаденопатія, гепатоспленомегалія. При онхоцеркозі - помутніння склоподібного тіла, ослаблення або втрата зору.
Спосіб застосування і дози:
При філяріатозах: всередину, 2 міліграми/кг 3 рази на добу протягом 10 днів, максимальна добова доза - 0.4 г; проводять 3-5 курсів з проміжком 10-12 днів.
Особливі вказівки:
Критерії ефективності лікування: зникнення в крові мікрофілярій і клінічних проявів хвороби (висипання на шкірі, гіпереозинофілія).
Лікарська форма: таблетки
Нафтамон (Naphthammoni)
Фармакологічна дія:
Препарат викликає контрактуру (стійке скорочення) мускулатури паразитів, що сприяє їх видаленню з кишечника.
Оболонка з ацетилфталілцелюлози, що покриває пігулки нафтамона “К”, забезпечує їх розчинність в дванадцятипалій кишці або у верхніх відділах тонкої кишки, тому препарат володіє антигельмінтною дією напротязі кишечника, а пігулки нафтамона, розчинні в кишечнику, на відміну від пігулок нафтамона “К”, розпадаються в нижньому відділі тонкої кишки або у верхньому відділі товстої кишки, тобто в місці основної локалізації волосоголовця (паразитарного черва, що мешкає в тонкій кишці людини, збудника трихоцефальозу). У зв'язку з цими особливостями пігулки нафтамона “К” застосовують при аскаридозах, анкілостомідозах і трихостронгілоїдозах, а також при поєднанні цих інвазий (зараження глистами) з трихоцефальозом, а пігулки нафтамона, розчинні в кишечнику, - тільки при трихоцефальозі.
Показання до застосування:
Застосовують при лікуванні аскаридозу, анкілостомідозу, ентеробіозу, трихостронгілоїдозу,трихоцефальозу.
Спосіб застосування:
Обидва види пігулок приймають всередину, не розжовуючи, натщесерце, за 2 години до сніданку і запивають водою. Попередньої підготовки і дотримання дієти не вимагається, проте бажано обмежити вживання гострих, солоних і жирних продуктів і молока. У зв'язку з тим, що препарат має послаблюючу дію, проносне після його прийому зазвичай не призначають.
Дорослим і дітям старше 10 років дають 5 г препарату (10 пігулок), дітям від 3 до 5 років - 2,0-2,5 г (4-5 пігулок), від 6 до 7 років - 3 г (6 пігулок), від 8 до 9 років - 4 г (8 пігулок). Вища разова і добова дози всередину для дорослих 5 г; для дітей 3-5 років - 2,5 г, 6-7 років - 3 г, 8-9 років - 4 г, 10-14 років - 5г. Приймають препарат протягом 3-5 днів. При необхідності лікування повторюють через 2-3 тижні.
Лікування нафтамоном проводять в умовах стаціонару (лікарні).
Побічні дії:
При застосуванні нафтамона можливі нудота, блювота. Ці явища проходять після припинення прийому препарату.
Протипоказання: Порушення функції печінки.
Форма випуску:
Пігулки нафтамона “К”, покриті оболонкою і пігулки нафтамона, розчинні в кишечнику.
Умови зберігання:
Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.
Синоніми:
Бефенія гидроксинафтоат, Алькопар, Дебефеній.
Філіксан (Filixanum)
Сума речовин (сухий екстракт) кореневищ чоловічої папороті.
Властивості.
Це червонувато-коричневий аморфний порошок без запаху і майже без смаку. Не розчинний у воді, розчинний в їдких і вуглекислих лугах.
Дія і застосування.
Філіксан є нервово-м'язовою отрутою для кишкових цестод, викликає у них короткочасний параліч мускулатури. Згубно діє на статевозрілих і на молоді форми паразитів. Важливою його особливістю є не тільки вигнання з кишечника стробіл цестод, але згубна дія і на їх сколекси, що призводить до повного звільнення від гельмінтів.
Форма випуску.
Порошок і таблетки по 0,5г
Зберігання:
Список Б. Взахищеному від світла місці. Термін придатності 1,5 року
Фенасал (Phenasalum)
Фармакологічна дія:
Препарат володіє протиглистною активністю.
Показання до застосування:
Застосовують як протиглистyий засіб при теніаринхозі, діфілоботріозе і гіменолепідозі. За сучасними даними, фенасал є одним з якнайкращих протитеніаринхозних засобів.
Спосіб застосування:
Призначають фенасал всередину в наступних добових дозах: дорослим 2-3 г (8-12 таблеток); дітям до 2 років - 0,5 г (2 таблетки), від 2 до 5 років - 1 г (4 таблетки), від 5 до 12 років -1,5 г (6 таблеток), старше 12 років - 2-3 г (8-12 таблеток). При теніаринхозі і діфілоботріозі приймають препарат вранці натщесерце або увечері через 3-4 години після легкої вечері. В день лікування рекомендується рідка або напіврідка, легкозасвоювана знежирена їжа (рідкі каші, пюре, киселі, фруктові соки і ін.). Перед прийомом фенасала дають 2 г натрію гідрокарбонату (питної соди).
Добову дозу фенасала приймають одноразово. Пігулки ретельно розжовують або ретельно подрібнюють в теплій воді (1 пігулку в 1/4 стакана теплої води).
Через 2 години випивають стакан солодкого чаю з сухарями або печивом. Проносне не призначають.
При гіменолепідозі добову дозу фенасала ділять на 4 разових дози, приймають через кожних 2 ч (у 10,12,14 і 16 годин). Їжу приймають в 8, 13 і 18 годин. Фенасал призначають протягом 4 днів. Через 4 дні курс лікування повторюють. Контрольне дослідження проводять через 15 днів після закінчення лікування і в подальшому щомісячно. При рецидиві захворювання лікування по вказаній схемі повторюють; контрольні дослідження проводять протягом 6 міс., а в особливих випадках - до 12 міс.
При теніозе приймають добову дозу фенасала натщесерце, а через 2години - сольове проносне. Через 1 міс. прийом препарату повторюють. Проносне не призначають.
Побічні дії:
Зазвичай фенасал добре переноситься, але можливі нудота, алергічні реакції, загострення нейродерміту (захворювання шкіри, обумовленого порушенням функції центральної нервової системи).
Форма випуску:
Таблетки по 0,25 г в упаковці по 30 або 60 штук.
Умови зберігання:
Список Б. У сухому місці.
Синоніми: Никлозамід, Йомезан, Йомесан, Атен, Атеназа, Біомезан, Цестоцид, Кофартен, Девермін, Грандал, Гельміантин, Йометан, Контал, Лінтекс, Радеверм, Теніарен, Вермітин.
Аміноакрихін (Aminoacrichinum)
Фармакологічна дія:
По структурі і механізму дії близький до протималярійного препарату акрихіну. Володіє антипротозойною і антигельмінтною активністю.
Показання до застосування:
Ефективний при лікуванні деяких цестодозів (захворювань, що викликаються плоскими червами). Застосовують також при лікуванні трихомонадних кольпітів (запалення піхви, що викликається трихомонадами).
Спосіб застосування:
При гіменолепідозі аміноакрихін призначають всередину вранці натще одноразово (або в 2 прийоми з півгодинною перервою) дорослим по 0,3-0,4 г, дітям 6 років - 0,15 г, 8 років - 0,2 г, 13-15 років - 0,3 г. Курс лікування складається з 3-4 циклів, тривалість кожного циклу 3 дні, інтервали між циклами 5-6 днів. Напередодні і в день лікування (через 1/2-1 годину після прийому аміноакрихіну) призначають проносне. Часто аміноакрихін дають разом з фенасалом.
Як протиглистовий засіб аміноакрихін широко не використовують. При трихомонадних кольпітах аміноакрихін застосовують місцево або всередину. Місцево - у вигляді 2% пасти (на пасті Лассара). Вводять в піхву по 5 г пасти 1 раз на 3 дні; всього до 8 введень. Курс місцевого застосування препарату повторюють впродовж трьох менструальних циклів негайно після припинення менструації. Всередину аміноакрихін призначають по 0,1 г 3 рази на добу протягом 5 днів одночасно з першим курсом місцевого введення препарату або після його закінчення. При повторенні даного курсу препарат всередину не призначають.
Побічні дії:
При застосуванні аміноакрихіну місцево можуть спостерігатися явища подразнення: десквамація епітелію (злущення поверхневого шару слизової оболонки), сукровичні (кровянистоподобні) виділення, набряк статевих органів. Можливо також короткочасне підвищення температури тіла. При виникненні побічних явищ лікування тимчасово припиняють.
Протипоказання:
Місцеве застосування аміноакрихіну протипоказане при старечих склеротичних змінах слизистої оболонки піхви.
Всередину препарат не призначають при гастритах (запаленні слизової оболонки шлунку) і виразковій хворобі.
Форма випуску:
Порошок; таблетки (драже) по 0,1 г в упаковці по 15 штук.
Умови зберігання:
Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.
Празиквантел (Praziquantel)
Фармакологічна дія:
Є високоефективним засобом для лікування шистосоматозів і трематодозів .
У механізмі дії празиквантела важливе значення має підвищення під його впливом проникності клітинних мембран паразитів для іонів кальцію. Препарат викликає скорочення мускулатури паразитів, перехідне в спастичний параліч (стійке скорочення).
Фармакокінетика:
Швидко всмоктується при прийомі всередину. Пік концентрації в плазмі крові спостерігається через 1-2 години. Швидко метаболізується і виводиться до 80% у вигляді метаболітов нирками протягом 4 діб, при цьому 90% виводиться в перших 24 години.
Показання до застосування:
Лікування трематодозів, зокрема шистосомозів, а також інфекцій, що викликаються печінковими і легеневими двоустками.
Спосіб застосування:
Перед призначенням пацієнтові препарату бажано визначити чутливість до нього мікрофлори, що викликала захворювання у даного хворого. Встановлюють індивідуально, з урахуванням виду збудника. При гельмінтозах, викликаних Schistosomahaematobitum, призначають в дозі 0,04 г/кг маси тіла 1 раз на добу (одноденне лікування). При гельмінтозах, викликаних Schistosomamansoni і Schistosomaintercalatum, призначають в дозі 0,04 г/кг 1 раз на добу або 0,02 г/кг 2 рази на добу (одноденне лікування). При гельмінтозах, викликаних Schistosomajaponicum і Schistosomamekongi, призначають в дозі 0,03 г/кг 2 рази на добу (одноденне лікування). При призначенні празиквантела хворим з шистосомозом, що супроводжується неускладненою печінковою недостатністю або гепатоспленомегалією (одночасному значному збільшенням печінки і селезінки), слід враховувати, що в результаті зниження інтенсивності метаболізму (розкладання) препарату в печінці можлива триваліша циркуляція незміненого препарату в крові в підвищених концентраціях. При необхідності лікування таких хворих рекомендується проводити в стаціонарі.
При гельмінтозах, викликаних двоустками Clonprchissinensisи Opisthorchisviverrini, призначають в дозі 0,025 г/кг 3 рази на добу (одноденне лікування). При гельмінтозах, викликаних Paragonimuswestermani і іншими підвидами, призначають в дозі 0,025 г/кг 3 рази на добу (дводенне лікування).
Інтервал між двома прийомами препарату повинен бути не менш 4-х і не більше 6 години. Таблетки рекомендується приймати не розжовувавши з невеликою кількістю рідини, краще всього після їжі. Якщо хворі з шистосомозом або трематодозами живуть або раніше проживали в регіонах, де цистицеркоз має епідемічний характер, їх лікування слід проводити в стаціонарі.
Побічні дії:
Нудота, блювота, болі в животі; головні болі; свербіж шкіри, кропив'янка; підвищення температури тіла; рідко – дезорієнтація у просторі та часі.
Побічні дії найбільш вірогідні і/або носять інтенсивніший характер у хворих з масивною глистовою інвазією (впровадженням в організм людини паразитів тваринної природи - глистів).
Протипокази:
Вагітність (I триместр); підвищена чутливість до препарату. В період лактації, при короткочасній терапії препаратом потрібно відмовитись від годування груддю в дні лікування та напротязі 48 годин після нього.
Пацієнтам, діяльність яких пов’язана з необхідною швидкою концентрацією уваги і високою реакційною здатністю приймати празиквантел слід з обережністю.
Форма випуску:
Таблетки по 0,6 г, покриті оболонкою, в упаковці по 1000 штук.
Умови зберігання:
Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.
Синоніми:
Білтрід, Цезол, Цестокс, Цистріцид, Дронцит, Піквітон, Азінокс, Балтріцид.
Хлоксил (Chloxylum)
Фармакологічна дія:
Антигельмінтний засіб.
Показання до застосування:
Гельмінтози печінки (хвороби печінки, що викликаються паразитарними червами: опісторхоз, фасціольоз, клонорхоз).
Спосіб застосування:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
