83867 (589804), страница 13
Текст из файла (страница 13)
Для забезпечення прийнятих умов мікроклимату у приміщені відділу, відповідно до вимог СНиП 2. 04. 0 5 -92 [6], передбачені кондиціонери, які забезпечують температурний режим, чистоту повітря та його відносну вологість.
Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачання та водовідведення також централізовані згідно з СНиП 2.04.01–85 та СНиП 2.04.03–85.
На підприємстві згідно ГОС'Т 17.1.3.03–77 [10], існує господарсько-фекальна система каналізації куди надходять господарсько-побутові стічні води.
Виробниче освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природнього та штучного. Штучне прийняте комбіноване, тобто загальне та місцеве. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно до ДБН В 2.5. – 2006 [7].
Згідно з [7] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КПО за формулою:
=
m
c,
де: m – коэффициент світового клімату і приймається m = 0,9,
с – коэффициент сонячності клімату і дорівнює с = 0,9,
При боковому освітленні КПО = 2,1
Тоді = 2,1
0,9
0,9 = 1,7, приймаємо
= 1,7
Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно [7] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 2.
Таблиця 2 – Характеристика освітлення
Найменування приміщень | Розряд зорової роботи | Площа підлоги, м2 | Освітлення | ||
Природне | Штучне | ||||
вид освітлення | КПО, % | Нормоване освітлення, лк | |||
Планово-фінансовий відділ | IY | 35, 0 | бокове | 1,7 | 300 – 350 |
На екрані відсутні відблиски, а якщо вони є, то їх яскравість не перевищує 40 кд/м2, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не перевищє 200 кд/м2. Загальне освітлення виконано переривчатим, світильники розміщені зліва від робочих місць паралельно лінії зору працівників. Світильники мають розсіювачі та екранні сітки. Для освітлення передбачено використання ламп люмінісцентних ЛБХ – 40 та світильники ЛООП 1.
Виробничий шум і вібрація
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Заходами для зниження шуму є:
1) Застосування шумопоглинаючих матеріалів. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки.
2) Акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.
3) Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.
4) Заміна матричних принтерів на лазерні.
Нормованій рівень вібрації згідно ДСанПіН 3.3.2.007–1998 [9] становить 92 дБ по віброшвидкості 33 дБ по віброприскоренню.
Випромінення від ПЕОМ
Існує декілька типів випромінювання від ПЕОМ відповідно [11], у тому числі: гамма, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань достатньо низькі та не перевищують діючих норм.
В зв'язку з тим, що електромагнітні випромінювання шкідливо впливають на організм, питання організації захисту безпеки персоналу, що обслуговує, набуває великого значення. Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:
• захист часом;
• захист відстанню;
• зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;
• екранування джерела випромінювання;
• захист робочого місця від випромінювання;
• екранування персоналу шляхом використання індивідуальних засобів захисту;
• ситемні блоки, монітори повинні ретельно заземлятися;
• для захисту очей працівників призначені захисні окуляри ОРЗ-5.
4.4 Організація безпечних умов на робочому місці
Розрахунки розташування обладнання дозволяють правильно організувати робоче місце менеджера, забезпечити безпеку праці і зниження втомлюваності робітників. Площу приміщень, в яких встановлені відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа – не менше 6,0 м2, обсяг – не менше 20,0 куб. м. з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.
Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ПЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Специфіка організації робочого місця менеджера визначає робоче положення тіла та робочу позу. Перевага в якості основної надана позі «сидячи». Вона менш стомлююча, ніж поза стоячи і більш стійка. Важливим параметром робочого місця, що впливає на формування робочої пози, є його висота, тобто відстань від підлоги до горизонтальної площини, в якій виконуються основні робочі рухи.
Рекомендована висота поверхні для різних видів і точності робіт:
• дуже точні – 900–1200 см;
• точні на машинах – 800–900 см;
• конторські – 700–760 см;
• клавіатура комп'ютера, дисплей – 630–680 см.
Велике значення для робочого місця при робочій позі «сидячи» має конструкція стільчика – його габарити, форма, висота та нахил. У відділі використовуються підйомно-поворотні стільці, що регулюються за висотою.
У приміщення щоденно проводять вологе прибирання. Крім того, вони мають медичні аптечки.
Екран ВДТ забезпечує зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 град. до нормальної лінії погляду працюючого. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю, звернутого до працюючого.
Впродовж робочої зміни передбачено:
-
Перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
-
Регламентовані перерви: для розробників програм тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи з ВДТ; для користувачів – 10 хв. через кожні 2 год. роботи.
Періодичні медичні огляди проводяться раз на рік комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.
Приміщення залу по небезпечності ураження людини электрическим струмом є – приміщення без підвищенної небезпеки.
Электробезпека на підприємстві включає систему організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людини від небезпечного впливу електричного струму та електромагнітних полів згідно з ПУЭ [19]. Це насамперед:
-
перевірка відсутністі напруги на струмовідних частинах обладнання;
-
встановлення заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення);
-
вигородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин, що залишилися під напругою, і вивішення на огородженнях плакатів безпеки;
– затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
– призначення осіб, відповідальних за безпечне про ведення робіт;
-
оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації.
4.5 Пожежна безпека
Приміщення з пожежонебезпечної категорії відноситься за НАПБ Б. 07.005–86. [13] до категорії – «В». Ступінь вогнестійкості будинку відповідно за СНиП ІІ-2–80 [14] – «ІІ», помешкання відповідно до ПУЕ [12] по вибухонебезпечній зоні має клас «20», по пожежонебезпечній зоні – клас – «П-ІІа».
Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004–91 [15] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система, запобігання пожежі:
-
контроль і профілактика ізоляції;
-
наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;
-
для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
-
захист від блискавок будівель і устаткування.
Причинами, що можуть викликати пожежу у приміщенні, є:
-
несправність електропроводки і приладів;
-
коротке замикання електричних ланцюгів;
-
перегрів апаратури;
-
блискавка.
Система пожежного захисту включає:
– аварійне відключення і переключення апаратури;
-
наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;
-
система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;
-
захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
-
використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;
у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту,
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Києва встановлена категорія захисту від блискавок «В». Ступінь захисту електрообладнаня і устаткування відповідно класу приміщення П Па становить ІР44, для світильників – ІР2Х.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.
У відділі менеджерів встановлено пожежну сігналізацію, а також первинні засоби захисту від пожежі у виді 3-х вогнегасників типу ВВК-5.
Приміщення | Площа приміщенням2 | Ступінь вогнестійкості будинку | Тип вогнегасників | Кількістьод. |
Відділ менеджерів | 35 | ІІ | ВВК | 4 |
4.6 Охорона навколишнього середовища
На сучасному етапі в країні приділяється значна увага екологічній безпеці територій та населених пунктів. З цією метою розробляється законодавчо-правова база регулювання відносин між суб’єктами господарчих відносин. Базовім нормативним актом у сфера захисту навколишнього середовища є Закон України про «Охорону навколишнього середовища» [18].
Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.
На підприємстві дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавства у частині зниження антропогенного впливу виробництва на навколишнє середовище. У цьому плані на підприємстві розроблено екологічний паспорт, де зазначені джерела викидів та відходів у біосферу; встановлено очисні споруди на газові викиди у атмосферу (циклони) та механічні відстоювачі стічних вод, нафтоуловлювачі перед викидом у міську каналізацію. Тверді промислові відходи складають і централізовано, за договором, вивозять на утилізацію. Побутові відходи вивозять на міський полігон. Всі проектні роботи на підприємстві проходять екологічну експертизу, яка дає комплексну еколого-економічну оцінку впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища. Крім того, підприємство намагається виконувати вимоги стандарту ІSО 14001–97 [19], що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком, для навколишнього природного, середовища. Робота не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання терміну служби ПК типу ІВМ РС/АТ повністю підлягає вторинній переробці, а також тара, повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
Висновок
У сучасних ринкових умовах жодне комерційне підприємство не може успішно вести справи без реклами в тому або іншому виді. Її коріння йде у глибоку старовину й пов'язане з тим, що виробникам (ремісникам), торговцям завжди було потрібно повідомляти людям про вироблені ними товари, про проведення ярмарок й т. п.
Зі світового бізнесу давно відомі сила й роль реклами. Насамперед, реклама несе в собі інформацію, яка звичайно представлена в стислій, художньо вираженій формі, емоційно пофарбована й доводить до свідомості й уваги потенційних покупців найбільш важливі факти й відомості про товари й послуги.
Прискорюючи реалізацію товарів, реклама впливає на скорочення втрат матеріальних цінностей, тому що при вповільненій реалізації неминуче зниження якості товарів, що недопустимо для продукції ЗАТ «Пирятинський сир завод».
Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність комерційної діяльності багато в чому залежить від реклами.
Рекламна кампанія – реалізація комплексу спланованих рекламних заходів, розрахованих на певний період часу, комплекс заходів, ринок, коло осіб.
Розрізняють економічну й психологічну ефективність. Економічна ефективність реклами – це економічний результат, отриманий від застосування рекламного заходу або організації рекламної кампанії. Розрахунок економічної ефективності реклами представляє собою досить складний процес, тому що реклама, як правило, не дає повного ефекту відразу. Крім того, зростання товарообігу нерідко викликається іншими (не рекламними) факторами – наприклад, зміною купівельної спроможності населення через ріст цін і т. п.
На прикладі ЗАТ «Пирятинський сир завод» був проведений аналіз декількох рекламних кампаній даного підприємства. Однак, існує кілька методів розрахунку економічної ефективності реклами, які дозволяють досить точно оцінити результат рекламних заходів.