82930 (589719), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

t *π_r ² = 9,0746*24,13 = 218,9701 см²*год

Як видно з таблиць 3.6 та 3.7 паропроникність для дослідних зразків хутра для підкладки практично не залежить від хімічної природи волокон, які були використані для виготовлення покрову хутра. Паропроникність хутра з ворсом з поліформальдегіду збільшується з підвищенням кількості (елементарних) монониток з комплексної нитки (див. зразки 1, 2 та 3), що, як видно є закономірним і для інших синтетичних ниток. [32]

3.5 Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра

Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості і безпеки товарів, захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об’єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів.

Одним із шляхів вдосконалення експертизи штучного хутра є прийняття та введення в дію «Методики проведення експертизи штучного хутра та виробів з нього», якої на даний час в Україні не існує. При необхідності проведення експертизи експерти користуються тільки нормативними документами (ГОСТами, ДСТУ, ТУ та ОСТами), які регламентують якісні показники, визначають обов’язкові характеристики та допустимі і недопустимі дефекти штучного хутра та виробів з нього.

Одним з критеріїв, який повинний обов’язково визначатися при проведенні експертизи штучного хутра є його вид, який залежить від матеріалу та способу виробництва. Цим питанням зараз займаються митні лабораторії, які проводять матеріалознавчу експертизу для визначення матеріалу виготовлення дослідного зразка імпортного товару та його технологічних критеріїв, що впливають на його класифікацію згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньої економічної діяльності, від якої буде залежати ставка мита на товар при його митному оформленні.

Інший критерій, якому має бути приділена належна увага при проведенні експертизи штучного хутра та виробів з нього є дослідження санітарно-хімічних, антимікробних та токсикологічних властивостей досліджуваного матеріалу тому, що на даний час такому важливому питанню не приділяють достатньо уваги.

Проблема безпеки товарів для споживачів набуває особливої актуальності у зв’язку з розширенням зовнішньоекономічних і торговельних зв’язків України із зарубіжними країнами, ввезенням в Україну значних обсягів продукції з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки товарів. [20]

Сьогодні основним критерієм оцінки якості досліджуваного штучного хутра є фізико-механічні показники. Якщо такі показники як міцність, розтяжність, зносостійкість враховані добре, то санітарно-гігієнічні властивості досліджені вкрай обмежено, що пов’язано з цілою низкою труднощів.

Безпосередній контакт штучного хутра з шкірою людини обумовлює потенціальну можливість проникнення мігруючих з штучного хутра речовин через шкіру і прояв ними токсичної чи подразнюючої дії, що визначає необхідність вивчення закономірності їх міграції в зовнішнє середовище і встановлення ступеню несприятливої дії на організм людини.

Штучне хутро може виявитися потенціальним субстратом для росту і розмноження мікробної та грибкової флори, що, як відомо, має широкий діапазон пристосування до різноманітних середовищ існування. На приклад, у взутті цьому сприяють температурні умови, кисле середовище та підвищена вологість внутрівзуттєвого середовища.

Дослідами, що можуть бути рекомендовані для проведення під час експертизи штучного хутра та виробів з нього можуть слугувати санітарно-хімічні, токсикологічні та мікробіологічні дослідження, які проводились кандидатом технічних наук Зіміною Н. К. за власними методиками.

Об’єктом дослідження було штучне хутро (капрон, лавсан та поліформ) для підкладки у зимове взуття.

Методики проведення досліджень приводяться нижче.

Дослідження антимікробних властивостей водних витяжок з синтетичних волокон

Вивчення виживання бактерій у водних витяжках з синтетичних волокон, які використовуються для виробництва штучного хутра відбувається за наступною методикою.

Зразок волокна масою 1 г поміщається в 15 мл фізіологічного розчину, в якому була розведена тест-культура бактерії (1 мл – 5000 мікробних тіл). Вміст ставиться в термостат з температурою 37°С. Для порівняльної оцінки виживання бактерії, що вивчаються, використовується контрольний розчин культури в фізіологічному розчині в тому ж розведенні. Час експозиції складає 1 і 3 доби. Після експозиції переноситься 0,1 мм витяжки, що містить 500 мікробних тіл, в чашки Петрі на щільне поживне середовище – м'ясо-пептонний агар. Чашки поміщаються в термостат і витримуються при температурі 37°С протягом 24 годин (Додаток О).

Кількість колоній визначається на приладі для підрахунку колоній. Ріст сторонньої мікрофлори не беруть до уваги. Отримані дані піддають статистичній обробці.

Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра при безпосередньому контакті тест-культури та тест-об’єкту

Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра проводиться наступним чином. Нитку синтетичного волокна, розрізану на штапелі довжиною близько 1 см, поміщають на площу близько 1 см² в чашку Петрі. На поверхню нитки наноситься 0,1 мл звісі мікробів добової культури в розведенні 50000 мікробних тіл в 1 мл і витримується при кімнатній температурі 24 години. Нитку переносять в стерильні пробірки та екстрагують в 2 мл фізіологічного розчину. Потім 0,1 мл змивної рідини висівають на м'ясо-пептонний агар в чашки Петрі, що поміщають в термостат при температурі 37°С на добу. Потім підраховують кількість мікробів, що виросли в аналогічних умовах, але без присутності поліформальдегідного волокна.

Дослідження токсичності та подразнюючої дії хімічних речовин, що виділяються з штучного хутра та їх впливу на мікрофлору шкіри людини

Оцінка токсичності та подразнюючої дії речовин, що виділяються з штучного хутра проводиться на тваринах (білих крисах).

На спинках тварин вистригають від шерстяного покрову участок розміром 3×4 см. На цей участок кожен день протягом 1 місяця наносять 0,5 мл водної витяжки з штучного хутра (насиченість 10, експозиція 3 доби, температура 37°С). Протягом всього терміну спостерігають за поведінкою, масою тіла тварин, станом шкіри у місці аплікації витяжки та роблять відповідні записи.

Сталість складу нормальної мікробної флори шкіри має дуже важливе значення для організму тому, що вона виконує антагоністичну, імуностворюючу, ферментативну, вітаміностворюючу та інші позитивні функції.

З метою встановлення впливу речовин, які виділяються з штучного хутра, на мікрофлору шкіри людини і його суб’єктивні відчуття, проводиться також експерементальне носіння невеликих зразків та устілок з дослідного штучного хутра.

Зразки штучного хутра у вигляді шматочків розміром 7×7 см поміщаються на плечову поверхню шкіряного покрову рук 5 піддослідних і носяться протягом 3-х днів. Після цього робляться змиви зі шкіри, а також змиви та відбитки з поверхні хутра. В контрольних зразках (шматочки бавовняної тканини) відмічається нормальний ріст мікроорганізмів в аналогічних умовах.

При випробуванні хутра, яке буде використовуваться для підкладки у взуття, устілки з дослідних зразків вкладаються у взуття 15 людей, які носять його протягом 1,5 місяця. Після цього терміну робляться змиви і відбитки з панчішно-шкарпеткових виробів, з поверхні штучного хутра та зі шкіри, і визначається кількість і склад мікрофлори у порівнянні з контрольними зразками з бавовни. [32]

Вищезазначені досліди мають складати невід’ємну частину сучасної експертизи штучного хутра та виробів з нього через актуальність проблеми безпечності товарів на ринку та відсутності визначених методик для такої експертизи в Україні.

Розділ IV: Митна політика України щодо ввезення штучного хутра

на територію України

4.1 Проблеми, які виникають під час ідентифікації штучного хутра

Головною проблемою під час ідентифікації є виникнення двозначності при класифікації хутра штучного та полотна довговорсового, що веде за собою заниження митної вартості зазначених товарів окремими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Саме тому при митному оформленні вищезазначених товарів необхідно користуватися наступними роз'ясненнями щодо класифікації цих товарів згідно УКТЗЕД, інформацією про їх технічні характеристики, що мають визначальний вплив на їх вартість, яка була отримана від Української асоціації підприємств легкої промисловості.

Згідно з приміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, термін "штучне хутро" означає будь-які матеріали, що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифікується у товарній позиції 4304. [36]

Відповідно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 класифікується ворсове полотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такі способи виробництва:

1. На круглов'язальній машині в'яжеться полотно, на якому за допомогою додаткової нитки утворюються подовжені протягання петель; потім петлі розрізаються для утворення ворсу та одержання бархатистої поверхні.

2. На спеціальній основов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.

3. Текстильні волокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна під час його утворення (довговорсові полотна).

Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802. Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини. [39]

Ворсові тканини та трикотажні полотна. Футерований трикотаж з підкладковою ниткою для начісування та трикотаж з чесальної стрічки, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37] (див. доатки А, Б та В)

На вартість хутра штучного та полотна довговорсового в найбільшій мірі впливають наступні технічні характеристики:

1. Вид основи.

2. Вид ворсового полотна.

3. Вага одного квадратного метра.

1. За видом основи хутро штучне та полотно довговорсове поділяються на дві групи.

2. За видом ворсового покриття хутро штучне та полотно довговорсового поділяються на:

- ворсове покриття з поліестерових волокон (ПЕС);

- ворсове покриття з поліакрилонітрильних волокон (ПАН);

- ворсове покриття з модифікованих волокон (МОД).

Таблиця 4.1

Залежність ціни від основи хутра

Слід вважати, що ціни ворсового покриття з модифікованих волокон є найдорожчими, оскільки ціна модифікованих волокон є найбільша і технічні характеристики найкращі.

1. Ціна 1 кг поліестерового волокна складає 1,41 USD, у т. ч. з ПДВ.

2. Ціна 1 кг акрілонітрильного волокна складає 1,56 USD – нефарбоване, 1,90 USD – фарбоване.

3. Ціна 1 кг модифікованих волокон складає від 2,76 до 4,2 USD/кг.

3. Вага одного квадратного метра хутра штучного та полотна довго ворсового може коливатися від 0,3 кг/м² до 1,3 кг/м².

Витрати на виготовлення одного метра квадратного хутра штучного та полотна довговорсового є фактично стабільними і нараховуються в межах 0,67 – 5,4 USD на 1 м². Таким чином, орієнтовні ціни штучного хутра та полотна довго ворсового в залежності від ваги та складу ворсового покриття представлені в табл.4.

Одним з шляхів вирішення проблем, які виникають підчас ідентифікації штучного хутра є інфрачервона спектроскопія, яка є сучасним та ефективним способом визначення природи дослідного зразка.

Задачею практичної молекулярної спектроскопії являється одержання відомостей про будову і властивості молекул і структури матеріалів в цілому на основі вивчення закономірностей взаємодії досліджуваної речовини з електромагнітним випромінюванням. ІЧ-спектроскопія являється найбільш важливим сучасним методом дослідження хімічної та фізичної структури молекул.

Таблиця 4.2

Залежність цін від складу та ваги штучного хутра

Електромагнітне випромінювання характеризується частотою υ або довжиною хвилі λ, які зв’язані між собою співвідношенням

υ = c/h* λ, (4.1)

Характеристики

Список файлов ВКР