82930 (589719), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Хутро не повинно мати неприємного запаху та виділяти хімічні речовини, які можуть шкідливо діяти на організм людини. [40]

Згідно з ГОСТ 1115-81 "Изделия трикотажные верхние. Опреде­ления сортности" на верхні трикотажні вироби встановлено два сорти: l-й i 2-й. Сорт виробу визначають залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейних дефектів.

У виробах l-ro сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i не більше чотирьох вироб­ничо-швейних дефектів.

У виробах 2-го сорту допускається не більше трьох різних дефектів зовнішнього вигляду полотна i більше п'яти виробничо-­швейних дефектів.

Сортність комплектних виробів встановлюють за виробом комп­лекту нижчого сорту. Для визначення сортності всі частини i деталі виробів поділяють на відкриті i закриті. На закритих частинах i деталях дефекти зовнішнього вигляду полотна i виробничо-швейні дефекти не враховуються (за винятком штопки, брудних i масляних плям).

До закритих частин i деталей виробів відносять невидимі під час носіння:

• внутрішні боки відкладного коміра, кишені;

• частини виробів, закриті накладними деталями, частини пiлок, якi закриті бортом;

• виворітний бік виробу i т.д.

Наприклад, для l-го сорту не допускаються стоншення обриву групових елементарних волокон, штопка, скидання петлі, нерівномірність ворсу, дефекти пробивки. Для 2-го сорту - розплив фарби, накладки.

У виробах не допускаються: стоншення від обриву однієї нитки з основов'язаного й кулiрного полотна, накид-надiвання дірки, різко виражена зебристість.

У виробах не враховуються: зебристість, що рівномірно розміщена по петельних рядах; обрив утокової нитки, який не видно з лицевого боку, зміщення рапорту візерунка у виробах без швів, малопомітні дефекти, що не впливають на зовнiшнiй вигляд виробу.

До швейно-виробничих дефектів належать: різна довжина i ширина рукавів, ніжок в брюках, манжетів, напульсників, несиметричність виточок, швів, складок. У I -му copті не допускається: неспівпадання сліду візерунка помітного на спинці, пiлці, рукавах.

У виробах не допускаються такі дефекти, як: прорубка, утво­рення складки швом, пропуск шва, невiдповiднiсть кольору швейних ниток.

Не враховуються у виробах: неспівпадання смуг візерунка, якi помітні на невидимих частинах, на закритих частинах рукавів, на крокових швах у брюках, прихвати на лицевому боці при підшиванні виробів на машині двониткового обметувального шва. [43]

Щодо визначення дефектів штучного хутра та виробів з нього, то їх перелік найбільш повно представлений в ДСТУ 2077-92 «Вироби трикотажні. Дефекти. Терміни та визначення». Згідно з цим нормативним документом дефекти штучного хура та виробів з нього, що можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи:

1. Дефекти трикотажного полотна

• невідповідність полотна нормованим показникам фізико-механічних властивостей;

• мушкуватість - непередбачені структурою вихідної сировини і (або) полотна сторонні, випадкові волокна, пух та ін., які міцно утримуються в полотні;

• вузол – зв’язані кінці двох ниток (пряжі), які видно на поверхні полотна;

• штопання – відновлена структура полотна із закріпленням необхідної для цього кількості петель;

• затяжка – одна чи декілька стягнутих петельних стовпчиків або петельних рядів;

• спущена петля – порушення петельної структури полотна у вигляді протяжки по петельному стовпчику;

• деформована петля – непередбачена переплетенням петля, що різко відрізняється від сусідніх петель за розміром та формою;

• набір петель - порушення петельної структури полотна у вигляді непередбачених переплетенням видовжених петель, які мають два або більше накиди;

• скидання петель - порушення петельної структури полотна у вигляді розпускання полотна по петельному ряду;

• розрив петель – місцеве руйнування петельної структури полотна з утворенням вільних кінців ниток;

• перекидання основної нитки – випадковий перехід невеликого відрізка основної нитки з одного проміжка між петельними стовпчиками в сусідній;

• перекидання утокової нитки – повна відсутність утокової нитки в одному петельному ряду і заробка її в наступному по всій ширині полотна;

• відсутність плюшевих петель – ділянка полотна без плюшевих протяжок;

• обрив плюшевої нитки – ділянка плюшевого полотна, утворена тільки ґрунтовою ниткою;

• дірка – порушення цілісності полотна;

• відмітна нитка (пряжа) – непередбачена невідповідність однієї з ниток, які утворюють петельну структуру полотна, за кольором, лінійною структурою тощо;

• сплутана нитка - пров’язаний участок нитки (пряжі) з сукрутиною;

• незароблена нитка – ділянка полотна з непередбаченою переплетінням протяжкою;

• збитий рисунок – порушена структура полотна жакардового або рисунчастого переплетення;

• нерівномірність петель – ділянка полотна з непередбаченими переплетінням петлями, які різняться за величиною і формою;

• нерівномірність ворсу – ділянки полотна з непередбаченою густотою та довжиною ворсу;

• пляма – місцеве забруднення полотна (виробу);

• смуга – непередбачена протяжна або поперечна ділянка з відмітною відтінковістю;

• сліди головок в’язальної машини – непередбачені дрібні дірки на поверхні полотна;

• засміченість – місцеве поверхневе забруднення полотна виробничим пилом, волокнами, ворсом, різними домішками тощо;

• складка – зафіксований небажаний згин полотна;

• залом – неусувний слід від складки;

• муар – непередбачені хвилеподібні блискучі і (або) матові ділянки полотна;

• непроворсування – відсутність ворсу на окремих ділянках полотна;

• неправильне набивання – порушення структури, зсув або непробивання рисунка;

• перекіс – відхилення петельного ряду (стовпчика) від горизонтальної (вертикальної) лінії понад допустимих нормативів;

• сліди голок сушильно-розширювальної машини – отвори в полотні, розташовані паралельно пружкам, і (або) пошкодженні нитки в пружках полотна;

• непрофарбована смуга – смуга на вибивному полотні, в якій відсутній колір;

• шлейф – безперервна зміна пофарбування по всій довжині полотна;

• водяна пляма – ділянка полотна з небажаним блідим забарвленням;

2. Дефекти готового виробу

• невідповідність виробу зразку-еталону - відхилення моделі виробу, конструкції або форми деталей, кольору і виду оздоблювальних елементів тощо від затвердженого зразка-еталону;

• порушення лінійних розмірів – невідповідність лінійних розмірів трикотажного виробу або його деталей регламентованим;

• незбіг розмірів парних виробів (деталей, частин) – різна довжина і (або) ширина виробів у парі або парних деталей одного виробу;

• несиметричність конструктивних ліній – відхилення від умовної лінії симетрії в розташуванні симетричних конструктивних ліній виробу;

• порушення форми, розмірів і оформлення декоративних елементів – неправильно виконаний декоративний шов, елемент застібки, защип, складка та ін.;

• деформація трикотажного виробу – порушення форми виробу або його частин;

• неправильна посадка виробу на фігурі або манекені – порушення передбаченого положення деталей (частин та швів) виробу відносно всього виробу;

• невідповідність кольору або виду підкладки виробу затвердженому зразку-еталону;

• невідповідність лінійних розмірів підкладки розмірам верху виробу;

• незбіг рисунка – непередбачене взаємне розташування елементів рисунка полотна в місцях з’єднання деталей виробу;

• невідповідність напряму ворсу – непередбачена різнонаправленість ворсу в деталях виробу;

• відгинання країв та кутів виробу;

• стягнутий шов – непередбачена хвилястість деталей у місцях їх з’єднання;

• складка в шві - непередбачена моделлю складка у місцях з’єднання деталей;

• кінці ниток (пряжі) – незрізані ділянки нитки (пряжі) в’язання або шиття, що вільно звисають;

• неякісний шов – відхилення якості шва від регламентованих вимог;

• пропуск стібка – одиничне або групове пропущення переплетення ниток у строчці;

• обрив нитки в стібку – порушення цілісності строчки;

• рідка (густа) строчка – невідповідність фактичного числа стібків у строчці регламентованому;

• слабка (стягнута) строчка – недостатній або надмірний натяг одної з ниток у строчці;

• кривизна шва (строчки) – відхилення шва (строчки) виробу від конструктивної лінії;

• прорубка – пошкодження структури полотна і утворення дірок по лінії строчки;

• незбіг швів – порушення передбаченого моделлю продовження одного шва другим при з’єднанні деталей;

• незахоплення петлі – пропущені при кетлюванні чи самобортуванні петлі;

• недошитий шов – часткова відсутність з’єднання країв деталей виробу;

• прохоплення – проникнення на лицьовий бік виробу нитки потайної строчки;

• замин – сліди небажаних складок, що усуваються в результаті волого-теплової обробки виробу;

• лискучі плями – небажаний блиск виробу;

• підпалина – слід на деталі виробу від перегрітої поверхні прасувального обладнання;

• пролягання швів – відпечаток шва на лицьовому боці виробу;

• здуття – відшарування термоклейового прокладкового матеріалу від матеріалу верху виробу. [48]

Основним нормативно-технічним документом, який регламентує вимоги до якості готових виробів зі штучного хутра є ДСТУ 1844-92 «Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови». Згідно з ним, до верхнього одягу зі штучного хутру ставлять наступні вимоги:

1. Напрям волосяного покрову повинен бути згори до низу, зміна напряму допускається, якщо це передбачено моделлю.

2. У виробах з хутра на трикотажній або тканевій основах по одному зі з’єднувальних на скорняжній машині зрізів повинна бути викладена бавовняна кромка або липка стрічка.

3. У виробах напівприлягаючого силуету зі штучного каракулю або смушки спинка нижче талії повинна бути укріплена прокладкою з бавовняної тканини. У виробах з відкладними бортами підборт з обробних матеріалів повинен розташовуватись нижче петлі на відстані не менше 3,0 см. Ширина підборту повинна бути 6,0-7,0 см.

4. Деталі виробів зі штучного хутра повинні бути з’єднані на скорняжній машині або на машині з зигзагоподібним рядком, шириною шва не більше 0,3 – 0,4 см. Допускається з’єднання деталей на стачувальній машині шириною шва 1,0 см. В штучному хутрі ширина бокових швів допускається 3,0 см.

5. В готових виробах допускається:

• верхній комір типу «шаль», суцільно кроєний з підбортами та вшитий комір зі смушки та каракулю довжиною більш ніж 50,0 см по зовнішньому краю;

• нижній комір – з трьох частин з розташуванням швів в поперечному або косому напрямі;

• верхній комір у виробах із штучного каракулю – з двох частин;

• пришиті підборти – з трьох частин з розташуванням швів у поперечному або косому напрямі;

• рукава у виробах, виготовлених з штучної смушки, каракулю - із двох частин зі швом по середній лінії рукава;

• надставка-клин у верхній частині нижньої половинки рукава у виробах зі штучної смушки і каракулю;

• надставка в передній і задній частині одношовного рукава;

• надставка в підкладці рукавів по ліктевому або передньому шву;

• в трьох шовній підкладці рукавів – надставки по передньому шву нижньої частини зверху або знизу;

• у виробах з суцільно кроєними рукавами – надставки в нижній частині рукава;

• надставка у двохшовній і одношовній підкладці рукавів, де відсутня нижня частина;

• надставка в кожній частині підкладки кармана;

• пояс із двох частин. [44]

3.4 Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра

В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень висвітлювалися нижче наведені експерименти, результати яких були проаналізовані наступним чином:

Визначення стійкості до стирання

На рис. 3.1 представлені криві розтягування дослідних зразків хутра.

Знос хутра всіх дослідних зразків хутра (Додаток К) супроводжується спочатку створенням пілів, потім їх руйнуванням, звалюванням ворсу і стиранням його каркасу (Додатки Л та М). Встановлено, що тривалість кожної з перерахованих стадій зносу для дослідних зразків хутра різна (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Характеристика ступеня зносу ворсу хутра з різних синтетичних ниток

* - для зразка 3 після руйнування пілей іде процес утворення вторинного ворсу;

** - для зразка 6 характерно утворення кошлатої поверхні після 1000 циклів, потім її руйнування до 7000 циклів і утворення замшевої, застильної поверхні.

Пілеутворення для зразків 1, 2 закінчується при 10000 циклів. При цьому йде утворення ворсової поверхні без закатаних пілей (Додаток Л). Процес руйнування пілей зразків 3, 4 починається при 1000 циклів і продовжується до 7000-10000 відповідно.

Навантаження при розтягуванні

Подовження

а) уздовж петельних стовпчиків (вертикально)

Характеристики

Список файлов ВКР