82101 (589635), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

• мінімізація витрат ручної праці;

• мінімізація тривалості оборотного циклу,

• мінімізація витрат поставки готових упакованих виробів для сфери збуту.

Реалізація окремих логістичних цілей може бути забезпечена системою фазових логістичних функцій, а саме:

• планування виробничої програми;

• планування виробничого процесу,

• планування використання потужності;

• планування матеріального потоку,

• внутрішньовиробниче транспортування;

• виробничий контроль;

• виробничий менеджмент;

• проміжне складування;

• екологізація виробництва;

• пакування.

Логістичний розгляд матеріального потоку в галузі виробництва вимагає особливої уваги до таких окремих функцій, як внутрішнє транспортування, проміжне складування, виробничий контроль та пакування.

У стратегічному плані виробнича логістика провідних фірм через структуризацію виробництва зорієнтована на впровадження виробничої стратегії 90-х років – системи «Lean production», яка будується на таких елементах:

• паралельність розвитку виробництва і виробничих засобів;

• гарантія безперервного зниження витрат,

• гнучкий процес виготовлення за рахунок впровадження принципів «Just-in-time» (точно, своєчасно), Канбан-системи тощо;

• безпомилкова стратегія;

• постійне покращання продукту і процесу, що в японській філософії підприємництва називається системою «Kaisen».

• сегментація виготовлення тощо.

Логістика збуту як субсистема логістики продукуючого підприємства виробника в межах системи охоплює процеси переміщення готових виробів від закінчення виготовлення до замовника. Оскільки замовник не завжди має бути кінцевим споживачем, а між підприємством та кінцевим споживачем часто знаходиться третя сторона – посередник, то логічно не ототожнювати логістику збуту із логістикою продажу, логістикою торгівлі. Сумнівним є також намагання вважати логістику збуту складовою системи маркетингу. Зважаючи на концепцію маркетингу як ринково орієнтований напрямок всього виробництва або як ринково орієнтовану стратегію підприємства, введення поняття логістики маркетингу стає не зовсім коректним, а швидше модним.

Логістика збуту часто трактується як дистрибуційна (розподільча) логістика, оскільки вона стосується процесів розподілу готових виробів замовникові Логістика збуту скерована на комплексне планування, керування та фізичне опрацьовування потоку готових виробів у супроводі необхідного інформаційного потоку в межах від моменту здачі – приймання товарів з виробництва до замовника (споживача) з метою оптимізації витратних та часових характеристик вказаної частини матеріального та нематеріального потоків.

Основна ціль логістики збуту полягає в організації збутової діяльності відповідно до замовлень клієнтів з мінімальними загальними витратами на складування готових виробів, їх пакування, навантажування-розвантажування та транспортування. Звідси формуються окремі цілі:

• поставка готових виробів відповідно до замовлень клієнтів (час, якість, ціна);

• якісне складування готових виробів при мінімізації витрат на складування;

• мінімізація запасів готових виробів;

• мінімізація пакувальних витрат та повторне використання захисних упаковок;

• мінімізація зовнішніх транспортних витрат,

• забезпечення високого рівня сервісу;

• мінімізація витрат щодо комерційної діяльності галузі збуту,

• наскрізне управління угодою-замовленням до збуту включно;

• мінімізація витрат ручної праці на складі готової продукції;

• постачання готових товарів до клієнтів з мінімальними витратами. Викладений перелік окремих логістичних цілей в сфері збуту ініціює

систему фазових логістичних функцій, а саме:

• планування дистрибуційної мережі;

• складування та зберігання готових товарів;

• планування збуту та виконання угод;

• управління запасами готової продукції та замінних частин;

• менеджмент збутової діяльності;

• транспортування зовні підприємства;

• організація збуту з використанням орендного складування, комісування. Особливого логістичного змісту набувають функції логістики підприємства-субпідрядника, які містять:

• окремі функції логістики постачання (розрахунок потреби, розміщення замовлень, заготівля, складування, транспортування матеріалів);

• окремі функції виробничої логістики (виробниче планування, менеджмент виготовлення);

• окремі функції збуту (планування розподільчих структур, менеджмент готових виробів, транспортування до клієнтів).

Центральними моментами щодо оптимізації витрат в сфері збуту слід вважати такі окремі логістичні функції, як складування готових виробів, їх транспортування та поставка до клієнтів.

На цих моментах акцентується увага і в стратегічних завданнях сфери збуту. Враховуючи необхідний рівень надання сервісних послуг клієнтам (час. дотримання терміну і готовність поставки), можна стверджувати, що на рівень обслуговування істотно впливає не тільки наявність готових виробів на складі готової продукції, але і дистрибуційна структура, тобто місце складування готової продукції (на підприємстві, в посередника, у споживача), кількість ступенів складування, кількість складів на кожному ступені. Помічниками збутової діяльності тут можуть бути логістичні підприємства, акумулюючи експедиторські, транспортно-складські та комісійні послуги.

Функціональна сфера переробки та утилізації відходів (рециклювання) у загальній системі підприємства охоплює сьогодні не тільки переробку та повернення у виробничий процес виробничих відходів, необхідну утилізацію, але і переробку та повернення на підприємство своїх продуктів після закінчення терміну служби, тари, упаковки тощо з необхідним для цього транспортуванням, складуванням.

Логістика переробки та утилізації відходів вимагає насамперед безвідходних, екологічно чистих технологій, а у разі неможливості – ефективних технологій переробки та утилізації, досягнення процесів рециклювання матеріалів та енергоресурсів. Отже, логістика переробки та утилізації відходів має на меті комплексне планування, керування та фізичне опрацювання потоку виробничих відходів, утилю, відпрацьованих виробів, тари, упаковки тощо від місць виникнення до місць застосування чи екологічно сприятливого для довкілля складування обробленого чи утилізованого потоку з необхідним для цього інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію цієї частини матеріального потоку.

Основна ціль логістики переробки полягає в мінімізації загальних витрат на переробку виробничих та пакувальних відходів, утилізацію через відповідні системи збереження та рециклювання. Окремі цілі логістики переробки:

• сортована заготівля відходів та утилю в стандартизований транспорт та пакувальні контейнери;

• швидка переробка матеріалів, які можуть бути повторно використані рециклюванням;

• екологічно безпечне складування відходів, які не можуть бути повторно використані;

• мінімізація витрат у проміжному складуванні та накопиченні відходів та утилю, повторній підготовці, транспортуванні та кінцевому складуванні.

Викладений перелік окремих логістичних цілей в сфері переробки та утилізації відходів передбачає наявність необхідних логістичних функцій, а саме:

• планування переробки та утилізації відходів (відпрацьованої продукції, тари, упаковки тощо);

• планування процесів рециклювання;

• складування та зберігання виробничих відходів;

• організацію транспортування відходів до місць переробки, утилізації чи кінцевого зберігання;

• організацію процесів рециклювання;

• менеджменту переробки та утилізації відходів.

Ключовими словами «дії» в кожному визначенні фазових сфер логістики є вирази «комплексне планування та керування» з метою «оптимізації витрат коштів та часу перебігу». Однак у логістиці підприємства логістичне планування та керування не можуть бути тільки сумою всіх активних управлінських лій у цих сферах, а власне мають стати зінтегрованим результатом, оскільки саме це зумовить зростання ефективності виробництва через систему синергічних ефектів, які до цього не «матеріалізовувалися».

Схематично зміст логістичного планування та керування підприємством зображено на рис. 1.17.

У логістичному плануванні та керуванні поряд із виробничим плануванням та керуванням системою інформаційних потоків інтегровані такі елементи, як планування та постачання матеріалів та частин, складування готової продукції, її пакування та відвантажування тощо. Наочно це можна продемонструвати прийняттям логістичного рішення щодо визначення величини партії замовлення в постачанні із врахуванням чинників впливу на оптимізацію партії виробництва та дистрибуції. Схематично подано на рис. 1.18.

Рис. 1.17. Схема логістичного планування та керування

Рис. 1.18. Графічна інтерпретація інтегрованого логістичного рішення щодо величини партії закупівлі

Позначення: 1,2, 3 – залежності витрат запасів відповідно в сфері постачання, виробництва та збуту від величини партії; 4 – крива загальних витрат запасів; А, В, С – відповідно оптимальна величина партії в постачанні, виробництві та в збуті; Д – наскрізна оптимальна величина партії закупівлі.

Окремим випадком є виконання замовлення на продукцію, яка вимагає створення виробу та технічної підготовки виробництва. У сфері розвитку виробу базова логістика передбачає досягнення таких окремих цілей:

• побудова виробничих структур за блочним принципом для прискорення реагування на варіації виробів та зменшення варіантів технологій;

• застосування окремих стандартизованих частин як умова зменшення та спрощення матеріальних запасів;

• застосування придатних до рециклювання матеріалів;

• оптимізація використання сировинних матеріалів з метою зниження виробничих відходів;

• забезпечення необхідної якості та дизайну з мінімальними витратами на виготовлення при уніфікованому пакуванні тощо;

• САПР розвитку виробу;

• забезпечення необхідної логістичної придатності виробу.

Своєю чергою, логістика технологічної підготовки передбачає виконання таких окремих цілей:

• встановлення оптимального рівня спеціалізації залежно від освоєних технологій, що забезпечить якість та низькі витрати;

• поступовий розвиток та застосування нових технологій, що скоро I чують тривалість виробничого процесу та витрати;

• перманентне спрощення виробничого процесу при збереженні існуючого виробничого забезпечення;

• технологічна відповідність потужностей окремих ланок виробничого процесу.

В умовах відчутного прояву тенденцій поглиблення спеціалізації на підприємстві відповідно зростає частка «третьої сторони» за рахунок переймання виконання логістичних функцій (outsourcing). Це зумовлює збільшення швидкості обороту запасів матеріалів та готових продуктів. Зауважимо, що основним фактором впливу слід вважати зростання частки поставок за принципом «точно, своєчасно», а це веде до формування значно більшої кількості матеріальних й інформаційних потоків. Реалізація функцій менеджменту щодо цих потоків на основі логістичних концепцій зможе забезпечити мінімізацію логістичних витрат і тим самим підвищити ефективність виробничих процесів, тобто співвідношення результатів та витрат.

З огляду на викладене стає актуальним розгляд логістики як основного на сучасному етапі напряму підвищення конкурентоспроможності фірми, врахування реального прямого впливу логістики як на функціональні (логістичні) витрати, так і на дохід від реалізації товарів. Вплив логістики на витрати стосовно реалізації товарів очевидний, оскільки у сферу логістики входять витрати з виконання замовлень (витрати на обробку замовлення, переміщення, складування, управління запасами, упаковку і підтримуючу діяльність). Вплив логістики на покращання становища фірми на ринку матеріалізується в ефективній пропозиції фірмою конкурентоспроможного рівня обслуговування споживачів.

Рис. 1.19. Блок-схема проектування та узгодження типових логістичних рішень

На рис. 1.19. подано типову блок-схему, що акумулює напрями впливу логістики на доходи та витрати фірми шляхом впровадження логістичних концепцій у функціонування підприємств через прийняття та реалізацію системних логістичних рішень. Блок-схема проектування та узгодження логістичних рішень побудована так: на основі визначення оптимального рівня спеціалізації виробництва виникають два відносно незалежні логістичні ланцюги, що ідентифікують взаємозв'язані фазові логістичні рішення, а саме:

• логістичний ланцюг куплених матеріалів і частин;

• логістичний ланцюг виготовлених виробів і частин.

Заключним етапом є узгодження фазових логістичних рішень щодо досягнення логістичних цілей підприємства загалом, наприклад, зниження витрат чи зменшення тривалості виконання замовлення.

На ринку товарів важливим конкурентним фактором є надійність поставки, оскільки це є істотним моментом для отримання повторних замовлень від споживача чи отримання замовлень від нових споживачів за рекомендацією існуючих. Такий вплив на конкурентоспроможність може бути дуже вагомим, оскільки повторне замовлення часто стає найприбутковішим підприємництвом з погляду довгострокової перспективи з причини менших до – та післяпродажних витрат, менших витрат на проектування і стандартизацію продукції Особливо надійність поставки має більшу конкурентну перевагу перед іншими факторами (наприклад, швидкістю та частотою поставки) стосовно ринку інвестиційних матеріалів.

Отже, коли на ринках товарів ймовірність диференціації продукції за її властивостями чи за якістю зменшується, а корпоративний імідж чи стратегія І фірми в короткостроковій перспективі майже незмінні, логістика стає все важливішим конкурентним фактором. За таких умов конкурентна перевага може виникати із здатності фірми своєю логістичною діяльністю досягати відмінностей в сегментації ринку (логістичні сегментація ринку), змін в економічному оточенні і ринкових вимогах тощо.

Діяльність виробничого підприємства як логістичної системи, тобто такої, що підлягає логістичному управлінню в контексті безумовного задоволення вимог споживача, може бути подана трьома блоками:

• логістика постачання, під якою розуміють комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, комплектуючих та відповідного інформаційного потоку від їх переміщення від постачальників до початкового виробничого складування;

Характеристики

Список файлов ВКР