82101 (589635), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

У цьому розділі викладемо загальну характеристику логістики виробничого промислового підприємства, результатом діяльності якого є випуск продукції. Такий тип підприємства характеризується наявністю трьох взаємозалежних фаз: постачання, виробництва і збуту. Очевидно, що логістичне управління в межах такого підприємства має здійснюватися в стратегічному, тактичному і операційному вимірі, стосуватися довгострокових, середньострокових і короткострокових завдань, бути локалізованим стосовно окремих логістичних рішень у певній фазі виробництва чи охоплювати сумісні або всі фази виробництва.

До типових ключових логістичних рішень у функціонуванні виробничого підприємства можна віднести такі:

• вибір оптимальної спеціалізації виробництва;

• вибір технології;

• вибір постачальників;

• вибір транспортно-складських технологій;

• визначення величини партії закупівлі, виробничої партії та партії поставок;

• обґрунтування політики запасів;

• оптимізація використання технологічного часу.

Кожне з названих рішень має певну свободу та певні обмеження, які диференційовані стосовно двох частин логістичного управління: віртуальної як фази обґрунтування і прийняття управлінських рішень, яку називають плануванням, та реальної як фази реалізації управлінських рішень, тобто контролювання, регулювання, оцінки, яку називають керуванням.

У поданих нижче таблицях названі типові логістичні рішення структуровані за значимістю в системі менеджменту та за часовими горизонтами. Зміст цієї таблиці вказує на стратегічне, тактичне та операційне значення логістичних рішень стосовно вибраних об'єктів. З метою постійного пристосовування підприємства до політичного і господарського оточення стратегічні рішення не завжди збігаються і прирівнюються до довготермінових часових горизонтів, оскільки вони можуть бути характерні як для середньо-, так і для короткострокового часового горизонту. Основні тенденції залежностей об'єктів логістичних рішень від часових горизонтів склалися так (табл. 1.6).

Відомості табл. 1.7 не містять однозначних параметрів відповідних часових горизонтів логістичних рішень, оскільки знаходяться під впливом цілого ряду слабоструктуризованих факторів, наприклад:

• час реакції конкурентів на бажання клієнтів;

• коливання життєвого циклу продукту під впливом поведінки споживачів;

• формування пропозиції логістичних послуг;

• динаміка рівня витрат власного виробництва;

• динаміка цін у постачанні, в інвестиційних процесах, у сфері логістичних послуг.

Таблиця 1.6. Перелік об'єктів логістичних рішень у стратегічному, тактичному і операційному менеджменті

№ з/п	Суттєві об’єкти логістичних рішень	Значення в процесі менеджменту
		стратегічне	тактичне	оперативне
1.	Вибір оптимальної спеціалізації	++++	++	-
2.	Вибір технологій	++++	++	+
3.	Вибір постачальників	++	+++	+
4.	Вибір транспортно-складських технологій	++	+++	+
5.	Планування виробничого процесу	+	++	+++
6.	Планування використання технологічного часу	-	++	+++

Таблиця 1.7. Часові горизонти логістичних рішень

№ з/п	Об’єкти логістичних рішень	Часові горизонти
		довгострокові	середньострокові	короткострокові
1.	Вибір оптимальної спеціалізації
2.	Вибір технологій
3.	Вибір постачальників
4.	Вибір транспортно-складських технологій
5.	Планування виробничого процесу
6.	Планування використання

Повніша, більш детальна структура логістичних рішень в системі логістичного управління виробничим підприємством може бути отримана на основі ідентифікації функцій (завдань) логістичного управління в окремих фазах та загалом по підприємству, як це подано в табл. 1.8.

Таблиця 1.8. Основні функції логістичного управління за сферами діяльності підприємства

Розглянемо дефініцію, склад функцій і завдань кожної фази більш детально, прийнявши за основу фазову структуризацію логістики виробничого підприємства, подану на рис. 1.16.

Рис. 1.16. Логістика постачання в логістиці підприємства

Отже, логістика постачання – першої фази виробничого підприємства – охоплює сферу матеріально-технічного постачання підприємства і містить зовнішнє транспортування матеріалів, сировини, складових частин, їх складування на підприємстві та відповідне переміщення до першого місця виробничого складування в процесі виготовлення.

Ґрунтуючись на загальному визначенні логістики підприємства, під логістикою постачання слід розуміти комплексне планування, керування та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, покупних частин та відповідного інформаційного потоку в процесі їх переміщення від постачальників у сферу початкового виробничого складування з метою оптимізації витратних та часових характеристик процесів.

Основна ціль логістики постачання полягає в забезпеченні заготівлі мате ріалів та покупних частин відповідно до програми виробництва (терміну, кіль кості, якості, асортименту) з мінімальними витратами. Цьому сприятиме виконання окремих функціональних цілей, а саме:

• попередні замовлення для своєчасної поставки матеріалів та частин;

• комісійне складування матеріалів та частин для виробництва за системою «точно, своєчасно» на складі постачальника за найнижчими загальними витратами;

• постійне використання єдиних контейнерів протягом тривалого виробництва;

• мінімізація зовнішньо-виробничих та внутрішньовиробничих витрат в сфері постачання;

• мінімізація запасів матеріалів та частин;

• досягнення постачання «за вимогою» для скорочення часу реакції на бажання клієнта;

• гарантія бездефектного складування частин та мінімізація витрат на вхідному контролі;

• зниження кількості частин, що закуповуються;

• мінімізація складських витрат на матеріальному складі.

Для реалізації окремих цілей постачання передбачається здійснення відповідної системи фазових логістичних функцій. У сфері постачання такими логістичними функціями є:

• визначення потреби в матеріально-технічному постачанні;

• розміщення замовлень матеріалів, частин у постачальників;

• закупівля та надходження матеріалів;

• утримання та поповнення запасів в постачанні;

• складування матеріалів, частин;

• транспортування зовні і всередині підприємства;

• заготівля шляхом виготовлення матеріалів, частин;

• маркетинг постачання;

• комісування матеріалів, частин.

Система логістичних функцій формується в процесі аналізу причинно наслідкового зв'язку в ланцюгу: мета логістики підприємства – мета логістики постачання – основні та окремі цілі логістики постачання – складові логістичного процесу в постачанні – логістичні функції в постачанні. Так, мінімізація загальних витрат вимагає мінімізації витрат в постачанні, в тому числі за рахунок мінімізації транспортних витрат. Останнє вимагає оптимальних рішень щодо вибору транспортних засобів та транспортних технологій, а це становить зміст однієї з логістичних функцій у постачанні.

Стратегічні завдання менеджменту висувають якісно нові вимоги до логістичного функціонування галузі постачання. Мова йде про оптимізацію матеріально-технічного постачання, виходячи із стратегічного завдання – досягти оптимального рівня спеціалізації виробництва. Це дозволить оптимізувати і стратегію постачання, використовуючи такі концепції, як «Single Sourcing» (мінімальна кількість постачальників), «Global Sourcing» чи «Eine Quelle-Versorgung» (єдиний постачальник), виробничо-синхронне постачання, «Just in-time» (точно, своєчасно), «Zulieferintegration» (інтеграція постачальників у розвиток виробництва) тощо.

Виробнича логістика охоплює сферу безпосереднього виготовлення і містить процеси від початку виробництва до передачі продукції у сферу збуту, в тому числі внутрішньо-транспортні переміщення напівфабрикатів, комплектуючих тощо, тобто всі процеси між фазами постачання та збуту.

Виробнича логістика інтегрує в собі також транспортування матеріалів, частин, комплектуючих всередині підприємства, між виробничими дільницями, зокрема проміжне складування. Зрозуміло, що традиційно цей процес регламентується системою виробничого планування та керування. Класичні системи такого планування та керування (поза логістичним підходом) мають на меті оптимізацію власного виробництва, керуючись принципами максимального використання потужності тощо. Однак логістичний підхід перебудовує систему виробничого планування та керування в напрямку формування загальносистемних логістичних рішень. Тому мета виробничої логістики – комплексне планування та керування матеріальним потоком у процесах виготовлення, внутрішньовиробничого транспортування і складування та відповідним інформаційним потоком, з одночасним забезпеченням витратної та часової оптимізації характеристик матеріального потоку.

Основна ціль виробничої логістики полягає в організації відповідно до замовлень збуту технологічного процесу при одночасній мінімізації наявності товарів в процесі виготовлення та затрат на виробництво. Така основна ціль спричиняє окремі функціональні цілі:

• оперативне планування та управління виробництвом для скорочення часу виготовлення при збереженні оптимальних розмірів партій відповідно до стриманих замовлень;

• бездефектне виробництво з метою запобігання збільшенню часу виготовлення та витрат на виправлення браку,

• підвищення рівня кваліфікації робочої сили для зростання реакційної здатності на замовлення клієнтів;

• інтеграція внутрішньовиробничих транспортних та вантажно-паку вальних процесів і засобів виробництва в системі виробничого планування та управління;

• мінімізація витрат на транспортно-складські та пакувальні процеси всередині виробництва;

• мінімізація оборотних коштів у незавершеній продукції;

• поглиблення спеціалізації;

• максимізація використання виробничої потужності;

Характеристики

Список файлов ВКР