Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Торгівля в ДП “Продмережа”, який відноситься до супермаркетів

Самообслуговування засноване на таких принципах:

• основний асортимент товарів розташований в торговому залі магазину на пристінному, острівному і привітринному обладнанні;

• вільний вхід покупців у торговий зал і доступ до товарів, відкрито викладених на обладнанні;

• створення покупцям найкращих умов для ознайомлення з товарами та їх відбору;

• максимальна попередня підготовка товарів до реалізації (фасування, пакування, розміщення і викладення);

• самостійність покупців під час купівлі;

- на виході з торгового залу у вузлі розрахунку об'єднання операцій з розрахунку і відпускання товарів покупцям та оплата вартості купівель.

У магазинах самообслуговування більшість товарів відбирає і доставляє до вузла розрахунку сам покупець. Допомога продавця необхідна лише за бажанням покупця (як консультація під час продажу товарів складного асортименту, технічно-складних та великої вартості). Тому із класичної схеми торгово-технологічних операцій магазину працівники торгового залу (продавці-консультанти, контролери-касири) не виконують (або виконують за бажанням покупців) такі з них, як зустріч покупців, виявлення попиту, пропозиція і показ товарів. Функції продавця з цих операцій виконують рекламні засоби, внутрішньо магазинне викладення товарів і інформація; пошук та вибір товарів здійснюють самі покупці.

Оскільки даний метод торгівлі на сучасному етапі розвитку ринкових відносин являється дуже ефективним, то не дивно, що супермаркети виникають як гриби після дощу. І чим більше їх виникає, тим напруженішою стає боротьба за покупця між ними. І головною віхою в боротьбі виступає маркетинг.

Основна мета маркетингу – визначити, а потім задовольнити потреби споживача. Щоб це зробити, маркетологам потрібна інформація про покупців, конкурентів і інших складових ринку. За останні роки, своєчасна інформація про ринок стала ще більш цінною. Наприклад, швидкість постачання на ринок нових товарів, внутрішня і міжнародна конкуренція, збільшення кількості вимогливих і добре інформованих покупців підвищують важливість цього виду ринкових даних.

Маркетингову мету роздрібної мережі в самому загальному вигляді можна сформулювати, як “полонити максимальну кількість покупців і утримувати їх, стимулюючи купляти частіше, витрачати більше і рекомендувати свої магазини іншим людям”.

Задача маркетингового дослідження – оцінити інформаційні потреби і забезпечити керівництво потрібною, точною, надійною і оперативною інформацією, щоб сприяти прийняттю маркетингових рішень. Компанії використовують маркетингові дослідження, щоб залишатись конкурентноздатними і уникнути високих затрат, що пов’язані з прийняттям рішень, що основані на помилковій інформації. Якісні рішення ніколи не основуються на інстинктивних відчуттях, інтуїції чи навіть на здоровому глузді. Вони основуються на якісній інформації.

За останні два десятиріччя маркетингові дослідження стали звичною практикою всіх без винятку крупних роздрібних мереж США і Західної Європи. Неможливо представити собі прийняття рішення про зміну асортименту, цін, оформлення магазину, про запуск нової рекламної компанії без проведення всестороннього дослідження ринку. Також жоден маркетинговий план роздрібної мережі не обходиться без ретельного визначення цільових маркетингових показників, досягнення чи недосягнення яких можна оцінити тільки за допомогою регулярної програми досліджень. Наприклад, коли мова йде про індекс проникнення на цільовий сегмент, величину середньої покупки, індекс задоволення, рівень утримання клієнтів чи долю компанії у витратах покупця на товарну категорію.

До маркетингових досліджень роздрібної мережі „Фуршет” слід віднести наступні :

1. Таємний відвідувач. Мета дослідження – покращення якості обслуговування покупців в магазинах.

Оцінка якості обслуговування в магазинах здійснюється за допомогою спеціалістів, що відвідують магазин у вигляді звичайних покупців. Якість роботи продавців (зустріч покупця, консультація, люб’язність тощо) фіксується в анкеті. По результатам оцінок формується ряд індексів якості обслуговування для кожного окремого магазину і для мережі в цілому. „Таємний відвідувач” сьогодні – обов’язкова практика більшості роздрібних мереж на Заході. Крім того, дане дослідження дозволяє виявити недоліки в обслуговуванні і сфокусувати наступний тренінг продавців.

1. Опитування після покупки. Мета дослідження – раннє виявлення і усунення причин незадоволення клієнтів, а також формування сприятливіших умов для здійснення покупок.

Даний вид досліджень здійснюється в основному за допомогою анкет. В ньому відсліджуються :

• задоволення клієнтів покупкою по ряду параметрів;

• структура споживання;

• частота відвідування магазинів даного профілю;

• наміри про повторну покупку;

• знання магазинів конкурентів;

• співвідношення повторних покупців до нових;

• причини покупки;

• знання реклами роздрібної мережі;

• характеристики покупців;

• пропозиції покупців по вдосконаленню роботи магазину тощо.

1. Моніторинг конкурентів. Мета – виявлення конкурентних загроз, корекція маркетингової стратегії у відповідності з діями конкурентів.

Використовується метод „таємного відвідувача”, однак на відміну від традиційної програми контролю якості сервісу в даному випадку фіксується переважно стан матеріальних аспектів – зміна в асортименті конкурентів, рівні цін, політиці просування на ринку тощо. Також відслідковується рекламна активність основних конкурентів.

Як бачимо, маркетингові дослідження проводяться по трьом основним напрямкам: аналіз рівня обслуговування, ступеня задоволення покупців і дослідження діяльності конкурентів.

На мою думку, слід більш детально досліджувати напрямки покращення сервісу, роботи та впливу магазину на покупців. Для цього слід створювати фокус-групи, тобто вибірку покупців для дискусій відносно магазину. Висловлення покупців про "наболіле", що основане на реальному досвіді відвідування магазину чи конкуруючих магазинів, самі емоції, позитивні і негативні, які виражають учасники в процесі обговорення, дають можливість покращити роботу магазину.

Мною ж були проведені дослідження для визначення стану продажу кисломолочних товарів.

Дослідження розпочались із вивчення динаміки товарообороту за 2003 рік (табл. 12)

Таблиця 12

Динаміка товарообороту по кисломолочних продуктах ДП "Продмережа" за 2003 рік

Місяць	Значення, тис. грн..
Січень	177
Лютий	181
Березень	174
Квітень	171
Травень	179
Червень	186
Липень	190
Серпень	184
Вересень	176
Жовтень	169
Листопад	174
Грудень	180
Середнє	178

Таким чином, середнє відхилення показника товарообороту від середнього значення в залежності від ринкової кон’юнктури становить 12 тис. грн., або 6,7 % від середнього значення. Це свідчить про відсутність різких коливань в обсягах реалізації, що дозволяє підприємству отримувати кожного місяця більш-менш стабільний обсяг прибутку, значно зменшує ризиковість фінансово-господарської діяльності, полегшує процес прогнозування продажу.

Також досліджувалася структура асортименту кисломолочних продуктів, який на період проведення досліджень (січень-лютий 2004 року) нараховував 518 позицій (табл. 13).

Таблиця 13

Структура асортименту кисломолочних продуктів, що реалізуються в супермаркеті "Фуршет-Десна" ДП "Продмережа"

Серед кисломолочних продуктів найширше представлений йогурт (200 позицій) і десертні та сиркові маси (189 позицій).

Структура ж товарообігу за дані два місяці по видам кисломолочних продуктів наступна (табл. 14):

Таблиця 14

Структура товарообігу кисломолочних продуктів по видам

Рис.2 Структура товарообігу кисломолочних продуктів

Також було досліджено структуру товарообігу по постачальникам (табл. 15 )

Таблиця 15

Структура товарообігу по постачальникам кисломолочних продуктів

Рис.3 Структура товарообігу по постачальникам кисломолочних продуктів

Тобто третину товарообігу по кисломолочним продуктам забезпечує продукція ВАТ "Галактон",

Однак товарооборот не може повністю відобразити попит споживачів на окремий вид кисломолочних продуктів, тому було проведено аналіз продажу за одиницями товару (табл. 16).

Таблиця 16

Структура продажу кисломолочних продуктів за одиницями товару

Як бачимо, найбільшим попитом користуються десертні і сиркові маси (51%) та йогурти (19%). На мою думку, це викликано тим, що дані продукти, крім того, що вони являються корисними молочними товарами, виступають і в ролі ласощів.

Характеристики

Список файлов ВКР