Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Підвищення продуктивності праці і ефективності сільськогосподарсько­го виробництва невіддільні від дальшого поглиблення його спеціалізації. В умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництва відкриваються ши­рокі можливості для впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, переведення галузей на індустріальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального і ритмічного використання засобів і предметів праці. Проаналізуємо структуру товарної продукції господарства на основі даних таблиці 2.3.

(2.1)

де К_с - коефіцієнт спеціалізації;

Р_і - доля і-тої галузі у сумі виручки від реалізації продукції;

і - порядковий номер галузі в ранжованому ряді за їх питомої вагою, починаючи з найвищого.

Розраховуємо рівень спеціалізації для даного господарства:

К_с = 100­­­ = 0,13

437,34

За даними таблиці 2.3 можна зробити висновок, що з 2000р. по 2004р. вартість товарної продукції зменшилась на 683,8 тис. грн. Найбільшу частку в структурі товарної продукції займає рослинництво 57,14 %.Найбільшу питому вагу в структурі продукції рослинництва займає вартість соняшнику (24,65) та зерна 23,57 %. В середньому за 5 років вартість продукції тваринництва становила 25,85 % в структурі товарної продукції, але слід зазначити, що в 2004 році підприємство вже не вирощує ВРХ, а тому не виробляє ні м'ясо ні молоко. Господарство почало розвивати галузь бджільництво, поки що ця галузь займає найменшу частку в товарній продукції 0,05 %. Також значну частку в товарній продукції займають роботи та послуги на сторону (15,48 %).

Таким чином, можна сказати, що господарство спеціалізується на виробництві зерна та соняшнику, а також надає послуги на сторону.

Визначивши за формулою рівень спеціалізації сільськогосподарського виро­бництва, який становить 0,13 , можна сказати, що господарство має низький рівень спеціалізації.

Таблиця 2.3

Визначення рівня спеціалізації ТОВ„АФ ім.. Мічуріна”

Виробництво матеріальних благ – це процес праці, процес поєднання живої праці із засобами виробництва. Засоби виробництва складаються із предметів праці і засобів праці. Таким чином, розподіл засобів виробництва на засоби праці і предмети праці відбувається в залежності від їх функціональної ролі в процесі виробництва.

До засобів і предметів праці відносяться всі засоби виробництва як створені, так і не створені (земля) працею людини.

У виробничо-господарській діяльності сільськогосподарських підприємств велику увагу приділяють оборотним засобам, без яких не можуть здійснюватися ви­робничі процеси. На відміну від основних, оборотні засоби приймають участь в проце­сі виробництва тільки на протязі одного виробничого циклу, при цьому вони повніс­тю переносять свою вартість на створену продукцію і втрачають натуральну форму.

Розглянемо таблицю 2.4, в якій наведена забезпеченість та ефективність ви­користання основних та оборотних фондів господарства.

Дані таблиці 2.4 показують, що з 2000р. до 2004 р. в господарстві середньорічна вартість основних виробничих збільшилась на 28 % за рахунок придбання нової техніки, а вартість оборотних фондів збільшилась на 36,9 %. За рахунок збільшення вартості основних фондів фондозабезпеченність господарства збільшується на 33,7 % , фондоозброєність праці зросла в 5 разів.В 2000р. на 1 грн. основних виробничих фондів припадає 0,3грн. оборот­них фондів, а в 2004 р. цей показник становить 0,03грн., це на 89,3 % менше ніж у базисному 2000 р. За аналізований період в фондовіддача зменшилася на 38,5 %, а фондоємкість збільшилась на 66,3 %, це пов’язано із зростанням вартості основних фондів.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів за аналізований період знизився на 41,2 % і становить 1,2, це призвело до збільшення тривалості обороту. Норма прибутку знижується і в2004 році становить 2,9 %, тоді як в 2000 році 27,9 %, тобто становище господарства дещо погіршилося.

Таблиця 2.4

Забезпеченість основними та оборотними фондами та ефективність їх використання

* абсолютне відхилення

Виробництво продукції в сільському господарстві (як і в інших галузях на­родного господарства) супроводжується затратами живої та уречевленої праці. Зага­льні затрати цих видів праці в економічній літературі одержали назву сукупних. Продуктивність праці більш точно вимірюється саме сукупними її затратами. Але визначенню цих затрат перешкоджає складність перерахування праці, уречевленої в будівлях, техніці, обладнанні, у живу працю. Тому в усіх галузях, у т.ч. і в сільсь­кому господарстві, продуктивність праці вимірюється лише затратами живої праці.

Характеристики

Список файлов ВКР