73416 (589285), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Прийоми сатиричного зображення у Свіфта надзвичайно різноманітні, діапазон їх виключно широкий. Це й прийом «очуднення» (щось поширене, звичне для всіх виступає у творі як дивовижне), образ «наївного», але наділеного здоровим глуздом оповідача, завдання якого створювати наочний контраст з тими обставинами, в яких він опинився, і тим самим виявляти невідповідність, яка є основою комічного (фізична невідповідність: у країні ліліпутів Гуллівер надто великий, у велетнів – – малий); розумова (він виявляється єдиним «розумним єгу»); морально-етична (його миролюбність і гуманні наміри контрастують з атмосферою підозр і честолюбної метушні ліліпутів), психологічна (зовнішня подібність і внутрішній світ єгу і Гуллівера). Серед засобів сатири у романі яскравою є гіпербола (зображення велетнів і Гуллівера у ліліпутів) і літота (навпаки), і, нарешті, постійним елементом розповіді є іронія, яка присутня майже у всьому. Іронія створює ніби двояке сприйняття кожного факту – пряме, буквальне й іронічне, яке відкриває істину. Іронічне сприйняття твору посилюється блискучою грою слів, каламбуром. Та визначальною у творі Свіфта є пародія. Сам роман у деяких епізодах і частинах є пародією (на авантюрно-морський, пригодницький роман, на утопію тощо).
Значення Дж. Свіфта є великим не лише для англійської, а й для всієї європейської літератури. Він з тих мислителів, які порушують глобальні філософські питання людського існування, людської природи, життєвого призначення людини, сенсу її буття, саморозкриття особистості.
Список використаної літератури
-
Абрамов Ю.А., Демин В.Н. Свифт «Путешествия Гулливера» // Абрамов Ю.А., Демин В.Н. 100 великих книг. – М., 2001. – С. 291–296.
-
Алексеев М. Из жизни английской литературы. – М. – Л., 1960.
-
Аникин Г., Михальская Н. История английской литературы. – М., 1985. – С. 114–131.
-
Аникст А.А. Джонатан Свифт и его «Путешествие Гулливера» // Свифт Дж. «Путешествие в некоторые отдаленные страны света Лемюэля Гулливера сначала хирурга, а потом капитана нескольких кораблей». – М., 1967. – С. 5–20.
-
Артамонов С.Д. История зарубежной литературы ХУІІІ-ХУІІІ вв. – М., 1978. – С. 297–309.
-
Артамонов С.Д., Гражданская З.Т., Самарин Р.М. История зарубежной литературы ХУ11-ХУ111 вв. – М., 1973. – С. 330–350.
-
Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1990.
-
Бечак Б. Загадка Гулливера. К 250-летию выхода в свет книги Дж. Свифта // Литературная газета. –1976. – 30 октября. – С. 5.
-
Білик Н. Англія 18 століття як пришвидчувач історії (Культура і література 18 ст.) // Зарубіжна література. – 2000. – №22. – червень. С. 1–2.
-
Бондар М. Алегорія // Українська літературна енциклопедія: У 5-ти томах. – Т.1. К., 1988. – С. 39.
-
Борев Ю.Б. Сатира // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. – М., 1964.
-
Брандис Е. Джонатан Свифт и его роман «Путешествия Гулливера» // Свифт Дж. «Путешествие в некоторые отдаленные страны света Лемюэля Гулливера сначала хирурга, а потом капитана нескольких кораблей». – М., 1966. – С. 395–415.
-
Брандис Э. нащадки Робынзона Крузо / Про Робынзона Крузо // Всесвыт
-
Васильева Т.Н. Александр Поп и его политические сатиры. – Кишинев, 1979.
-
Веселовский А. Этюды и характеристики. – М., 1956. – С. 49–62.
-
Виппер Ю.Б. О преемственности и своеобразии реализма Ренессанса и Просвещения в западноевропейской литературе // Проблемы Просвещения в мировой литературе. – М. 1970. – С. 37–82.
-
Виппер Ю.Б. Творческие судьбы и история/ О западноевропейских литературах ХУ1-Х1Х веков. – М., 1990.
-
Волков И.Ф. Творческие методы и художественные системы. – М., 1978.
-
Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Зовнішня форма художнього твору // Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.
-
Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.
-
Гачев Г. Жизнь художественного сознания. – М., 1972.
-
Гражданская З.Т. От Шекспира до Шоу. – М., 1982.
-
Гражданская З.Т. Джонатан Свифт // История зарубежной литературы ХУІІІ в. Страны Эвропы и США. / Под ред. В. Неустроева. – М., 1984. – С. 40–51.
-
Гречанюк С. Свіфт: ерозія утопії чи віри в людину? // Гречанюк С. Вічні книги. – К., 1991. – С. 193–223.
-
Гречанюк С. Прозріння і розчарування // Зарубіжна література. – 1999. – Ч. 21. – С. 1–2.
-
Гуляев Н.А. Теория литературы. – М., 1985.
-
Девдюк І.В. Література Просвітництва: напрями, жанри, с тилі, концепція героя // Зарубіжна література. – 2005. – №2. – С. 2–4.
-
Дейч А. Дыхание времени. Статьи. Портреты. Очерки. – М., 1974.
-
Дж. Свіфт. «Мандри Гуллівера»: Життя Гуллівера в ліліпутії // Тема. –2003. – №4. – С. 77–78.
-
Дж. Свіфт. «Мандри Гуллівера» // Тема. –2003. – №4. – С. 82–83.
-
Дубашинский И.А. Жанр «Путешествий Гулливера» // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. – 1970. – №2. – С. 44–58.
-
Дубашинский И.А. «Путешествия Гулливера» Дж. Свифта. – М., 1969.
-
Дубашинский И.А. Гулливер путешествует в веках / К 300-летию со дня рождения Дж. Свифта // Литературная газета. – 1967. –29 ноября. – С. 5.
-
Дубашинский И.А. Рождение Свифтовской сатиры // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. – 1966. – №3. – С. 44–57.
-
Евченко А.В. Антиутопия: становление и развитие // Донецкий национальный университет. Литературоведческий сборник. Вып. 3. – Донецк, 2000. – С. 32–37.
-
Елистратова А.А. Английский роман эпохи Просвещения. – М., 1966.
-
Елистратова А.А., Тураев С.В. Литература Западной Европы. Введение // История всемирной литературы: В 9-ти томах. – Т.5. – М., 1988. – С. 7–19.
-
Елистратова А.А. Свифт и другие сатирики // История всемирной литературы: В 9-ти томах. – Т.5. – М., 1988. – С. 38–46.
-
Забарило К.С. Джонатан Свіфт // УМЛШ. – 1967. – №12. – С. 88–90.
-
Заблудовский М.Д. Свифт // История английской литературы. – Т.1. – М.-Л., 1945. – С. 354–383.
-
Зорин А. Свифт и его биограф // Левидов М. Путешествие в некоторые отдаленные страны. Мысли и чувства Дж. Свифта, сначала исследователя, а потом воина в нескольких сражениях. – М., 1986. –
С. 6–17. -
Ингер А. Джонатан Свифт // Свифт Дж. Сказка бочки. Путешествие Гулливера. – М., 1976. – С. 5–26.
-
Иносказательная изобразительность и выразительность слов // Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова. – М., 1976. – С. 245–259.
-
Кагарлицкий Ю. Что такое фантастика? – М., 1974.
-
Кагарлицкий Ю. Был ли Свифт научным фантастом? // Кагарлицкий Ю. Что такое фантастика? – М., 1974. – С. 90–116.
-
Калина Г. Поцілувати копито («Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта // Зарубіжна література. – 1999. – Ч. 21. – С. 3–4.
-
Катюха О. Гуллівер полемізує з Робінзоном // Зарубіжна література. – Ч. 21. – червень. – С. 6–8.
-
Кольридж С. Аллегория // Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1972.
-
Косоговський А. Скільки можна бити яйця з тупого кінця (Свіфт. «Мандри Гуллівера») // Зарубіжна література. – 1999. – Ч. 21. – червень. – С. 8.
-
Левидов М. Путешествие в некорые отдаленные страны. Мысли и чувства Джонатана Свифта, сначала исследователя, а потом воина в нескольких сражениях. – М., 1986.
-
Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.
-
Літературознавчий словник-довідник /За ред. Гром’яка Р.Т. та ін. – К., 1997.
-
Літературна Одіссея. До 255-річчя з дня смерті Джонатана Свіфта, «Мандри Гуллівера» // Позакласний час. –2000. – №2. – С. 10.
-
Манн Ю. Диалектика художественного образа. – М., 1977.
-
Манн Ю. О гротеске в литературе. – М., 1966.
-
Мартинчук Н. «Не розважати читача…» // Зарубіжна література. –2002. – Ч. 47. – С. 9–11.
-
Мирский Д. Статьи о литературе. – М., 1987.
-
Мортон А.Л. От Мэлори до Элиота. – М., 1970.
-
Муравьев В. Джонатан Свифт. – М., 1968.
-
Муравьев В.С. Путешествие с Гулливером. – М., 1972.
-
Налывайко Д.С. Искусство: напраления, течения, стили. – К., 1981.
-
Наливайко Д.С. Класицизм // Українська літературна енциклопедія: У 5-ти томах. – Т.2. – К., 1990.
-
Нерсесова М. Джонатан Свифт. К 300-летию со дня рождения. – М., 1967.
-
Николаев Д. Смех – оружие сатиры. – М., 1962.
-
Ніколенко О.М. Джонатан Свіфт // Ніколенко О.М. Бароко. Класицизм. Просвітництво. Література ХУІІ-ХУІІІ століття. – Харків, 2003. – С. 14–142.
-
Ніколенко О.М. Провідні концепції Просвітництва // Ніколенко О.М. Бароко. Класицизм. Просвітництво. Література ХУІІ-ХУІІІ століття. – Харків, 2003. – С. 121–129.
-
Онуфрійчук С. Його величність Сміх // Зарубіжна література. – 2004. – ч. 48. – С. 13–17.
-
Пинский Л.Е. Магистральный сюжет. – М., 1989.
-
Пинский Л. Реализм эпохи Возрождения. – М., 1967.
-
Пригоди та екзотика в романі. Роман Дефо – початок всесвітньої «Робінзонади» // Тема. – 2003. – №4. – С. 57–59.
-
Розумовская М.В. Свифт // Литература ХУІІ-ХУІІІ веков / Под ред Я. Засурского. – Минск, 1989. – С. 120–127.
-
Ромм А. «преображение» Джонатана Свифта /По поводу оценки творчества Дж. Свифта англо-американским литературоведением // Вопросы литературы. – 1963. – №7. – С. 149–159.
-
Свифт Дж. Памфлеты. – М., 1955.
-
Свифт Дж. Дневник для Стеллы. – М., 1981.
-
Свіфт Дж. Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу хірурга, а потім капітана кількох кораблів. – Львів, 2002.
-
Соколянский М.Г. Западноевропейский роман эпохи Просвещение: Проблемы типологии. – Киев-Одесса, 1983.
-
Соколянський М.Г. Парадокси Джонатана Свіфта // Радянське літературознавство. – 1963. – №3. – С. 61–68.
-
Сучков Б. Лики времени. Статьи о писателях и литературном процессе. – Т.2. – М., 1976.
-
Сюндюков І. Із життя ліліпутів, Джонатан Свіфт: реальність «казки для дорослих» // Зарубіжна література. – 2003. – №46. – С. 22–23.
-
Творчество Джонатана Свифта // История зарубежной литературы ХУ111 века./ З.И. Плавскин, А.В. Белобратов, Е.М. Апенко и др. – М., 1991.
-
Терех О. Безсертний твір Дж. Свіфта // Свіфт Дж. Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу хірурга, а потім капітана кількох кораблів. – К., 1991. – С. 5–16.
-
Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. – М., 1976.
-
Трауберг Л. «Безумие доктора Свифта» // Вопросы литературы. – 1977. – №2. – С. 113–127.
-
Тураев С.В. Введение в западноевропейскую литературу ХУІІІ века. – М., 1962.
-
Тураев С.В. Спорные вопросы литературного Просвещения // Проблемы Просвещения в мировой литературе. – М., 1970.
-
Урнов Д.М. Положение Гулливера. К 300-летию со дня рождения Джонатана Свифта // Юность. – 1967. – №12. – С. 70–72.
-
Урнов Д.М. Робинзон и Гулливер. Судьба двух литературных героев. – М., 1973.
-
Филлиповская Ю.В. Герой и мир в западноевропейской литературе ХУ111 века: от литературы «монолога» к «диалогу» // Донецкий национальный университет. Литературоведческий сборник. Вып. 20. – Донецк, 2004. – С. 23–33.
-
Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.
-
Шалагінов Б. Німецька література ХУІІІ ст. // Вікно в світ. – 1999. – №1. – С. 22–89.
-
Шалагінов Б. Кому відпиляти потилицю? // Зарубіжна література. – 1999. – Ч. 21. – червень. – С. 2–3.
-
Шалагінов Б. Література «просвітницького раціоналізму» в Англії // Зарубіжна література. – 2005. – №11. – С. 22–26.
-
Шалата О. «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Гулліверові подорожі» Дж. Свіфта в Україні /рецепційно-компаративістична аналітика // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич, 2001. – С. 244–254.
-
Шахова К. Гнівний сатирик Джонатан Свіфт // Літературна Україна, 1970, 23 жовтня. – С. 3.
-
Шкловский И.С. Вселенная. Жизнь. Разум. – М., 1965.
-
Штейн А.Л. На вершинах мировой литературы. – М., 1977.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
