Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Збірні – числівники визначають кількість предметів як сукупність:

числівники	приклади
збірні	двоє, четверо, одинадцятеро

Кількість збірних числівників обмежена це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п’ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Неозначено кількісні – числівники називають точно не визначену кількість предметів:

числівники	приклади
неозначено- кількісні	кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот

2.8 Синтаксичні ознаки числівників

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів

2.9 Морфологічні ознаки числівників

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

2.10 Порядкові числівники

Порядкові числівники – позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням. Наприклад: Сьогодні ми виконали своє перше виробниче завдання. Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50 %; 100-кіло-метровий і 100 км. Іноді виникають труднощі у вживанні форм однини та множини числівників. Наприклад: Більшість спеціалістів вирішила. Більшість спеціалістів вирішили.

Більшість спеціалістів вирішило. Тут усі три варіанти відповідають нормам сучасної української мови. Форма однини рекомендується, якщо у складі речення є слова такого типу: більшість, меншість, решта, частина, ряд, група, безліч, багато, мало і т. д. Наприклад: Решта пацієнтів теж обстежена; Більшість американських бізнесменів прибула в Україну.

Форма множини рекомендується при однорідних членах речення. Наприклад: / вже не один, а безліч планерів оперізують (а не оперізує) небо. Якщо ж використовуються числівники на позначення великої кількості (а також іменники: сто, тисяча, мільйон, мільярд), то переважає однина. Наприклад: Чотириста вісімдесят підприємців прибуло (а не прибули) на виставку; В село повернулось (а не повернулись) сімдесят дев’ять молодих спеціалістів.

Якщо вживаються числівники до десяти, то пишеться форма множини. Наприклад: чотири брати, два керівники, три менеджери. Велике значення має використання числівників в усному мовленні.

РОЗДІЛ ІІІ. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Загальні вимоги безпеки праці оператора комп’ютерного набору

1. Для самостійної роботи ЕОМ допускаються особи віком 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж з охорони праці і навчання за спеціальною програмою.

2. Під час роботи на ЕОМ та інших пристроях, які входять до ЕОМ на працівника можуть впливати такі небезпечні та шкідливі фактори:

• електрострум, випромінювання;

• перенапруга зору під час роботи з екранними пристроями, особливо при нераціональному розташуванні екрана по відношенню до очей;

• освітлювані установки повинні забезпечити рівномірну освітленість і не повинні утворювати засліплюючих відблисків на клавіатурі та інших частинах пульту, а також на екрані дисплею в напрямку очей оператора;

• дисплеї повинні розташовуватися при однорядному їх розміщені на відстані не менше 1 м. Відстань між робочими місцями повинна бути 1-5 м, забороняється встановлювати дисплеї екранами один проти одного.

• кут нахилу дисплею повинен складати 10-150 по відношенню до вертикалі, а відстань до екрана 400-500 мм.

• у приміщеннях і на робочому місці необхідно підтримувати чистоту і порядок, проводити систематичне провітрювання;

• про всі виявлені несправності обладнання необхідно доповісти керівнику, а у випадках аварії слід припинити роботу для усунення аварійних обставин;

• про кожний нещасний випадок, очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти безпосередньо керівникові і вжити заходів щодо лікарської допомоги;

керівники, які не забезпечили дотримання вимог цієї інструкції, а також особи, що допустили порушення цих вимог притягуються до відповідальності згідно з діючим законодавством.

Комп'ютери, телебачення, системи зв'язку та інші засоби, що використовують досягнення радіоелектроніки є генераторами цілої низки електромагнітних випромінювань, вплив яких на організм людини ще не зовсім вивчений.

За таких умов зростає роль та значення охорони праці; як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Сучасне виробництво характеризується, як правило, дією на працюючу людину цілого комплексу небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Особливо це стосується користувачів комп'ютерів, для яких притаманний вплив цілої низки слабо виражених несприятливих виробничих факторів, що належать до сфери виробничого середовища, організації робочих місць конструктивних особливостей комп'ютера, програмного забезпечення, змісту праці, соціальних аспектів. Тому питання охорони праці користувачів комп'ютерів складне і ще далеке до вирішення, оскільки поки що не вдалося в повній мірі визначити механізм впливу комплексу факторів, що мають місце на комп'ютеризованому робочому місці.

3.2 Охорона праці секретаря (підприємства, організації, установи)

Перед початком роботи на будь-якому пiдприємствi, в установі чи організації працівники мають познайомитися з цілою низкою документів, що регламентують їхню трудову дiяльнiсть та поведінку на робочому мiсцi. Серед цих документів — й інструкції з охорони праці; загальна — для всіх спiвробiтників з урахуванням сфери функціонування підприємства та iндивiдуальна — для певної посади чи професії. Не є винятком i професія секретаря. Отже, сьогодні ми зупинимось на нормативних актах, в яких ідеться про запобігання негативному впливу комп’ютерної техніки на здоров’я її користувачів, та розглянемо приклад складання інструкції з охорони праці для секретаря.

Працівники, які працюють з ПЕОМ обов’язково проходять медичні огляди: попередній (під час влаштування на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності). Основним критерієм оцінки придатності до роботи з ПЕОМ є стан органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. Нерідко саме приховані вади зору, про які людина навіть не здогадувалась, стають причиною багатьох гострих його порушень під час роботи з комп’ютером.

Для збереження здоров’я працівникам передбачають такі внутрішньозмінні перерви:

• перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

• перерви для відпочинку і особистих санітарно-гігієнічних потреб (згідно з трудовими нормами);

• додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

3.3 Інструкція з охорони праці для секретаря

3.3.1 Загальні положення

1.1 Інструкція встановлює вимоги охорони праці для секретаря.

1.2 Секретар повинен знати і виконувати вимоги загальної та цієї інструкції з охорони праці.

1.3 Невиконання вимог інструкції розглядається як порушення виробничої дисципліни та Правил внутрішнього розпорядку.Працівник, який порушив вимоги загальної та цієї інструкції з охорони праці притягується до адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

1.4 до самостійної роботи на посаді секретаря допускаються особи, які за попереднім медичним оглядом не мають протипоказань, пройшли навчання за професією, вступний і первинний інструктажі та перевірку знань з охорони праці і питань пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди один раз на два роки.

3.3.2 Організація безпечного робочого місця

2.1 На робочому місці секретаря встановлений робочий стіл, стілець, який можливо регулювати відповідно до потрібних параметрів, підставка для ніг.

Основним обладнанням, що застосовується на робочому місці секретаря, є апаратне забезпечення ПЕОМ.

2.2 Для захисту від електромагнітних, електростатистичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, які мають відповідний сертифікат щодо їх захисних властивостей.

2.3 для нейтралізації зарядів статистичної електрики в приміщені, де працює секретар, рекомендується підвищувати вологість повітря за допомогою зволожувача.

2.4 Сонячні відблиски на робочому місці секретаря усуваються за допомогою регульованих жалюзі, що встановлені на вікнах.

2.5 Зручна робоча поза секретаря забезпечується регулюванням висоти стільці та підставкою для ніг.

Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, за якого ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані горизонтально, верхні частини рук – вертикально, ліктьові суглоби розташовані під кутом 70-900, зап’ястя зігнуті під кутом не більш як 200, нахил голови – 15-200.

2.6 Розташувати дисплей на робочому місці потрібно так, щоб поверхня екрана була в центрі поля зору, не нижче як 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб зберігалася приблизно однакова відстань від очей секретаря до екрана, клавіатури, тримача для документів.

2.7 Під час роботи з текстовою інформацією найбільш фізіологічно несприятливим є зображення чорних знаків на світлому (білому) фоні.

3.3.3 Забороняється

— самочинно змінювати орієнтацію робочого місця відносно вікон та світильників, що може призвести до появи прямого та відбитого блискоту;

— відключати захисні пристрої, проводити зміни у конструкції апаратного забезпечення ПЕОМ;

— самостійно здійснювати ремонт апаратури чи технічне налагодження;

— класти будь-які предмети на апаратуру ПЕОМ;

— їсти на робочому місці;

— зберігати на робочому місці папери, документи, інші носії інформації, запасні блоки, деталі, які не використовуються при виконанні поточної роботи;

— вимикати пристрої ПЕОМ, виймаючи штепсельну вилку з електрорезетки (необхідно спочатку вимкнути пристрій на його пульті керування).

Висновки

Із всього вищевикладеного можна зробити наступні висновки.

Документ є багатофункціональним за своєю сутністю. Його головне призначення - зафіксувати інформацію, щоб її можна було передати на відстань і використати у часі. Тому перше завдання у сфері управлінської праці, на вирішення якої використовується персональний комп`ютер - це створення документів, тобто фіксація інформації.

Текстовий документ має свої особливості створення, редагування і форматування. Створений документ потрібно передати адресату. Комп`ютер стає засобом комунікації. Для передачі документів всередині організації створюються локальні мережі, з`являються засоби передачі документів по телефонним лініям зв`язку. Комунікативна функція, тобто передача документу на відстань - це другий напрямок використання комп`ютера.

Отримані документи оброблюються, їх необхідно зареєструвати і проконтролювати виконання. Реєстрація і контроль - третє завдання, яке вирішується спеціальним програмним забезпеченням.

І насамкінець, четверте завдання - зберігання інформації, тобто організація зберігання документів.

З розділу І «Характеристика Web-браузерів», можна зробити такий висновок, що найпопулярнішим на даний час є браузер — Explorer 6.0.

Популярність його пояснюється тим, що він є додаток до ОС Windows і встановлюється при встановленні операційної. Але, на мою думку, найблищим часом його витяснять інші, серед них — Mozilla Firefox та Opera.

Перелік використаних джерел

1. Інтернет ресурс.

2. Сучасне діловодство а.н. діденко Київ “Либідь” 2006.

3. СУЧАСНЕ ДІЛОВОДСТВО В.М. БРІЦИН Київ Видавництво «Довіра» 2007

4. Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.

5. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А. С. К., 2000.

6. Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий центр "Просвіта", 2000.

7. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.

8. Гринчишин Д. Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. К.: Рад. шк., 1986.

9. Ділова українська мова: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

10. Ділова українська мова: Посіб. для студентів вузів / За ред. Н. Д. Бабич. Чернівці: Рута, 1996.

11. Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упоряд. В. -Л. Кулініченко. — К.: Український центр духовної культури, 1996.

Додатки

Додаток 1

Формуляр-зразок ОРД формату А4 з кутовим розташуванням постійних реквізитів

Додаток 2

Характеристики

Список файлов ВКР