43237 (588312), страница 8
Текст из файла (страница 8)
2.5.2 Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу
До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.
Конкретизація – це процес, при якому одиниця більш широкого змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад, поняття “досліджувати” може відноситися до різних ситуативних умов, і в значній мірі упорядковується контекстом; у французькій мові цьому поняттю будуть відповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від контексту:
- explorer – досліджувати (наприклад, місцевість) – explorer l’environment, la nature – досліджувати навколишнє середовище, природу.
- еxaminer – вивчати, розглядати (examiner une affaire etc – вивчати якусь справу і т. д.).
- étudier – вивчати, розробляти (étudier un projet etc. – розробляти проект і т. д.).
Таким же чином багато французьких термінів мають в українській мові кілька відповідників, вживання того чи іншого з яких визначається контекстом. Наприклад, слово générer ми можемо перекласти як: генерувати, виробляти, породжувати, утворювати (створювати).
| Prototype de trottoir permettant de générer de la lumière grâce aux poids des passants a été déjà testé avec succès à Toulouse. | Прототип тротуару, який дозволяє генерувати світло за рахунок дії ваги пішоходів вже пройшов успішне тестування в Тулузі. | |
| Générer de l’électricité, de l’énergie. | Виробляти енергію, виробляти електроенергію (у цьому випадку можна вжити слово генерувати). | |
| L'augmentation des produits pétroliers génère l'inflation. | Подорожчання нафтопродуктів породжує інфляцію. | |
| Générer lels ondes électro-magnétiques. | Утворювати електромагнітні хвилі. | |
| Générer des ondes de grande amplitude. | Утворювати хвилі високої амплітуди (можливо, рідше, але замість слова утворювати вживається також слово генерувати). |
При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу. Наприклад: pétrole на українську мову ми часто перекладаємо не як нафта, а як паливо.
Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови є новим.
Скажемо, у французьких текстах із сонячної енергетики є терміни, переклад яких не зареєстрований галузевими франко-українськими словниками. Наприклад, термін le watt-crête. Переклавши його визначення з французької мови на українську, ми дізнаємося, що він позначає одиницю виміру електричної потужності фотогальванічної установки (сонячної батареї). Тобто цей термін вживається для позначення одиниці кількості електроенергії, яку ми можемо отримати від сонячної батареї певного розміру при певній кількості сонячної енергії. Оскільки в українській мові ми не знайшли прямого відповідника цьому терміну, його можна було б перекласти по-різному. Можна було б, наприклад, перекласти його як сонячний ват, за аналогією, адже тут ми вимірюємо вати електроенергії, яку ми отримали безпосередньо за рахунок енергії сонця. Подібний переклад може означати, що перекладач скористається прийомом логічної синонімії.
Розглянемо ще деякі прийоми. Компресія – більш компактне викладення думок завдяки випущенню зайвих елементів та позамовного контексту. Наприклад: tranché de dérivation des eaux – водовідвід, або, навпаки, українське поняття генератор змінного струму на французьку мову ми зазвичай перекладаємо коротким alternateur. Інверсія – це зворотній порядок слів, для привернення уваги до конкретних елементів. Наприклад: circuit de courant – струмовий ланцюг, послідовний ланцюг, а словосполучення installation photovoltaïque ми зазвичай перекладаємо як фотогальванічна (фотоелектрична) установка (іноді можемо перекладати як сонячна батарея) [2, c.44, 48].
Отже, переклад термінів – дуже відповідальна задача для перекладача. Перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з’являються нові терміни, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови.
Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об’єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками, а також поширеною у всьому світі мережею Інтернет.
Висновки
Дослідивши лексичні особливості перекладу науково-технічних текстів на матеріалі альтернативних видів енергії (АВЕ), ми дійшли наступних висновків.
1. Під дискурсом у даній науковій роботі мається на увазі комунікативна подія, обумовлена взаємозв’язком між мовцем і слухачем та їх мовленнєвою поведінкою. Завданням наукового дискурсу є доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем з метою описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати досліджень. Адресатом наукового дискурсу може бути 1) спеціаліст у вузькій області дисциплінарного знання; 2) спеціаліст широкого профілю; 3) масовий читач.
2. Досліджуваний функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує сферу суспільно-мовної практики людей (науку і виробничо-технічну сферу), предметом якої виступають проблеми пошуку, дослідження та застосування альтернативних видів енергії. Він належить радше до науково-популярного підстилю та характеризується сукупністю власних засобів, серед яких логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях.
3. Основною функціональною одиницею науково-технічних матеріалів є термін; він надає найбільш точне, стисле і економне визначення науково-технічній думці, що є дуже важливим для перекладача при роботі із словом.
4. Словниковий склад наукової і технічної літератури французькою мовою характеризується різноманіттям і великим числом наукових і технічних термінів. Дуже важко провести межу між термінами і повсякденними словами внаслідок їх лексичної багатозначності;
5. Для перекладу французької наукової і технічної літератури важливу роль відіграють словники. Проте відомо, що основний недолік словників полягає в тому, що вони застарівають ледве вийшовши до друку, а нові поняття, неологізми у сфері АВЕ виникають за дуже короткий проміжок часу. Крім того, словники для перекладу НТЛ є виключно спеціалізованими, а тексти тематики АВЕ є, так би мовити, «широко профільними», адже вони охоплюють різні, з точки зору лексики, наукові галузі, такі як сонячна, водяна, геотермальна, вітрова енергетика та ін.
6. Галузь альтернативних видів енергії характеризується наявністю великої кількості складених термінів, утвореними кількома радикалами для позначення якогось одного поняття. При передачі таких термінів засобами українською мови ми часто вдаємося до різноманітних перекладацьких прийомів, адже не завжди у мові перекладу присутній еквівалент чи навіть відповідник для позначення необхідного термінологічного поняття.
7. Складна еволюція французької мови сприяла широкому розвитку синонімії, в тому числі і лексичної. Одне і те ж поняття можна виразити різними словами. У французькій науковій літературі здебільшого використовуються синоніми латинського походження, які українською мовою ми зазвичай передаємо зі збереженням латинського кореня;
8. При перекладі необхідно пам’ятати, що хоча мова французьких науково-технічних текстів все ж таки є частиною загальнонаціональної мови, тобто використовує спільну лексику і граматику, вона має свій окремий стиль, який відповідає меті і завданню науково-технічної літератури. Тому для перекладача важливим завданням постає збереження цього стилю лексичними засобами своєї мови.
Звісно, усіх лексичних особливостей перекладу у цій об’ємній галузі знань ми не охопили у даній науковій роботі, а торкнулися лише тих, які на сучасному етапі здаються нам найактуальнішими та найцікавішими з перекладацької точки зору.
Україномовні бібліографічні джерела
1. Андрієнко Л.О. (уклад.) Науково-технічний переклад: Конспект лекцій і дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Черкаський держ. технологічний ун-т /. — Черкаси : ЧДТУ, 2002. — 91с
2. Бондаренко В.В., Дубічинський В.В., Кухаренко В.М. Переклад науково-технічної літератури. – Харків, 2001.
3. Бондарець О.В., Терещенко Л. Я., Дубічинський В.В., Павлова Г.Д. Основи українського термінознавства та перекладу науково-технічної літератури: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". — Х. : НТУ "ХПІ", 2006. — 136с.
4. Вакуленко М. О. Сучасні проблеми термінології та української наукової термінографії. Київ : ВПЦ Київський університет, 2009. – 64 с.
5. Гнатишена I. М., Кияк Т.Р. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінолонії. К. : Академія, 1996. 101 с.
6. Деркач Л.М. (відп.ред.). Актуальні проблеми науково-технічного перекладу / Національний гірничий ун-т ; Інститут електроенергетики. Кафедра перекладу та педагогічної психології ; Центр психологічних та інноваційних досліджень /. — Д. : Національний гірничий ун-т, 2007. — 257с.
7. Дев'яткіна С.С., Шкварницька Т. Ю. Альтернативні джерела енергії: Навч. посібник / Національний авіаційний ун- т. — К. : НАУ, 2006. — 92с.
- Євтушенко Л.П. (уклад.), Шпак В.К. (ред.). Збірка інформаційно-технічних текстів до курсу "Теорія і практика перекладу" / Черкаський інженерно- технологічний ін-т /— Черкаси, 1999. – 96с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
