42493 (588229), страница 4
Текст из файла (страница 4)
3. Багатоелементні структури з опорним іменником, що здебільшого слугують назвами установ, підприємств, організацій, політичних партій, посад, почесних звань тощо. Напр.: Орджонікідзівський районний суд Запоріжжя за позовом представника Народного Союзу «Наша Україна» заборонив Запорізькій міській виборчій комісії оголошувати остаточні результати виборів до Запорізької міської ради (Голос України, 08.04.2006).
Отже, стилістичне навантаження двоскладних речень зумовлене передусім функціональними виявами їхніх головних і другорядних членів. Помітними є зміни у структурно-семантичній репрезентації підмета: на тлі переважного вживання підметів, що позначають традиційні назви осіб, явищ, процесів суспільно-політичного життя, пасивізації деяких найменувань у ролі підметів, активно вживаних у радянські часи, актуалізуються нові,здебільшого прості підмети, виражені іменниками чи займенниковими іменниками у формі називного відмінка, пов’язані з назвами суб’єктів політики, політичних груп і напрямів. Різноплановим є і їхнє стилістичне використання - від нейтрального номінативного позначення до експресивно-оцінного - у разі субстантивації, метонімічної транспозиції, оказіонального творення. Вибір простої чи складеної форми підмета визначає тематика, жанрова специфіка та індивідуальність автора газетної публікації.
2.2 Функціонально-стилістичні особливості вживання другорядних членів речення
Послідовне дотримання логіко-граматичних засад при класифікації другорядних членів речення протягом XIX ст., - зауважує А. П. Загнітко, - зумовило і відповідне їх термінологічне окреслення: означення, додаток, обставина» [32, с. 173]. Ці члени речення в сучасних українських газетних контекстах дуже поширені, бо за допомогою їх журналісти відтворюють різноманітні життєві реалії суспільства, конкретизуючи логічні поняття об’єкта, атрибута й обставини.
Обсяг поняття член речення дає змогу синтезувати всі аспекти: логіко-синтаксичний, структурно-синтаксичний і комунікативно-синтаксичний [38, с. 48]. Функціонування цієї багатовимірної синтаксичної одиниці в газетному контексті спричиняє актуалізацію синтаксичної, семантичної, логіко-психологічної та комунікативно-прагматичної функцій.
Як слушно зауважує Н.Л. Іваницька, на конструктивне членування речень, на виділення його членів нашаровується комунікативний аспект, тобто важливість відповідного члена в комунікативному плані, виокремлення його з-поміж інших членів, його актуалізація в реченні [38, с. 48]. Тісне переплетення цього аспекту з семантико-стилістичним у мові сучасної української преси спрямоване на актуалізацію важливих об’єктних, атрибутивних, обставинних чинників повідомлення, посилення впливовості його емоційно-оцінних характеристик на реалізацію комунікативного діалогу «автор - читач».
У мові української преси початку XXI ст. фіксуємо низку постійних означень, які є переважно складниками термінологічних словосполучень у текстах інформаційних жанрів, зокрема: економічна і соціальна політика, парламентські вибори, парламентська кампанія, політичні сили, пленарний тиждень, антикризова програма, імперативний мандат, широка коаліція, банківська система, газові угоди і под. Напр.: На переконання глави держави, без порозуміння щодо основ і завдань економічної і соціальної політики держави жодна з гілок влади не спроможна самостійно вирішити проблему реформування місцевої влади (Урядовий кур’єр, 26.03.2008); За домовленостями Партії регіонів і БЮТ найближчі парламентські вибори мають відбутися аж 2014 року (Експрес, 04-11.06.2009); Така дрібниця, як дострокова парламентська кампанія, можлива без жодних правових підстав (Дзеркало тижня, 02.02.2008); ...істотний приріст прихильників спостерігався у трьох політичних сил — БЮТ, комуністів і блоку Литвина (День, 09.11.2007). Такі інформативні термінопоєднання є абсолютно новими, спричиненими активізацією українського політичного життя й економічних пріоритетів держави. Вони цілком витіснили з ужитку постійні означення трудовий, братерський, братній, соціалістичний, радянський, рішучий, високий, ударний тощо, зафіксовані в мові преси 70-80 pp. XX ст., пор.: трудова вахта, трудові дарунки, трудові звершення, політичне і трудове піднесення, братерська дружба, братні соціалістичні країни, рішуча відсіч, високий обов’язок, високий рубіж, ударна праця, ударна вахта тощо [45, с. 182-183].
Новим явищем у мові преси досліджуваного періоду є активне використання прикметникових означень, утворених від назв політичних партій, політичних уподобань, прізвищ політичних діячів, назв державних установ, держав тощо. Напр.: Аналітики прогнозують невдовзі і втечу з бютівського корабля як політиків, так і їхніх спонсорів (Голос України, 27.05.2008); вернемося до помаранчевого табору (Українська газета, 11-17.10.2007); Вигідні з психологічного погляду - на тлі Баложиного наклепу - бойові дії, розпочаті Тимошенко, можна було б подати не як факт відкритої агресії, як вимушений акт примушування до миру (Дзеркало тижня, 06.09.2008). Як засвідчує обстежений матеріал, стрижневим, часто вживаним сьогодні на газетних шпальтах є означення ключовий (ключова), що, на нашу думку, спричинено семантикою цієї лексеми, її легкою придатністю до функціонального виокремлення найважливішого в змісті повідомлення: Ключовим пунктом наради було підписання листа на адресу Міжнародного валютного фонду щодо отримання чергового траншу кредиту (Україна молода, 03.03.2009); Ключовою темою форуму стала і відповідальність власника за створення безпечних умов роботи виробничих об’єктів... (День, 23.10.2007); Ключовою цінністю демократичного врядування є законослухняність...(Дзеркало тижня, 30.05.2009).
Локативні відношення нерідко відтворюють за допомогою означення тамтешній, активізованого останнім часом зі значенням «який є (відбувається) там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йдеться». її використання певною мірою українізує, оживлює газетний виклад, сприяє уникненню повторень. Напр.: Гранітна скульптура із зображенням тамтешнього героя, націоналіста та військового союзника у боротьбі проти Московської держави, шведського короля Карпа ХІІ з’явиться в Україні (Україна молода, 23.10.2007); Свою розповідь ми почнемо з тамтешніх подій (Дзеркало тижня, 06.09.2008). Стилістичну функцію уникнення повторень і надання контекстові пафосності виконують також означення перифразного зразка, що увиразнюють атрибутивну характеристику місця події, пор. стилістично нейтральне мешканці Києва і стилістично забарвлене мешканці стольного града: Мешканці стольного града переважно підтягувалися сюди наприкінці робочого дня (Голос України, 24.11.2005).
Як і раніше [46, с. 103], активно вживаними в інформаційних (дописах, інформативних повідомленнях, репортажах) та аналітичних (спортивних оглядах) текстах сучасної української газетної періодики є прикметникові означення, утворені від географічних назв. У такому разі речення не потребують обставин місця, бо означення виконують подвійну функцію: атрибутивну й обставинну. Напр.: Із власної кишені розплачуються кримські міліціонери і за лікування Мустафи та Ейваза Хаїрових (Україна молода, 03.03.2009, с 2). Останнім часом такі означення поширилися і на заголовкові комплекси, де вони чітко і точно номінують місце події: Рекорд брацлавських педагогів (Вінниччина, 18.03.2008). Новою є тенденція до посилення атрибутивних функцій відтворюваних реалій за допомогою вживання ступеньованих форм якісних прикметників, активізація яких особливо помітна останнім часом. Вони яскраво виражають категорійне «значення ознаки предмета, що конкретизується як ознака міри якості в ньому» [Островська, 2006]. Напр.: ...найсвіжіший запис зроблено після старту на «1+1» телепроекту «Танці з зірками», що полюбився телеглядачам (День, 23.10.2007); Здається, ми маємо нагоду спостерігати чи не найцікавіший за всі роки незалежності чемпіонат України (Україна молода, 23.10.2007); На жаль, представникам найдальшої глибинки бракує впевненості (Вінниччина, 18.03.2008). Іноді відбувається ненормативний процес ступенювання прикметникових форм, коли у формі вищого ступеня порівняння виступає відносний прикметник, напр.: Багато з антонівських планерів у часи своїх перших польотів у київському небі діставали характеристичні ознаки найневибагливіших, найекономічніших... серед свого класу літальних апаратів усього світу (Молодь України, 25-29.10.2007).
Дещо порушують архітектоніку інформативного повідомлення про погоду художньо-публіцистичні вкраплення, як-от дієприкметниковий зворот, який розширює семантику постійного означення, на зразок ...на наших українських просторах ще стоятиме позичена у зими морозна погода (Голос України, 28.02.2006), проте вони є колоритними в стилістичному плані, інтригують вибагливого читача.
Загальновідомо, що життя української мови у сфері засобів масової інформації до періоду проголошення незалежності України перебувало в силовому полі російської мови, журналісти орієнтувалися на мовну практику центральної російської преси [62, с. 9]. Така ситуація негативно вплинула на мову української преси. Негативним явищем часів радянщини, наслідки якого маємо ще й сьогодні, є, на жаль, поширене функціонування невластивих українській мові означень, виражених формами активних дієприкметників теперішнього часу в різних газетних жанрах: (інтерв’ю) Катерина Амосова - автор багатьох наукових праць, чудовий практикуючий лікар, шеф-редактор кількох медичних журналів і далі, і далі, і далі (День, 08.02.2006); (огляд) Найбільше постраждав зникаючий ялівець високий... (Голос України, 24.02.2006); (інформативне повідомлення) Вони (представники Блоку Юлії Тимошенко -1.3.) претендують на лідируючу роль, але не мають союзників (День, 08.02.2006); (допис) Але дорогий цукор нікому не потрібний - ані процвітаючому Заходу, ані нам (Голос України, 24.02.2006); (репортаж) Навмисно чи ні, а спровокована молочна криза може знизити вартість успішно працюючих українських сирзаводів... (Голос України, 28.02.2006). Дослідники української мови вважають, що форми активних дієприкметників теперішнього часу загалом не властиві їй, і якщо тільки структура речення дає змогу уникнути їх вживання, то потрібно від них відмовитися. Натомість доречними будуть описові форми, пор. практикуючий лікар -лікар, який практикує (чи лікар-практик); працюючий сирза-вод - сирзавод, що працює, або ж комунікативно-лексичні замінники, пор. лідируючу роль - основну, провідну роль.
Позитивним явищем є активізація прикметникових означень український (українська, українське, українські), національний (національна, національне, національні) у поєднанні з означуваними іменниками влада, суспільство, ринок, позиція, політикум, ліга, рада, особливості і т. ін., що набули статусу постійних означень в інформаційних та аналітичних газетних жанрах. Напр.: У Міжнародному валютному фонді уже чекають листа від української влади (Україна молода, 03.03.2009); Європейців насторожує надмірна політизація українського суспільства (Дзеркало тижня, 06.09.2008). У радянський період розвитку мови преси, зауважує О.А. Сербенська, прикметникове означення український узагалі не вживалося, а означення національний повністю зруйнувало свою валентність і функціонувало лише у поєднаннях «ленінська національна політика», «національний дохід» тощо [62, с. 373-374]. Нинішня активізація згаданих лексем засвідчує постійну потребу в репрезентації суспільно-політичних, економічних, культурних досягнень нашої держави в засобах мас-медіа, у відтворенні рис її самобутності, незалежності, національної гордості за вагомі здобутки в певній галузі.
У деяких друкованих виданнях, зокрема міжнародному політичному тижневику «Дзеркало тижня», натрапляємо на цілий комплекс прикметникових означень, поєднаних або синонімічно, або структурно послідовно. У такому разі просте речення набуває урочистої стилістичної конотативності, інтенсифікованої виразності й поглибленої атрибутивної фактологічності. Пор.: Духовне відродження як державна ідеологія, як національна ідея на практиці має означати послідовну виважену й відкриту політику, чесні, стабільні й прозорі правила в бізнесі, повну свободу слова і гарантований судовий захист конституційних прав людини і громадянина, соціальну справедливість і захищеність особи, всі необхідні умови для саморозвитку та самореалізації людини (Дзеркало тижня, 30.05.2009).
Означення в мові сучасної української преси бувають виражені й іншими неспеціалізованими засобами, зокрема інфінітивом: Цій людині (Є. Товстусі - 1.3.) Бог дарував шляхетне мистецтво пізнавати світ, лікувати його, відтворювати на полотні (Культура і життя, 15.11.2006); займенником: Треба категорично уникати будь-яких форм політизації бренду Євро-2012 (Високий замок, 02.10.2008). У їхньому обмеженому функціонуванні не спостерігаємо якихось виразних стилістичних особливостей.
В аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах, а також в одному з інформаційних жанрів - репортажі - помітна активізація означень, виражених субстантивними словосполученнями, ужитими в переносному значенні. Графічно їх виокремлюють лапками, зосереджуючи увагу на переносному вживанні, пащ».: До речі, Президент учора також відзначив свято «останнього дзвоника» (Голос України, 30.05.2009); Середина лютого - період «серцевої експансії ‘ в торгівлі (Україна молода, 14.02.2008).
Нерідко сучасні журналісти вдаються до експресивніших означень, утворених «на ходу», спонтанно під впливом певних життєвих асоціацій, вихоплених з попереднього контексту чи відомих з досвіду як цитати, чим зацікавлюють читача, спонукають до роздумів над актуалізованими відношеннями атрибутивності. Кількість таких означень помітно зростає, структурно вони розгортаються від одного слова до цілої реченнєвої побудови, а нерідко й відтворюються як фразеологізм чи афоризм. Пор.: Урешті-решт... люди кудись постійно поспішають у ритмі «не встигаю» (Українська газета, 11-17.2007). Інформативної насиченості повідомленню за наявності лише одного акту предикації нерідко надають прикладкові конструкції, у яких атрибутивне значення розширюється додатковими змістовими і структурними (прикметниковими, прийменниково-відмінковими та ін.) компонентами, що формують цілісну назву певної події, напр.: Надра Банк презентував кредитний пакет «Житловірішення» (День, 23.10.2007); У «Главред-медіа» відбулася зустріч «Книжковий вересень» проекту братів Капронових «Книжкові сезони» (Високий замок, 02.10.2008). Виокремленні поширені означення-прикладки мають найбільше функціональне навантаження, вони в стислій формі поглиблюють комунікативно-змістовий аспект повідомлення, тому й типові для інформаційних міні-жанрів - дописів, інформативних повідомлень, хронік.
Важливим структурно-семантичним компонентом речення є також додаток, який позначає зв’язок між «діями, станами або ознаками і відповідними об’єктами (предметами, поняттями, особами), на які ці дії, стани або ознаки переходять, з якими вони безпосередньо пов’язуються або для яких вони є джерелом виникнення» [21, с. 181].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
