36350 (587947), страница 15
Текст из файла (страница 15)
Вказані вимоги містить також ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права".
З огляду на наведене, враховуючи вимоги закону про обов'язкову письмову форму договору щодо використання твору та розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, суд доходить висновку, що доводи представника відповідача про укладення такого договору в усній формі не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, та вважає, що використання твору без письмового договору є порушенням авторських прав позивача.
За змістом ст. 50 Закону України " Про авторське право і суміжні права" вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і ( або ) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону , та їх майнові права, визначені статтями 15,39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25,42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав, є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і ( або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При визначенні компенсації суд враховує обсяг порушення та вважає, що стягненню підлягає компенсація в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 4000 грн.
В частині відшкодування моральної шкоди вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Законодавством встановлено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру, яких позивач зазнав внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії відповідача. Як загальна умова цивільно-правової відповідальності законодавством передбачений зв’язок між протиправною поведінкою та наслідками, що настали.
Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та розміру такої шкоди, підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у суда не має.
Судові витрати, що пов’язані з розглядом справи, та складаються з витрат за послуги моніторингу в розмірі 64 грн. 08 коп., судового збору в розмірі 81 грн., підтверджено даними відповідних квитанцій ( а.с. 1,2,7) та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст. 79,88 ЦПК України.
Підстав для стягнення витрат, пов’язаних з явкою до суду та в ТОВ "Моніторінг телебачення України" , у суда не має, оскільки позивачем не надано доказів , на підтвердження розміру таких витрат.
Керуючись ст.ст. 10,15,60,79,88,212-215,218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 433,435,440,441,1107 ЦК України, ст.ст. 8,11,15,32,33,50,52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Киевские ведомости" - Телерадіоефір" на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 4 000 ( чотири ) тис. грн.., судові витрати в розмірі 81 ( вісімдесят одна ) грн.., витрати, пов’язані з оплатою послуг моніторингу в розмірі 64 ( шістдесят чотири ) грн.. 08 коп., а всього стягнути 4145 ( чотири тисячі сто сорок п’ять ) грн.. 08 коп.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м.Києва.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ
15 лютого 2007року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого-судді Черненко І. В.
при секретарі Задубняк В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро-Кіровоград " про порушення прав власників патенту, стягнення винагороди та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись до суду з позовом, в якому зазначили, що ЗО січня 2002 року комісією відповідача здійснено випробування нового Українського хлоратора ХТ-2 авторів та власників патенту на винахід-позивачів. Результати випробування показали високі якості і технічні можливості нового винаходу. 30.01.2002 року вказаний апарат для хлорування води було впроваджено на Дніпровській водопровідній станції в технологію очистки води. За довідкою начальника відповідача річний економічний ефект від впровадження Українського хлоратора ХТ-2 складає 120354,8 грн., а термін окупності визначено в 1 місяць. Після отриманого відгуку відповідач отримав підставу для укладання ліцензійного договору з власником патенту, але до цього часу від укладання ліцензійного договору ухиляється, протиправно використовуючи належну їм інтелектуальну власність без їхньої згоди. Виходячи з щорічного економічного ефекту в розмірі 120354,8 грн. за період з 30.01.2002 року по 30.01.2006 року їм завдано шкоди в розмірі 481419,2 грн., які просили стягнути з відповідача на свою користь. Порушенням їх прав та законних інтересів завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні права інтелектуальної власності, порушенні нормальних життєвих зв'язків через тяжкий матеріальний стан, неможливість продовження активного творчого громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, різким погіршенням Стану здоров» я. Просили суд стягнути з відповідача 100000 моральної шкоди. Крім того, просили суд зобов’язати відповідача укласти з ними ліцензійний договір на п'ятий рік використання Українського хлоратора ХТ-2 до закінчення строку чинності патенту. Під час знаходження справи в провадженні суду позовні вимоги неодноразово змінювали. Остаточно визначившись з позовними вимогами, просили суд зобов’язати відповідача виплатити на їхню користь матеріальну шкоду в розмірі 584081 гри. за період використання Українського хлоратора ХТ-2 -4 роки 10 місяців 7 днів та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив суду, що між ОКВП „Дніпро-Кіровоград" та Кіровоградським державним технічним університетом ІНФОРМАЦІЯ_1року укладено Договір НОМЕР_1.102 про створення науково-технічної продукції, за яким проводились роботи по удосконаленню, проведенню випробувань, впровадженню з документальним оформленням можливості експлуатації Українського хлоратора ХТ-2 конструкції ОСОБА_1. на Дніпровській водопровідній станції. Договір на впровадження в технологічний процес вказаного пристрою не укладався. Договір НОМЕР_1.102 повинен був виконуватись поетапно. Умовами Договору НОМЕР_1.102 було передбачено виконання семи етапів робіт із чітко визначеними строками для виконання. При виконанні кожного етапу робіт складається проміжний акт здачі-приймання етапу. Приймання та оцінка наукової продукції здійснювалась відповідно до Технічного завдання на виконання науково-дослідних робіт від ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Остаточний термін здачі робіт закінчувався 31.12.2003 року. В результаті виконання Договору було виконано лише 2 етапи та складено 2 проміжних акти здачі-приймання етапів від 02.05.2002 року та від 02.07.2002 року. По першому етапу проведено збір вихідних даних, виготовлено експериментальний зразок та проведено контроль за монтажем експериментального зразка; по другому етапу проведено випробування експериментального зразка на режимах на оброблено вихідні дані. Впровадження в технологічний процес Українського хлоратора ХТ-„ було передбачено шостим етапом робіт, який так і не було виконано. Для введення Українського хлоратора ХТ-2 у технологічний процес необхідне проектне рішення, яке б повністю відповідало вимогам правил ПБХ-93 та пройшло відповідну експертизу. Позивачі жодного разу не звертались з вимогою про повернення належного їм хлоратора, проти чого підприємство не заперечує.
Судом встановлено, що позивачі є власниками патенту на винахід-Український хлоратор ХТ-2.
1.04.2002 року між: Кіровоградським державним технічним університетом та відповідачем було укладено договір НОМЕР_1.102 (далі - Договір) про створення (передачу) науково-технічної продукції. Предметом даного Договору є удосконалення, проведення випробування, впровадження з документальним оформленням можливості експлуатації Українського хлоратора ХТ-2 конструкції ОСОБА_1. на Дніпровській водопровідній станції (п.10). Зміст і терміни виконання основних етапів визначені календарним планом. Технічним завданням на виконання науково-дослідної роботи на удосконалення, впровадження і оформлення Українського хлоратора ХТ-2 визначено 6 етапів НДР. П. 7 визначено, що після виконання етапів робіт виконавець представляє замовнику акт про виконання етапу і рахунок на оплату етапу, який повинен бути розглянутий замовником в 10-денний строк.
Сторонами не оспорюється, що на виконання даного Договору виконавцем (КДТУ) виконано лише 2 етапи робіт, зокрема-збір вихідних даних, виготовлення експериментального зразка, контроль за монтажем експериментального зразка; випробування експериментального зразка на режимах, обробка отриманих даних.
Подальше виконання умов Договору було припинено.
Відповідно до абз.З ч.2 ст.31 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу корисної моделі з науковою метою або в порядку експерименту.
На думку суду, Український хлоратор ХТ-2 на Дніпровській водопровідній станції використовувся на підставі Договору НОМЕР_1.102 саме з науковою метою та в порядку експерименту, у зв'язку з чим таке використання не є порушенням прав позивачів, що випливають з патенту.
На даний час Український хлоратор ХТ-2 не впроваджено у технологічній процес по хлоруванню води.
Враховуючи викладене в задоволенні позовних вимог про стягнення 584081 грн. за період використання Українського хлоратора ХТ-2 - 4 роки 10 місяців 7 днів слід відмовити.
У зв'язку з тим, що судом не встановлено будь-яких порушень прав позивачів, у стягненні 1000000 грн. моральної шкоди суд відмовляє.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з позивачів на користь держави по 854 грн. 25 коп. судового збору.
На підставі ст.ст.459, 464 ЦК України, ч.2 ст.31 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", керуючись ст.ст.11, 213-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2до Обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро-Кіровоград" про порушення прав власників патенту, стягнення винагороди та моральної шкоди - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2на користь держави по 854 грн. 25 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського районного суду підпис І.В. Черненко
м. Кіровограда
1 Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. – Законодавство „ЛІГА”.
2 Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 29, ст.367
3 Якубовський І. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності за законодавством України. // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 8. – С. 15.
4 Садиков О.Н. Общие и специальные нормы в гражданском законодательстве. // Советское государство и право. – 1971. - № 1. – С. 40-41.
5 Гаврилов Э.П. Основные направления развития советского авторского права: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – М., 1985. – С. 18.
6 Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. – М., 2003. – С. 375.
7 Кодинець А. О. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України: Дис. ... канд. юрид. наук; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2006. — С. 118.
8 Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Кн. 1. Общие положения. – М., 2001. – С. 399.
9 Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. - М„ 2004. - Т. 2, полутом 1. – С. 50-51.
10 Гражданское право: В 2 т. / Отв. рсл. Е. А. Суханов. - М., 2002. - Т. 2, полутом 1. – С. 18-19.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
