15094 (585578), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

7. Вологість внесених мінеральних добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроїв. Максимальне відхилення вологості від стандартної - не більш 20%.

1.4.3 Склад агрегату і його експлуатаційно-технічні вимоги

Склад МТА визначається на основі вибору марки трактора і с.-г. машин та розрахунків, що дозволяють визначити робочу ширину захвату на раціональній передачі трактору, а також робочу швидкість в межах агротехнічних вимог. Експлуатаційні показники розраховуються для 3-4-х варіантів МТА за кількісним складом машин-знарядь, з яких приймається кращий варіант. До уваги приймається значення показника слідоутворення, який розраховується за формулою 1.17.

Розрахунки ведуться для тягових агрегатів і виконуються в слідуючій послідовності:

1) Визначаємо за даними тягової характеристики експлуатаційні показники трактора, швидкість руху, тягові зусилля, витрати палива, максимальну тягову потужність.

Таблиця 1.8 Параметри тягових характеристик тракторів на агрофоні поля підготовленого для сівби

2) Розраховуємо питомий опір машин на обраних передачах трактора при відповідних значеннях швидкості руху.

K_V = K₀*(1+∆₀/*100*(V_P-V_H)) 1.17

де ∆₀ – темп зростання питомого опіру машини за рахунок збільшення швидкості руху агрегату на 1км

K₀ – питомий тяговий опір машини при швидкості руху V_H = 5 км/год.

V_P – робоча швидкість руху, км/год.

Для трактору: Т-150

K_V1 = 1,5*(1+2)*100*(7,5-5) = 1,575 кН

K_V2 = 1,5*(1+2)*100*(8,67-5) = 1,61 кН

ДТ-75М

K_V5 = 1,5*(1+2)*100*(7,55-5) = 1,576 кН

K_V6 = 1,5*(1+2)*100*(8,45-5) = 1,6 кН

Т-150К

K_V1 = 1,5*(1+2)*100*(8,35-5) = 1,576 кН

3) Визначаємо граничну ширину захвату агрегату за передачами трактора

В_Р = (Р_ТН*G*i/100)*G_P/[Ki+gМ*i/100+g_зч(f_зч+i/100)] 1.18

де Р_ТН – номінальне тягове зусилля трактора на обраній передачі, кн.

G – вага трактора, кн.

і – похил місцевості, %

G_P – коефіцієнт використання тягового зусилля трактора

g_М – середня вага с.-г. машини на один метр ширини захвату, кН/м

g_зч – питома вага зчіпки

f_ЗЧ – коефіцієнт опору кочення зчіпки

g_М = (G_М+0,01∑υ_δ*γ_М+Gg)/В_М 1.19

де υ – об’єм бункерів для технологічного матеріалу

γ_М – об’ємна маса технологічного матеріалу т/м³

G_М, Gg – вага с.-г. машини та обслуговуючого персоналу, кН.

g_М = (13+0,01*0,453*0,8+0,7)/3,6 = 3,8 кН/м

g_ЗЧ = 7,6 /14,4 = 0,53 кН/м

Для трактору: Т-150

В_Р1 = (34,5-71,1*2/100)*0,93/[1,575+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 18,1м

В_Р2 = (30,1-71,1*2/100)*0,93/[1,61+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 15,1м

ДТ-75М

В_Р5 = (19,8-64*2/100)*0,93/[1,576+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 10,8м

В_Р6 = (16,9-64*2/100)*0,93/[1,6+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 8,4м

Т-150К

В_Р1 = (28-76*2/100)*0,93/[1,6+3,8*2/100+0,53*(0,15+2/100)] = 14,3м

4) Визначаємо кількість машин в агрегаті

П_М = В_МАШ/В_П 1.20

Для Т-150 П_М1 = 18,1/3,6 = 5,02

П_М2 = 15,4/3,6 = 4,3

Для ДТ-75М П_М5 = 10,8/3,6 = 3

П_М6 = 8,4/3,6 = 2,3

Для Т-150К П_М1 = 14,3/3,6 = 3,9

5) Визначаємо тяговий опір причепної частини агрегату

R_Q = П_М*В_Р*К₁+G_М*П_М*і/100+G_ЗЧ*(f_ЗЧ+і/100) 1.21

Для Т-150 R_Q1 = 3*3,6*1,575+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 19,08кН

R_Q2 = 3*3,6*1,61+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 19,46кН

Для ДТ-75 R_Q5 = 3*3,6*1,576+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 18,09кН

R_Q6 = 2*3,6*1,6+13*2*2/100+7,6(0,15+2/100) = 13,33кН

Для Т-150К R_Q1 = 3*3,6*1,6+13*3*2/100+7,6(0,15+2/100) = 13,33кН

6) Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора

G_P = R_Q/(P_ТМ-Gi/100) 1.22

Для Т-150 G_P1 = 19,08/(34,5-71,1*2/100) = 0,6

G_P2 = 19,46/(30,1-71,1*2/100) = 0,67

Для ДТ-75М G_P5 = 18,09/(19,8-64*2/100) = 0,97

G_P6 = 13,3/(16,9-64*2/100) = 0,85

Для Т-150К G_P6 = 19,35/(28-76*2/100) = 0,73

7) Визначаємо продуктивність варіантів МТА

W = 0,1*B_P*V_P 1.23

Для Т-150 W₁ = 0,1*10,8*7,5=8,1 га/год.

W₂ = 0,1*10,8*8,67=9,36 га/год.

Для ДТ-75М W₅ = 0,1*10,8*7,55=8,15 га/год.

W₆ = 0,1*7,2*8,45=6,08 га/год.

Для Т-150К W₁ = 0,1*10,8*8,35=9,01 га/год.

По результатам розрахунків обираємо кращий агрегат на базі трактора Т-150+С-11у+3СЗТ-3,6, який краще працює на 2 передачі на швидкості Vр = 8,67км/год.

1.4.4 Технологічна підготовка агрегату до роботи

Технологічна підготовка агрегату до виконання заданої технологічної операції зводиться до перевірки трактора, сільгоспмашини і зчіпки.

При технологічній підготовці МТА вважається, що технічний стан машини задовільний і основні регуліровки виконані на відділку господарства. Перевіряється правильність наладки навісної системи трактора, ширини колії, справність системи керування і таке інше. У с.-г. машин і згінки перевіряється правильність установки робочих органів, з’єднання машини. Технологічна перевірка роботи агрегату виконується при перших декількох проходах, а виявлені недоліки негайно усуваються.

1.4.5 Підготовка поля

Підготовка поля включає:

• огляд поля з метою усунення переплод, які можуть погіршити якість виконання робіт, знизити продуктивність агрегату і створювати аварійні ситуації;

• вибір напрямку та способу руху агрегатів, враховуючи попередній обробіток та природні умови;

• розмітку поворотних смуг, позначення лінії першого проходу агрегата, місць заправки насінням та інше;

• розмітку загонів, виконання прокосів і обкосів для поворотних смуг та з метою протипожежного захисту;

• визначення послідовності обробітку поворотних смуг і основного масиву поля.

1.4.6 Вибір способу руху і режиму роботи агрегату

Організація використання агрегату при виконанні технологічної операції визначається способом руху на загоні та режимом роботи на протязі зміни, що впливає на експлуатаційні показники.

Основними кінематичними параметрами агрегату являються: кінематичний центр, кінематична довжина та ширина, довжина виїзду, центр та радіус повороту, які мають значення на вибір способу руху. Вибір раціонального способу руху і виду повороту агрегату дозволяє зменшити непродуктивні витрати часу зміни.

Найбільш ефективним при весняному підживленні зернових агрегатом з трьох машин є грушоподібний поворот, довжина холостого ходу якого визначається як:

L_X = (6,6…8)ρ_y+2L, 1.24

де ρ_y – умовний радіус повороту, м

L – довжина виїзду агрегату, м

L = (0,25...0,75) (L_T+Li2+L_M)

L = 0,7*(2,55+6,8+3,2) = 8,785 м

ρ_y = 1,3В_Н = 1,3*10,8 = 14,04 м

L_X = 7*17,04+2*8,785 = 115,85 м

Ширина поворотної смуги для петльового грушоподібного повороту визначається як:

Emin = 2,8* ρ_y+L*d_X 1.25

де d_X – кінематична ширина захвату агрегату.

Emin = 2,8*14,04+8,785+5,4 = 42,4 м

Приймаємо ширину поворотної смуги кратною ширині захвату Е=42,4 м.

Спосіб руху агрегату користуючись довідковою літературою для весняного підживлення зернових сівалками найкращий є челночний.

Для визначення ефективності такого способу руху обчислюємо коефіцієнт робочих ходів:

1.26

де α_Р, α_Х – довжини робочого ходу та холостого, м

П_Р, П_Х – кількість робочих та холостих ходів.

П_Р = L/В_Р; П_Х = П_Р-1

П_Р = 1000/10,8 = 92,6; П_Х = 93-1 = 92

α_Р = 2000-2*54 = 1892м

Витрати часу на один цикл визначаємо як:

t_Ц = (t_Р+t_ПОВ)П_РУФ+t_ТЕХН 1.27

де t_Р – витрати часу на робочий хід, хв.

t_ПОВ – витрати часу на поворот, хв.

П_РУФ – фактична кількість робочих ходів за цикл

t_ТЕХН – час, що витрачається на технологічне обслуговування агрегату за цикл, хв.

Витрати часу на поворот розраховуємо аналогічно

t_X = 0,06*£_X/V_X 1.28

t_X = 0,06*115,85/10 = 0,7хв.

Кількість робочих ходів за цикл для посівного агрегату розраховуємо:

1 .29

де П_М, V_М – кількість с.-г. машин в агрегаті та місткість бункерів однієї машини, м³

γ_М, Н – об’ємна маса і норма внесення технологічного матеріалу

φ – коефіцієнт використання місткості бункера

φ = 0,85...0,95

Приймаємо П_РУФ = 3

t_Ц = (13,1+0,7)*3+5 = 46,4хв.

Розраховуємо час для виконання залишкових циклів:

Т_ЗАГ = Т_ЗМ*t_НЦ-t_Ц 1.30

де Т_ЗМ = 420хв. – час зміни

Т_ЗАГ = 420*70-46,4 = 303,6хв.

Кількість залишкових циклів:

П_ЦЗАЛ = Т_ЗАЛ/t_Ц 1.31

П_ЦЗАЛ = 303,6/46,4 = 6,54

Характеристики

Список файлов ВКР