15094 (585578), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

При перестою на кореневищі (більше 10 днів) чи довгій відліжці скошеної пшениці у валках (більше 5 днів) якість зерна значно погіршується. Перед збиранням масивів пшениці обов’язково проводять обкіс полів зі сторони лісосмуг та по периметру шириною 20-30м.

При прямому комбайнуванні використовують жатки різної ширини захвату: для комбайнів СК-5 “Нива”-3,2; 4,1; 5,6 та 7м, а для СК-6 “Колос” – 5,6 та 7м. Також використовують комбайн Дон-1500.

1.2.1 Визначення обсягу роботи технологічних операцій

Обсяг роботи по кожній технологічній операції визначаємо як:

V_ОБР = F_П*К_ПОВ 1.1

V_ВАН = F_П*Н 1.2

V_ТКМ = U_ВАН*£ 1.3

де V_ОБР, V_ВАН, V_ТКМ – обсяг роботи відповідно при виконанні основних технологічних операцій, га; внесенні (збору) матеріалу в т (ц); перевезенні вантажу ткм;

F_П, К_ПОВ, Н, £ – відповідно площа полі в га, повторність операцій (при двократній повторності к=2), норма внесення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстань перевезення технологічного матеріалу або врожайність культури в ц/га, відстань перевезення технологічного матеріалу в кг.

Результати розрахунків в графу з технологічної карти:

V_ОБР =200*1 = 200га

V_ВАН = 200*50 = 10000ц

V_ТКМ = 80*5 = 400ткм

1.2.2 Вибір та розрахунок складу агрегатів

Склад МТА визначається для кожної технологічної операції. В першу чергу визначаємо тип і клас енергетичного засобу (трактора). На грунті з твердим агрофоном (стерня) можна використовувати трактори як гусеничні, так і колісні. Технологічні операції на рихлому грунті рекомендується виконувати тракторами з гусеничним рушаєм.

Марочний склад с.-г. машин для агрегатів визначається за їх призначенням та залежно від технологічного процесу і заноситься в технологічну карту.

Кількість машин в агрегаті залежить від співвідношення зусилля трактора та тягового опору с.-г. машин і орієнтовано визначається як:

N_Mi = ε_P*P_ri/(R_M+R_ЗЧ) 1.4

де ε_P – коефіцієнт, що характеризує ступінь використання тягового зусилля трактора (ε_P = 0,85-0,93)

P_ri – тягове зусилля трактора на і-тій передачі (визначається по тяговій характеристиці трактора), кн.

R_M – тяговий опір с.-г. машини, кн.

R_M = В_Р*К_Р 1.5

де В_Р, К_Р – відповідно ширина захвату однієї машини в м, і питомий опір машини, кН/м

R_ЗЧ – тяговий опір зчіпки, кн. (визначається як і G_ЗЧ, f_ЗЧ тут G_ЗЧ, f_ЗЧ відповідно вага зчіпки та коефіцієнт опору кочення зчіпки f_ЗЧ = 0,15-0,25)

Якщо агрегат складається з однієї машини, зчіпка не використовується.

1.2.3 Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції

Кількість одиниць агрегатів для виконання технологічної операції залежить від об’єму роботи, продуктивності агрегату, агростроків виконання роботи.

1.6

де V_Ф – обсяг роботи, га (т. км)

W_ЗМ – змінний нормативний виробіток, га/зм. (Т_ВМ, Т_КМ/ЗМ) для більшості операцій приймається за нормативними даними.

К_ЗМ, К_НТЛ – відповідно коефіцієнт змінності та порушення технологічного процесу. Значення коефіцієнту змінності рекомендується приймати за умови ефективного використання часу світового дня. Для робіт, що виконуються у січні, лютому, листопаді К_ЗМ = 1, для березня та вересня К_ЗМ = 1,5 у всіх інших випадках в літній період можна приймати К_ЗМ = 2. Коефіцієнт порушення технологічного процесу враховує імовірність появи простою агрегату за кліматичних умов та можливих технологічних причин. Якщо термін виконання технологічного процесу невеликий (менш 12 днів) К_НТЛ = 1, в протилежному випадку К_НТЛ = 0,95-0,98.

Д_А – тривалість агростроку приймається відповідно з оптимальними строками виконання технологічних операцій, що вказується в агротехнічних вимогах.

n_Q = 200/(35*1,5*5) = 0,76≈1

Змінний виробіток агрегату, при відсутності норм розраховується як:

W_ЗМ = 0,1*В_Р*V_Р*τ*Т_ЗМ 1.7

де В_Р – робоча ширина захвату агрегату, м

В_Р = В_ВН*n_М (В = 0,95...0,98) для сівби В = 1,0 В_Н – конструктивна ширина захвату машини в м. n_М – кількість машин.

τ - коефіцієнт використання часу зміни

Т_ЗМ – нормативна триівалість зміни, годин (з нормою 7 годин)

Результати розрахунків заносимо у графу 8.

1.2.4 Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів

Кількість тракторозмін роботи агрегатів на кожній операції визначається для операції один так:

n_ЗМ = V_Ф/W_ЗМ 1.8

n_ЗМ = 200/3,5 = 5,7

Результати розрахунків заносяться у графу 9.

1.2.5 Кількість розрахункових днів роботи агрегатів

При плануванні і розрахунку робочих днів агрегатів необхідно враховувати звязок між технологічними операціями. Бувають випадки, коли декілька технологічних операцій необхідно виконувати одноразово: наприклад сівба, транспортування насіння, навантаження насіння в транспортні засоби тощо. В таких випадках кількість розрахункових робочих днів виконання технологічної операції визначається для головного агрегату і в даному випадку посівного.

Д_Р = n_ЗМ/К_ЗМ≤Д_Q 1.9

Кількість днів роботи допоміжних агрегатів прирівнюються до тривалості роботи головного агрегату. Визначені робочі (фактичні) дні відмічаються на графіку ТКВЗ відповідно з умовними позначеннями (у вигляді заштрихованих прямокутників).

1.2.6 Визначення кількості обслуговуючого персоналу

Обслуговуючий персонал при виконанні технологічних операцій складається з механізатора та допоміжних робітників. При виконанні технологічних процесів МТА керує лише один механізатор на протязі однієї зміни. При двозмінній роботі послідовно працюють по одному механізатору. Допоміжні працівники використовуються при виношенні відповідних технологічних процесів, де необхідний постійний контроль протікання технологічного процесу і виконанні допоміжної роботи. Кількість допоміжних працівниківвизначається за практичних умов, рівня механізації технологічних процесів та організації робіт. Результати прийнятих рішень фіксуються в ТКВЗ і графічно зображуються вертикальними прямокутниками.

1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального

Витрати пального на одиницю виконаної роботи визначаються користуючись існуючими нормами з урахуванням конкретних умов використання МТА.

При відповідності нормативних даних, з деякими припущеннями, витрати палива розраховуються:

Для операції 1:

Q_ГА = 7(0,67...0,7)Q_Н/W_ЗМ 1.10

Q_ГА1 = (0,65...0,7)Q_Н/W_Г 1.11

Q_ГА1 = 27,7*0,7/5,01 = 3,88 кг/га

де Q_Н – годинна витрата палива при номінальному завантаженні двигуна за даними регулятороної характеристики, кг

W_ЗМ – виробіток агрегату за зміну, га/зм.

W_Г – годинна продуктивність агрегату, га/год.

На ТКВЗ витрати пального відмічаються у вигляді підсумкової ламаної лінії, а у графі 14 представляються значення витрат палива на кожній операції.

1.2.8 Розрахунок затрат праці на одиницю роботи

Витрати праці залежать від пільності зайнятого персоналу, продуктивності агрегату при виконанні технологічного процесу (люд.-год./га)

Операція 1: Н_ГА = (n_М+n_ОБС)/W_Г 1.12

Н_ГА1 = 1/5,01 = 0,2

де n_М, n_ОБС – кількість механізаторів, обслуговуючих агрегат, люд.

За даними розрахунків на ТКВЗ будується пошагова підсумкова ламана лінія.

1.2.9 Обсяг робіт в умовних га

Обсяг роботи в умовних га дозволяє привести всі види технологічних робіт в єдиний показник – умовний виробіток МТА для операції дискування.

V_У.ГА = 7n_ЗМ*К_ТР 1.13

де К_ТР – коефіцієнт переводу фізичних тракторів в еталоні.

V_У.ГА = 7*5,7*1,65 = 66

1.2.10 Щільність механізованих робіт

Цей показник характеризує співвідношення між всім обсягом роботи і площею, що займає культура, для прикладу приведено розрахунок операції 1:

£_Р = V_У.ГА/F_К 1.14

де F_К – площа культури, га

£_Р = 1321,2/200 = 6,6

1.2.11 Економічні показники технологічної карти

За результатами наведених розрахунків і деяких доповнень визначаються слідуючі економічні показники з виробництва культури.

Собівартість одиниці продукції розраховується як:

А_С = К_ПР*(U_Е+В_Н+В_МД+В_Г+В_ІМ+В_ЗВ)/У_ПР 1.15

де К_ПР – коефіцієнт, що враховує долю продукції від всього урожаю культури

U_Е – експлуатаційні витрати, грн/га

В_Н – вартість насіння, грн/га

В_МД – вартість мінеральних добрив, грн./га

В_Г – вартість гербіцидів, грн./га

В_ІМ – вартість інших матеріалів, грн/га

В_ЗВ – загально-виробничі нарахування, грн./га

У_ПР – врожайність основного чи побічного виду продукції культури, ц/га

А_С = (32597,6+40000+30000+2400+40000+31000)/760 = 231,7 грн./т

Таблиця 1.1 Показники використання МТА та розрахунок собівартості продукції

Таблиця 1.2 Економічні показники вирощування та збирання пшениці

Таблиця 1.3 Технологічна карта обробки та збирання озимої пшениці

1.3 Порівняльна оцінка варіантів МТА

Раціональний склад МТА вибирається на основі визначення і порівняння їх експлуатаційних показників: продуктивність МТА, витрати пального, затрати праці та прямі експлуатаційні витрати, що приходяться на одиницю роботи, показники слідоутворення .

Характеристики

Список файлов ВКР