Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

За основні перемінні у задачах оптимізації кормових раціонів приймаються види кормів і різноманітні види добавок; за допоміжні перемінні- сумарний вміст у раціоні кормових одиниць, перетравного протеїна і окремих видів поживних речовин.

Усі умови даної задачі формуються в три групи обмежень: основні, додаткові, допоміжні. Основні обмеження виражають умову по балансу поживних речовин. Техніко-економічними коефіцієнтами перемінних в цих обмеженнях є показники вмісту поживних речовин в одиниці кожного виду корму. У правій частині моделі записується потрібна кількість кожного виду поживних речовин для тварин,необхідна для отримання певної продуктивності.

У зв’язку з фізіологічними особливостями тварин у добовому раціоні різні групи кормів повинні бути в певному співвідношенні. Причому кожен вид корму може згодовуватись в якихось межах. Тому при розрахунку оптимальних раціонів годівлі для кожного виду і половікових груп худоби у відповідності із зоотехнічними умовами встановлюються нижні та верхні границі вмісту окремих видів кормів у раціоні. Вміст кожного виду корму може змінюватись в межах різниці між нижньою та верхньою межами. Всі ці умови задачі описуються допоміжними обмеженнями. Коефіцієнти в них записуються: по основним перемінним-вміст поживних речовин у кормах, по допоміжним-питома вага групи кормів у раціоні по нижній та верхній границям. Додаткові обмеження мають важливе значення у формуванні раціонів. Щоб вони не призводили до несумісності систем рівнянь, сума відсотків по нижній границі вмісту окремих видів кормів в них повинна бути менше 100, а по верхній-більше 100.

Допоміжні обмеження характеризують сумарну кількість кормових одиниць, перетравного протеїну і інших поживних речовин. Коефіцієнтами в них записуються: по основним перемінним-вміст кормових одиниць, перетравного протеїну в одиниці корму, а по допоміжним перемінним-одиниці з мінусом.

Коефіцієнтами лінійної функції є собівартість кормів або ціна придбання добавок.

Багато чисельні умови задачі по визначенню оптимального кормового раціону можна об’єднати в групи і записати їх в структурній моделі.

Знайти мінімум функції

Z _min= Cj Xj

при умовах:

поживних речовин в раціоні міститься не менше необхідної кількості:

a_ij X_j bi;

окремі групи кормів в раціон включаються у зоотехнічно об основаних границях:

_{h j} X _j a _{h j} X _{j h j} X _j;

у раціоні дотримуються співвідношення окремих видів кормів і добавок:

W_{i j} X_j - W’_{i j} X_j 0;

допоміжні обмеження

a_{i j} X_j = X_j;

невід’ємності перемінних

X_j 0 ; X_j 0

Де

С_j-оцінки цільової функції;

Х_j –іскома кількість j-го виду корму у складі добового раціона;

Х_j–допоміжні перемінні, що характеризують сумарну кількість поживних речовин у раціоні;

a_{i j}-вміст j-го вида поживних речовин у одиниці j-го вида корму;

b_i- мінімально допустима кількість поживних речовин j-го виду у раціоні;

_{h I}-нижня границя включення у раціон h-й групи кормів;

_{h j}-верхня границя включення у раціон h-й групи кормів;

W_{i j ,}W’_{i j}-коефіцієнти пропорційності.

Економіко-математичну модель визначення оптимального раціону годівлі проілюструємо на прикладі конкретного господарства.

Задача полягає у складанні добового раціону годівлі в стійловий період для корів з середньою живою вагою 450 кілограмів і щоденним надоєм молока 16 літрів. Раціон повинно скласти так, щоб він мав мінімальну вартість.

За перемінні прийняті корма, що є в господарстві, а також загальний вміст кормових одиниць у раціоні.

Рішення:

1) Виходячи з переліку кормів які наявні у господарстві складаємо раціон, виписуючи хімічний склад кожного виду корму, а також вказуємо вартість кожного виду корму. Так вартість силосу кукурудзяного становить - 0,06 грн.; сіна багаторічних трав - 0,04 грн.; сіна однорічних трав – 0,02 грн.; соломи – 0,05 грн.; картоплі – 0,05 грн.; кормових буряків – 0,3 грн.; зерна пшениці – 0,26 грн.

2) Корми які входять у раціон позначаємо символами: Х₁ – силос кукурудзяний, Х₂ – сіно багаторічних трав, Х₃ – сіно однорічних трав, Х₄ – солома, Х₅ – картопля, Х₆ – кормовий буряк, Х₇ – зерно пшениці.

3) На ці сім змінних накладаємо 24 обмеження які можна поділити на дві групи:

I група:

0,21Х₁ + 0,58Х ₂+0,46Х₃ +0,37Х₄ +1,25Х₅ +0,14Х₆+1,17Х₇ 14,7

2,27Х₁ +7,28Х₂ +6,36Х₃+6,1Х₄ +11,34Х₅ +1,6Х₆ +11,27Х₇ 148

0,24Х₁ +0,835Х₂+0,84Х₃ +0,878Х₄ +0,9Х₅ +0,149Х ₆+0,859Х₇ 15,8

13Х₁ + 78Х₂ + 48Х₃ + 12Х₄ + 52Х ₅+ 9Х₆ + 85Х₇ 1380

77Х₁ + 220Х ₂+ 251Х₃ +346Х ₄+26Х ₅+13Х₆ +41Х₇ 4110

24,3Х₁ +24Х ₂+29,6Х₃ +9,1Х₄ +140Х ₅+0Х₆ +449Х ₇ 1750

4,5Х₁ +41,7Х₂ +46,3Х₃ +12,1Х₄ +50Х₅ +75,8Х ₆+47,3Х₇ 1135

1,8Х₁ +10,7Х₂ +4,77Х₃ +4,94Х₄ +0,7Х₅ +0,6Х₆ +1,75Х₇ 80

0,64Х₁ +2,14Х₂ +1,73Х₃ +1,01Х₄ +2,1Х₅ +0,3Х₆ +2,73Х₇ 55

26Х₁ +500Х₂ +19Х₃ +10Х₄ +1Х₅ +0Х₆ +0Х₇ 491

II група:

Задають верхню і нижню межі входження у раціон одного корму або групи кормів.

Силос кукурудзяний min 5 max 30

Сіно багаторічних трав ( конюшини ) min 2 max 6

Сіно однорічних трав ( вівса ) min 2 max 5

Солома ячмінна min 1 max 5

Картопля min 5 max 25

Кормовий буряк min 5 max 30

Зерно пшениці min 0.5 max 4.5

4) Критерій оптимальності – мінімальна вартість раціону.

Z = 0.06X₁ +0.04X₂ +0.02X₃ +0.05X₄ +0.05X₅ +0.3X₆ +0.5X₇ min.

Економіко-математична модель раціону наведена в таблиці 19.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Проаналізувавши дані агрофірми ”Бистрицька” Кролевецького району, та зробивши деякі розрахунки можна зробити такі висновки:

1. За останні чотири роки землекористування у даному господарстві змінилось. Загальні площі зменшились на 287 га, сільськогосподарські угіддя – на235 га, але площа багаторічних трав збільшилась на 108 га.

2. Наявність поголів’я тварин дещо збільшилось порівняно з іншими роками.Так поголів’я корів у 2004 році склало 340 голів, тоді як загальне поголів’я становить 959 голови; поголів’я свиней становить 94 голови з яких 27 голів свиноматок. Наявність коней у господарстві – 46 голів.

3. Рентабельність по рослинництву у 2004 році склала 24 %, а по тваринництву – 21,3 % З цього випливає, що дане господарство не є збитковим і в повній мірі може забезпечувати населення життєво необхідними продуктами харчування – молоком та м’ясом.

4. Аналізуючи ріст тварин господарства видно, що ріст тварин був досить динамічним і в середньому відповідав фізіологічним вимогам для забезпечення оптимально необхідного прояву генетичного потенціалу майбутньої молочної продуктивності. Так жива маса тварин при народженні становила – 30,6 кг у віці 6 місяців – 158,3 кг, в 12 місяців – 255,5 кг, у 18 місяців – 356,6 кг і при осіменінні – 400,5 кг.

5. Аналізуючи молочну продуктивність корів даного господарства видно, що з віком надій збільшується. Так надій за першу лактацію склав 2946 кг, за другу – 2988 кг і за третю – 3322 кг. Крім того з віком відмічено деяке зниження жиру у молоці.

6. Форма вимені одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв’язана як із молочністю, так із технологічністю. Так у господарстві спостерігаються тварини з чашоподібною, округлою, та козячою формами вимені. У тварин довжина передніх дійок знаходиться на бажаному рівні – 5 см, а товщина передніх і задніх дійок становить в діаметрі відповідно 2,4 – 2,7 см.

7. Відтворні властивості корів залежать від тривалості сервіс-періоду та сухостійного періоду. У нашому випадку у господарстві сервіс – період у корів первісток склав 93,7 днів, що вказує на досить добрий загальний стан осіменіння. Тривалість сухостійного періоду у господарстві серед дослідних тварин відповідає встановленим вимогам і дорівнює 64 дні з коливаннями від 35 до 109 днів, що в першу чергу залежить від зовнішніх факторів.

Пропозиції виробництву.

З метою підвищення економічного ведення галузі повинен бути комплексний підхід до вирішення цієї проблеми насамперед:

• інтенсивне використання маточного стада;

- зменшення яловості;

• направлене вирощування ремонтного молодняку і осіменіння телиць у віці 16 – 18 місяців;

• введення у основне стадо лише перевірених за власною молочною продуктивністю корів – первісток придатних до промислової технології у кількості 20 – 25 нетелів на 100 корів;

• підвищення рівня та повноцінності годівлі тварин в усіх вікових періодах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Буркат В. П., Єфименко М. Я., Хаврук О. Ф., Близниченко В. Б. Формування внутрипородніх типів молочної худоби.-К.: Урожай,1992.-200 с.

2. Бурые породы крупного рогатого скота и их распространение в странах мира // Обзор информ. ВНИИТЭИСХ.-М., 1972.-54 с.

3. Винничук Д.Т., Сирацький И. З., Шаран П. И., Даниленео Я. Н., Козырь В. С. Оценка типов и пород крупного рогатого скота на Украине.- К.: УкрНИИплем, 1991.- 188 с.

4. Всяких А. С. Бурые породы скота.- М.: Колос, 1981.- 271 с.

5. Гончарук Н.С. Крупный рогатый скот ФРГ // Животноводство.-1985.-№9.- с.57-59.

6. Государственная племенная книга крупного рогатого скота бурой карпатской породы. Том \/III.-К.: Урожай, 1992.-с.6-17.

7. Государственная племенная книга крупного рогатого скота лебединской порды. Том ХII.- К.: Урожай, 1992.-с. 62-68.

8. Зайцев В. П., Свердлов М. С. Охрана труда в животноводстве.- М.: Агропромиздат, 1989.- 368.

9. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія.- Суми: ВТД Університецька книга, 2003.-416 с.

10. Зубец М. В., Карасик Ю. М., Буркат В. П. Преобразование генофонда пород.- К.: Урожай, 1990.- с. 106-116.

11. Зубець М. В., Рубан С. Ю., Буркат В. П. Новое в методологии оценки и селекции животных.- Киев – Харьков: Ассоциация “Украина”, 1993.-20 с.

12. Итоги работы хозяйств по использованию импортного скота молочного направления прдуктивности. Бюлл./ ВНИИ по племделу в животноводстве.-М., 1990.-68 с.

13. Климычева Л. Ф. Хозяйственные и биологические особенности высокопродуктивных коров швицкой породы. // Зоотехнические основы интенсификации скотоводства.- Горький, 1988.- с. 28-32.

14. Котенджи Г. П., Ладка В. И., Буркат В. П. Результаты использования в селекции лебединского скота быков-призводителей различных генотипов // Нове методы селекции в биотехнологии и животноводстве.- К.: 1991.-Ч.1.-с. 120-121.

15. Мацибора В.І., Економіка сільського господарства.-К.: Вища школа, 1994.-415 с.

16. Милашенко В. В., Петрова А. М., Гуков А. И. Адаптация голштинского скота к условиям Ставрополя // Зоотехния.-1993.-№6.-с. 9-10.

17. Полковникова А. П. Спосіб контролю за пристосованістю стад великої рогатої худоби до умов утримання // Нове у методах зоотехнічних досліджень.- Харків, 1992.- Ч.1.-с. 10-14.

18. Рубан Ю. Д. Создание желательных типов скота в условиях научно-технического пргресса // Тваринництво України.- 1994.-№3.- с. 6.

19. Рубан Ю. Д. Скотоводство Австрии. // Молочное и мясное скотоводство.- 1990.- №2.- с. 47-48.

20. Солдатов А. П., Кертиев Р. М. Использование импортных быков. //Животноводство.- 1992.- №2.- с.33-35.

21. Солдатов А., Рябов А., Панышев Н. Репродуктор племенного швицкого скота. // Молочное и мясное скотоводство.- 1993.- №1.-с. 26-27.

22. Стебловский В., Корниенко І., Лобанів М. Удосконалюємо лебединську. // Тваринництво України.- 1991.- №6.-с. 18-19.

23. Шалимов Н., Шпак А. Акклиматизация англерского скота на юге Украины. // Молочное и мясное скотоводство.- 1991.- №5.- с. 36-37.

Характеристики

Список файлов ВКР