14650 (585523), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Прибутки господарства в першу чергу залежать від собівартості виробленої продукції та її реалізації.
Динаміка собівартості і її основних видів наведені в таблиці 6.
6. Динаміка собівартості основних видів с.-г. продукції, ц / грн
Вид продукції | Роки | |||
2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | |
Зерно | 19,80 | 18,96 | 13,08 | 15,5 |
Цукровий буряк | 8,80 | 9,60 | 12,1 | - |
Молоко | 0,41 | 0,41 | 0,41 | 0,29 |
Приріст великої рогатої худоби | 15,60 | 15,53 | 14,09 | 14,01 |
Приріст свиней | 6,86 | 6,79 | 7,80 | 7,20 |
З таблиці видно, що по всіх основних видах продукції собівартість зменшується, а по приростам свиней збільшується на 0,34 ц/грн.
В загальній собівартості продукції тваринництва частка кормів займає 50 – 60 %, тому і витрати кормів на виробництво одиниці продукції має велике економічне значення. Такі витрати представлені в таблиці 7.
7. Витрати кормів на виробництво 1 ц продукції (ц. к. од.)
Вид продукції | Роки | |||
2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | |
Молоко | 1,22 | 1,28 | 1,29 | 1,33 |
Приріст великої рогатої худоби | 14,8 | 17,8 | 18,0 | 17,2 |
Приріст свиней | 22,5 | 18,55 | 11,70 | 11,09 |
Звертаю увагу на те, що витрати кормів на виробництво молока і приростів свиней зменшились, а на прирости великої рогатої худоби збільшились.
Кожна галузь може бути прибутковою лише якшщо прибуток від реалізації виробленої продукції перевищить затрати на її виробництво, а це більш об`єктивно показує коефіцієнт рентабельності, який приведений у таблиці 8.
Аналізуючи таблицю видно,що рентабельність в господарстві по роках значно вар’ює. Так, рентабельність по рослинництву у 2003 році склала 24 %, а по тваринництву – 21,3 %. Це є добрі показники, хоча по приростам свиней та великої рогатої худоби рентабельність була від’ємною –64,5 % та –23,1 % відповідно.
8. Рентабельність виробництва основних видів сільськогосподарської продукції, %
Вид продукції | Роки | |||
2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | |
Зерно | +108 | +58,9 | +29,5 | +39 |
Цукровий буряк | +25 | -57,1 | -23 | - |
По рослинництву | +47,6 | +35,3 | +20,5 | +24 |
Молоко | +137 | +36,6 | +0,9 | +91,8 |
Приріст великої рогатої худоби | +0,7 | +6,9 | +20,8 | -23,1 |
Приріст свиней | -32 | +1,6 | -47 | -65,4 |
По тваринництву | +100 | +22,3 | -12 | +21,3 |
Таким чином приватна агрофірма “Бистрицька” Кролевецького району господарство,яке здатне вирішувати технологічні питання,забезпечувати в повній мірі населення життєво необхідними продуктами харчування – молоком та м’ясом і при цьому не бути збитковим господарством.
2.2 Методика виконання роботи
Головною метою виконання дипломної роботи є характеристика стада північно – східного молочного типу бурої породи за господарсько – біологічними якостями в умовах господарства.
Об’єктом наших досліджень є 60 голів корів агрофірми “Бистрицька” Кролевецького району Сумської області, надій яких за найвищу лактацію становить 3840 кг молока на корову.
До задач дипломного проектування відносяться:
-
розрахунок середньодобових та відносних приростів;
-
вивчення показників продуктивності досліджуваних тварин (надій,вміст жиру в молоці. )
-
вивчення впливу сервіс-періоду та сухостійного періоду на відтворні якості маточного поголів’я
-
аналіз морфофункціональних властивостей вим’я.
Матеріалами для виконання магістрської роботи послужили:
-
загальні відомості про господарство;
-
річні звіти;
- акт контрольного доїння.
Молочна продуктивність дійних корів насамперед залежить від забезпеченості раціонів повноцінним протеїном. Нестача протеїну призводе до зниження надоїв та погіршення складу молока. Рівень протеїнового живлення має найбільший вплив на вміст у молоці білка та жиру.
При організації годівлі новотільних корів велике значення має не тільки рівень протеїнового живлення, але і його біологічна повноцінність, тобто вміст в раціонах незамінних амінокислот. В перші дні після отелення за вим’ям повинен бути ретельний нагляд. В цей період воно мало еластичне та тверде. Ретельне доїння та масаж – необхідні заходи швидкого доведення вим’я до нормального стану. Набряки вим’я частіше всього бувають у первісток та високоудійних корів, при вірній годівлі і утриманню тварин набряк через 5 днів зменшується, а через 7 – 10 днів повністю зникає.
Безпосередньо роздій проходить в перші 100 днів лактації. На цей період приходиться 40 – 50 % молочної продуктивності за лактацію.
В період роздою раціони повинні бути не тільки висококалорійними, але і містити відносно невелику кількість клітковини (18 – 20 %). Висока перетравність поживних речовин раціонів в період роздою – важлива умова в одержанні максимальних надоїв.
Приблизні раціони для дійних корів на зимовий і літній періоди наведені в таблицях 9 та 10.
Приблизний раціон годівлі для дійних корів масою 500-550кг. на зимовий період
Приблизний раціон годівлі для дійних корів масою 500-550кг. на літній період
3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Характеристика росту та розвитку молодняку
Індивідуальний розвиток тварини має велике значення, перш за все тому, що у процесі росту тварина набуває не тільки породних особливостей, але і особливості екстер’єру, конституції, продуктивності тощо. Становлення важливих господарсько – корисних ознак таких як молочність відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища. Тому для одержання високопродуктивних тварин, треба вміти їх вирощувати з урахуванням майбутньої бажаної продуктивності.
В таблиці 11 наведено показники росту та розвиту тварин.
Показники росту і розвитку тварин в різні вікові періоди
Вік, міс. | n | Жива маса,кг |
При народженні | 60 | 30,6 ± 0,60 |
В 6 місяців | 60 | 158,3 ± 0,73 |
В 12 місяців | 60 | 255,5 ± 0,97 |
У 18 місяців | 60 | 356,6 ± 1,17 |
Аналіз одержаних даних показує, що ріст тварин господарства був досить динамічним і в середньому відповідав фізіологічним вимогам для забезпечення оптимально необхідного прояву генетичного потенціалу майбутньої молочної продуктивності.
Динаміка росту за середньодобовими приростами підтверджує наші висновки. Напруженість та інтенсивність росту телиць в різні вікові періоди наявно демонструють показники відносних приростів.(табл. 12) Таким чином з вищевикладеного випливає, що ріст ремонтних тварин у даному господарстві є задовільний. Маса тварин підвищувалась гармонійно.
Середньодобові та відносні прирости телиць бурої породи
Вікові періоди, міс | n | Середньодобовий приріст, г | Відносний приріст, % |
0 –6 | 60 | 709 | 135,1 |
6 –12 | 60 | 540 | 46,9 |
12 – 18 | 60 | 562 | 33,0 |
0 -18 | 60 | 603 | 16,8 |
165
260
360
Стандарт
Рис.1. Показники росту тварин в різні вікові періоди.
Проведені нами спостереження, що до росту тварин господарства показує, що в усі вікові періоди вони майже відповідали стандартам породи згідно інструкції по бонітуванню (рис.1).
3.2 Характеристика молочної продуктивності
Стадо великої рогатої худоби бурої молочної породи господарства “Бистрицька” характеризується своєю різноманітність за бонітувальним класом, генеалогічною належністю, генотипом, молочною продуктивністю, віком тощо.
Молочна продуктивність – основна ознака, завдяки якої розводять велику рогату худобу молочного напрямку продуктивності. Але при її формуванні у фенотипі крім спадкових задатків велике значення займають фактори зовнішнього середовища. Чим більше генні ознаки впливають на розвиток , тим більше факторів, які здатні впливати на її розвиток.
Відомо, що з віком продуктивність змінюється, при цьому це обумовлено фізіологічно і до 6 – 7 лактації вона повинна підвищуватись. У господарствах в середньому тварин використовують близько 4 отелень, що пов’язано з напруженістю вибракування в межах 25 – 30 % за рік.
В таблиці 13 наведені показники молочної продуктивності в розрізі лактацій.
Молочна продуктивність корів бурої породи господарства “Бистрицька” в розрізі лактацій.
Лактація | n | Надій за 305 днів, кг | Вміст жиру , % | Кількість молочного жиру, кг |
І | 60 | 2946 | 3,80 | 111,9 |
ІІ | 60 | 2988 | 3,77 | 112,6 |
ІІІ | 60 | 3322 | 3,74 | 124,2 |
Найвища | 60 | 3840 | 3,82 | 146,7 |
З таблиці видно, що з віком у тварин в господарстві надій збільшується. При цьому показник надою найвищої лактації також має перевагу перед I, II та III лактацією. З віком також відмічено деяке зниження жиру в молоці.
Іншим важливим фактором, який впливає на показники продуктивності, а також пов`язаний з показниками відтворювальної здатності – це сервіс – період. Доведено, що підвищення сервіс – періоду позитивно впливає на продуктивність за 305 днів лактації,тому що зниження лактаційної кривої найчастіше починається у тварин з моменту утворення зиготи. Але це суттєво знижує відтворні властивості корів і, в першу чергу, вихід телят на 100 корів з усіма наслідками. Тому оптимальним сервіс – періодом вважається 60 – 80 днів.