14581 (585507), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Особливу увагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу.

У господарстві був вивчений вплив різних кормів на продуктивність птиці і її потреба в поживних речовинах. Фізіологічною основою організації годівлі є збалансування раціону за комплексом поживних, біологічно активних, мінеральних речовин і мікроелементів, виходячи із синергічності їх дії в процесах обміну в організмі з найбільш ефективним перетворенням кормів у продукцію птиці (зокрема в яйця).

Взаємодія елементів живлення різнорідно всеохоплююче. При повному або надлишковому забезпеченні курей-несучок висококалорійними кормами, але при недоліку протеїну знижується яйценосність, а зайва енергія витрачається на жировідкладення.

Система нормованої годівлі передбачає насамперед забезпечення потреби птиці в обмінній енергії й сирому протеїні. Нормування по обмінній енергії й комплексу поживних речовин відповідає фізіологічним вимогам високопродуктивної птиці й збереженню її здоров'я. Обмінну енергію визначають по різниці між валовою енергією, споживаною птицею з кормом і енергією, виділеною з екскрементами. Потреба в обмінній енергії й вміст її в кормах виражають у кілоджоулях на 100 г сухого корму. Нормування білкової годівлі ведеться по сирому протеїну, потреба в сирому протеїні й вміст його в кормах визначають у відсотках на 100 г сухого корму.

Оцінку й нормування кормів ведуть також і по амінокислотах, у першу чергу по метіоніну, триптофану, лізину. Вміст цих амінокислот у кормах обмежено, а потреба птиці в них висока. На потребу птиці в амінокислотах впливає енергетичне забезпечення раціону, вміст у ньому протеїну, вітамінів, жирів і інших складових раціону.

Мінеральні речовини й вітаміни мають дуже велике й різноманітне значення в життєдіяльності птиці. Мінеральні речовини складають 3-4% живої маси птиці й 10% маси яйця зі шкаралупою, а вітаміни беруть участь у різних обмінних реакціях і впливають на багато фізіологічних процесів. Недолік одного або декількох мінеральних речовин знижує продуктивність і плідність птиці, а іноді можуть призвести до захворювань і загибелі. У раціонах для птиці нормують кальцій, фосфор, натрій, хлор (у вигляді звичайної солі), йод, кобальт, цинк, марганець, залізо й ін. Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах встановлюють у міліграмах і відсотках до маси сухих кормів, а вітаміни також в інтернаціональних одиницях на 100 г сухого корму.

У період 1-8 тижнів курчатам згодовують комбікорм із високим вмістом сирого протеїну (20%) і обмінної енергії (290 ккал). Годують молодняк досхочу. У віці 9-17 тижнів у комбікормі знижують рівень сирого протеїну (до 14%) і обмінної енергії (до 260 ккал), щоб затримати ранню статеву зрілість. У період перед початком яйцекладки (18-22 тижня) використовують комбікорми з більшим вмістом сирого протеїну (16%) і обмінної енергії (265-270 ккал), норма кальцію становить 2%. Рецепт повнораціонного комбікорму представлений в таблиці 5.

5. Рецепт повнораціонного комбікорму для курей яєчного напряму продуктивності «Шевер-579»

Дорослим курам роздають корми два рази на день. Це дозволяє зекономити білкові корми і знизити собівартість яєць. Поживність комбікормів за такою годівлею представлена в таблиці 6.

6. Поживність комбікормів для курей-несучок кросу «Шевер-579»

У першу половину продуктивності кури продовжують рости і тому в раціоні рівень сирого протеїну складає 17%, обмінна енергія 270 ккал. Після завершення росту птиці рівень сирого протеїну становить біля 15%.

4.4 Утримання птиці

У господарстві використовують клітковий спосіб утримання промислового стада – курей-несучок утримують у кліткових батареях БКН-3А. Ця технологія має значні переваги: вища несучість курей, підвищена ефективність використання виробничих площ, підвищення культури виробництва, зниження витрат кормів, полегшується робота за птицею, знижуються затрати тепло- та енергоносіїв.

Базовою технологією утримання промислового стада передбачено дотримання таких параметрів: площа підлоги для курей білих кросів - не менше 450 см²/гол., коричневих кросів - 500 см²/гол., щільність посадки при утриманні на глибокій підстилці - 6 гол./м² для курей білих кросів, 5,5 гол./м² для курей коричневих кросів. При утриманні промислового стада на глибокій підстилці кількість курей в секціях становить 2 000 гол. Фронт годівлі при вільному доступі до корму має становити 7-10 см, при обмеженій годівлі - 10-12 см. Фронт напування - не менше 2-х см на голову, при використанні ніпельних напувалок - 1 ніпель.

Освітленість у пташнику має бути 25-30 лк. Для освітлення пташників використовують звичайні електролампи (від 40 до 75 Вт), які підвішують посередині проходу між клітковими батареями на рівні верхнього краю клітки на відстані 3,5-4 м одна від одної. Роздачу корму і прибирання посліду проводять при виключеному світлі.

Для отримання високої продуктивності курей-несучок у пташнику необхідно створити оптимальні умови для їх утримання. Параметри зовнішнього середовища практично не відрізняються від рекомендованих для утримання птиці батьківського стада. Температура повітря у приміщенні має бути 16-18°С, допускається зниження температури у пташнику на 2°С і підвищення до 26°С. Значна зміна температури у пташнику веде до затримки росту і розвитку, зниження продуктивності, линяння курей. Підвищена температура у пташнику призводить до зниження рівня несучості, збільшення витрат кормів на виробництво яєць, збільшення витрат води. Відносна вологість у пташнику має бути 60-70%. Допускається зниження цього показника до 40-50% у холодний період року і підвищення до 75% у перехідний. Підвищена вологість веде до зниження апетиту та засвоєння кормів зниження продуктивності; внаслідок розвитку патогенної мікрофлори збільшується захворюваність птиці і падіж. Особливо небезпечним є поєднання високої температури і вологості повітря - знижується загальна резистентність птиці, кури малорухливі, погано поїдають корм, п'ють багато води, знижується несучість. Температуру і вологість повітря визначають і реєструють не рідше 2-х разів на добу. Сучасні автоматизовані системи контролю мікроклімату у пташнику дозволяють реєструвати всі зміни цих показників протягом доби.

Працівники пташників ретельно стежать за тим, щоб у приміщенні не було протягів і дотримувати показники повітрообміну: у холодний період року - не менше 0,7 м3/год. на 1 кг живої маси, у теплий період року - не менше 4,0 м3/год. на 1 кг живої маси. Швидкість руху повітря має становити в холодний період року не більше 0,6 м/с, у теплий - 1,0 м/с.

4.5 Цех ремонтного молодняку

Для регулярного поповнення батьківського і промислового стада ремонтним молодняком на вирощування приймають курчат у строки, які передбачені технологічним графіком, з врахуванням багаторазового комплектування стада. На 1 дорослу птицю батьківського стада, яка підлягає заміні, на вирощування ставлять 1,4 курочки та 3,0 півників, а промислового стада – 1,3 курочки. Розрахунок виходу ремонтного молодняка для комплектування промислового стада приведений в таблиці 7.

7. Розрахунок виходу 1000 голів ремонтних курочок для комплектування промислового стада

Молодняк приймають великими одновіковими партіями з таким розрахунком, щоб однією партією птиці повністю заповнити приміщення як цеху вирощування, так і цеху промислового стада. Профілактична перерва між двома партіями у господарстві складає біля трьох тижнів.

Провідними факторами, які впливають на ріст і розвиток молодняку при вирощуванні, є параметри мікроклімату, годівля і напування. До основних параметрів мікроклімату відносять температуру, вологість, повітрообмін, вміст шкідливих газів, а також освітленість та світловий режим. Світлові режими, які використовують в господарстві представлені в таблиці 6.

Характеристики

Список файлов ВКР