14581 (585507), страница 5
Текст из файла (страница 5)
По периметру всієї території виробничого сектору птахофабрика має огорожу бетонними плитами і сіткою; є зелені насадження. Внутрішньогосподарські шляхи для підвозу кормів, яєць і для посліду, трупів та інше розмежовані по принципу "чорні" і "білі" та між собою не перетинаються. При в'їзді на територію птахофабрики є дезбар'єр, який заповнюється свіжим дезрозчином хлорного вапна щотижня після його ретельного очищення.
На території птахофабрики є свій кормоцех, де здійснюється виготовлення кормосумішей згідно рецептів для різних за віком груп птиці і фази її продуктивності. Рецепти складає замісник генерального директора по зооветслужбі. Кормосуміші виготовляються в розсипному виді. Всі кормові компоненти для виготовлення кормових сумішей досліджуються у виробничій зооветеринарній лабораторії птахофабрики на поживність (вміст сирого протеїну), токсичність (при необхідності), бактеріальну забрудненість, вміст та активність вітамінів. Виготовлені кормові суміші також підлягають дослідженню.
Періодичне здійснюється комплексне біохімічне дослідження сироватки крові, печінки, яєць для контролювання засвоєння спожитих речовин кормів організмом курей.
Господарство благополучне щодо інфекційних і інвазійних захворювань. Сурово дотримуються строки проведення планових вакцинацій згідно з розробленою схемою вакцинацій, узгодженою з головним ветлікарем Дніпропетровського району В.Н. Ткаченко. Ефективність щеплень контролюється в лабораторії птахофабрики за допомогою експрес-тесту серологічних досліджень – ІФА (імуноферментний аналіз), який дозволяє визначити поствакцинальні антитіла. Напруженість імунітету перевіряється через 1 і 6 місяців після вакцинації.
В господарстві планово здійснюється дератизація всіх цехів птахофабрики, в тому числі й забійного, тарного, кормоцеху та складських приміщень. Тарний цех призначений для сортування тари для яєць при її ревізії та дезинфекційної обробки тари для яєць.
В теплу пору року також здійснюються планові заходи щодо дезинсекції. А саме: обприскування птахоприміщень інсектидами, застосування харчової принади для знищення мух в побутових та інших приміщеннях, а також обробка розчином кормової інсектицидної принади шиферних «домівок», розміщених на території полідосховища. У зв'язку із сусідством Краснопільської птахофабрики з Дніпропетровським газовим господарством за встановленим графіком робітниками птахофабрики при узгодженні з керівництвом вищезгаданого господарства.
Епізоотичне благополуччя забезпечується в значній мірі тим, що комплектування цехів-пташників птахофабрики птицею здійснюється за рахунок репродукування від власного батьківського стада, яке утримується в Криничанському районі. Інкубація яєць від батьківського стада курей здійснюється в інкубаторі ПВФ «Агроцентр» у с. Софіївка Краснопільського району. Вирощування курчат відбувається у Дніпродзержинській птахофабриці ПВФ «Агроцентр». Краснопільська птахофабрика – зона ремонтного молодняку та зона промислової курки-несучки з підзонами. Отже, наявні технологічні і виробничі зони, які відокремлені одна від однієї на значні відстані. Це є необхідною умовою промислового птахівництва.
Крім ізольованого зонального утримання різних вікових груп курей для забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя виконуються також інші умови запобігання заносу інфекцій. Сурово дотримується принцип експлуатації приміщень «все зайнято – все пусто». Посадка та видалення птиці здійснюється одноразово, тобто ніколи замість вибракованої та видаленої птиці не підсаджують іншу і ніколи не видалють птицю з приміщення партіями, а тільки всю разом.
Перед розміщенням чергової партії птиці витримуються міжциклові санітарно-профілактичні перерви в пташниках; для молодняку – 2 тижня і один раз за рік 30 днів, для дорослої птиці – 30 днів. За час санітарної перерви проводять очищення і дезинфекцію приміщень, а також ремонт приміщень.
Направлена на забій птиця підлягає ветеринарному огляду перед забоєм. Після потрошіння м'ясо тушок курей та субпродукти підлягають ветсанекспертизі, яку здійснює лікар-ветсанексперт. Перед відправленням на продаж м'ясо тушок курей та субпродукти зберігаються у морозильній камері. Після кожної робочої зміни проводять очищення та дезинфекцію забійного цеху.
Дезинфекційні та лікувальні засоби зберігаються в аптеці птахофабрики. Ядохімікати зберігаються окремо від медикаментів, біопрепаратів в окремому приміщенні, ключ від якого є тільки у ветфельдшера, який завідує аптекою. Надходження хімічних реактивів, лікувально-профілактичних, дезинфекційних засобів, а також їх видавання реєструється у спеціальних журналах.
Щорічно Краснопільська птахофабрика приймає участь в обласній виставці «Агроперспектива» кращих господарств області. У минулому році птахофабрика зайняла одне з перших місць в області за кількість вироблених товарних яєць та їх якістю. В останні роки здійснюється нарощування виробничої потужності та темпів виробництва. Це свідчить про ефективну виробничу організацію системи праці, про покращення кормової бази. На сьогодні підприємство має можливість забезпечення комбікормами та кормовими концентратами не тільки себе, але і інших птахівничих господарств. Досягнення стійкого епізоотичного благополуччя дає можливість виробляти інкубаційні яйця за рахунок батьківського стада також не тільки для себе, а й для продажу іншим птахо підприємствам.
Значну роль у контролюванні епізоотичної ситуації в господарствах агрофірми відіграє зооветеринарна виробнича лабораторія птахофабрики в Краснопіллі завдяки здійсненню бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних, токсикологічних досліджень з використанням сучасних методів. Для діагностики інфекційних захворювань та контролювання ефективності вакцинацій в господарствах ПВФ «Агроцентр» в лабораторії використовують імуноферментний аналіз з комп'ютерним забезпеченням та об'єктивною інтерпретацією отриманих результатів. ІФА - найбільш чутливий метод на сьогодні. Лабораторія має можливість визначення материнських, поствакцинальних антитіл до 9 захворювань: хвороби Ньюкасла (НХ), інфекціонного бронхіту курей (ІБК), інфекціонного ларинготрахеїту (ІЛТ), хвороби Гамборо, реовірусу, мікоплазмозу, пастерельозу, синдрому зниження несучості (СЗН), інфекційного енцефаломіеліту.
На жаль на сьогоднішній день птахофабрика «Агроцентр» скоротила поголів’я птиці в зв’язку з економічною кризою в країні.
4. Результати власних досліджень
4.1 Породний, класний, віковий склад стада та продуктивні характеристики
Курам яєчного кросу шевер притаманні такі породні ознаки: голова у півнів не дуже велика, гребінь - листоподібний, прямостоячий, середньої величини. У курей гребінь звисає набік, але не затуляє очей. Сережки середньої довжини, заокруглені. Вушні мочки білого кольору, іноді з легким жовтуватим відтінком; райдужна оболонка очей має червоне або помаранчеве забарвлення; дзьоб міцний, жовтий; шия середньої довжини, з рясним довгим оперенням. Тулуб продовгуватий, поставлений горизонтально; живіт повний та м’який. Ноги – середньої довжини, з чітко відокремленою гомілкою. Плесна тонкі, жовтозабарвлені. Шкіра має жовтуватий відтінок; оперення біле, прилягає щільно. Хвіст широкий біля основи та дуже рясний.
Жива маса курей у віці 52 тижнів становить 1,7-2,2 кг, півнів – 2,2-2,8 кг. Несучість курей за 72 тижні життя становить 240-260 яєць, середня маса 1 яйця – 56-58 г. Статевої зрілості кури досягають у віці 140-150 діб. Птиця цього кросу має високі відтворні здатності. Заплідненість яєць становить 92-97%, вивід курчат – якнайменше 80%. Показники продуктивності наведені в таблиці 3.
3. Продуктивні показники несучок яєчного кросу «Шевер-579»
Показники | Вік несучості, тижнів | ||||
72 | 74 | 76 | 78 | 80 | |
Несучість, шт. | 309 | 319 | 329 | 338 | 347 |
Середня маса 1 яйця, г | 62,0 | 62,5 | 63,0 | 63,5 | 63,7 |
Вихід яєчної маси, кг | 19,2 | 19,9 | 20,7 | 21,5 | 22,1 |
Конверсія корму, кг на 1 кг яєчної маси | 2,08 | 2,13 | 2,17 | 2,22 | 2,28 |
Збереженість несучок, % | 95,5 | 95,2 | 95,0 | 94,8 | 94,5 |
Необхідно зазначити, що завдяки селекційній роботі, спрямованій на зменшення витрат корму на виробництво 1 кг яєчної маси, гібридні несучки мають меншу живу масу (1,5-1,7 кг у віці 52 тижні), ніж кури класичної породи Леггорн білий. Більш висока яєчна продуктивність несучок фінального гібриду (305-316 яєць за 72 тижні життя), ніж у курей класичної породи Леггорн білий, досягається переважно завдяки двом основним чинникам: вища інтенсивність несучості гібридів та їх більш рання статева зрілість (майже на місяць раніше починається яйцекладка).
4.2 Відтворювальні характеристики стада
Фірма «Агроцентр» закуповує добовий молодняк в селекційному центрі, який розташований в с. Софіївка. Там же є цех інкубації селекційних яєць. При селекції курей для створення кросу «Шевер-579» ведуть оцінку та підбір за комплексом ознак: за яйценосністю, масі яєць, якості шкаралупи, щоб сполучати бажані властивості при схрещуванні ліній.
Ефект селекції може бути визначено шляхом зрівняння птиці, що селекціонується з контрольною популяцією, яка представляє ту ж саму вихідну лінію, але в якій, не ведеться селекційна робота. Найкращих виробників та родини залишають для подальшої роботи. Підбір птиці ведуть з обліком спеціалізації ліній за окремими ознаками.
4. Схема схрещування для отримання кросу «Шевер-579»
Лінія | Схрещування | Лінія | Схрещування | ||||||
А | В | В | Г | А | В | В | Г | ||
А | АА | АБ | АВ | АГ | В | ВА | ВБ | ВВ | ВГ |
Б | БА | ББ | БВ | БГ | Г | ГА | ГБ | ВГ | ГГ |
В процесі закладання лінії виявляють їх загальне поєднання з використанням діалельних та поліалельних схрещувань не менш чим за 75 курами в кожній групі.
За результатами схрещувальних ліній визначають, які лінії та родини доцільно використовувати у подальшій племінній роботі в якості батьківських та материнських форм.
4.3 Технологія годівлі яєчних курей
Для годівлі курей у господарстві використовують повноцінні комбікорми, збалансовані згідно діючих норм і виготовлених у відповідності із ДСТУ 4120-2002 «Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці».
Молодняк і дорослу птицю годують із врахування норм обмінної енергії, сирого протеїну, мінеральних речовин і амінокислот у комбікормах. Годівлю ремонтного молодняку диференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період вирощування практикують трикратну зміну раціонів.