13933 (585331), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

У зрізаних з різних зон пагона зелених живців досліджуваного сорту обліпихи крушиновидної Чуйська при вкорінюванні в умовах штучного туману проявилась не однотипна здатність до регенерації залежно від строків живцювання. Це явище можливо пов’язане із різним фізіологічним станом метамерів на різних відрізках (базальному, медіальному чи апікальному) пагона що визначає його оптимальні частини, які придатні до зеленого живцювання у різні строки.

Проведені дослідження виявили також можливість живцювання досліджуваного сорту обліпихи крушиновидної у досить розтягнутий термін – з червня і до липня – із заготовленням живців з оптимальної для даного строку живцювання частини пагона. Живцювання у ранні строки дозволяє вирощувати садивний матеріал за один вегетаційний період, а при живцюванні у більш пізні строки необхідне дорощування укорінених живців протягом наступного вегетаційного періоду.

Таким чином, проведенні дослідження дозволяють зробити висновок, що процеси адвентивного коренеутворювання у обліпихи крушиновидної сорту Чуйська, значною мірою залежать від типу живця і строків їх заготівлі і висаджування на вкорінювання.

3.2. Дорощування укорінених живців

Наші дослідження свідчать про те, що в умовах Правобережного Лісостепу України з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна вирощувати кореневласні саджанці обліпихи крушиновидної сорту Чуйська. Технологія зеленого живцювання дає змогу у 1,5-2 рази скоротити строки вирощування садивного матеріалу цієї плодової культури. Досліди показали, що одержані кореневласні рослини з місця укорінення необхідно далі дорощувати в рік живцювання або протягом наступного вегетаційного періоду.

Експериментальні дослідження багатьох авторів свідчать про те, що дорощування кореневласних саджанців малопоширених плодових і ягідних культур з врахуванням агрокліматичних умов дотепер вивчені недостатньо [7, 13, 14, 30, 33]. Питання дорощування укорінених живців є слабким місцем технології живцювання і це на думку багатьох дослідників і працівників виробництва, значною мірою стримує широке практичне розповсюдження і впровадження малопоширених плодових і ягідних культур. Способи дорощування укорінених живців садових рослин за рекомендаціями багатьох дослідників, виявились недостатньо ефективними до агрокліматичних умов Правобережного Лісостепу України.

В зв’язку з цим, а також враховуючи відсутність експериментальних даних стосовно дорощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної сорту Чуйська в умовах Правобережного Лісостепу України, головним напрямком наших досліджень була розробка агротехнічних заходів дорощування укорінених живців. Завданням наших досліджень було вивчення строків пересаджування кореневласних саджанців на дорощування.

За традиційною технологією живцювання і дорощування плодових культур [30] стеблові живці після їх укорінення до кінця вегетаційного періоду залишаються на грядах без пересаджування. В цей період режим зволоження змінюється до 2-5 поливів на добу. З метою закалювання укорінених живців проводять їх провітрювання, а через 20-30 днів після масового укорінення плівка знімається і молоді рослини ростуть і розвиваються в умовах відкритого ґрунту без пересаджування до настання заморозків. Весною наступного року укорінені живці викопують з гряд укорінення і висаджують в поле на дорощування.

Пересаджування кореневласних рослин проводили в різні строки, згідно методики досліджень.

Проведені дослідження свідчать про те, що в умовах Правобережного Лісостепу України з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна використовувати весняне, літнє та осіннє пересаджування кореневласних рослин на дорощування. Належить відмітити, що стеблові живці, при укорінюванні в умовах дрібнодисперсного зволоження, дуже вимогливі до умов пересаджування у відкритий грунт. Перш за все слід зазначити, що в кожний строк пересаджування укорінені живці відрізнялись своїм ростом і розвитком (табл. 3.2.1-3.2.2).

Таблиця 3.2.1

Вихід саджанців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська залежно від способу дорощування укорінених живців, % (середнє за 2004-2006 рр.)

Примітка: над рискою – укорінені живці висаджені у відкритий грунт;

під рискою – в контейнери.

Із таблиць видно, що розвиток кореневласних рослин значною мірою залежить від строків живцювання та пересаджування їх у шкілку на дорощування.

Проведені обліки в кінці вегетаційного періоду показали, що у варіанті досліду з пересаджуванням на дорощування 1-5 серпня середня довжина і кількість адвентивних коренів на одній рослині у 1,5 рази перевищували ці показники інших варіантів. При цьому, спостерігалась висока інтенсивність росту та формування надземної частини. В кінці вегетаційного періоду кореневласні рослини цього варіанту досліду мали краще розвинену кореневу систему та надземну частину та більший діаметр умовної кореневої шийки.

У рослин які були залишені на ділянці вкорінювання, спостерігався незначний приріст надземної частини (пагони були тонкі і витягнуті за довжиною). Ми вважаємо, що гальмування приросту надземної частини укорінених живців пов’язане, перш за все, з густим їх розміщенням, підвищеною температурою та вологістю повітря і слабкою інтенсивністю оптичного випромінювання.

В цілому літнє пересаджування укорінених живців на дорощування (особливо в контейнери) забезпечує високий відсоток приживлюваності. У кореневласних рослин висаджених в шкілку на дорощування (у відкритий грунт) приживлюваність у цей період була низькою, спостерігається масове пожовтіння і опадання листків, а новий приріст майже не утворюється. Тому такі живцеві рослини вимагають дорощування протягом наступного вегетаційного періоду.

Таким чином, проведені дослідження з вивчення літнього пересаджування укорінених живців у відкритий грунт на дорощування вказують на перспективність використання цього строку. На наш погляд, літнє пересаджування укорінених живців в поле на дорощування доцільне. Однак, необхідно відмітити, що у цьому випадку, незважаючи на добру приживлюваність у відкритому ґрунті кореневласні рослини значною мірою гинуть в зимовий час. Кращий розвиток укорінених живців на ділянці дорощування спостерігається у більш ранні строки пересаджування (кінець червня – І декада серпня). Використовуючи літні пересаджування укорінених рослин на дорощування, можна багаторазово використовувати ділянку укорінення, підвищуючи цим вихід кореневласних саджанців.

Таблиця 3.2.2

Вихід саджанців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська залежно від способу дорощування укорінених живців, % (середнє за 2004-2006 рр.)

Примітка: над рискою – укорінені живці висаджені у відкритий грунт;

під рискою – в контейнери.

Проведені досліди стосовно доцільності пересаджування укорінених живців з ділянки вкорінення в пластикові контейнери на дорощування свідчать про високу їх приживлюваність, майже у всі строки пересаджування (табл. 3.2.1-3.2.2; рис. 3.2.1-3.2.2). Кореневласні рослини, висаджені в пластикові контейнери, майже у всі строки пересаджування, мали більш розвинену кореневу систему порівняно з рослинами, що знаходились на ділянці вкорінювання.

Кореневласні рослини, що були висаджені в поле на дорощування у відкритий грунт, на перших етапах приживлювання негативно переносили різкі зміни умов вирощування, у них тривалий час спостерігалась затримка у розвитку кореневої системи і надземної частини у всіх варіантах досліду.

Незважаючи на добру приживлюваність у відкритому ґрунті (поле дорощування) кореневласні рослини відрізнялись дуже слабким розвитком кореневої системи і надземної частини. До кінця вегетаційного періоду ці кореневласні рослини за всіма біометричними показниками поступались рослинам, які дорощували в контейнерах.

Рис. 3.2.1. Вихід саджанців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська залежно від способу дорощування укорінених живців, % (середнє за 2004-2006 рр.):

– живці з апікальної частини; – медіальної; – базальної;

Примітка: І – без пересаджування; ІІ – літнє пересаджування; ІІІ – осіннє; ІV – весняне.

Характеристики

Список файлов ВКР