13933 (585331), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Також великий теоретичний і практичний інтерес представляють показники росту рослин. Відмічено форми до 1,5 м висотою, а також форми 4-5 м висотою.

Річний приріст рослин в залежності від форми змінюється від 14,2 до 41,2 см. В практичному аспекті мають значення форми зі значною довжиною однорічних пагонів, тому-що чим більший приріст цього року, тим вищим може бути врожай обліпихи крушиновидної наступного року, бо плодові бруньки закладаються на цьому прирості [3].

Обліпиха – морозостійка рослина. Вона без великих пошкоджень переносить морози до -50⁰С. Існує уявлення про велику морозостійкість сибірської обліпихи в середній смузі, але серед них можуть бути і малозимостійкі.

Обліпиха в культурі починає плодоносити у віці 5-6 років, в залежності від догляду і походження насіннєвого матеріалу. При догляді і безперервному забезпеченні вологою частина крупних сіянців квіткові бруньки закладає в двохрічному віці, а у віці трьох років приносять перші плоди.

Встановлено причини коливання урожаю обліпихи в умовах садової культури. Урожайність сильно коливається через метеорологічні умови і перш за все – через вологість повітря, ґрунту і тепла.

Обліпиха – вологолюбна рослина, тому протягом вегетаційного періоду потрібно постійно слідкувати за вологістю ґрунту. Найкращі умови для росту обліпихи забезпечуються при випаданні такої кількості опадів: в травні – 30-45 мм, червні – 30-55 мм, липні – 20-40 мм, серпні – 30-80 мм. Відхиленню в ту чи іншу сторону помітно знижують продуктивність обліпихи. При недостачі вологи необхідні поливи – дощуванням чи напуском води до повного зволоження шару ґрунту з основною масою коренів. При сильному врожаї плоди майже повністю обліплюють прирости минулого року і щільно тримаються [33].

Обліпиха – вітрозапильна дводомна рослина з одностатевими, тичинковими і маточковими квітками. Квіткові бруньки закладаються на приростах минулого року, тобто в рік, що передує плодоношенню. Вони змішані, вегетативно-генеративні. Закладка бруньок спостерігається в фазу затухання інтенсивного росту річних пагонів у довжину, в середині липня – на початку серпня. Квіткові бруньки формуються на вкорочених пагонах. На однорічних довго ростових пагонах, що з’являються із сплячих бруньок в нижній чи середніх зонах багаторічних осей куща, вони не утворюються. Ці бруньки закладаються на стебловій частині пагона, в пазухах листків.

Зазвичай, в пазусі листка формується одна брунька. Розміщені бруньки спірально по всій довжині пагона. Бруньки закриті, верхівкова меристема захищена бруньковими лусками, які після цвітіння опадають.

Закладання тичинкових і маточкових квіткових бруньок проходить не одночасно. Формування тичинкових квітів починається в 3-й декаді липня в бруньках висотою 0,8-1,0 мм, а маточкові квітки з’являються пізніше – на початку серпня у бруньках висотою 0,7-0,8 мм з 8-10 зародковими листочками.

Після закладання квіткових бугорків восени, зазвичай до половини вересня – початку жовтня , при плюсових температурах йде морфологічне оформлення частин квітки і в цілому всієї змішаної бруньки, розміри якої збільшуються. При зниженні температури нижче 0⁰ С диференціація частин квітки і в цілому росту бруньки не спостерігається. Ще до настання від’ємних температур квіткові бруньки досягають своєї нормальної величини, причому між тичинковими і маточковими бруньками видно зовнішні відмінності: чоловічі бруньки більші від жіночих в 2-3 рази. Величина тичинкових і маточкових бруньок, а також різна кількість покриваючих прилистків являється чітким морфологічним критерієм при виділенні чоловічих і жіночих рослин, що вступають в період генеративного розвитку, особливо насіннєвого походження чи в місцях їх природного росту.

Період від початку закладки елементів квітки до масового цвітіння обліпихи продовжується 300-310 днів. Навесні змішана квіткова брунька, розташована на минулорічному пагоні, йде в ріст з наступним формуванням однорічного неспеціалізованого пагона. В нижній, генеративній, зоні ростового пагона, при самій основі із зародків квіток, що знаходяться в пазухах, криючих листків, розвиваються на коротких квітконіжках одностатеві квіти. Отже, в обліпихи цвітіння і потім плодоношення проходить на пагонах цього року, а закладка квіткових бруньок – на прирості минулого року. Тичинкові квітки розвиваються по одному, їх число в генеративній зоні пагона досягає 4-6 і більше. Квітка має однопокривну двороздільну округло-еліптичну оцвітину сіро-зеленого кольору, з 4 вільними тичинками. Тичинкова нитка коротка, довжиною 1,0 мм. Пилок складається з двох зв’язаних між собою стручковидних ниток білувато-сірого кольору. Тапетум секреторний, пилкові зерна пиловидні, дуже дрібні (18-38мкм) з трьохпоровою екзиною, вони формуються по симультанному типу.

Період цвітіння чоловічих кущів обліпихи залежить від погодних умов, але зазвичай продовжується 6-12 днів. Квіти на осі ростучого пагона розкриваються знизу вверх не одночасно, вдень, коли температура повітря вища 6-10⁰ С. вони виділяють значну кількість пилку, до того ж взаємне розміщення долей оцвітини і тичинок пристосовано до переносу пилку вітром. При безвітряній погоді пилок знаходиться в пильниках, а на дні квітки, в щілині, створені долями оцвітини, тому навіть при легкому вітерці пилкові зерна переносяться на маточкові квіти жіночих екземплярів. В період цвітіння тичинкових квітів спостерігається ріст листя і стебла пагона лише у верхній, вегетативній, зоні, а криючі листки квітки не збільшуються в розмірах і не перешкоджають виходу пилку.

Маточкові квіти, як і тичинкові, розвиваються в пазусі криючого листка поодиноко, рідше у вигляді мало квіткового зонтика з 2-3 квітками. Вони безпелюсткові, чашовидні, оцвітина дволопатева, продовговато-яйцевидної форми, довжиною 2,0-2,5 мм на короткій квітконіжці. Забарвлення квітки жовтувато-зелене. Маточка одна, яка складається з одно гніздової зав’язі з однією сім’ядолею, короткого стовпчика і односторонньо видовженої приймочки (довжиною2-3 мм) жовтуватого кольору. Висота маточки перевищує висоту навколо плідника, тому зразу після цвітіння приймочка виділяється над оцвітиною. Незапилена приймочка росте на протязі 3-4 днів і набуває форми стручковидної спіралі довжиною 7-10 мм.

Після запилення ріст маточки зупиняється. Проростання пилкових зерен на приймочці починається через 3-4 години, а запліднення відбувається через 7-10 днів після запилення.

Зав’язь і частина стовпчика маточки мають своєрідний м’ясистий орган – гіпантій (квітколоже). При відсутності запилення гіпантій не розростається і опадає разом з не запиленою квіткою.

На відміну від чоловічих екземплярів обліпихи, у жіночих листя базальної генеративної зони пагона, що формується, в період бутонізації і цвітіння більш-менш інтенсивно ростуть, тому вони за своїми розмірами дещо крупніші від аналогічного листя у чоловічих рослин, що є пристосувальною ознакою до анемофілії.

Таким чином, спадково закріплена дводомність обліпихи поєднується з високою прогресивною спеціалізацією органів статевого розмноження. Невеликі розміри квітів, мінімальне число складових частин, об’єднання плодолистика в жіночий апарат з однією маточкою свідчить про еволюційну здатність генеративної сфери. Одночасно висока спеціалізація генеративних органів, їх вторинне спрощення дають наявність лише перехресного запилення. Це створює передумови для збільшення формового різноманіття в межах популяції і в цілому виді, що спостерігається в природних умовах росту обліпихи.

Після запилення з наступною зав’яззю сім’ядоля перетворюється на насіння, а зав’язь і гіпантій – в плід. Забарвлення насіння від сірувато-бурого до темно-коричневого, майже чорного. Воно залежить від різної кількості дубильних речовин і темно фарбованих пігментів у насіннєвих покривах. Насіння блискуче, має прокольну борозенку. Їх довжина досягає 4-7 мм, ширина 2,5-3,5 мм товщина 1,6-2,2 мм. Абсолютна маса 1000 сухого насіння 14-19 г. За формою вони продовгувато-округлі, на поперечному зрізі еліптичні. Зародок знаходиться в товстій шкірястій насіннєвій шкірці складної анатомічної будови. Сім’ядолі зародка овально-продовгуваті з малопомітним жилкуванням, займають основний об’єм насіння. Їх дві або три шт.

Із зовнішньої сторони насіння оточене оплоднем. Морфологічно оплодень розвивається із зав;язі та з тканин гіпантію, які зрослися.

Оковита м’якоть гіпантію – основна господарськоцінна частина плоду.

Анатомо-морфологічне вивчення генеративних органів обліпихи дозволяє вважати її плоди несправжніми соковитими сім’янками. В їх формуванні приймає участь зав’язь і гіпантій.

Від початку цвітіння до повного дозрівання плодів проходить 12-15 тижнів. Продовжуваність їх формування залежить від генотипу і погодних умов вегетаційного періоду.

Зав’язування плодів при оптимальних умовах складає 30-90% до загальної кількості маточкових квітів. В процесі морфологічного оформлення плодів спостерігається їх опадання, тому кількість плодів до кінця вегетаційного періоду менше, воно коливається від 20 до 35% до кількості нормально розвинутих маточкових квітів. Візуально плоди обліпихи в неспілому стані тверді, яскраво-зеленого кольору; при їх достиганні забарвлення змінюється до оранжевої чи жовтувато-червоної, а оплодень розм’якшується під впливом гідролітичних ферментів, які розщеплюють пектинові речовини клітинних оболонок паренхімного оплодня і перетворюють в розчинні сполуки. Одночасно вміст хлорофілу знижується, а перехід забарвлення плодів в оранжевий пов’язано з накопиченням каротиноїдів в соковитій м’якоті плода. Тому забарвлення плодів залежить від степені їх стиглості і вмісту каротиноїдів.

В залежності від спілості плодів, а також від часу їх збору і переробки хімічний склад плодів навіть в масштабах одного клону чи форми різний (табл. 1.1), і цю важливу біологічну особливість необхідно враховувати на виробництві.

В плодах обліпихи виявлено вітаміни С, Е, В₁, В₂, В₆, каротин (провітамін А) і олія, що використовується для лікування хвороб.

Вміст хімічних речовин в плодах різних зразків обліпихи крушиновидної

складає: олія – 3,4-6%; вітамін С – 40-107 мг% з коливанням від 8,6 до 272,5 мг%; каротин – від 1,8 до 8,5 мг% з крайніми коливаннями від 0,9 до 10,9 мг%; вітамін Е в плодах – від 8,0 до 14,3 мг%, в олії з насіння – 105-120 мг%; вітамін В₁ – 0,016-0,035 мг%; вітамін В2 – 0,03-0,05 мг%; вітамін В₆ – 0,79 мг%.

Таблиця 1.1

Вміст хімічних речовин в плодах різних зразків обліпихи крушиновидної

З таблиці 1.1 видно, що в плодах обліпихи міститься найменша кількість кислот в порівняні з іншими зразками. Цей зразок вигідно відрізняється і за вмістом дубильних речовин, що надають терпкий смак плодам. Вміст цукрів також найбільш високий саме в алтайській обліписі, а нижчий – в тянь-шанській і саянській. Через високий вміст кислот і дубильних речовин плоди двох останніх майже непридатні для вживання у свіжому вигляді.

В даний час в плодах обліпихи встановлено наявність 10 вітамінів, з них 6 – водорозчинні і 4 – олієрозчинні. Це такі вітаміни: водорозчинні – аскорбінова кислота, біофлавоноїди (вітамін Р), тиамін (В₁), рибофлавін (В₂), фолієва кислота (В₉), холін; олієрозчинні – каротиноїди (група вітаміну А), токоферол (Е), філохінони (група вітаміну К), ненасичені жирні кислоти (група вітаміну F) [4].

Характеристики

Список файлов ВКР