13933 (585331), страница 5
Текст из файла (страница 5)
1. Живцювання у період інтенсивного росту пагонів (1-5 червня).
2. Живцювання у період уповільнення росту пагонів (1-5 липня).
3. Живцювання у період затухання росту пагонів (1-5 серпня).
Дослід ІІ. Вивчення впливу строків пересаджування укорінених живців на дорощування, заготовлених з апікальної, медіальної і базальної частини пагона.
1. Дорощування укорінених живців на місці укорінення, без пересаджування (контроль). Укорінені живці не викопували, а залишали на ділянках укорінення і дорощували їх протягом наступного вегетаційного періоду.
2. Весняне пересаджування укорінених живців на дорощування. Укорінені живці, що перезимували на ділянках укорінення одночасно висаджували в поле на дорощування і пластикові контейнери місткістю 2,5 л. Дорощування проводили до кінця вегетаційного періоду.
3. Літнє пересаджування укорінених живців на дорощування:
– через 60-65 днів після живцювання (адвентивні корені першого і другого порядку галуження коричневі, суберинизовані, з’являється масова кількість активних бічних коренів третього порядку);
Живці висаджували одночасно в поле на дорощування і в пластикові контейнери.
4. Осіннє пересаджування укорінених живців на дорощування. Укорінені живці одночасно висаджували в поле на дорощування і пластикові контейнери. в першій декаді жовтня. Дорощування проводили протягом наступного вегетаційного періоду.
Живці заготовляли із апікальної, медіальної, базальної частин пагонів середньої сили росту, одного порядку галуження, ярусу і віку материнських гілок, з однаково освітлених ділянок крони. Заготівлю живців проводили вранці, коли в тканинах рослин був накопичений за ніч запас води. При заготівлі пагонів, щоб запобігти підсиханню, їх складали в пучки і зволожували, вкривали вологою мішковиною і поліетиленовою плівкою.
При пересаджуванні кореневласних рослин на дорощування в кожному варіанті досліду використовували по 10 кореневласних рослин у чотирикратній повторності. З метою полегшення викопування кореневласних рослин перед висаджуванням в поле на дорощування поливали їх водою, викопували та проводили обліки розвитку надземної та підземної частин. Обліковували кількість та довжину коренів на живці, товщину умовної кореневої шийки, величину приросту надземної частини та ін. Кореневласні рослини висаджували у попередньо підготовлені борозни глибиною до 15 см та відстанню між ними 40-45 см, а в рядку через 15-20 см. Після висаджування укорінених живців проводили полив за допомогою дощувальних механізмів. Контейнери з висадженими кореневласними рослинами розміщували на ділянці з автоматичним режимом поливу без притінення [29].
Укорінення зелених живців в значній мірі залежить від фази вегетації пагонів. На готовність пагонів до живцювання впливає і ступінь здерев’яніння маточних рослин.
Розділ 3
Особливості кореневласного розмноження обліпихи
крушиновидної сорту Чуйська (результати досліджень)
3.1. Вплив строків живцювання і типу пагона на укорінюваність зелених живців
Одним із перспективних способів розмноження обліпихи є розмноження стебловими живцями, що забезпечує отримання генетично однорідних саджанців, із збереженням сортової чистоти і господарсько-цінних ознак материнських осіб.
В основі кореневласного розмноження обліпихи лежить висока здатність адвентивних коренів із стеблового пагона до регенерації. Однак, проявлення цієї здатності залежить від різних біотичних і абіотичних факторів. Передусім від фізіологічної підготовленості, зон ростових пагонів, умов укорінення, хімічних факторів і т.д.
Для цієї цінної садової культури необхідна розробка ефективних заходів, що сприяють підвищенню регенераційної здатності у стеблових живців з метою прискореного розмноження.
Проведені дослідження показали, що в залежності від строків живцювання і типу пагона спостерігається різниця в процесі регенерації адвентивних коренів у стеблових живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська (табл. 3.1.1-3.1.3; Додатки А, Б, В).
У червні і липні пагони знаходились у фазі активного росту, які були заготовлені з апікальної медіальної і базальної частини пагона у вигляді напівздерев’янілої консистенції. Середня довжина пагонів у цей строк була в межах 11,3-26,8 см, а середня кількість листків на одному пагоні від 8,2 до 9,3 шт. У третій строк живцювання (серпень) активний ріст пагонів не спостерігався і пагони у базальній і медіальній частинах були майже здерев’янілими, тільки апікальна частина була напівздерев’янілою.
Таблиця 3.1.1
Вплив строків живцювання на укорінюваність зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська, %
| Зона пагона | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | Середнє за 2004-2006 рр. |
| Живцювання 1-5 червня | ||||
| А | 60,5 | 59,4 | 63,2 | 60,2 |
| М | 41,8 | 44,1 | 42,9 | 42,1 |
| Б | 54,8 | 50,6 | 51,6 | 52,3 |
| Живцювання 1-5 липня | ||||
| А | 59,6 | 56,2 | 55,1 | 56,3 |
| М | 39,4 | 37,4 | 35,2 | 37,2 |
| Б | 50,1 | 44,6 | 46,1 | 46,2 |
| Живцювання 1-5 серпня | ||||
| А | 16,2 | 14,6 | 18,4 | 16,4 |
| М | 10,8 | 8,2 | 12,1 | 10,4 |
| Б | 12,5 | 11,3 | 13,9 | 12,6 |
| НІР05 | 3,1 | 3,8 | 4,3 | |
Із даних таблиць видно, що у стеблових живців обліпихи крушиновидної досліджуваного сорту, заготовлених із апікальної і базальної частин пагона процес регенерації адвентивних коренів проходить інтенсивніше, ніж у живців, заготовлених із медіальної.
Майже у всі строки кращою вкорінюваністю відзначались живці, які були заготовлені з тієї частини пагона, яка була напівздерев’янілою, дещо гірше укорінювались здерев’янілі, а пагони, заготовлені з трав’янистою консистенцією, гинули повністю, або відрізнялись дуже слабкою регенераційною здатністю.
Так, в рекогносцирувальних дослідах, при ранніх строках (кінець травня) висаджування живців, укорінюваність була слабкою і економічно недоцільною, однак живці з базальної та медіальної частини пагона укорінювались краще, ніж з апікальної. У цей строк живці заготовлені з апікальної частини майже всі були трав’янистої консистенції і виявились непридатними для укорінювання в умовах штучного туману. Більшість з них не вкорінювалось і загинуло. У наступні строки (червень) укорінюваність живців досліджуваного сорту була більш високою і сягала в межах 59,4-63,2%. Регенераційна здатність у живців була також вищою у більш пізніші строки живцювання (липень), коли вони були ще напівздерев’янілими.
З метою вивчення впливу строків живцювання на розвиток кореневої системи вкорінених живців були проведені дослідження, якими передбачалася оцінка якості кореневої системи рослин. Так живці, які були заготовлені і висаджені на укорінювання у ранні строки, мали більш розгалужену кореневу систему, ніж живці з пізніх строків живцювання. Ця різниця в цілому пов’язана із тривалістю періоду вегетації, який визначається строком від заготівлі до висаджування.
Належить відмітити, що при оптимальних строках живцювання (червень, липень) число адвентивних коренів першого порядку, в розрахунку на один живець, залежно від сорту, а також від типу живця, було різним (табл. 3.1.2-3.1.3).
Наприклад, якщо коренів першого порядку при червневому живцюванні, у розрахунку на один живець, було 3,8 шт., то при серпневому – всього 1,5 шт. Це у варіанті досліду, де живці були заготовлені з апікальної частини пагона.
Загальна довжина всіх коренів, у розрахунку на один живець, і висота надземної частини кореневласних рослин при ранніх строках висаджування були значно більшими, ніж при пізніх. Якщо при ранніх строках живцювання укорінені живці, які були заготовлені з медіальної частини пагона різнились за розмірами кореневої системи, то при пізніх строках (серпень) вкорінювання вони були розвинені набагато слабше і вимагали дорощування до кондицій
Таблиця 3.1.2
Вплив строків живцювання на утворення коренів І-го порядку галуження у зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська
(кількість коренів на живці, шт.)
| Зона пагона | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | Середнє за 2004-2006 рр. |
| Живцювання 1-5 червня | ||||
| А | 4,1 | 3,7 | 3,5 | 3,8 |
| М | 2,3 | 2,1 | 2,0 | 2,1 |
| Б | 3,4 | 3,0 | 3,2 | 3,2 |
| Живцювання 1-5 липня | ||||
| А | 4,0 | 3,8 | 3,5 | 3,8 |
| М | 2,0 | 2,1 | 1,6 | 1,9 |
| Б | 2,9 | 2,2 | 2,4 | 2,5 |
| Живцювання 1-5 серпня | ||||
| А | 1,2 | 1,4 | 1,8 | 1,5 |
| М | 0,8 | 0,6 | 0,9 | 0,8 |
| Б | 0,9 | 1,1 | 1,2 | 1,1 |
| НІР05 | ||||
товарних ґатунків протягом одного-двох вегетаційних періодів.
Дослідження показали, що у добре розвинених маточних рослин обліпихи є можливість отримати 2 або 3 генерації пагонів за один вегетаційний період. Тому багаторазове відновлення пагонів (після весняного і літнього обрізування живців) дозволяє значно збільшувати кількість пагонів із однієї і тієї ж рослини. При живцюванні у ранні строки (першій декаді червня) спостерігалась порівняно висока укорінюваність в умовах дрібнодисперсного зволоження.
Належить також відмітити, що укорінені живці одного й того ж року висаджування із застосуванням раннього живцювання мали більш розвинену кореневу систему і наземну систему, порівняно з іншими строками.
Таблиця 3.1.3
Вплив строків живцювання на утворення коренів І-го порядку галуження у зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська
(довжина коренів на живці, см)
| Зона пагона | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | Середнє за 2004-2006 рр. |
| Живцювання 1-5 червня | ||||
| А | 38,1 | 40,9 | 41,8 | 40,3 |
| М | 16,2 | 18,3 | 19,1 | 17,9 |
| Б | 21,4 | 22,6 | 24,8 | 22,9 |
| Живцювання 1-5 липня | ||||
| А | 30,5 | 28,1 | 29,2 | 29,3 |
| М | 15,4 | 13,8 | 16,1 | 15,1 |
| Б | 20,1 | 19,3 | 22,5 | 20,6 |
| Живцювання 1-5 серпня | ||||
| А | 11,5 | 10,6 | 9,5 | 10,5 |
| М | 8,1 | 7,2 | 6,9 | 7,4 |
| Б | 9,2 | 8,5 | 7,6 | 8,4 |
| НІР05 | 3,4 | 3,7 | 3,9 | |
Укорінені живці заготовлені у першій декаді червня до кінця вегетаційного періоду мали добре розвинену кореневу систему і сформовану надземну частину.
Хоча річний пагін за своєю повздовжньою будовою має властивість метамерності, тобто повторюваність в процесі росту окремих елементів (міжвузля, бруньки, вузли тощо), але всі ці елементи літнього пагона мають
якісні відмінності. Крім того, відомо [15, 34], що біохімічні процеси, які відбуваються у різних частинах пагона в міру його розвитку, відрізняються нерівномірністю і неоднаковою інтенсивністю.
В зв’язку з цим вивчення впливу строків живцювання на укорінюваність живців, одержаних із різних зон пагона, представляє практичний інтерес.















