13404 (585239), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Так як для деяких операцій продуктивність дана в тоннах і витрата матеріалу т/га то
Нга – норма витрати матеріалу в тоннах на 1гектар
ЕУЗСА-40 = 66,4 МДж/год,
ЕПЭ-0,8Б = 60,0 МДж/год,
Е2ПТС-4=75,3 МДж/год,
ЕПФ-0,5 = 3,3 МДж/год,
ЕГАЗ-53Б = 53,6 МДж/год. [12]
Витрати не поновлюваної енергії будуть становити:
ЕНП = 4910,5 + 404 + 1360 + 620,16 + (67,78 + 35,6 + 192,6 + 25,73 +67,4 + 106,9 + 50,25 + +10,2 +32,5 + 351,8 + 12 + 4,5 + 152,2 + 59,85) = 8147,42 МДж/кг
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
Так як коефіцієнт Ке.е.=20,54≥5 то дану технологію можна вважати екологічнобезпечною і можна її рекомендувати для впровадження в виробництво в СТОВ «Глуховецьке» Козятинського району Вінницької області. Але для більш детального дослідження необхідно досліди ще хоча б одну технологію. Данна технологія наведена в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Енергетична оцінка технології вирощування люцерни на сіно, урожайність 23,5 ц/га
| Види робіт | Якісні та об’ємні показники | Склад агрегату | Витрати на 1 га | Енергоємність, МДж | ||||||||||||
| Трактори, автомобілі, комбайни | Сільгоспмашини | Виробіток за 1 год | Палива кг, електроенергії, кВт/год | Праці люд/год | Тракторів, автомобілів | Сільгоспмашин | Палива, електроенергії | Праці, люд/год | Разом | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 12 | 13 | |||||
| Лущення стерні | Т-150К | ЛДГ-15 | 4,8 га | 5,4 кг | 0,2 | 26,67 | 95,13 | 230,58 | 0,252 | 352,632 | ||||||
| Оранка | Т-74 | ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0 | 0,8 га | 15,8 кг | 1,250 | 163,75 | 45 | 674,66 | 1,575 | 884,985 | ||||||
| Снігозатримання | - | - | - | - | - | 2,91 | - | - | - | 2,881 | 2,881 | |||||
| Раннє весняне боронування в два сліди | Т-74 | СГ-21+21БЗСС-1,0 | 12 га | 1,8 кг | 0,167 | 21,877 | 31,22 | 76,86 | 0,21 | 130,176 | ||||||
| Передпосівна культивація з боронуванням | Т-74 | СП-11+2КПС-4+8бЗСС-1,0 | 5 га | 2,3 кг | 0,200 | 26,2 | 41,6 | 98,21 | 0,252 | 166,262 | ||||||
| Навантажування насіння в завантажувач сівалок | Ел. двигун | ЗПС-100 | 7,5 т | 0,03 кВт | 0,03 | - | 0,792 | 0,108 | 0,027 | 0,927 | ||||||
| Перевезення насіння, мінеральних добрив та завантажування сівалок | ГАЗ-53А | УЗСА-40 | 3 т | 0,7 кг | 0,037 | 3,395 | 6,57 | 30,8 | 0,047 | 40,812 | ||||||
| Сівба трав з внесенням мінеральних добрив | ДТ-75 | СП-11+СЗУ-3,6 (3) | 3,2 га 4 люд | 4,2 кг | 0,313 | 37,873 | 144,6 | 179,34 | 1,238 | 4464,85 | ||||||
| Коткування посівів | ДТ-75 | СП-11+ЗККШ-6(2) | 6 га | 2,1 кг | 0,17 | 20,57 | 57,8 | 89,67 | 0,214 | 168,254 | ||||||
| Скошування сіна | ЮМЗ-6Л | КПРН-3 | 1,9 | 3,8 | 0,519 | 26,47 | 103,8 | 200,64 | 0,65 | 331,56 | ||||||
| Згрібання сіна у валки | Т-25 | ГВЦ-3 | 1,8 | 1,5 | 0,5 | 20,24 | 17,98 | 79,20 | 0,69 | 118,11 | ||||||
| Ворушіння сіна у валках | Т-25 | ГВК-6 | 3,6 | 1,2 | 0,28 | 10,36 | 9,16 | 63,36 | 0,35 | 83,23 | ||||||
| Згрібання сіна | Т-25 | ГВЦ-3 | 1,8 | 1,5 | 0,5 | 20,24 | 17,98 | 79,20 | 0,69 | 118,11 | ||||||
| Транспортування сіна до місця скиртування | МТЗ-80 | 2ПТС-4 | 4,6 Т | 4,14 | 0,59 | 29,5 | 18,88 | 176,77 | 0,743 | 225,901 | ||||||
| Скиртування сіна | МТЗ-80 | ПФ-0,5 | 3лллюд, 4 т | 4,75 | 2,036 | 101,8 | 12,21 | 202,82 | 2,077 | 318,918 | ||||||
| Всього | 7407.6 | |||||||||||||||
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:
де
- енергоємність урожаю МДж/га;
ек – 21.83 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини люцерни па ссіно;
U- 2350кг/га - урожай люцерни;
КСР – 0.25 - середній вміст сухої речовини
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності
Визначаємо коефіцієнт енергетичної ефективності
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
Так як Ке і Ке в другій технології менше за 2 то данну технологію можна вважати не енергозберігаючою і рекомендувати господарству впроваджувати першу енергозберігаючу технологію даже не зважаючи на те що коефіцієнт екологічної ефективності в другій технології більший.
4.2 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання силосу
Кукурудза – одна із найбільш цінних за кормовими і урожайними властивостями сільськогосподарських культур, займає провідну позицію у світовому виробництві зерна. За своїм біологічним потенціалом, рівнем продуктивності і якісними показниками продукції вона переважає інші зернові культури, добре реагує на оптимізацію умов життєдіяльності рослин, які створюються шляхом застосування науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, добрив, агротехнічних і хімічних засобів захисту урожаю від бур’янів, хвороб і шкідників
Разом з тим технологія вирощування кукурудзи є енерго- і трудомісткою, виробничі витрати в зональному розрізі можуть сягати 1,5-2,5 тис. грн./га залежно від технологічних схем. Їх зменшення в перспективі пов’язано із застосуванням зональних енергозбережних і ресурсоощадних технологій, які базуються на новітніх досягненнях науки і техніки, застосуванні науково-обґрунтованих і економічно-доцільних систем сівозмін, способів обробітку ґрунту, доз добрив.
На даний час кукурудза на силос вирощується не ефективно не тільки в даному господарстві ай в цілому по Україні. Ідея використання вузьких рядків існувала вже давно. Однак тільки досліди останніх років показали доцільність використання цього методу на практиці. Вузькорядне висівання кукурудзи на силос є відносно легкий для застосування на практиці. Рівномірне розподілення рослин сприяє кращому засвоєнню води, що позначається на збільшенні врожаїв. Потрібні компоненти для переобладнання посівної техніки, як і культиватори зі змінною шириною рядків, нині можна придбати у багатьох виробників. А збільшений урожай кукурудзи на силос компенсує витрати на придбання техніки.
Для вирощування кукурудзи на зерно оптимально придатні міжряддя в 50 см. Про це свідчать численні досліди, що проводилися з 1984 року в Північній Америці. Було встановлено переваги такого вирощування порівняно з міжряддями в 38 см. Оскільки у разі останнього змикання рядків настає значно раніше, обмежується можливість проведення культивації та обприскування. Фермери знайшли вихід — обробляти посіви гербіцидом слід до змикання рядків та застосовувати вузькорядні культиватори. Для обробки такого поля потрібно застосовувати вузькі шини, та й обладнання для обробки такого посіву створює більший тиск на ґрунт унаслідок більшої маси.
На відміну від звичайного рядкового висіву, у разі звужених рядочків відстань між рослинами майже однакова. Поле, засіяне таким чином, здається ніби вкритим правильними трикутниками, що прилягають один до одного. У вершинах таких трикутників перебувають рослини.
Усього за два дослідних роки німецькими дослідниками було проведено п'ять тестів на порівняння вузькорядного висіву зі звичайним. Результати показали більший вміст сухої речовини в качанах із полів, де застосовувати вузькорядне висівання, оскільки саме воно дає перевагу під час розвитку культури: темп фотосинтезу під час вегетації був вищим, і сонячна енергія використовувалась ефективніше. Лише одне це привело до більш раннього дозрівання качанів. Крім того, було встановлено, що качани водночас були на 8% важчі, ніж за звичайного варіанта. Вища концентрація білка також була відмічена саме на вузькорядних посівах.















