1308 (585138), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Також з метою зменшення ризику при кредитуванні АКБ “ТАС-Комерцбанк” повинен визначати пріоритетні бізнес-проекти для фінансування таких підприємств, які стануть його клієнтами-позичальниками. Так, перевага повинна віддаватись підприємствам з добрими експортними показниками, а також підприємствам торгівлі та харчопереробної промисловості. Державні підприємства, підприємства з погано визначеними правами власності, підприємства, що відчувають фінансові труднощі або сильно залежні від одного ринку повинні уникатись.

Для більш якісного управління процесом моніторингу кредитів АКБ “ТАС-Комерцбанк” можна порекомендувати розробити та упровадити систему класифікації ризиків для ранжування кредитів за їх якістю як мінімум раз на місяць. Така система ранжування допоможе визначити проблемні області, а також спланувати, узгодити та реалізувати інші процедури, що направлені на захист інтересів АКБ “ТАС-Комерцбанк” у випадку погіршення кредитоспроможності позичальника.

Основною метою ранжування кредитів є покращення якості кредитного портфеля за рахунок:

-використання сигналів раннього попередження про можливу неплатоспроможність позичальників;

-оперативного структурування управлінської інформації;

-визначення стандартів для встановлення меж відповідальності.

При умові, що моніторинг кредитів є життєво необхідним, а час кредитного спеціаліста в основному зайнятий виконанням інших задач для АКБ “ТАС-Комерцбанк” важливо створити таку систему моніторига, котра потребувала б не дуже великого обсягу часу на кожен кредит. Така система моніторингу дозволяє кредитному спеціалісту зосередитись на тих рахунках котрі потребують найбільшої уваги, а саме на тих клієнтах, що представляють найбільший ризик для банку. Більш того в процесі постійного спостереження за рахунками кредитний спеціаліст повинен концентруватись лише н тих факторах, які найбільш впливають на здатність клієнта повернути кредит. Рекомендується також щоб в АКБ “ТАС-Комерцбанк” один із управлінців вищої ланки був персонально відповідальний за кредитний моніторинг.

Як ми визначилися в попередньому розділі перед АКБ “ТАС-Комерцбанк” стоїть нагальна потреба вирішення ситуації щодо проблемної заборгованості. Стосовно проблемних позик АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід порекомендувати виносити з балансу кредити, які класифіковані як безнадійні та погашати їх за рахунок власного капіталу. Адже велика кількість прострочених кредитів призводить до падіння довіри до банку з боку вкладників та акціонерів та погіршує репутацію банку. Ситуація погіршується тим, що банк повинен нести додаткові витрати, пов’язані з вимогами щодо повернення кредиту. Такі витрати за своїми розмірами можуть набагато перевищити прямі збитки від непогашеної позички. Але слід зауважити, що це стосується лише невеликих за розміром позик, списання з балансу яких істотно не відобразиться на фінансовому стані банку.

Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що кредитна політика є тим фактором, який в умовах нестабільної економічної ситуації в нашій країні дозволяє АКБ “ТАС-Комерцбанк” ефективно здійснювати свою діяльність. Але кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізму банку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме для вирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякі зміни, які б дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснювати свою діяльність з урахуванням цінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринку банківських послуг. Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитної політики дозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчі строки покращити фінансовий стан банку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільності та надійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.

3.2 Пропозиції щодо вибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит

У дослідженні кредиту найбільш важливим питанням є вміння визначити величину позикових процентів. Традиційно їхню величину визначають за формулою:

К% = КП Е% ТП,(3.1)

де К% – загальна вартість нарахованих процентів;

Кп – сума наданої позики;

Е% – банківський процент за певний час;

Тп - тривалість позики.

Коли до формули (3.1) застосувати категорійний апарат аналітичної економетрії, отримаємо:

К% = МП Е%, (3.2)

де М = Кп • Тп – момент позикової вартості.

Формула (3.2) є найбільш загальною формулою, якою ми будемо користуватися для розрахунку величини нарахованих процентів.

Точніший результат можна отримати, використовуючи формулу:

(3.3)

де Кзп, Кзк — величина заборгованості на початок і кінець розглянутого планового періоду.

В окремих дослідженнях, коли розраховують вартість довготермінового кредиту, основну увагу звертають не моменти вартості, що утворюються внаслідок зміни величини заборгованості, а на значення цих заборгованостей. З огляду на це для дискретного випадку надання або повернення позики пропонується користуватися такою формулою:

(3.4)

де Тпі — тривалість і-го планового періоду, протягом якого користуються позикою;

Мпі — момент позикової вартості для цього періоду.

Використовуючи формулу моментів позикової вартості, отримаємо аналітичний вираз для визначення величини нарахованих процентів за методикою простих процентів, якщо кредит погашається рівномірно

(3.5)

де Копн – загальна величина наданої позики;

t – період повернення позики;

Епп – оборотність повернення позики.

Останнім часом для розрахунку довготермінового кредиту застосовують методику ануїтету, поєднуючи з дисконтуванням вартості, тобто застосовують методику нарахування складних процентів:

(3.6)

де Пан — значення ануїтету (величина періодичних виплат для повернення позики); інші попередні показники.

Для обґрунтування викладеного розглянемо такий приклад. Припустимо, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” надав кредит па суму 100 тис. грн. під 30% річних. Клієнт банку зобов'язався повернути кредит протягом 3,5 років. Проаналізуємо три методи повернення кредиту: за дискретними виплатами, безперервними виплатами та за методикою ануїтету.

Метод 1. Клієнт повертає банку кредит дискретними виплатами. Повернення боргу відбувається шляхом таких виплат (тис. грн.): перший рік – 40, другий – 30, третій – 20 і четвертий – 10. Розрахунок кредиту виконано за формулою (3.4), результати зведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок повернення кредиту за дискретним методом

Основні залежності показано на рис. 3.1, де К%т – загальна величина нарахованих процентів; Кбо – початкова величина боргу (позики); М% і Мб – моменти вартості від нарахованих процентів і повернутого боргу.

Мб

М_%

2

1

3

К_%

К_%т=44,25

0

К_бо=100

Кп

Т_п=3,5

t

Рис. 3.1. Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для дискретного методу повернення боргу

Метод 2. Клієнт повертає банку кредит безперервними виплатами (щотижня). Погашення боргу відбувасться рівномірно. У цьому разі розрахунок проводиться за формулою (3.5). Результати розрахунку зведено в табл. 3.2, а основні залежності показано на рис. 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахунок повернення кредиту за рівномірним погашенням методом

К_%

К_%т=52,5

0

К_бо=100

Кп

М_%

Мб

1

2

3

Т_п=3,5

Р

t

ис. 3.2. Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для повернення боргу за другим методом (безперервними виплатами)

Метод 3. Повернення кредиту за методикою ануїтету – формула (3.6). Недоліком цієї методики є те, що в цьому разі також потрібно розраховувати кратну кількість планових періодів. Оскільки тривалість позики становить 3,5 роки, то прийнявши, що сплата буде використовуватися через півроку, таких періодів буде 7. Окрім того, щоб дотримувалося правило розмірностей, необхідно перейти до піврічної величини банківського процента. Тобто вона дорівнюватиме Е% = 15 % . Тоді величина ануїтету становитиме:

тис. грн.

Результати розрахунку зведено в табл. 3.3, а основні залежності показано на рис. 3.3, де Пан – величина ануїтету..

Таблиця 3.3

Розрахунок повернення позики за методом ануїтету, тис. грн.

Півріччя	Залишок позики на початок року	15% піврічних	Залишок загальної суми заборгованості на кінець року	Річна плата (ануїтет)	Річна плата тільки за позику
1	100	15	115	24,036	9,036
2	90,964	13,644	104,609	24,036	10,391
3	80,572	12,086	92,658	24,036	11,95
4	68,622	10,293	78,916	24,036	13,743
5	54,88	8,232	63,112	24,036	15,804
6	39,076	5,861	44,937	24,036	18,175
7	20,901	3,135	24,036	24,036	20,901
Усього	-	68,252	-	168,252	100

Коли виконують порівняння різних варіантів розрахунку кредиту, основну увагу приділяють сумі нарахованих процентів.

К_%

К_%т=68,252

0

К_бо=100

Кп

М_%

1

2

3

Т_п=3,5

t

Мб

Мб

Пан

Характеристики

Список файлов ВКР